Тема 16. Держава в мікроекономічній теорії: зовнішні ефекти та громадські блага.
1. Неспроможність ринку: теоретичне обгрунтування
державного втручання в економіку.
2. Зовнішні ефекти:
• Економічний зміст зовнішніх ефектів;
• Суспільні та приватні витрати (вигоди);
• Коригуючі податки та субсидії;
• Теорема Коуза.
3. Громадські блага:
• відмінність громадських та приватних благ;
• особливості формування попиту на громадські блага;
• особливості формування пропозиції громадських благ;
• особливості формування ціни на громадські блага.
Рекомендована література
Основна: 2, 4, 5, 8, 11, 14, 15, 17, 18
Додаткова: 28, 29, 31, 32, 37, 41, 42
Міні - лексикон:
|
Неспроможність ринку: теоретичне обґрунтування державного втручання в економіку
Конкурентна ринкова система поряд з безперечними перевагами має певні недоліки, обмеження або усунення яких становить основу діяльності держави на мікроекономічному рівні.
Неспроможність ринку виявляється у неможливості ринку забезпечувати ефективний розподіл та використання ресурсів.
Серед причин неспроможності ринку виділяють 4 основні:
Þ монополізм;
Þ асиметричність ринкової інформації;
Þ зовнішні ефекти;
Þ суспільні блага.
Неспроможност ь ринку обумовлює необхідність державного втручання в економіку.
Держава вживає заходи, спрямовані на протидію негативним наслідкам ринку на мікроекономічному рівні:
Ø забезпечує правову основу ефективної ринкової діяльності;
Ø створює умови для розвитку конкуренції;
Ø проводить активну антимонопольну політику та здійснює контроль щодо природних монополій;
Ø врегульовує проблеми непропорційного розподілу ресурсів, що пов'язані з зовнішніми ефектами;
Ø фінансує та виробляє суспільні блага;
Ø сприяє розповсюдженню об'єктивної інформації щодо норм стандартизації, якості, безпеки та інших властивостей споживчих товарів.
У реальному житті економічні функції держави надзвичайно різноманітні та широкомасштабні, але ретельне вивчення їх виходить за межі мікроекономічної теорії.
Зовнішні ефекти
Висновок про ефективний розподіл ресурсів конкурентною ринковою системою ґрунтується на припущенні,що всі вигоди і витрати, пов'язані з виробництвом і споживанням товарів та послуг, знаходять повне відображення в ринкових цінах. Але річ у тім, що деякі вигоди та витрати виступають стосовно до ринку зовнішніми в тому розумінні, що являють собою вплив на інших економічних агентів, які не є учасниками ринкової угоди.
Зовнішні ефекти (екстерналії) — витрати або вигоди від ринкових угод, що не відображаються у цінах.
Зовнішні ефекти поділяються на негативні та позитивні.
Негативні зовнішні ефекти виникають тоді, коли виробництво або споживання товару породжує некомпенсовані витрати у третьої сторони.
Граничні зовнішні витрати (МЕС) можна розглядати як різницю між граничними суспільними витратами (MSC) та граничними приватними витратами (МРС):
МЕС = MSC - МРС.
Граничні зовнішні витрати МЕС (Marginal External Cost) — додаткові витрати, що пов'язані з випуском кожної додаткової одиниці блага, які не відшкодовує виробник, а перекладає на третіх осіб.
Крива пропозиції товарів та послуг з негативними зовнішніми ефектами враховує тільки граничні приватні витрати, які менші за граничні суспільні витрати.
Приклад
Найочевидніші зовнішні витрати пов'язані із забрудненням навколишнього середовища. В умовах забруднення виробники перекладають частину своїх витрат на споживачів, що знижує приватні витрати виробництва. Крива пропозиції не включає всіх витрат, які пов'язані з виробництвом товарів, що викликають забруднення (Рис.1).
|
Рис.1. Негативний зовнішній ефект
• Ринкова рівновага досягається у точці E0, де Р0 = MSB = МРС (MSB - граничні суспільні вигоди, МРС — приватні граничні витрати).
• Гранична суспільна вигода MSB (Marginal Social Benefit) - додаткова корисність, яку отримує суспільство, коли виробляється додаткова одиниця товару, послуги, інформація.
• Граничні суспільні витрати MSC — МРС + МЕС (МЕС — граничні зовнішні витрати).
• Ефективний суспільний обсяг випуску досягається в точці Е„ де MSC = MSB.
• За ринкового обсягу випуску товарів чи послуг з негативними зовнішніми ефектами граничні суспільні витрати перевищують їх граничну суспільну вигоду:
MSC > MSB.
Висновок: Ринкова система призводить до зайвого, порівняно з соціально ефективним, випуску товарів та послуг з негативними зовнішніми ефектами.
Позитивний зовнішній ефект виникає у випадку, коли діяльність одних економічних агентів приносить вигоду деяким іншим, які не беруть участь у ринковій угоді.
MSB = МРВ + МЕВ,
де MSB - гранична суспільна вигода; МРВ — гранична приватна вигода;
МЕВ — гранична зовнішня вигода.
Гранична зовнішня вигода МЕВ (Marginal External Benefit) - це додаткова вигода, яку отримують треті особи, що не беруть участь у ринковій угоді.
При наявності позитивного зовнішнього ефекту гранична приватна вигода менша за граничну суспільну вигоду.
Приклад
Освіта забезпечує вигоди всьому суспільству через наявність більш продуктивної та універсальної робочої сили. Внаслідок забезпечення вищого рівня професійності та продуктивності людського капіталу. Але в умовах сучасної ринкової пропозиції освітянських послуг інвестиції в цю сферу здебільшого недостатні { Рис.2).
Рис.2. Позитивний зовнішній ефект.
Ринкова рівновага встановлюється в точці Ео, де MSC = МРВ,
MSC — суспільні граничні витрати;
МРВ — приватні граничні вигоди.
Граничні суспільні вигоди MSB = МРВ + МЕВ, де МЕВ — граничні зовнішні вигоди.
Ефективний суспільний обсяг випуску досягається в точці Е„ де
MSC = MSB.
В умовах ринкової рівноваги при наявності позитивного зовнішнього ефекту товар чи послуга продаються та покупаються в меншому обсязі, в порівнянні з ефективним.
Висновок: Ринкова система призводить до меншого, порівняно з ефективним, випуску товарів та послуг з позитивними зовнішніми ефектами.
