Поняття про інформаційний простір та піратство в ньому

ЗМІСТ

1. Поняття про інформаційний простір та піратство в ньому.

2. Розвиток Медіа- піратства в Україні

3. Санкції США щодо розвитку піратства

ВСТУП

Піратство - дії спрямовані на протиправне використання об'єктів права інтелектуальної власності, що належать іншим особам, умисно вчинені особою, яка розуміє протизаконний характер цих дій, з метою отримання матеріальної вигоди. Термін піратство був вперше використаний у 1879 році англійським поетом Лордом Альфредом Теннісоном у передмові до його поеми "Історія кохання", де Лорд Теннісон скаржився на розповсюджені випадки незаконного використання окремих фрагментів його твору.

Інтелектуальне піратство – масове використання (а почасти і виробництво) контрафактних творів, зокрема - комп'ютерних програм. Ця проблема породжує масу похідних.

В Україні – високий рівень цифрового піратства. Державні органи за це вибірково переслідують легальні організації замість шахрайських, а потім, самі ж державні структури довго та без проблем користуються неліцензійними програмами.

Відповідно до законодавства США, є дві підстави для відповідальності за порушення авторських прав: Безпосередня відповідальність - (відповідальність за вчинення протиправного діяння), і Субсидіарна відповідальність - (відповідальність за надання можливості вчинення або якого-небудь сприяння в здійсненні протиправного діяння).

ПОНЯТТЯ ПРО ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ТА ПІРАТСТВО В НЬОМУ.

Інформаційний ринок за оборотом і темпами зростання в більшості розвинутих країн далеко випереджає ринок матеріальних продуктів та послуг. Інформаційний ринок представляє собою сферу товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність по організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів.

Структура інформаційного ринку безпосередньо пов'язана з інформаційними потребами і відбиває можливості інформаційних технологій різних років. У 60-ті роки головними постачальниками і одночасно споживачами були інформаційні служби наукових, професійних та державних установ, які працювали на некомерційній основі, а головними інформаційними продуктами на ринку були реферативні видання, інформаційні бюлетені, бібліотечні каталоги, які розповсюджувалися за передплатою. У 80-ті роки з'явились нові споживачі - представники ділового світу, які мали високу купівельну спроможність і підвищені вимоги до аналітичної інформації, яку вже не треба було обробляти. В наш час до 80% продажу інформаційних товарів припадає на бізнесовий світ - маркетингові служби промислових фірм і фінансових установ.

Широке використання Інтернету породжує не лише нові можливості, а й низку проблем щодо ефективного захисту та охорони прав інтелектуальної власності.

Перенесення зростаючої кількості літературних творів, фільмів, комп’ютерних програм у цифрове середовище породжує реальну загрозу зміни та фальсифікації цих творів, створення дешевих і високоякісних копій, їх широкого розповсюдження з порушенням авторських прав. Існує також реальна загроза підробки знаків для товарів і послуг, поширення комп’ютерного піратства тощо.

Основні види інтернет-піратства: аудіопіратство – копіювання та розповсюдження копій музичних композицій; відеопіратство – розповсюдження копій фільмів або телепередач на дисках, касетах та шляхом копіювання через комп’ютерні мережі; піратство літературних творів – незаконне розповсюдження авторських творів (із появою електронних бібліотек, що безкоштовно надають доступ усім бажаючим до текстів літературних творів, їх діяльність почала розглядатися деякими авторами як піратство); піратство комп’ютерних ігор – нелегальне поширення комп’ютерних ігор; піратство програмного забезпечення – нелегальне копіювання та розповсюдження програмних продуктів на дисках та через комп’ютерні мережі, що включає, також, зняття різноманітних систем захисту від нелегального використання.

Поширення інтернет-піратства відбувається завдяки недосконалості законодавства та відсутність дієвого механізму впливу на порушників авторського права і суміжних прав в Інтернеті. Інтернет-піратство має глобальний характер, його неможливо побороти в окремій країні. Але світова спільнота і кожна окрема країна намагаються розробити дієвий механізм спрощеного та прискореного захисту авторського права в мережі Інтернет. На це спрямовані такі законодавчі акти та законопроекти, як: Директива ЄС «Про електронну комерцію» № 2000/31/ЕС від 08.06.2000 р.; Закон HADOPI, Франція, 2009; Digital Millennium Copyright Act (DMCA), США, 1998; ACTA – The Anti-Counterfeiting Trade Agreement.