Маркетинг навчального закладу

Маркетинг навчального закладу можна визначити як "засіб, за допомогою якого навчальний заклад повідомляє та просуває свої цілі та продукти учням, їх батькам, своїм співробітникам та суспільству в цілому".

Будь-який навчальний заклад працює одночасно на двох ринках. Вуз надає суспільству освітні послуги певного виду, споживачами яких є учні та студенти, та одночасно виходить з результатами своєї діяльності на ринок праці, споживачами на якому є підприємства та організації різних галузей економіки. Ця подвійна природа діяльності вузу ускладнює визначення його продукту, цільових ринків збуту та споживачів. Діючи одночасно на двох пов'язаних між собою ринках – ринку освітніх послуг та ринку праці, вуз тим не менше має один товар, з яким він виходить на обидва ринка. З точки зору основної діяльності вузу та класичної теорії маркетингу товаром вузу є освітня програма, яка розробляється для того, щоб задовольнити потребу в освіті, професійній підготовці, навчанні, тобто зміні освітнього чи професійного рівня. Вуз не пропонує на ринку окремі освітні послуги у вигляді лекцій, семінарів, він пропонує комплекс послуг, які об'єднані єдиною метою та забезпечені відповідними ресурсами.

Виходячи на ринок освітніх послуг зі своїми освітніми програмами, вуз одночасно випускає спеціалістів різного рівня та профілю, які засвоїли в тій чи іншій мірі запропоновані вузом освітні програми. Чи є випускники продуктами вузу? Звичайно ні. Адже так само можна вважати виробниками цього товару і батьків, школу, середовище та оточення самого випускника. Адже навіть у формуванні професійних знань, вмінь та навичок, які використовуються роботодавцями на ринку праці, бере участь не тільки вуз – студент може займатися самоосвітою, паралельно навчатися на різних курсах. Крім того, пропонуючи всім студентам одного курсу одного факультету однакову освітню програму, вуз в результаті випускає різних спеціалістів, які відрізняються ступенем засвоєння даної програми, якістю знань тощо. Випускників не можна назвати товаром вузу ще й тому, що вуз не займається їх продажем і не отримує матеріальної вигоди, вони самі продають свою робочу силу, а вуз отримує відгук у вигляді підвищення престижу вузу, збільшення притоку абітурієнтів (тобто попиту на освітні програми), зміцнення своїх конкурентних позицій серед інших вузів.

Таким чином, вуз є виробником освітніх програм, які він пропонує на ринку освітніх продуктів та послуг, і з якими він виходить на ринок праці, але опосередковано, через своїх випускників, які в результаті споживання освітніх продуктів вузу набули знань, вмінь та навичок, що характеризують якість їх робочої сили, яку вони продають підприємцям-роботодавцям.

Однією з особливостей освітніх послуг вузів є те, що споживачі, які бажають їх отримувати, можуть спробувати вступити до обраного навчального закладу лише один раз на рік (до деяких вузів двічі – якщо є підготовчі курси, що надають цю можливість) у визначений період (травень – липень). Якщо абітурієнту не вдалося вступити з першого разу, він повинен чекати до наступного літа, коли проходитиме новий набір. Тобто придбання послуг вищої освіти носить сезонний характер.

Фактори ринкового середовища України, що впливають на діяльність вищих навчальних закладів:

1. Нестабільність економічної ситуації в Україні та низький рівень платоспроможності населення, що змушує багатьох шукати вузи з низькою вартістю навчання.

2. Часті зміни законодавчої бази в галузі освіти.

3. Демографічна криза в Україні в 90-і роки: зменшення природного приросту населення, міграція до інших країн, наслідки якої вузи відчувають саме зараз.

4. Незадовільна профорієнтаційна робота у середніх загальноосвітніх та професійних навчальних закладах. Профорієнтаційна робота, що повинна проводитись з учнями середніх та середньо-спеціальних навчальних закладів, може значною мірою впливати на конкурс на різні спеціальності.

5. Високий рівень безробіття в Україні призвів до більш жорсткої конкуренції між претендентами на певне робоче місце. Це стимулює молодь отримувати вищу освіту, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці.