Основні джерела наукової інформації

Під джерелом інформації розуміється документ, що містить які-небудь відомості. До документів відносять різного роду видання, що є основним джерелом наукової інформації.

Джерелами наукової інформації служать неопубліковані докуме­нти: дисертації, рукописи, що депонують, звіти про науково-дослідні роботи та дослідно-конструкторські розробки, наукові переклади, оглядово-аналітичні матеріали.

Всі документальні джерела наукової інформації діляться на пер­винні та вторинні. Первинні документи містять початкову інформацію, безпосередні результати наукових досліджень (монографії, збірки наукових праць, автореферати дисертацій і т. д.), а вторинні докуме­нти є результатом аналітичної і логічної переробки первинних доку­ментів (довідкові, інформаційні, бібліографічні та інші тому подібні видання).

Видання класифікують за різними ознаками: за цільовим призна­ченням (офіційне, наукове, учбове, довідкове й ін.); ступенем аналі-тико-синтетичної переробки інформації (інформаційне, бібліографіч­не, реферативне, оглядове); матеріальною конструкцією (книжне, журнальне, листове, газетне і т. д.); знаковою природою інформації (текстове, нотне, картографічне, ізовидання); об'ємом (книга, бро­шура, листівка); періодичністю (неперіодичне, серіальне, періодичне, таке, що продовжується); складом основного тексту (моновидання, збірка); структурою (серія, однотомне, багатотомне, зібрання творів, вибрані твори).

Необхідну для науково-дослідної роботи інформацію можна отримати з наукових, учбових, довідкових і інформаційних видань.

Види наукових видань

Науковим вважається видання,що містить результати теоретич­них і (або) експериментальних досліджень, а також науково підгото­влені до публікації пам'ятники культури й історичні документи. На­укові видання діляться на види: монографія, автореферат дисертація, препринт, збірка наукових праць, матеріали наукової конференції, тези доповідей наукової конференції, науково-популярне видання.

Види учбових видань

Учбове видання - це видання, що містить систематизовані відо­мості наукового або прикладного характеру, викладені у формі, зру­чній для викладання і вивчення, і розраховане на учнів і студентів різного віку і ступеня навчання. Види учбових видань: підручник, навчальний посібник, навчально-методичний посібник й ін.

Довідково-інформаційні видання

Довідкове видання — видання, що містить короткі відомості нау­кового або прикладного характеру, розташовані в порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання. Це -словники, енциклопедії, довідники фахівця та ін.

Інформаційне видання - видання, що містить систематизовані відомості про документи, випускається організацією, що здійснює науково-інформаційну діяльність. Ці видання можуть бути бібліографічними, реферативни­ми, оглядовими.

Видання можуть бути неперіодичними, періодичними і такими, що продовжуються.

Періодичні видання. -це газети, журнали, бюлетені, вісники.

Також існують непаперові, нетрадиційні джерела: кінофільми, відеофільми, мікрофільми, магнітні й оптичні диски та ін.

Вивчення літератури

Вивчення літератури починається з підбору та складання списку (картотеки) нормативних правових, актів, підручників, навчальних посібників, монографій, журнальних і газетних статей, опублікованої економічної практики. Необхідно проглянути в бібліотеках система­тичні, алфавітні та наочні каталоги, каталоги авторефератів дисерта­цій, журнальних і газетних статей.

Для підбору літератури корисно скористатися бібліографічними і реферативними виданнями.

Також існують збірки наукових праць вузів і науково-дослідних установ, тези і матеріали науково-практичних конференцій. Цінну інформацію, особливо при вивченні спірних питань теми, можна отримати з рецензій на наукові роботи.

Також, деякі підручники, навчальні посібники, учбові програми, плани семінарів і практичних занять з дисципліни, містять списки нормативних актів, основної та додаткової літератури.

Вивчення спеціальної літератури (монографій, підручників, на­вчальних посібників, збірок наукових праць і ін.) рекомендується проводити в певній послідовності.

Існує два способи читання книги: збіглий перегляд її змісту і ре­тельне опрацьовування тексту.

Якщо немає необхідності в ретельному опрацьовуванні публіка­ції, то можна скласти її план'або реферат. Планом книги є її зміст. При реферуванні в малому за об'ємом тексті стисло висловлюються основні положення і висновки, що містяться в публікації.

Одним із способів збору інформації є вирізки з газет і журналів. Для систематизації вирізок можна скласти картотеку, список або просто розкласти їх за тематичними теками.