Тема: Характеристика інформаційних жанрів журн-ки

Замітка

Це тип матеріалу. Який має порівняно невеликий обсяг і в я кому викладають результати вивчення предмета. У замітці коротко вказують джерело, з якого взято інформацію, не розповідають про глибину вивчення предмету та методи отримування інформації про предмет. Не викладають також хід вивчення предмета та авторські емоції. Головне для замітки – коротке повідомлення про існування чи відсутність явища, події, проблеми тощо. Ці події, явища, проблеми повинні бути для аудиторії новиною, тобто такою потенційною інформацією, яка перевищує рівень знання читача про предмет. Чим більшим є це перевищення, тим більш значущою буде новина.

ТИПИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗМІСТУ ЗАМІТКИ (поділ за змістом, про що?)

Людині для орієнтації у світі потрібна всебічна інформація, яка б допомогла їй встановлювати факт існування явищ, їхню значущість, напрямок розвитку тощо. Всебічність інформації виникає в результаті комбінування її типів: фактів, оцінок, норм, програм та припущень. У конкретній замітці, як правило, превалює лише один тип інформації, а може взагалі міститися інформація тільки одного типу. В результаті виникає відносно велика змістова різноманітність заміток.

1) Фактологічна замітка. Фактологічна замітка повідомляє про існування чи відсутність якогось факту з життя. Факт – це опис певного реального явища, події, ситуації. Фактами також називають і власне події, явище, процес. Для журналіста факт це, перш за все, достовірна інформація, яка встановлює реальність існування явищ у теперішньому чи минулому. У фактологічній замітці розповідають про реальні події, у ній називають лише точні дані, місце події, час, імена та прізвища учасників. Тому, факти, викладені у фактологічній замітці, за необхідності, можна перевірити. (Схема: заголовок тільки! інформаційного типу…дієслово обов’язково; лід…хто?що?...; сублід (3-4 речення, деталі; коментар або експерта або учасника події;)

Д/з. Написати повністю фактологічну замітку на тему «Студентське життя ЧНУ».(16.10)

2) Вірогіднісна замітка. Передбачає виклад одного припущення чи їх сукупності про сучасне, минуле чи майбутнє певних явищ. Пропущення можуть спиратися на достовірну інформацію про предмет судження, а можуть містити здогади журналіста. Ступінь довіри аудиторії до тексту у другому випадку дуже низький. Існує три різновиди вірогіднісної замітки.

· Припущення, які належать до майбутнього називають прогнозами. Прогнози бувають різні за ступенем обґрунтованості. У будь-якому випадку реалізація прогнозів залежить як від відомих авторів фактів, так і від невідомих. Чим більше невідомих, тим важче передбачити майбутнє певного явища. В замітці такого типу мова йде про вірогідні в майбутньому події, які необов’язково стануться. Оскільки залежать від багатьох факторів, врахувати які зараз повністю неможливо. (Прогноз є вже в ліді, посилання на експерта…повна посада, місце роботи, Ім’я і прізвище, якщо вказали один раз – далі більше не треба);

· Припущення також можуть стосуватися і минулого. У цьому випадку їх називають не прогнозами, бо передбачити те, що вже відбулося неможливо, а гіпотезами. Наскільки правдива інформація подана в замітці-гіпотезі судити важко. У тому випадку, якщо колись з’явиться інформація, яка підтверджує цю гіпотезу, вона сама перетвориться на факт;

· Версія. Версію пишуть тоді, коли існує кілька припущень стосовно одного предмета.

3) Превентивна замітка. Цей різновид замітки повідомляє про події, які заплановані із великим ступенем вірогідності, повинні відбутися в найближчому майбутньому. Превентивна замітка має спільні риси з вірогіднісною (прогнозом), ці риси виявляються в тому, що обидва тексти скеровані в майбутнє, але між ними є велика різниця: прогноз повідомляє про те, що можливо станеться невідомо коли і далеко не завжди він може здійснитися, а превентивна замітка пише про те, що здійсниться з великим ступенем вірогідності. Превентивну замітку не можна вважати такою, яка викладає факти, оскільки факт це завжди те, що вже є, але не те, що тільки буде існувати, навіть якщо ступінь вірогідності цього існування дуже високий. (заголовок інформаційний, лід у майбутньому за принципом побудови, джерело…, сублід – деталі, коментар організатора – не повторюватись з ліду).

4) Оцінна замітка. Передбачає ставлення суб’єкта оцінки журналіста чи будь-якої іншої людини до оцінюваного предмета чи явища. Це ставлення виникає в результаті порівняння предмета оцінки з певними критеріями, якими можуть бути потреби, інтереси, ідеали, норми, зразки, стандарти. Оцінними також є повідомлення про явища інформативного плану: книги, фільми, п’єси, але і про будь-який інший предмет також. (Лід; сублід – оцінка; коментар – оцінка).

5) Нормативна замітка. Являє собою вимоги, адресовані суспільством, певним соціальним групам та окремим особам. Суспільні норми багатоманітні, вони можуть належати до різних типів, залежно від критерії класифікації. Значущість норм для людини полягає не просто в тому, що вони обмежують її діяльність, виконуючи регулятивну функцію, але й в тому, що, виконуючи нормативні вимоги, людина має право чекати цього ж від інших людей. Тому читача цікавить така інформація:

1) про дотримання норм, які виконує суспільство;

2) про те, як оцінюється суспільство;

3) дотримання чи порушення норм;

4) про виникнення нових норм в суспільному житті;

Про те, що текст містить нормативну інформацію повідомляють так звані модальні поняття: можуть, дозволялося, заборона, повинні, не перевищувати, штрафи тощо.

6) Програмна замітка. Дає уявлення про певну сукупність послідовних дій вході яких використовують конкретні засоби з метою досягти бажаного результату. В замітці програмна інформація має вигляд поради чи рекомендації. Дехто програмну замітку ототожнює з нормативною, оскільки програма як і норма показує як потрібно діяти, щоб досягти мети. Однак, по-перше, норма є вимогою, яку завжди треба виконувати в певній ситуації. Вона має імперативний характер. По-друге, невиконання норми викликає певні санкції. Програма ж лише показує один з варіантів дії, що веде до успіху, а тому має рекомендаційний характер (епідемія грипу, скоро сесія, що зробити, щоб не захворіти, слова експерта; депресія студента, психолог, поради «для того, щоб…..варто взяти поради такого-то експерта»,підсумовувати не треба, закінчити порадами, експерт на початку, можна лід – цитата, заголовок можна мотивуючий;

ЖАНРОВІ РІЗНОВИДИ ЗАМІТКИ

(поділ за жанровими ознаками)

Кожна замітка може розглядатися як результат взаємодії різних жанроутворювальних факторів, тобто відображати різні аспекти реальності або бути результатом реалізації певних цілей автора, мати свій тип інформаційного змісту, що дуже часто пов’язано з типом видання в якому вона опублікована. Тому існують різні типи замітки, які називаються її жанровими видами (формами).

1) ПОДІЄВА ЗАМІТКА = за всіма параметрами ФАКТОЛОГІЧНА ЗАМІТКА. Це основна частина інформаційних публікацій у періодиці. Основним змістом такої замітки є фактологічний опис. Виділяють їх у окрему жанрову форму на основі своєрідності предмета відображення, яким у такій замітці є різні події, а також стан справ у певній сфері діяльності.

2) АНОНС. Це замітка, яка являє собою превентивне (вірогідність відбудеться 99 %) повідомлення про майбутні культурні заходи, виставки, концерти тощо. Назва походить від англ. «повідомлення, оголошення». Мета: залучити широку публіку до заходів, які відбуваються в культурному житті суспільства. (Анонс можна починати з дати, назва заходу, учасники. Заголовок може бути (якщо подія якась глобальна), а може і не бути. В основній частині цікаві вистави – прем’єри).

3) АНОТАЦІЯ. Походить з англ.. означає «зазначати». Належить до інформаційних текстів, оскільки предметом відображення є інформаційне явище, що вже відбулося (книги, статті, диски). МЕТА: не лише повідомити аудиторії про існування нового видання, книги тощо. Але й коротко описати його якості. Анотація коротко повідомляє про основні вузлові моменти цього видання (автор, назва тощо). Крім того може бути названий також видавець, постановник, тема, зміст, час появи, інколи мета створення. Анотація це, як правило, один із жанрів спеціалізованих видань, але часто з’являється і у періодичних виданнях.(книга: заголовку немає, вихідні дані – автор, назва, місто, рік, кількість сторінок, буквально 3 речення про що це, головні герої).

4) МІНІ-РЕЦЕНЗІЯ. Являє собою різновид оцінної замітки, предметом якої є також певне культурне інформаційне явище (книга, фільм, п’єса). МЕТА:повідомити читачу, глядачу про враження, яке отримав автор рецензії після знайомства з відображуваим предметом. При цьому, це враження, яке є оцінкою переваг або недоліків предмета в міні-рецензії не обґрунтовується будь-якими доказами, а є по суті викладом емоцій автора.(мотивуючий заголовок – натякає на фільм, лід – інформаційний привід. Оцінки не треба, це власні враження, коментар експерта не треба).(до 1 стр. А4). ФІЛЬМ – «Траса 60»

5) БЛІЦ-ПОРТРЕТ. Така замітка повідомляє коротку інформацію про людину з метою дати аудиторії первинне уявлення про особистість. Ця характеристика, як правило, виявляє найбільш можливі моменти діяльності людини, а також короткі біографічні дані (рік народження, сімейний стан, основні досягнення та можливості героя), така замітка супроводжується фотографією. (існує 2 варіанти: сухий і цікавий).

6) МІНІ-ОГЛЯД. Являє собою фактологічну замітку, але її предметом є не одна подія, а їхня сукупність. При чому, сукупність ця визначається власне автором міні-огляду. Межами цієї сукупності (критеріями вибору подій можу бути або часовий принцип, або тематичний або і той і інший). Автор міні-огляду не ставить за мету досконало виявити взаємозв’язки, які існують між відібраними явищами, ви

Основна мета: повідомити про існування схожих явищ чи подій, які трапилися у певний проміжок часу. Така публікація відрізняється від інших заміток тим, що дає змогу читачу побачити лаконічну панораму подій, що великою мірою підвищує інформативну насиченість замітки. (Огляд кількох подій за 2 місяці: спортивні змагання, свята, події, заходи, худ. самодіяльність з вересня місяця. Заголовок – або інформаційний, або мотивуючий. Лід – інформаційний привід – остання подія з переліку яких пишете. Має бути чийсь коментар вкінці. «свято…, але студенти відзначають і інші. Описати кожне свято. Має бути суцільний текст, пов'язаний реченнями. Огляд – 4, 5 подій) Коментар: чи важко організовувати, що для цього потрібно, плани на майбутнє. (дати проведення свят).

7) МІНІ-ІСТОРІЯ. Цей тип замітки здебільшого використовують у виданнях, які призначені для сімейного читання, виконують розважальну функцію і пропонують читачу отримати основну інформацію про когось, як правило це зірка, за умови мінімальної витрати часу та зусиль. Ці замітки орієнтовані на невеликий обсяг інформації і супроводжуються фотографією (як правило головного героя). Основою для виділення міні-історії в самостійний жанр є предмет відображення, а саме якась сімейна, любовна, професійна чи інша життєва інтрига, побудована на стосунках людей чи особливостях їхньої діяльності. Основне призначення міні-історії – розважити читацьку аудиторію.

8) МІНІ-ПОРАДА. Це інформаційна публікація, змістом якої є програмна інформація. Мета такої замітки повідомити аудиторії про можливий порядок дій, які можуть призвести до бажаної мети, але не гарантують результат. Така інформація не претендує на обґрунтування.

 

СТРУКТУРНІ ТИПИ ЗАМІТКИ

Про структура замітки можна говорити в різних планах. Одне з найбільш загальних значень це структура замітки з погляду особливостей використання в ній так званого базового факту, тобто того, який є причиною підготовки замітки. В цьому аспекті виділяють два основні структурні типи:

Замітка першого типу: являє собою послідовний виклад відповідей на основні запитання інформаційного повідомлення (хто, що, де, коли, як). Ці запитання слугують для опису того явища, про яке хоче повідомити журналіст.

Замітка другого типу: це замітка в якій базовий факт (вихідне явище) якимось чином коментується. Найчастіше цей факт пов’язують з більш загальним явищем. Зміст такої замітки включає не лише опис конкретної події, але зв'язок цього опису з іншою інформацією, яка як правило є вже відомою аудиторії. Відповідно логічна структура такої замітки має більш складний вигляд ніж замітки першого типу. Часто основна частина такої структури обґрунтовує якесь загальне судження конкретним фактом. Тобто факт із життя, який описує журналіст подається ним аудиторії, як аргумент на користь загальновідомої істини. В такому випадку автор не лише описує цей факт, але й нагадує аудиторії про існування якоїсь загальновідомої істини, викладаючи її у тексті. Цю істину журналіст може повідомляти або на початку, або вкінці замітки. Якщо він висловлює її на початку, то факт із життя є нібито аргументом на її користь. Якщо ж істину журналіст висловлює вкінці, вона є ніби висновком із викладеного в тексті нового факту.