Структура й організація роботи

Студентське самоврядування факультету здійснюється, на рівні факультету, курсу, навчально-академічної студентської (слухацької) групи, гуртожитку з урахуванням типу та специфіки діяльності інституту. На всіх рівнях органи студентського самоврядування є виборними.

IV. Історія і традиції ВНЗ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу- заснований у 1967 р. як Івано-Франківський інститут нафти і газу.

З 1994 р. — державний технічний університет нафти та газу IV рівня акредитації, з 2001 р. — національний.

Багатопрофільний заклад освіти IV рівняа кредитації, що веде підготовку та перепідготовку фахівців для нафтогазової промисловості, в тому числі за напрямами:

-машинобудування,

-транспорт,

-геологія (спеціальності: геофізичні методи пошуку та розвідки, геологія нафти та газу),

-геодезія,

-картографія,

-нафтогазова справа (спеціальності: експлуатація нафтових родовищ, проектування, будівництво та експлуатація газонафтопроводів та нафтогазосховищ, нафтогазове обладнання),

-гірнича справа,

-електроніка,

-електропостачання.

Має дванадцять факультетів та 56 кафедр. Готує фахівців 28 спеціальностей. На базі напрямку «Нафтогазова справа» спеціальності «Газонафтопроводи та газонафтосховища» готуються військові фахівці — офіцери служби паливно-мастильних матеріалів.

Напрями підготовки гірничого профілю: геологія, геодезія, картографія, гірництво (зокрема, розробка та експлуатація нафтових родовищ, проектування, будівництво та експлуатація газо-нафтопроводів, підземних нафто- та газосховищ, буріннясвердловин, прикладна екологія і т. д.).

Вищий навчальний заклад веде свою історію із 1967 року, коли в Івано-Франківську на базі філії Львівського політехнічного інституту було утворено інститут нафти і газу. Сьогодні Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу – один з найкращих вищих навчальних закладів нафтогазового профілю України, де вищу освіту здобувають більш як 10 тис. осіб. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу став базою для заснування Прикарпатської регіональної організації студентів та викладачів.
ІФНТУНГ відомий як навчальний заклад, де працює потужний науково-педагогічний колектив.
Значний вплив на підвищення якості підготовки спеціалістів, поліпшення навчальної дисципліни відіграє рейтингова система контролю знань студентів, модульне навчання.
ІФДТУНГ має багату науково-технічну бібліотеку, унікальний геологічний музей, музей історії університету. До послуг студентів – 7 гуртожитків, спортивно-оздоровчий комплекс, де функціонують 5 спортзалів, плавальний басейн, легкоатлетичний манеж. Є лижна база. Діє медпункт. Працюють спортивно-оздоровчий табір “Факел”, а в умовах незрівнянної карпатської природи – база відпочинку “Нафтовик”. Працює також санаторій-профілакторій “Бадьорість”. В системі об’єднання громадського харчування функціонують їдальні та кафе.

V.Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у ВНЗ

Менеджер - висококваліфікований спеціаліст з організації управління і одна з найбільш популярних професій на сьогоднішній день. Це професіонал найвищої кваліфікації в сфері уп­равління економікою, що відмінно роз­бирається в правових і господарських справах, здатний знаходити стра­тегічно точні управлінські рішення в найскладніших обставинах. Але головне - менеджер повинен уміти так керувати людьми, щоб вони захотіли і змогли повністю розкрити свій можливий потенціал.

Управління починається з малого - уміння усвідомити свою мету, ро­зуміти і адекватно оцінювати себе та інших людей, правильно розподіляти свій час, своєчасно і оптимально приймати рішення, активно діяти, знімати стреси та ін. Людей, які здійснюють функції управління у рин­ковій системі відношень, називають менеджерами.
Не володіючи власністю, маючи знання в широкому діапазоні галузі, включаючи економіку, бізнес, соціаль­ну психологію, менеджери володіють реальною владою з управління вироб­ництвом. Вони здійснюють управління господарством ринкового типу.

Менеджер повинен вирішити три основні питання:

-де ми знаходимося сьогодні (оцінка реальних можливостей з урахуванням зовнішніх і внут­рішніх чинників);

-куди ми хочемо рухатися;

-як ми збираємося це робити.

Організаторська функція менеджера полягає у створенні певної організаційної структури. Роботу в організаторських структурах виконують люди. Тому другим важливим аспектом організаторської функції є визначення того, хто має виконувати конкретну роботу.

Очевидно, що гарно зіставлені пла­ни і найдосконаліша організаційна структура не матимуть ніякого сенсу, якщо люди не захочуть виконувати необхідну роботу.

Мотиваційна функція менеджера і полягає в тому, щоб люди виконували необхідну роботу відповідно з делегованими їм правами і обов'язками згідно з планом. Створення позитивної мотивації - найважливіше завдання сучасного менеджера.

Інформаційно-смисловий компонент технології передбачає розгляд таких основних питань:

• актуальність проблематики, пов?язаної з професійно-управлінським самовизначенням менеджерів;

• аналіз основних підходів до вивчення проблеми професійного становлення менеджерів;

• розкриття сутності професійного становлення менеджерів та місце в цьому процесі професійно-управлінського самовизначення;

• встановлення основних етапів становлення професійно-управлінського самовизначення менеджерів;

• аналіз основних проблем, які існують у професійно-управлінському самовизначенні менеджерів.

Щодо актуальності проблематики, пов`язаної з професійно-управлінським самовизначенням менеджерів, то аналіз діяльності сучасних організацій показує, що провідним чинником їх оновлення і розвитку є формування покоління менеджера (професійних керівників), які особистісно ставляться до професії управлінця: мають не лише високу компетентність в керівництві але й ідентифікуються з цінностями і нормами управлінської діяльності, орієнтовані на творчу самореа-лізацію та самовдосконалення в цій професії.

Щодо розкриття сутності професійного становлення менеджера та місця в цьому процесі професійно-управлінського самовизначення автори виділяюті) такі положення:

• про творчу й інтегративну сутність управлінської діяльності;

• про смислову природу буття людини у світі;

• діалогізм між людиною і професійним середовищем;

• цілісність та активність особистості.

Професійно-управлінське самовизначення як процес індивідуальної свідомості породжується особистістю. Смислоутворепня з позиції професійного майбутнього виступає його суттєвим моментом. Профссійно-управліпське самовизначення є особливою формою особистісної активності, в ньому особистість реалізує свої суб?єктні здібності. Як особистіспе новоутворення воно характеризує особистість з точки зору її цілісності та автономності, а також довільності її психічного функціонування. Його розвиток відбувається у напрямку від мимовільного, ситуативного та адаптивного до ініціативного і перетворюючого. Розвиток професійно-управлінського самовизначення є наслідком розвитку процесів самосвідомості й самодетермінації особистості.

На першій фазі допрофесійного становлення менеджерів доцільно вести мову лише про становлення готовності студентів університетів до професійно-управліись-кого самовизначення. Готовність особистості до професійно-управлінського самовизначення розглядається авторами як стійке системне психологічне утворення в структурі особистості майбутнього фахівця, що включає взаємопов?язані компоненти: мо-тиваційпо-смисловий, когпітивпий, рефлексивний, саморегулятивний.На етапі професійного навчання вона забезпечує інтеграцію в свідомості студентів розрізнених уявлень про управлінську діяльність у цілісний суб`єктивний образ управлінської діяльності.

Таким чином, аналіз змісту основних понять та підходів до професійного становлення свідчить про те, що професійно-управлінське самовизначення є суттєвою лінією становлення особистості керівника, яке забезпечує можливість виходу професіонала на рівень особистісної регуляції й самодетермінації професійної поведінки. Наявність особистісного ставлення до управлінської діяльності робить етап прийняття рішення про виконання управлінської діяльності не самоціллю, а засобом професійного розвитку, в процесі якого індивід виступає як суб`єкт управлінської діяльності.

VI. Роль випускової кафедри в підготовці фахівців

На 56 кафедрах працює потужний науково-педагогічний коллектив — майже 700 викладачів, з яких 80 — доктори наук, професори, понад 350 — кандидати наук, доценти, 14 — Лауреати Державних премій України та СРСР. За 1967–2010 pp. університет підготував близько 43 тис. Фахівців.

До університетського комплексу входить Фізико-технічний ліцей у м. Івано-Франківську — один з найкращих середніх загальнооствітніх закладів області та інші фізико-математичні та фізико-механічні ліцеї у містах Івано-Франківськ, Надвірна, Дрогобич, Калуш, Бурштин і Вище технічне училище в Івано-Франківську. Кафедра менеджменту і адміністрування (МіА) була сформована у липні 2010 року на базі кафедр управління регіональним економічним розвитком та управління виробництвом.

Ще до злиття обидві кафедри виконували місію забезпечення регіонів, галузей і підприємств усіх сфер ділової та соціальної активності України молодими і кваліфікованими спеціалістами. Це ж стосувалося і такої стратегічно важливої галузі як нафтогазовий комплекс. Підготовка фахівців здійснювалась за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування». На даний час випускники кафедри оволодівають теоретичними знаннями і практичними навичками з управління персоналом, організаційного, виробничого, фінансового, інвестиційного, інноваційного, корпоративного, стратегічного, антикризового менеджменту, маркетингу і логістики та іншими нормативними і вибірковими дисциплінами з галузі знань "Менеджмент і адміністрування", без оволодіння якими управління в умовах становлення нової, інформаційної, інтелектуальної економіки є неможливим.

Сьогодні на кафедрі працює понад 20 викладачів, з яких близько 90 відсотків – кандидати наук та доценти. Близько 50 відсотків персоналу кафедри становлять молоді викладачі – здебільшого випускники ІФНТУНГ. Більшість викладачів кафедри має досвід практичної роботи у виробничих, підприємницьких і комерційних структурах. Викладачі кафедри співпрацюють з органами державного управління та місцевого самоврядування, а також з такими неприбутковими громадськими організаціями як «Ділові ініціативи», «Центр дослідження лідерства і менеджменту», «Агентство розвитку приватних ініціатив», Українсько-Канадський бізнес-центр і Регіональне агентство економічного розвитку. Саме в цих організаціях викладачі мають можливість проходити різноманітні тренінги та коучінги, здійснювати апробацію теоретичних розробок. Результати науково-методичної роботи викладачів кафедри реалізуються в участі в міжнародних і всеукраїнських конференціях, у публікаціях наукових статей, підручників і навчально-методичних матеріалів. У свою чергу, практично всі студенти виконують дипломні проекти, працюючи над конкретними завданнями, які ставлять до вирішення керівники підприємств і організацій, баз проходження практик.

VII.Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу ВНЗ.

Головне завдання науково-технічної бібліотеки, як обласного методичного центру бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації – науково-інформаційне забезпечення загально-освітнього процесу і науково-дослідної роботи, сприяння популяризації знань, інтеграції науки, освіти, культури.

Тому діяльність бібліотек методичного об’єднання (МО) протягом року була спрямована на удосконалення довідково-бібліографічного та інформаційного забезпечення навчального процесу і наукової діяльності навчальних закладів, упровадження інноваційних технологій бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів, підвищення професійного рівня персоналу.

Використання сучасних інформаційних технологій вже увійшло у практику роботи книгозбірень. На сьогодні бібліотеками МО накопичено значний інформаційний ресурс, різні форми і методи розповсюдження інформації та обслуговування користувачів.

Повноцінне комплектування фонду та подальше його збереження є запорукою ефективного проведення відповідної роботи із урахуванням досягнень як вітчизняного, так і світового розвитку науки. Комплектування - це найважливіша складова формування фонду, від якості та повноти якої залежить рівень інформаційно-бібліотечного та бібліографічного обслуговування студентів, викладачів, фахівців вищого навчального закладу. Саме ці актуальні та проблемні питання і розглядалися на засіданні «Поповнення та зберігання бібліотечних фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти» обласного методичного об’єднання бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації м. Івано-Франківська, яке відбулося 2 квітня в науково-технічній бібліотеці ІФНТУНГ.

Характерною ознакою сьогодення є поєднання моделей діяльності бібліотек вищих навчальних закладів: паралельне застосування ними традиційних та нових форм роботи з використанням новітніх інформаційних технологій. Бібліотека вищого навчального закладу, яка є посередником між постійно зростаючим потоком інформації та її користувачами, покликана забезпечувати успішний інформаційний супровід навчального процесу.

Cьогодні вузівським бібліотекам, щоб залишатися цікавими, привабливими і потрібними користувачам, необхідно йти в ногу з часом, не забувати про традиційне, обов’язково оновлювати звичні форми роботи та орієнтуватися на нового користувача. І як висновок, на засіданні при обговоренні даного питання, бібліотечних працівників об’єднала одна думка, щоб справити враження на сучасного користувача, зробити його відвідування бібліотеки яскравою подією – це найважливіше завдання книгозбірень методичного об’єднання.

Заняття з підвищення кваліфікації в черговий раз показало, що в умовах автоматизованих технологій необхідно опановувати нові знання, які сприятимуть підвищенню якості бібліотечної роботи та мінімізації витрат робочого часу.

Сьогодні бібліотечний працівник зобов'язаний володіти усім комплексом проблем у галузі інформації, пропонувати нові види інформаційних послуг, володіти навичками ділового спілкування, підвищувати свою професійну майстерність, дотримуватись професійної етики бібліотечного співтовариства, міжнародних стандартів і суспільних норм. Система занять з підвищення кваліфікації планувалася з урахуванням складності питань, які були важливими та актуальними на даному етапі.

VIII.Досвід роботи підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання в сучасних умовах

Підприємство №1 ПАТ "ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО"

Весною 1928 року в Станиславові (Івано-Франківську) розпочалося спорудження загальноміської електростанції. Це був перший крок до створення попередниці ПАТ "Прикарпаттяобленерго" - обласної електропостачальної компанії.

16 серпня 1930 року Станиславська електростанція вперше видала промисловий струм і почала стабільно працювати. Електростанція була дизельною і мала сумарну потужність 1008 кВт. Згодом, ще до початку війни, її потужність зросла до 3008 кВт за рахунок встановлення парових турбін.

В 1973 році електростанція перестала існувати як самостійне підприємство. Її було приєднано на правах цеху до Івано-Франківського підприємства електричних мереж. Через п'ять років, у 1978 році ці дві структури об'єдналися з обласним підприємством сільських електромереж, отримавши назву - обласне підприємство електричних мереж. З такою назвою підприємство проіснувало до 1995 року.

Сьогодні ПАТ "Прикарпаттяобленерго" входить в десятку найкращих обленерго по розрахунках з енергоринком, з кожним роком знижуються показники кредиторсько-дебіторської заборгованості. Компанія є прибутковою, вона постійно розвивається і дбає про добробут своїх споживачів та працівників.

ПАТ «Прикарпаттяобленерго» – компанія, що здійснює передачу та постачання електроенергії електромережами споживачам на території Івано-Франківської області.

Компанія отримує електроенергію від об'єднаної енергосистеми України. За рік через електромережі підприємства передається близько двох мільярдів кіловат-годин електроенергії. Максимальне літнє навантаження області складає 228 мегават, максимальне зимове навантаження - 391 мегават.

Підприємство постачає електроенергію 500 тисячам споживачів, 468 тисяч з яких - населення краю, решта – юридичні споживачі. Мережеве господарство компанії складають 24 337, 009 км повітряних та кабельних ліній та 6212 трансформаторних підстанцій.

У структурі ПАТ – 17 філій – районів електромереж, а також центральні виробничі служби. Загальна чисельність працівників налічує понад 3 тисяч чоловік. З них – 2319 з вищою та неповною вищою освітою, 920 – молоді спеціалісти віком до 30 років. На підприємстві також працюють цілі династії енергетиків, для яких робота у ПАТ є родинною справою.

Місія ПАТ "Прикарпаттяобленерго": професійною командою енергетиків-однодумців нести світло в кожну оселю, забезпечувати затишні умови життя та сприятливі умови ведення бізнесу на Прикарпатті, гарантувати стабільне зростання добробуту співробітників і акціонерів компанії.

Цінності ПАТ «Прикарпаттяобленерго»:

- Висока культура обслуговування клієнта.
- Порядність та відкритість з партнерами.
- Патріотизм у ставленні до компанії та колективу.
- Високопрофесійність, цілеспрямованість, принциповість.
- Новаторство, творчість, ініціативність – основа успіху кожного працівника та підприємства в цілому.
- Життя, здоров’я та добробут.
- Команда однодумців, яка спільними зусиллями досягає поставленої мети.

Одним з пріоритетних напрямів діяльності компанії є інвестиційний. Реалізація інвестиційної політики дозволяє ПАТ «Прикарпаттяобленерго» підвищувати надійність передачі електроенергії і електропостачання своїх споживачів. Щоб досягати бажаного вдосконалення у наданні послуг електропостачання компанія спрямовує власні кошти, які закладаються в інвестиційну складову тарифу на постачання та передачу електроенергії. Щорічно розробляється і впроваджується Інвестиційна програма ПАТ «Прикарпаттяобленерго», яка погоджується Міністерством палива та енергетики України та схвалюється Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Корпоративна соціальна відповідальність – це необхідна умова для ведення потужного фінансово прибуткового бізнесу, що призводить до сталого розвитку як компанії, так і регіону в цілому.
Для «Прикарпаттяобленерго» корпоративна соціальна відповідальність – це щоденна добровільна робота компанії, спрямована на взаємодію з усіма заінтересованими сторонами Прикарпаття задля розвитку довірливих відносин.

5 ключових прагнень компанії з КСВ:
Бути кращою компанією для своїх клієнтів.
Бути кращою компанією для своїх працівників.
Бути найкращою компанією для громади Івано-Франківщини.
Бути кращою «безпечною» компанією.
Бути кращою еко-компанією (з мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище регіону).