Загибель судна спровокувала екологічну катастрофу

Вантажний танкер з нафтою потонув біля проливу Босфор, де живуть рідкісні птахи, – повідомляє морська поліція Туреччини. (Лід)

Судно «Академік Курчатов», що перевозило 20 тисяч тон рідкого палива потонуло близько четвертої години ранку, залишивши масивну нафтову пляму. «Її доведеться прибирати вісьмома очисними спорудами впродовж трьох днів» – заявляють санітарні служби Анкари.

Будь-який су блід є вдалим, якщо складений з врахуванням правил наближення інтересів. Не можна вживати в су бліді довгі складнопідрядні речення. Не можна ставити на початок список учасників заходу, цифрові дані, незрозумілі слова. Не можна, щоб су блід дублював заголовок.

НЕ МОЖНА ВМІЩУВАТИ ПІДЗАГОЛОВОК МІЖ ЛІДОМ ТА СУБЛІДОМ!

Закінчення

Спеціального закінчення потребують далеко не всі жанри. Так не потребують закінчень: інформаційна замітка, звіт, інформаційна кореспонденція. Для цих жанрів закінчення є просто інформація з деталями або коментар експерта. Звіт не можна закінчувати списком учасників або висновком. Репортаж не можна закінчувати мораллю. Найкраще закінчення для репортажу це – закінчення-зображення, закінчення-цитата, закінчення-зображення почуття. Всі закінчення мають бути енергійними, простими. Гарне закінчення це короткий останній абзац (не довше ніж 8-10 рядків), бажано, щоб речення були по 10-12 слів. Ідеально – коли остання фраза буде складатися з 5-6 слів, оскільки дослідження психологів доводить, що краще засвоюється короткі завершальні фрази.

Підзаголовки

Підзаголовок – це елемент журналістського тексту, основна функція якого систематизувати матеріал. (Підзаголовки бувають двох типів: той, який входить до заголовного комплексу. Основна функція цього підзаголовка – розкриття змісту заголовка, якщо він мотивуючий і вимагає уточнення. Той, який систематизує частини великого журналістського тексту.) Підзаголовки є обов’язковими у публікаціях, довших за 250 рядків. Підзаголовки мають бути розподілені по тексту рівномірно, через подібні за обсягом шматки тексту. Підзаголовки є ніби скороченими витягами з наступних шматків тексту, проте в жодному разі вони не повинні узагальнювати його (бути висновком). Завдання підзаголовків – зацікавити читача матеріалу. Зовсім невдалими є підзаголовки, які являють собою штампи та банальності.

Вставки та виноси

Ці компоненти тексту зараз дуже поширені, особливо в текстах великого обсягу.

ВСТАВКИ – це залежно від жанру довідкові кілька речень або абзаців, які дозволяють доповнити матеріал цікавою інформацією. Вставки друкують на полях або «утоплюють» в центр тексту і завжди чітко виділяють графічно (шрифт, колір, фон, рамка). Вставки розширюють інформаційне поле тексту і водночас розвантажують, систематизують його. Вставками можуть бути: біографічні дані, статистика, хронологія, загальна інформація про країну, місто, область тощо, допоміжні цитати, пояснення термінів і додаткова цифрова інформація (за потреби). Вставки, які графічно виділяються більш помітні ніж лід чи заголовок, а тому вони повинні бути автономними, завершеними за формою і зрозумілими без прочитання основного матеріалу.

ВИНОСИ – це розміщені поза журналістським текстом (у підвалі) синтаксично незалежні від нього маленькі матеріали, пов’язані з основним матеріалом за темою. Вони являють собою своєрідне розгорнуте доповнення до основного матеріалу. Виноси не можуть бути довшими за основний матеріал. Виносами можуть бути: портретна замальовка про героя тексту; хронологічний ланцюжок подій, пов'язаний з подіями основного тексту; документи; погляд на подію інших, ніж подано в основному тексті експертів; коротке інтерв’ю на дотичну тему, міні-репортаж; бліц-опитування.

Текстівка (підпис до фотографії)

Текстівка – це дуже важливий компонент тексту, оскільки практично завжди читач бачить фото і текстівку перед тим, як читати матеріал. Тому текстівку треба складати за правилами написання основного повідомлення, щоб було зрозуміло хто зображений на фото; що він робить; де це відбувається. Текстівка як і заголовок може бути інформаційною та мотивуючою. Але мотивуючу текстівку слід використовувати дуже обережно, бо з неї тема основного тексту повинна бути зрозуміла.