Негативні наслідки тютюнопаління

Проблема алкоголізації молоді

Однієї з найшкідливіших звичок, що завдають серйозного збитку здоров’ю людини, його добробуту, є зловживання спиртними напоями. Проблема боротьби з пияцтвом і алкоголізмом у даний час є важливою економіко-соціальною проблемою. Алкоголь підриває індивідуальне здоров’я, веде до деградації особи, неблагоприємно відображається на суспільному здоров’ї, негативно впливає на всі сторони суспільного життя – економіку, побут, мораль і свідомість людей.

Алкоголь відноситься до речовин, які викликають хворобливу пристрасть, тобто виникнення потреби в постійному або періодичному прийомі для отримання задоволення або для ослаблення несприятливих явищ (явище абстиненції), що виникають при утриманні від алкоголю. Небезпека полягає в тому, що алкоголізм розвивається як би поволі, поступово. Від першого знайомства людини із спиртними напоями до кінцевої стадії алкоголізму можна виділити декілька етапів. Спочатку це епізодичне вживання алкоголю, здебільшого під час свят. До зловжи­вання алкоголем або пияцтва відноситься непомірне вживання спирт­них напоїв. Пізніше розвивається алкогольна наркоманія, або алкого­лізм, – хронічне захворювання, що характеризується патологічною по­требою людини в алкоголі. Основними симптомами першої або почат­кової стадії алкоголізму є підвищена толерантність до алкоголю (збіль­шення кількості спиртного, необхідного для сп’яніння), втрата відчуття контролю, зникнення захисного блювотного рефлексу. Наявність алко­гольного абстинентного синдрому говорить про виражені форми хворо­би. В другій стадії хвороби розвиваються також і алкогольні психози: біла лихоманка, гострий алкогольний галюциноз, марення тощо. В тре­тій стадії алкоголізму потреба в алкоголі стає в один ряд з потребою в їжі, сні. Абстинентний синдром супроводжується серйозними розладами серцево-судинної діяльності, явищами гемодинаміки, печінковою недо­статністю, що нерідко закінчується смертю. Від початку зловживання алкоголем до розвитку хвороби в середньому проходить декілька років.

Систематичне вживання молодими людьми алкоголю навіть у невеликих дозах частіше і швидше призводить до алкоголізму. Вплив алкоголю дуже значний, він розповсюджується на весь орга­нізм у цілому.

На сьогоднішній день численними клінічними спостереженнями і експеримен­тальними даними доведено, що практично немає такого органа, який не піддавався б токсичній дії алкоголю. Всмоктування алкоголю починається вже в порожнині рота, потім у шлунку і тонкому кишечнику, звідки він поступає в кров і розноситься по всьому організму. Алкоголь нерівномірно розподіляється по органах і тканинах. Найбільші його концентрації виявляються в головному мозку і печінці. Якщо концентрацію алко­голю в крові прийняти за 100%, то в головному мозку його буде 150%, в печінці – 120%. Від 2 до 10% алкоголю виводиться нирками, потовими залозами і легенями. Процес розпаду алкоголю до його кінцевих проду­ктів відбувається переважно в печінці. Чим більша доза алкоголю, при­йнятого всередину, тим триваліший здійснюється його розпад.

Завдяки своїй здатності розчиняти жироподібні речовини, алкоголь вільно проникає через оболонки клітин мозку і порушує в них процеси життєдіяльності. Окислюючись, алкоголь забирає в клітини кисень, а саме головний мозок має найбільшу чутливість до кисневого голоду­вання. Тому від дії алкоголю в першу чергу страждає центральна нер­вова система.

Прийом навіть невеликих кількостей спиртних напоїв веде до швид­кої стомлюваності, неуважності, утруднює сприйняття. Дослідженнями доведено, що однократний прийом 50 – 60 г горілки приводить до знижен­ня активності основних функціональних систем організму. Правда, в того, хто випив, виникає відчуття піднесеного настрою, йому здається, що він став працювати краще, що він може знайти швидке правильне рішення будь-якого питання. Але об’єктивні дані свідчать про інше. Зни­жуються функціональні можливості зорового і слухового аналізаторів, погіршується здатність активно зосереджувати увагу, збільшується час для прийняття рішення, порушується координація рухів, зростає кіль­кість помилок при виконанні звичних робочих операцій, знижується кри­тична оцінка своєї діяльності. Розумова працездатність знижується на 12 – 15%, а у деяких людей – до 25%. Зловживання алкоголем веде до розвитку захворювань як центра­льної, так і периферичної нервової систем. Розрізняють специфічні ал­когольні поліневропатії і енцефалопатії. Систематичне вживання алко­голю навіть у порівняно невеликих дозах призводить до порушення обміну жирів, білків, вуглеводів. Наслідком цього порушення є накопи­чення в організмі людини отруйних речовин, які негативно впливають на печінку, серцево-судинну систему, нирки.

Алкоголь несприятливо впливає на серце і судини, а також порушує діяльність нервових центрів, які регулюють функцію серцево-судинної системи. Під впливом алкоголю судини на короткий час розширяються, а потім наступає їх спазм. Найбільш виражений спазм судин серця і мозку. Помічено, що в стані сп’яніння артеріальний тиск може дещо знижуватися. Але потім спостерігається його різке підвищення, що може бути причиною гострих порушень кровообігу. Існує певний зв’язок між зловживанням алкоголю і захворюванням серцево-судинної системи, зокрема гіпертонічної та ішемічної хвороб серця. В більшості випадків інфаркт міокарда у людей молодого віку виникає в стані алкогольного сп’яніння. Алкоголь токсично діє на м’яз серця, сприяючи розвитку в ньому дегенеративних процесів. Виділяють специфічні алкогольні кардіоміопатії або міокардіострофії.

Про вплив зловживання алкоголем на виникнення і перебіг захворювань серцево-судинної системи говорить такий факт, що серед хво­рих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні з приводу цієї патології, приблизно кожний шостий страждає хронічним алкоголізмом.

Дуже чутливою до дії алкоголю є печінка. По-перше, печінка – це основне місце окиснення алкоголю в організмі. По-друге, на печінку падає додаткове навантаження по знешкодженню багатьох токсичних речовин, що утворюються у зв’язку з порушеннями процесу травлення і обмінних процесів, які мають місце у людей, що зловживають спиртни­ми напоями. Найбільш часті ураження печінки в осіб, що вживають ал­коголь, – це алкогольна гепатопатія, гепатит, цироз.

Алкоголь порушує секреторну, ферментативну, а також моторну функції шлунку. Він є збудником виділення шлункового соку. При систематичному вживанні спиртних напоїв відбувається спочатку розростання, а потім виснаження і атрофія залозистої тканини шлунку, що сприяє розвитку гастриту, виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки. Алкоголь часто є причиною гострого і хронічного панкреатиту.

У людей, які зловживають алкоголем, частіше зустрічаються захворювання органів дихання (ларингіт, трахеїти, бронхіти). Це пов’язано з тим, що людина в стані сп’яніння не відчуває холоду і може легко заме­рзнути. Крім того, алкоголь призводить до зниження імунологічної акти­вності і тим самим ослабляє опірність організму. Особи, які зловжива­ють алкоголем, у 3 рази частіше хворіють на хронічний бронхіт, у 2 рази частіше – крупозною пневмонією, емфіземою легень, у 4 рази частіше – пневмосклерозом. Запальні процеси в легенях у них набувають затяж­ного характеру, ускладнюються нагноєнням, гангреною.

Вживання алкоголю погіршує роботу і загострює захворювання ни­рок та сечостатевих органів. Цьому сприяє також вживання солоних і гострих закусок, а також переохолодження в стані сп’яніння. В більшості осіб, що зловживають алкоголем, порушується функція водовиділення нирок, що виявляється набряками облич, кінцівок.

Зловживання алкоголем призводить до різних розладів з боку ста­тевої сфери. При цьому статеві розлади у чоловіків, що зловживають алкоголем, зустрічаються в 41 – 43% випадків і носять вельми різномані­тний характер: відбувається згасання статевого потягу, ослаблення ерекції, зниження гостроти відчуттів від оргазму. Чим триваліший період зловживання алкоголем, тим сильніший розлад статевої функції до імпотенції. Ці порушення пов’язані як з дією алкоголю на статеві клітини, так і зі зниженням під дією алкоголю гормональної функції залоз внут­рішньої секреції, зв’язаних діяльністю статевих залоз.

Особливу небезпеку представляє алкоголь для жіночого організму. Жінки, що зловживають спиртними напоями, швидше в’януть, шкіра у них стає зморшкуватою, голос грубим, форми тіла набувають ознаки «чоловічого типу». Спостерігаються відхилення з боку статевої сфери: порушується менструальний цикл, зменшується статевий потяг. Спо­стереження за жінками, що вживають алкоголь під час вагітності, пока­зують, що у багато кого з них виникав токсикоз, викидні, передчасні або патологічні пологи. Алкоголь легко переходить у молоко матері, що годує. Якщо жінка вживає спиртні напої, то алкоголь при годуванні по­ступає з молоком у шлунок дитини, швидко всмоктується і викликає симптоми отруєння, які можуть виражатися в алергічних реакціях, під­вищеній плаксивості, неспокої, порушенні діяльності кишечника. В де­яких випадках ці отруєння можуть бути навіть смертельними.

У даний час ні у кого не викликає сумнівів згубний вплив алкоголю на потомство. Навіть однократне вживання алкоголю здоровими людьми може шкідливо впливати на статеву клітину, готову до запліднення. Якщо у момент зачаття хоча б один з батьків був п’яний, це може призвести до народження дитини, яка страждає захворюваннями нервово-психічної сфери або фізичними аномаліями (зайві пальці на руках, аномальний розріз очей, низько посаджені вуха, природжена вада серця і т.п.).

Зловживання алкоголем скорочує середню тривалість життя на 15 – 20 років. Головними причинами смерті хворих на алкоголізм є нещасні випадки, гостра алкогольна інтоксикація, серцево-судинні захворюван­ня, цироз печінки. Показник смертності в алкоголіків у 2 – 4 рази вищий, ніж серед населення в цілому. За даними ВООЗ, серед причин смерті алкоголізм і пов’язані з ним захворювання займають третє місце після я серцево-судинних захворювань і злоякісних новоутворень.

 

Негативні наслідки тютюнопаління

Куріння тютюну є одним з чинників ризику у виникненні ряду серйозних захворювань. Особливо страждають органи дихання. Тютюно­вий дим викликає подразнення слизових оболонок гортані, трахеї, бронхів. Тютюновий дьоготь, який є концентратом з рідких і твердих продуктів горіння і сухої перегонки тютюну, посідає на стінках дихаль­них шляхів, нагромаджується в слизових оболонках. Постійне куріння призводить до розвитку хронічного ларингіту і бронхітів. У курців зни­жується опірність легенів до різних інфекційних захворювань, зокрема до туберкульозу. Тютюновий дим, що містить канцерогенні вуглеводні, радіоактивний полоній, поза сумнівом, сприяє виникненню раку леге­нів. Рак легенів у 20 разів частіше виникає в тих, хто курить, ніж у не­курців. Частота раку легень у будь-якій країні прямо пропорційна кіль­кості споживаного тютюну і тривалості звички куріння.

При курінні значно страждає шлунково-кишковий тракт. Шкідлива дія тютюнового диму починає виявлятися вже в порожнині рота. Зуби курця набувають жовтуватого кольору, вони швидше руйнуються і мають специфічний тютюновий запах. Тютюновий дим подразнює слинні залози, внаслідок чого наступає посилене виділення слини, яку курці частково спльовують, а частково проковтують. Насичена шкідли­вими речовинами слина, проходячи через стравохід, потрапляє в шлу­нок і кишечник. Порушується рухова активність шлунково-кишкового тракту, погіршується травлення. Тому в тих, хто курить, частіше розви­ваються хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипа­лої кишки, холецистит. І навіть невеликі дози нікотину знижують зне­шкоджуючу функцію печінки. Медична наука переконливо довела взає­мозв’язки між курінням і раком порожнини рота, стравоходу, шлунку.

Під впливом нікотину відбувається звуження кровоносних судин, які забезпечують кровопостачання життєво важливих органів: серця, мозку, нирок. У курців частіше спостерігається ішемічна хвороба сер­ця; напади стенокардії, що призводять до раптової смерті, в тих, хто курить бувають у 4 – 5 разів частіше, ніж у некурців. У тих, хто курить більш високий артеріальний тиск, ніж у некурців. У результаті пору­шення нікотином засвоєння вітамінів, а саме вітаміну С, відбувається прогресивне відкладення ліпідів у стінках судин, що сприяє розвитку атеросклерозу. Одна викурена цигарка позбавляє організм 25 мг віта­міну С. Зниження вітаміну С в організмі сприяє тромбоутворенню в крові і підвищує ризик судинних уражень мозку. Таке захворювання судин, як облітеруючий ендартеріїт, що супроводжується кульгавістю і омертвінням нижніх кінцівок, зустрічається в 90% випадків у курців.

Під впливом куріння змінюється склад крові, зменшується кількість еритроцитів. Чадний газ, що міститься в тютюновому димі, утворює з гемоглобіном крові стійке з’єднання – карбоксигемоглобін, який не здатний переносити кисень до тканин організму.

Куріння несприятливо відображається на функції органів чуття. У людей, які курять, знижується гострота зору, погіршується відчуття кольору, порушується відчуття смаку і сприйняття запахів, знижується слух. Нікотин впливає на залози внутрішньої секреції, а саме на щито­подібну залозу. На гіпертрофію щитоподібної залози страждають бли­зько 30% жінок, що курять, тоді як серед некурців вона зустрічається в 5%.

Особливо небезпечно нікотин діє на організм вагітних жінок, на плід і новонароджених. Встановлено, що найбільш частими усклад­неннями вагітності в жінок, що курять, є передчасні пологи, народжен­ня дитини з малою вагою, мертвонародження. У жінок, щокурять по­мірно (від 1 до 9 сигарет у день); смертність новонароджених на 20% вища, ніж у жінок, які не курять. Нікотин передається дитині також з молоком матері. Тому куріння вагітних жінок негативно позначається на подальшому розвитку дітей. Дитина ростиме повільно, буде більш схильною до різних захворювань.

Куріння негативно впливає не тільки на організм людей, що курять, але також і на здоров’я тих, хто оточує їх. Встановлено, що близько 25% шкідливих речовин, що утворюються при курінні, поглинається самим курцем, 20% згоряє, 5% залишається в недопалку, а половина шкідливих речовин, що залишилася, потрапляє в оточуюче середови­ще і поглинається особами, що знаходяться в даному приміщенні. Це так зване «пасивне куріння».

Концентрація нікотину в закритому приміщенні, небезпечна для здоров’я, складає 0,5 мг на 1 м³. «Пасивний курець» не звичний до тютюнового диму і страждає вже від його малих доз. Це виявляється в неприємному стані, запамороченні, головному болю, слабкості. При тривалому вдиханні тютюнового диму у них можуть розвиватися ті ж захворювання, що і в курців. Адже в тютюновому димі містяться поло­ній, радіоактивний плюмбум, вісмут, які можуть призвести до розвитку злоякісних новоутворень. Помічено, що серед жінок-некурців, у яких чоловіки багато курять, спостерігається більш високий відсоток захво­рювань на рак легень. Особливо чутливі до тютюнового диму діти. Спостереження за дітьми, в яких курять батьки, показало, що ці діти частіше хворіють ринофарингітами, бронхітами, пневмоніями, в сечі у них виявляється наявність канцерогенних речовин з тютюнового диму.

Куріння завдає величезного збитку здоров’ю людини, великої соціальної і економічної шкоди суспільству. Показники захворюваності і смертності серед тих, хто курить, вищі в порівнянні з некурцями. Ку­ріння скорочує життя курця в середньому на 8 – 10 років.