Взвод наступає на фронтідо 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку – на фронтідо 50 м. 14 страница

Протидиверсійні операції (в умовах правового режиму воєнного стану) проводяться спільними діями підрозділів СВ, підрозділів ССпО, підрозділів інших видів ЗС України, підрозділів інших військових формувань (ІВФ) та правоохоронних органів (ПрО) у складі об’єднаного угруповання для виявлення, затримання та ліквідації ДРС (ДРГ) противника та НЗФ (АОФ) у визначених районах.

Диверсійно-розвідувальні операції проводяться, як правило, силами підрозділів ССпО у взаємодії з підрозділами СВ та інших видів ЗС і включають спеціальні дії в інтересах стримування розвитку збройного конфлікту, зменшення можливостей противника щодо ведення воєнних дій та створення сприятливих умов для дій своїх військ, включаючи і виведення з ладу важливих воєнно-економічних об’єктів противника.

Операції з організації руху опору на території противника (яка тимчасово зайнята противником) проводяться силами підрозділів ССпО у взаємодії з підрозділами СВ та інших видів ЗС з метою підготовки керівних кадрів руху опору на території противника (яка тимчасово зайнята противником); розгортання руху опору; надання допомоги у формуванні, розгортанні та підготовці партизанських формувань; підготовки баз, створення запасів зброї, боєприпасів; спеціальні дії партизанських формувань щодо порушення комунікацій, зриву військових перевезень, зменшення можливостей використання противником місцевих ресурсів, виведення з ладу важливих військових об’єктів противника та зниження рівня психологічного стану його особового складу тощо.

451.У ході виконання поставлених завдань під час проведення стабілізаційних, специфічних дій та спеціальних операцій, взвод (відділення, танк), як правило, діє у складі роти (взводу), а також може виконувати окремі завдання самостійно або у складі тактичних груп (зведених підрозділів), і у тісній взаємодії з ІВФ та ПрО. Основними формами дій механізованих підрозділів у цих умовах можуть бути: дії у складі передового загону (авангарду) або головних сил під час висування в район спеціальної операції (стабілізаційних, специфічних) дій; участь у заходах посилення охорони (прикритті) Державного кордону, заходах щодо посилення важливих військових об’єктів (військових частин), блокування та ізоляція районів зосередження НЗФ (АОФ); дії в призначених зонах (районах) відповідальності щодо ліквідації цих формувань та підрозділів ССО противника; проведення пошукових дій і прочісування місцевості; влаштування засідок; дії щодо охорони та оборони важливих державних об’єктів, районів розташування військ; охорона комунікацій і супроводження колон; розвідувально-пошукові дії; несення комендантської служби у встановлених районах та спільні дії з підрозділами інших військових формувань і правоохоронних органів щодо підтриманого встановленого режиму (прикордонного, надзвичайного, воєнного стану, митного, візового тощо), участь у заходах щодо ліквідації НС.

Танкові підрозділи, як правило, використовуються для посилення механізованих підрозділів, підрозділів внутрішніх військ. Іноді для вирішення окремих завдань можуть використовуватися і самостійно (несення служби на блокпостах, зайняття оборони на вході і виході із гірських ущелин, прикриття можливих напрямків дій мобільних груп антидержавних збройних формувань).

 

9.2. Особливості підготовки до дій у стабілізаційних, специфічних діях військ та у спеціальній операції.

 

452. Підготовка до виконання завдань у стабілізаційних, специфічних діях військ та у спеціальній операції, як правило, здійснюється за алгоритмом підготовки загальновійськового бою. Вона включає: організацію дій (з’ясування завдання; визначення (уточнення) заходів, які необхідно провести негайно для якнайшвидшої підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання; проведення розрахунку часу; орієнтування підлеглих командирів щодо отриманого завдання і віддачу необхідних попередніх вказівок на підготовку до дій; оцінку обстановки; прийняття рішення щодо участі у проведенні спеціальних (стабілізаційних, специфічних) дій; доповідь рішення старшому командиру; рекогносцировку (за необхідності); віддачу бойового наказу (постановку завдань); участь в організації взаємодії старшим командиром; організацію взаємодії, управління, бойового забезпечення та елементів тилового, технічного та медичного забезпечення, в тому числі з доданими силами, включаючи підрозділи ІВФ та ПрО); підготовку особового складу, озброєння, техніки до виконання завдань; практичну роботу у підрозділах (надання допомоги та перевірки готовності до визначених дій); доповідь у встановлений час старшому командиру про готовність і інші заходи. Крім цього, може здійснюватись прийом у тимчасове підпорядкування визначеного особового складу, техніки та озброєння ІВФ та ПрО або у тимчасовий перехід в їх оперативне підпорядкування при виконанні спільних завдань у спеціальних операціях, в тому числі в системі територіальної оборони, у відповідності до отриманого розпорядження (наказу).

453. Під час усвідомлення отриманого завдання щодо участі у стабілізаційних, специфічних діях військ та у спеціальній операції, командир взводу повинен зрозуміти, крім звичайних питань, мету майбутніх дій, склад підрозділів, що залучаються, його роль і місце, межі району дій, особливості виконання завдання і застосування озброєння та військової техніки (це, насамперед, характер участі у стабілізаційних заходах, виконанні завдань територіальної оборони, особливо порядок посилення охорони (прикриття) Державного кордону; участі у блокуванні, очепленні, пошуку (прочісуванні), переслідуванні НЗФ (АОФ, ДРГ); підтриманні режимних заходів; ліквідації наслідків НС, антитерористичних заходах; у взаємодії (підпорядкуванні) з якими підрозділами ІВФ та ПрО, органами державної влади і місцевого самоврядування повинен діяти, їхні можливості та повноваження, в якому правовому полі передбачені дії, обмеження на застосування зброї, норми міжнародного гуманітарного права, порядок спільної підготовки до виконання завдань, організації взаємодії та підтримання зв’язку; види і порядок застосування озброєння або техніки); час початку дій та інші питання.

Під час визначення першочергових заходів щодо підготовки до виконання завдання, крім звичайних питань, визначаються: порядок забезпечення майбутніх дій; особливості морально-психологічного стану особового складу; завдання з доведення особовому складу умов і способів ведення дій; завдання з підготовки спільних дій, доданих і взаємодіючих сил і засобів, особливостей всебічного забезпечення.

454. Під час оцінки обстановки командир взводу (відділення, танка) повинен додатково вивчити: наявність ССО противника, в тому числі НЗФ (АОФ), їх склад, озброєння, імовірний характер дій; можливі місця проведення провокацій (зокрема на Державному кордоні), їх мета, склад учасників та можливий розмах; напрямки (об’єкти) дій та можливі маршрути руху (в тому числі через державний кордон) ДРГ, НЗФ (АОФ); можливе їх посилення під час дій; способи і форми збройної боротьби, які застосовувалися противником раніше, можливий характер подальших дій, його сильні і слабкі сторони; система організації охорони й оборони зайнятого противником району, (бази, табору), наявність загороджень, шляхів маневру і можливість його виходу з бою або ухилення від нього, джерела та шляхи постачання озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів НЗФ (АОФ), населенні пункти, які можуть забезпечувати їх тривалі дії.

На основі оцінки противника командир робить висновки, в яких визначає: можливі способи дій противника і що необхідно додатково розвідати на напрямку дій; слабкі місця і шляхи нейтралізації сильних сторін противника; об’єкти, які потрібно знищити (придушити) в першу чергу; заходи, які необхідно здійснити щодо попередження та недопущення захоплення життєво важливих об’єктів, проведення яких забезпечить захоплення й утримання ініціативи; які способи дій обрати для локалізації і примушення НЗФ (АОФ) скласти зброю; які заходи провести щодо захисту місцевого населення та недопущення його загибелі; яку роботу провести з місцевим населенням з метою припинення допомоги НЗФ (АОФ); руйнування яких об’єктів (цивільних, промислових, адміністративних, екологічних та інших) неприпустимо або обмежено.

При виконанні гуманітарних завдань замість оцінки противника здійснюється оцінка обсягу робіт у районі виникнення НС, з відповідними висновками щодо кількості залучення особового складу, техніки, матеріальних засобів.

Під час оцінки своїх підрозділів командир взводу (відділення, танка) повинен врахувати: склад, стан, можливості (наявність у особового складу бойового досвіду, морально-психологічний стан військовослужбовців); захищеність і забезпеченість своїх підрозділів, їхню злагодженість і готовність до виконання отриманого завдання; склад, стан сусідів, інших силових структур, які залучаються до виконання завдань; завдання, що виконуються їх силами й засобами, порядок підпорядкування, підтримання зв’язку і взаємодії з ними; яким чином і в якому обсязі забезпечують виконання поставленого завдання місцеві органи влади та самоврядування.

Під час оцінки місцевості: уточнити наявність і місця розташування екологічно небезпечних, культурних, історичних і найважливіших об’єктів життєзабезпечення, які не підлягають руйнуванню (знищенню), а також об’єктів, оволодіння якими знижує бойові можливості НЗФ (АОФ, ДРГ) та їх спроможність до ведення тривалих бойових дій; наявність на напрямку дій взводу (відділення, танка) об’єктів місцевої промислової бази та інших ресурсів, які можуть бути використані в умовах правового режиму воєнного стану в інтересах виконання поставлених завдань; наявність схованих підступів і полів невидимості до об’єктів, які підлягають охороні, та ділянок маршрутів руху; наявність шляхів обходу імовірних місць блокування маршрутів висування (маневру, забезпечення) місцевим населенням, можливих районів завалів, руйнувань і затоплень; характер природних перешкод, для подолання яких необхідне спеціальне обладнання; вплив місцевості на проведення заходів аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт з метою ліквідації наслідків аварій та катастроф.

Під час оцінки населення необхідно вивчити: соціально-політичну та криміногенну обстановку в районі конфлікту, наявність спец закладів установ виконання покарань та їх контингент, національний склад населення, його настрій, ставлення до військ та НЗФ (АОФ).

На основі оцінки обстановки(противника, своїх підрозділів, місцевості та населення) командир робить відповідні висновки щодо впливу на виконання завдань із врахуванням часу доби, погодних умов та пори року.

455. У рішенні командир взводу визначає: способи виконання отриманого завдання (сили і засоби, що залучаються; район дій та в якій послідовності виконується завдання – в залежності від характеру майбутніх дій); особливості побудови бойового порядку, завдання підрозділів (елементів бойового порядку, шикування, розташування); час заняття (позицій, місць, рубежів) і початку дій; організацію взаємодії, управління, бойового й елементів тилового, технічного та медичного забезпечення.

При цьому з урахуванням вказівок старшого командира визначаються порядок дій щодо припинення можливої протидії з боку місцевого населення та обмеження із застосування засобів озброєння і техніки.

Бойовий порядок (шикування, розташування) створюється з урахуванням завдань, які вирішуються підрозділами інших міністерств (відомств) та їхньої тактики дій.

456. Рекогносцировка мож е проводитись в залежності від рішення старшого командира, умов обстановки, необхідності або доцільності та відведеного часу на підготовку до виконання поставлених завдань.

457. У бойовому наказі під час постановки бойових завдань, в залежності від характеру дій, підрозділам додатково вказуються:

при участі у посиленні охорони ділянок Державного кордону: порядок виставлення та несення служби на постах спостереження, у секретах, засідках, при патрулюванні (блокуванні, очепленні) вказаних ділянок місцевості, проведенні пошуку у відповідності до поставлених завдань старшим командиром ДПС;

при участі у прикритті визначених ділянок Державного кордону:порядок облаштування опорного пункту та позицій у відповідності до організації оборонного бою, звертаючи особливу увагу на організацію тісної взаємодії з відділами прикордонного контролю прикордонних загонів ДПС;

при участі у знищенні, ліквідації НЗФ (АОФ): розвідувальні дані щодо місць імовірного знаходження НЗФ (АОФ) та можливих дій; місце у бойовому порядку; сектор (район) відповідальності та завдання підрозділу; маршрут висування та район (ділянку, рубіж) призначення; основні напрямки (ділянки) перехоплення шляхів виходу НЗФ (АОФ) із заблокованого району; завдання щодо заборони підходу збройних формувань противника до заблокованого угруповання ззовні; завдання і рубежі його вогневого ураження, ділянки (напрямки), які необхідно прикрити веденням оборонних дій; розпізнавальні знаки; сигнали управління на кожну добу; способи і час доповідей обстановки в зоні відповідальності;

при участі у пошуку (ДРГ, підрозділів НЗФ): порядок та характер пошуку, вихідний район; ділянка пошуку; вихідний рубіж для пошуку; напрямок (смуга) пошуку; рубіж зустрічі; зрівняльний рубіж; кінцевий рубіж та порядок застосування зброї;

при участі у супроводженні колон та охороні маршрутів руху: місце взводу в складі колони (розподіл підрозділів взводу або на маршруті) та особливості дій;

при організації охорони та оборони важливих об’єктів:порядок взяття під охорону та оборону, несення служби, особливості застосування озброєння;

при участі у встановленні та підтриманні режимних заходів: порядок організації комендантської служби;

при участі у ліквідації наслідків НС: порядок виконання ремонтно-відновлювальних робіт та надання допомоги цивільному населенню;

при участі в антитерористичних заходах: порядок дій у складі чергового підрозділу посилення варт; підрозділу посилення охорони й оборони об’єкта частини або гарнізонного об’єкту; протидиверсійного резерву; у складі додаткових варт, сторожових постів, засідок, секретів, нарядів патрулів; загону ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій тощо.

458. Під час організації взаємодії та управління командир взводу додатково погоджує: порядок спільних дій штатних, доданих, підтримуючих і взаємодіючих органів та підрозділів; доводить частоти, позивні, сигнали управління, взаємодії, оповіщення та впізнання і порядок дій за ними; уточнює кодування карт і порядок обміну інформацією.

459. Всебічне забезпечення організує з метою надання більшої самостійності підрозділам, які діють на більшій відстані один від одного (у відриві від головних сил).

Під час організації бойового забезпечення командир взводу додатково вказує: особливості виконання завдань щодо ведення розвідки і доповіді результатів; порядок використання умов обмеженої видимості, а також прихованих шляхів для руху у вихідний район, на рубежі блокування, у район проведення пошуку; порядок використання місцевості і місцевих предметів для розташування особового складу і вогневих засобів на зазначених рубежах (позиціях, місцях); способи дій на замінованій місцевості і під час виявлення замінованих об’єктів; виділення підрозділам аерозольних і запалювальних засобів, порядок їх застосування; заходи щодо підтримки у військовослужбовців високого морально-психологічного стану, бойової настороженості, подолання розгубленості і політичної дезорієнтації військовослужбовців.

У подальшому вказує порядок тилового, технічного та медичного забезпечення з використанням місцевої цивільної бази, а також час, обсяг і порядок проведення технічного обслуговування ОВТ, хто виділяється для надання допомоги; норми додаткових запасів матеріальних засобів при бойових машинах і військовослужбовцях; особливості організації харчування, водопостачання, підвозу матеріальних засобів і надання медичної допомоги.

 

9.3. Виконання завдань під час стабілізаційних, специфічних дій військ та у спеціальній операції

 

460. Характер дій підрозділів у вказаних діях залежить від ступеня складності збройного конфлікту (надзвичайної ситуації), обстановки на Державному кордоні, активності дій ССО противника, складу та оснащеності зброєю НЗФ (АОФ), які беруть участь у ньому, особливостей фізико-географічних умов району, складу і настрою місцевого населення, спроможності функціонування державних органів влади та місцевого самоврядування, можливості та необхідності застосування різноманітних видів озброєння і техніки, а також характеру і наслідків НС.

Для вирішення завдань можуть залучатися: загальновійськові частини та підрозділи, підрозділи розвідки, радіоелектронної боротьби, аеромобільні, підрозділи військових частин та підрозділів інженерних військ, військові частини та підрозділи ракетних військ і артилерії, тактичної і армійської авіації, підрозділи ВСП, ІВФ та ПрО, невоєнізовані формування МНС, сили і засоби штабів зон і районів територіальної оборони, які, як правило, об’єднуються в тактичні групи (ТГ).

При виконанні гуманітарних завдань підрозділи СВ можуть об’єднуватися в тимчасово створені зведені загони для ліквідації наслідків НС, а також діяти самостійно.

Тактична група – це тимчасово створене об’єднане формування, як правило, на основі механізованих (парашутно-десантних, десантно-штурмових, морської піхоти) підрозділів, з необхідними і чітко визначеними силами й засобами посилення, яке призначене для вирішення завдань щодо припинення (локалізації) дій ДРГ, терористичних (іррегулярних) груп, НЗФ (АОФ) у зоні збройного конфлікту.

461. Участь механізованих підрозділів в стабілізаційних діях полягає у виконанні таких завдань, як: участь у посиленні охорони ділянок державного кордону – шляхом виставлення постів спостереження, секретів, засідок, організації загороджувальних, сторожових і патрульних дій; блокування (очеплення) певних ділянок місцевості, проведення пошуку у відповідності до поставлених завдань старшим командиром ДПС; у прикритті визначених ділянок Державного кордону – шляхом облаштування окремих опорних пунктів і позицій у відповідності до організації оборонного бою, при цьому особлива увага звертається на організацію тісної взаємодії з відділами прикордонного контролю прикордонних загонів ДПС; у пошуку (знищенні, ліквідації) НЗФ (АОФ) –шляхом виконання заходів притаманних протидиверсійній операції.

Під час стабілізаційних дій взвод (відділення, танк) може залучатися для супроводження колон і охорони маршрутів руху. Під час організації супроводження колон старшим командиром взвод може призначатися в сторожову заставу для охорони маршрутів руху на найбільш небезпечні ділянки маршруту (командні висоти). Позиція сторожової застави обов’язково обладнується в інженерному відношенні. По проходженні колони взвод може зніматися з позиції або залишатися для забезпечення руху наступних колон.

Під час супроводу колон підрозділів технічного і тилового забезпечення, гуманітарної допомоги, взвод може діяти в органах похідної охорони, а також розподілятися по колоні з розрахунку не менш одного механізованого відділення (бойової машини) на кожні десять автомобілів. Транспортні машини обладнуються додатковим захистом, на них можуть встановлюватися вогневі засоби. При здійсненні супроводу організується стійкий радіозв’язок із старшим командиром, всередині колони, підрозділами охорони, які встановлюються на маршрутах руху, комендантськими постами і диспетчерськими пунктами, а також з артилерійськими підрозділами, що забезпечують супроводження колони. Не допускається розташування бойової техніки між машинами з паливом і боєприпасами.

При підході до ділянок маршруту, де можливий напад противника із засідки, підрозділ охорони висувається вперед,проводить огляд місцевості, що прилягає до маршруту руху, займає вигідний рубіж, прикриває колону з загрозливого напрямку, пропускає її через небезпечну ділянку і після цього займає своє місце в похідному порядку.

Доповіді про проходження визначених рубежів, прибуття в призначений район, напад на колону та інші затримки повинні передаватися короткими умовними сигналами. На кожному бронеоб’єкті організовується кругове спостереження, особовий склад повинен бути готовий до негайного відкриття вогню.

Рух колон, як правило, здійснюється у світлий час доби. Нічний відпочинок організовується у спеціально підготовлених місцях біля диспетчерських пунктів і сторожових застав, блокпостів. Під час нічного відпочинку вживаються всі необхідні заходи щодо охорони й оборони колони.

Техніка, яка вийшла з ладу, буксирується до району (пункту) призначення (до найближчого контрольно-пропускного пункту, підрозділу охорони на маршруті руху).

Інші заходи щодо організації супроводу колон притаманні діям взводу при організації маршу та похідної охорони.

У ході стабілізаційних дій механізований взвод (відділення, танк) може також залучатись для охорони й оборони важливих об’єктів. Під час охорони й оборони визначених об’єктів основними завданнями взводу є: своєчасне виявлення розвідки противника і ДРГ на підступах до об’єктів; недопущення мінування об’єктів і місцевості на підступах до нього; відбиття нападу на об’єкт. Після прибуттянаоб’єкт, взвод займає його і готує до оборони, як опорний пункт, обладнує в інженерному відношенні. Для бойової техніки і всіх вогневих засобів обладнуються основні, запасні (тимчасові) вогневі позиції. Траншеї і ходи сполучення відриваються в повний профіль, позиції вогневих засобів обладнуються амбразурами (бійницями), над ними встановлюються протиосколкові козирки. На закритих від спостереження ділянках установлюються мінні поля і сигнальні міни. Охорона організовується відповідно до положень статуту щодо розташування взводу на місці.

462. Виконання режимних заходів (забезпечення виконання особовим складом і населенням встановлених діючих законодавством обмежень)підтримання миру, законності та правопорядку, боротьба зі злочинністю, що покладені на військове командуванняздійснюється шляхом організації комендантської служби в районах розташування підрозділів (базових районах), районах (зонах) їх відповідальності та на комунікаціях.

Під час ведення стабілізаційних дій роті призначається зона відповідальності. Величина зони відповідальності роті може встановлюватися – по фронту до 10-15 км, в глибину до 5-7 км, для взводу межі відповідальності, як правило, не встановлюються. В залежності від обстановки, покладених завдань райони (зони) відповідальності можуть бути збільшені або зменшені.

При цьому, в умовах прикордонних і внутрішніх збройних конфліктів, під час стабілізаційних дій підрозділи можуть розташовуватися в районах зосередження (вихідних районах), місцях постійної дислокації, а при виконанні миротворчих завдань в умовах проведення миротворчих операцій та при виконанні завдань в операціях з військової допомоги відповідно до міжнародних зобов’язань – в базових районах.

Для організації охорони та оборони, встановленого старшим командиром порядку серед військовослужбовців і служби військ призначається комендант району розташування (відповідальності).

В усіх випадках, особливу увагу командир взводу приділяє організації сприятливих стосунків з місцевим населенням (органами місцевої влади та самоврядування).

На комендантську службу, при введенні режиму воєнного стану, крім виконання режимних заходів, підтримання миру, законності та правопорядку покладаються наступні основні завдання: регулювання руху військ на маршрутах, переправах, перевалах; контроль за виконанням військами та населенням встановленого порядку та заходів маскування, збір і відправку особового складу та транспортних засобів, що відстали; охорона маршрутів і боротьба з ДРГ; підтримання встановленого порядку пересування місцевого населення в районах розташування або дій військ і врегулювання інших питань, пов’язаних з життєзабезпеченням військових підрозділів і місцевого населення, ефективним функціонуванням органів місцевої влади та самоврядування.

При виконанні цих завдань комендантська служба тісно пов’язується з основними заходами територіальної оборони адміністративних районів. З цією метою створюються комендантські райони з організацією в них комендантської служби. В першу чергу узгоджуються питання організації регулювання руху з використанням сил та засобів ДАІ МВС, створення системи охорони важливих об’єктів різновідомчими підрозділами, порядку підтримання встановленого правового режиму (встановлених обмежень, комендантської години тощо), здійснення боротьби з ДРГ.

Комендантський район батальйону, як правило, співпадає з межами їх розмежувальних ліній; при стабілізаційних діях військ він співпадає з відповідними зонами відповідальності батальйонів; при розташуванні на місці – знаходиться в межах їх районів розташування. Комендантські райони батальйонів на комендантські райони підрозділів не діляться.

У кожному комендантському районі для безпосередньої організації комендантської служби може призначатися посадова особа з відповідними повноваженнями та підрозділи (зведені підрозділи) для несення комендантської служби, в тому числі підрозділи ВСП у ЗСУ.

При організації комендантської служби встановлюються комендантські пости, пости регулювання руху, блокпости, контрольно–пропускні пункти з метою обмеження пересування на території конфліктного району.

Комендантський пост – це група військовослужбовців, які виконують завдання комендантської служби у визначеному пункті або на ділянці маршруту. В залежності від способу виконання завдань комендантські пости можуть бути рухомими та нерухомими. Склад комендантських постів залежить від покладених на них завдань і включає, як правило, командира поста та 2-3 солдати. Командиром поста призначається сержант. В пунктах, які мають особливо важливе значення, комендантський пост може очолювати офіцер.

Пост регулювання руху – це група військовослужбовців, які виконують завдання щодо регулювання руху у визначеному місці. Він включає, як правило, командира поста та 2-3 солдати. Командиром призначається сержант. Пости регулювання руху можуть бути як спільними з органами ДАІ МВС, так і окремими. Призначення старших на постах регулювання руху відбувається під час організації взаємодії.

Контрольно-пропускний пункт – це група військовослужбовців, які здійснюють перепуск військ та населення через визначений пункт у суворо встановленому порядку.

Контрольно-пропускний пункт встановлюєтьсяна кордоні району розташування частини (підрозділу), на основних комунікаціях під час організації комендантської служби і супроводу колон, являють собою спрощені варіанти блокпостів. Завданнями контрольно-пропускного пункту є: пропуск людей і транспорту, виявлення і затримка підозрілих осіб та осіб, які намагаються незаконно проникнути в район розташування військ (на об’єкт), перевірка окремих військовослужбовців і невеликих підрозділів при їх пересуванні по дорогах, виявлення дезертирів та осіб, які ухиляються від військової служби.

Він може виставлятися разом із органами (підрозділами) інших силових структур і діяти самостійно.У разі спільного несення служби перевірку документів і огляд транспорту проводиться міліцією, на загальновійськові підрозділи покладаються допоміжні функції перевірки та завдання щодо організації охорони й оборони. Склад контрольно-пропускного пунктуможе бути від трьох чоловік до взводу.

Для заборони обходу КПП місцевість, що прилягає до них, а також другорядні шляхи можуть перекриватися дозорами, секретами, засадами, рухомими патрулями, а також інженерними загородженнями. Обладнання КПП та способи виконання завдань на них також притаманні і найбільш характерні для дій взводу під час участі у міжнародних миротворчих операціях.

463. Участь механізованих підрозділів у специфічних діях, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій, полягає у виконанні таких завдань, як:відновлення власної боєздатності;виготовлення та встановлення опор радіотелефонної мережі; розчищення доріг, залізничних колій, завалів, вулиць і території об’єктів; відновлення ліній електропередач; перекриття будинків; вивезення сміття; доставка та розвантаження будівельних матеріалів і гуманітарної допомоги;розчищення русел рік, відновлення, зміцнення і укріплення дамб; відселення або евакуація населення, відновлення мостів, надання медичної допомоги та організації харчування цивільного населення, надання допомоги одиноким пенсіонерам і ветеранам тощо. В залежності від ситуації та отриманих завдань взвод може виконувати завдання окремо або у складі зведеного підрозділу (загону). У всіх випадках особливу увагу командир взводу приділяє організації тісної взаємодії з органами місцевої влади та самоврядування щодо виконання встановленого обсягу робіт та організації автономного розташування та харчування особового складу.

464. Участь механізованих підрозділів у специфічних діях пов’язаних з проведенням антитерористичних операцій на військових об’єктах в мирний час, полягає у виконанні завдань визначених відповідними планами в режимі підвищеної готовності та діях за надзвичайною ситуацією. Взвод може діяти у складі чергового підрозділу посилення варт; підрозділу посилення охорони й оборони об’єкта частини або гарнізонного об’єкта; входити (складати) протидиверсійний резерв; діяти у складі додаткових варт, сторожових постів, засідок, секретів, нарядів патрулів; входити до складу загону ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій тощо.