Стаціонарної допомоги дорослому та дитячому

 

НАСЕЛЕННЮ В ЛПЗ УКРАЇНИ

 

Методичні рекомендації розроблені співробітниками МОЗ України та спеціалістами Українського інституту громадського здоров'я МОЗ України. Призначені для організаторів охорони здоров'я: головних спеціалістів та начальників управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головних лікарів обласних, міських, районних лікарень, центральних районних лікарень, територіальних медичних об'єднань, клінік науково-дослідних інститутів, тощо. Методичні рекомендації стосуються питань використання та сфери застосування тимчасових медичних стандартів стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в лікувально-профілактичних закладах.

 

 

Автори-розробники: Р.В. Богатирьова, В.М.Пономаренко, А.В.Степаненко,

А.М.Нагорна, Н.Г. Гойда, Н.О.Корнута, Р.О.Моісеєнко,

Г.А. Слабкий

Рецензент: д-р.мед.наук Є.В.Доброштан

 

Адреса: 252054, Київ-54, вул.О.Гончара, 65, Український інститут громадського

здоров'я МОЗ України

Телефони: (044) 216-81-51

Факс: (044) 216-71-00

Український інститут

громадського здоров'я МОЗ

України, 1998

 

 

Вступ

Один із принципів, який покладено в основу системи охорони здоров'я Європейського регіону, націлений на підвищення якості медичної допомоги. У Люблянській хартії з реформування охорони здоров'я зазначається що, "будь-яка реформа охорони здоров'я повинна мати за мету (а також включати чітко розроблену стратегію досягнення цієї мети) безперервне покращання якості медичної допомоги та підвищення її ефективності ". Питання якості та ефективності медичної допомоги має суттєве значення для охорони здоров'я України.

Досягнення оптимальної якості та максимальної ефективності медичної допомоги населенню включає багато складників, а саме: гарантії економічної підтримки розвитку галузі, забезпечення правових механізмів взаємодії суб'єктів охорони здоров'я, організаційних та професійних питань (акредитація закладів охорони здоров'я, стандартизація медичних послуг, лікувальних і діагностичних технологій) тощо. Ця проблема залишається актуальною і буде загострюватися в процесі впровадження системи медичного страхування та розвитку нових соціальних і економічних відносин у країні, в т.ч. в системі охорони здоров'я. Це пов'язано з переглядом ставлення до питання контролю якості та гарантування медичної допомоги, що є вже не тільки медичною, а й соціальною та фінансовою проблемою.

Досвід низки економічно розвинутих країн, країн СНД і, зокрема, Росії дозволяє відзначити суттєву роль медичних стандартів для контролю якості медичних послуг та медичної допомоги. Слід зауважити, що стандарти використовуються для аналізу та оцінки якості медичної допомоги. Це передбачає як внутрішній контроль якості, так і зовнішній та незалежний контроль, що особливо актуально в умовах системи медичного страхування.

Стандартизація єважливим компонентом єдиного процесу управління охороною здоров'я. Медичні стандарти класифікуються залежно від адміністративно-територіального поділу, об'єкту стандартизації, механізму використання тощо.

У системі охорони здоров'я України виникла потреба у розробці різних видів і типів стандартів: стандарт як алгоритм дій лікаря у суворо визначеній послідовності та часовому інтервалі; стандарт як алгоритм технології проведення медичної маніпуляції з переліком необхідного для цього інструментарію і матеріалу; медичний стандарт обсягу і якості медичної допомоги; медико-економічний стандарт та ін.

Виконання такого комплексного завдання розпочато розробкою "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги в ЛПЗ України" та "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей". Ці медичні стандарти визначають обсяги діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування.

Розробка тимчасових уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) України здійснена головними спеціалістами МОЗ України, провідними фахівцями науково-дослідних інститутів МОЗ і АМН України та інших закладів охорони здоров'я. Науково-методичне обгрунтування створення стандартів, визначення структури та принципів застосування уніфікованих стандартів медичних технологій виконано спеціалістами Українського інституту громадського здоров'я.