До позбавлення волі та їх розподіл

ПО УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

 

1. Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі, її значення та критерії.

2. Визначення рівня безпеки виправної колонії комісією з питань розподілу, направ­лення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.

3. Переміщення засуджених до позбавлення волі. Направлення, приймання та облік засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарання.

4. Структурні дільниці виправних та виховних колоній. Розподіл засуджених у межах однієї колонії.

ЗАВДАННЯ

 

1. С. був засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до восьми років позбавлення волі. Комісі­єю з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до по­збавлення волі (далі – Комісія з питань розподілу), він був направлений до виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Один із членів Комісії не погодився з таким рішенням на підставі того, що згідно зі ст.12 КК України цей злочин є тяжким, С. вчинив його у стані сп’яніння, це спричинило тяжкі наслід­ки (смерть потерпілого, заподіяння тяжких тілесних ушко­джень іншим особам), тому він повинен відбувати покарання у колонії максимального рівня безпеки.

Дайте правову оцінку названій ситуації і визначте С. рівень безпеки виправної колонії, мотивуючи своє рішення.

2. С. було засуджено до трьох років позбавлен­ня волі за хуліганство згідно з ч. 4 ст. 296 КК України. За рішенням Комісії з питань розподілу він був направлений у колонію мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання. Через тиждень після його при­буття до колонії виявилося, що раніше, десять років тому, С. відбував покарання за такий самий злочин, крім того, коли він був неповнолітнім, його було засуджено за крадіжку до одного року позбавлення волі.

Як слід вчинити у цьому випадку? У колонії якого рівня безпеки С. буде відбу­вати покарання?

3. Під час приймання засуджених до колонії середнього рівня безпеки начальник відділення по контролю за виконанням судових рішень за матеріалами особової справи встановив, що у колонію прибув М., засуджений за ст. 115 КК України до 12 років по­збавлення волі. Раніше він двічі був засуджений, в тому числі й за злочин, вчинений під час відбування покарання. Судимість за всі попередні злочини не була погашеною або знятою.

У виправній колонії якого рівня безпеки може від­бувати покарання засуджений М.?

4. Р., засудженого за хуліганство до шести років позбавлення волі, Комісія з питань розподілу направила до виправної колонії максимального рівня безпеки, мотивуючи прийняте рішення тим, що під час попереднього ув’язнення, перебуваючи у слідчому ізоляторі, він грав у кар­ти, вчиняв сварки та бійки, не підкорявся вимогам адмініст­рації, за що тричі був поміщений у карцер.

Чи обґрунтовані мотиви прийнятого Комісією рішен­ня? У якій виправній колонії повинен відбувати по­карання Р.?

5. У 2003 р. вирок суду, за яким Я. був за­суджений до позбавлення волі, апеляційним судом був змінений: покарання зменшено до строку, протя­гом якого він тримався під вартою (як запобіжний за­хід). У 2004 р. Я. був засуджений за вбивство до 12 років позбавлення волі.

В якій виправній колонії повинен відбувати покарання Я.?

6. Під час ознайомлення з особовими справами засу­джених, які утримуються у колонії максимального рівня безпеки, прокурор установив, що Б., який у 2002 р. перебував у тюрмі за злісне порушення режиму, у січні 2004 р. був знову засуджений за ч. 1 ст. 187 КК України до шести років позбавлення волі.

Чи правильно було визначено Б. рівень безпеки виправної колонії Комісією з питань розподілу? Яке рішення повинен при­йняти прокурор?

7. У період відбування покарання у виді позбавлення волі в колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання Б. був засуджений за ч. 2 ст. 270 КК України до восьми років позбавлення волі. Комісія з питань розподілу направила Б. у виправну колонію середнього рівня безпеки.

Чи правильно визначено Б. рівень безпеки виправної колонії?

8. За ч. 1 ст. 111 КК України М. був засуджений до 14 років позбавлення волі. Комісія з питань розподілу ви­значила йому для відбування покарання установу виконання покарань максимального рівня безпеки у м. Житомирі. Під час приймання до цієї установи виявилося, що там немає вільних місць. Начальник установи у Житомирі зателефонував до такої ж установи у Вінниці й домовився, щоб М. відвезли туди, оскільки там є вільні місця.

Визначіть, чи правомірні дії начальника установи? В якому порядку повинні вирішуватися такі проблеми?

9. За незаконний аборт (ч. 2 ст. 134 КК України) П. була засуджена до п’яти років позбав­лення волі. Ко­місія з питань розподілу направила її для відбування покарання у виправну колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

Чи правильно визначений рівень безпеки виправної колонії?

10. На засіданні Ко­місії з питань розподілу було встановлено, що Д., засуджений за ч.2 ст.127 КК України до дев’яти років позбавлення волі, кілька років тому вчинив крадіжку і був засуджений до двох років позбавлення волі, але в колонії покарання не відбував, оскільки за його бажанням і власною заявою він був залишений у слідчому ізоляторі для виконання робіт по господарському обслуговуванню цієї установи. Через рік Д. був умовно-достроково звільнений за зразкове ставлення до праці.

Який рівень безпеки виправної колонії буде визначено Д.?

11. У 1999 р. К. був засуджений до покарання у виді виправних робіт на строк два роки. Через рік за систематичне і злісне ухилення від відбування цього покарання він був направлений у виправно-трудову колонію загального режиму на невідбутий строк. У 2004 р. К. за умисне вбивство був засуджений до десяти років позбавлення волі.

Визначте рівень безпеки виправної колонії, в якій повинен відбувати покарання К. Чи може він вважатися особою, яка раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі? Дайте відповідь з посиланням на закон.

12. У 2004 р. за умисне вбивство свого чоловіка Л. було засуджено до 12 років позбавлення волі. Визначаючи їй рівень безпеки виправної колонії, Ко­місія з питань розподілу встановила, що Л. раніше чотири рази відбувала покарання у виді позбавлення волі. Приймаючи до уваги особу засудженої, „послуговий список” її злочинної діяльності, Комісія з питань розподілу вирішила так: перші п’ять років вона буде відбувати покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки, наступні п’ять – в установі середнього рівня безпеки, а останні два – у виправній колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, заборонивши при цьому застосовувати до неї умовно-дострокового звільнення і звернення з проханням про помилування.

Ваша думка щодо законності і правильності прийнятого рішення? В яких установах відбувають жінки призначене покарання у виді позбавлення волі?

Т е м а 9. РЕЖИМ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ