Ефективність застосування логістики на підприємстві

Слід зауважити, що недавно в якості економічного критерію логістики використовувався мінімум сумарних витрат на всі логістичні операції. Цьому сприяло застосування методу “ТДС” (total distribution cost), за допомогою якого проводилось дослідження загальної величини витрат. Даний підхід сприяв раціоналізації співвідношення витрат і прибутків шляхом стикування інтересів всіх структурних підрозділів підприємства. Причому пошук економічних компромісів між інтересами різних структурних підрозділів підприємства здійснюється на стратегічному, організаційному та оперативному рівнях.

На першому (стратегічному) рівні необхідно вирішувати проблеми вибору постачальника і видів систем розподілу. Питання організації виробництва вирішується на другому рівні. На оперативному рівні здійснюється конкретизація і деталізація організаційних заходів (наприклад, вибір транспорту в залежності від розміру партії вантажу тощо). Завдання спеціалістів в області логістики зводилося до того, щоб підтримувати ефективний баланс витрат, запасів та рівня обслуговування. Завдяки перерозподілу витрат між операціями досягали мінімізації витрат на всю логістичну систему. Зокрема, збільшення транспортних витрат забезпечувало зниження витрат на складування і управління запасами. З часом в концепції логістики відбулися зміни. Суть їх полягає в тому, що акцент з компромісів між функціями логістики одного підприємства перемістився на компроміси між підприємствами. Такий підхід привів до розуміння того, що логістичні системи повинні створюватися і керуватися з точки зору максимальної ефективності цілого підприємства, а не тільки логістики.

Визначити кількісні параметри наслідків логістичних рішень досить складно. Це можна зробити лише дотримуючись наступних умов:

- наявності добре налагодженої обліково-інформаційної системи;

- проведення комплексного аналізу витрат та прибутків структурних підрозділів підприємства і всіх учасників логістичного ланцюга;

- визначення частки прибутку від логістичної діяльності в загальному прибутку підприємства.

В зарубіжній економічній літературі відзначається, що у підприємств, які використовували логістичну концепцію і побудували свою стратегію на її основі, спостерігається значне покращення показника, що відображає відношення прибутку, отриманого від реалізації продукції, до інвестованого капіталу. При цьому вказується на двояке значення логістики, що полягає в зменшенні витрат і збільшенні частки компанії на ринку, що оцінюється, як правило, збільшенням її частки на ньому і залежить від ефективної пропозиції підприємств конкурентоспроможного рівня обслуговування споживачів.

Вплив логістики на інвестований капітал здійснюється через основні елементи активів і пасивів балансу підприємства. Такі елементи балансу, як “готівка і рахунки дебіторів”, що відносяться до оборотного капіталу, є вирішальними з точки зору ліквідності підприємства. В останні роки важливість цих елементів стала загальновизнаною, оскільки велика кількість підприємств зіткнулися з нестачею готівки. Однак ще не завжди визнається, що логістичні змінні здійснюють безпосередній плив на дану частину балансу. Однією з менш очевидних логістичних змінних, що впливають на готівку і рахунки дебіторів, є точність під час виписки рахунків. Якщо споживач виявляє, що його рахунок містить неточності, він, ймовірно не буде по ньому сплачувати, і часовий проміжок між постачанням продукції та оплатою буде збільшуватись до тих пір, поки помилку не виправлять.

Істотний вплив на оборотний капітал логістика здійснює через скорочення запасів сировини і комплектуючих для обладнання. Часто 50 і більше відсотків оборотного капіталу підприємств припадає на запаси. Тому логістичний фактор, що впливає на інвестований капітал, в значній мірі залежить не від політики компанії стосовно рівнів запасів, ступеню контролю і управління рівнем запасів, а від системи планування потреб розподілу.

Відомо, що традиційна концепція економічного розміру замовлень не завжди відображає правдиві потреби виробництва і розподілу. В результаті виникає надлишковий рівень запасів. В свою чергу, закупівля сировини і матеріалів тісно пов‘язані з рахунками кредиторів. Такі рахунки є, з точки зору логістики, ключовими елементами балансу підприємства і здійснюють вплив на їх оборотній капітал. Отже, інтеграція управління закупівлями і управління виробництвом – складова частина логістичної стратегії – може дати позитивний ефект, що підтверджується практикою. На підприємствах, де почергова витрата запасів відповідає плановим потребам виробництва в сировині і матеріалах, логістичні витрати зменшуються, а ступінь використання інвестованого капіталу зростає.

Таким чином, можна зробити висновок, що логістика впливає майже на кожен аспект рахунку прибутків та збитків підприємства. Тому відповідні зміни в логістичній стратегії впливають на фінансові результати діяльності підприємства та забезпечують його довгострокову життєздатність. Підприємство, що використовує логістичну стратегію, постійно аналізує її. Ретельному аналізу підлягають також прибуток та інвестований капітал, щоб переконатись в максимальній ефективності використання ресурсів. Якщо підставити значення змінних у формулу, де множниками є коефіцієнт доходності і оборотності капіталу, можна з достатньою мірою умовності кількісно визначити вплив логістики на співвідношення прибутку та інвестованого капіталу, оскільки прибутки від логістичних послуг і видатки на логістичні операції мають частку в сумарних прибутках і витратах підприємства:

Логістика сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства при дотриманні наступних вимог:

1. Підтримання зв‘язку логістики із загальною стратегією. Загальновизнано, що всі аспекти логістичних операцій мають бути безпосередньо пов‘язані із стратегічним планом компанії. Це перша і найголовніша умова досягнення високих прибутків від застосування логістики. Керівники, що застосовують логістику, вже інакше повинні підходити до вдосконалення управління рухом матеріальних потоків і всієї діяльності підприємства. Вони повинні прагнути до досягнення загальної мети і керувати логістичними операціями в інтересах реалізації стратегії компанії, що спрямована на забезпечення конкурентоспроможності за рахунок скорочення витрат.

2. Вдосконалення організації руху матеріальних потоків. Ця вимога закликає до такої організації логістичних операцій, яка дала б можливість контролювати всі функції з виконання завдань, пов‘язаних із закупівлею, транспортуванням, складуванням, зберіганням та збутом під егідою єдиного комерційного підрозділу. Іншими словами, всі логістичні функції повинні бути об‘єднані під відповідним контролем централізованого і децентралізованого керівництва з врахуванням того, що ефективні рішення легше прийняти, якщо спецпідрозділ відповідає за всі тісно пов‘язані між собою логістичні операції.

3. Надходження необхідної інформації та сучасна технологія її обробки. Виконання даної вимоги в логістичних системах дозволить підприємству отримати немалу вигоду. Тому успішні логістичні підрозділи розглядають комп‘ютеризацію як важливе джерело реалізації потенційних можливостей логістики у справі підвищення прибутку. Використовуючи мережі електронного обміну даними зі споживачами, наприклад, можна підвищити конкурентоспроможність на частку ринку.

Вкладаючи кошти в удосконалення систем обробки інформації, що пов‘язує адміністрацію, підрозділи логістики, постачальників, підприємство може досягти різкого скорочення рівня запасів сировини (в 5 – 10 разів).

В минулому більшість ЕОМ в сфері матеріально-технічного забезпечення були призначені для обробки даних, що відносяться безпосередньо до самої операції. Сьогодні ситуація швидко змінюється. Компанії доцільно розробити варіанти систем, які б використовували всі переваги нових поколінь електронної техніки, зі збільшеною швидкістю обробки даних і технічним забезпеченням засобами дальнього зв‘язку. Це дасть можливість застосовувати їх для прийняття управлінських рішень.

4. Ефективне управління трудовими ресурсами відіграє вирішальну роль в налагодженні механізму управління матеріальними потоками. Підприємство, яке вважає кваліфіковані кадри найважливішим своїм ресурсом, може розраховувати на ефективне функціонування логістичної системи. Саме через це керівництво підприємства надає велике значення питанням підбору робітників, їх професійного навчання та підготовки. Проте підготовка на робочому місці вже недостатня, і підприємству необхідно направляти кадри логістичних підрозділів на спеціальні курси перепідготовки з метою підвищення кваліфікації та навчання новим методам і технологіям в галузі логістики.

5. Тісний взаємозв‘язок з іншими підприємствами з розробки стратегії також є однією з вимог вдосконалення логістики. Завдяки її реалізації компанія встановлює тісну співпрацю зі своїми партнерами з господарських зв‘язків. Не менше значення слід приділяти координації діяльності внутрішніх підрозділів підприємства (виробничих відділів, відділів збуту, закупівлі, маркетингу тощо). Успіхів у збільшенні прибутку можна досягти лише встановивши тісні зв‘язки із зовнішніми та внутрішніми учасниками комерційних відносин. Підприємствам слід встановити між собою режим ділової співпраці, який не являється епізодичним явищем, орієнтованим, головним чином, на зниження витрат в короткостроковому плані. Підприємству доцільно практикувати “стратегічні союзи” з постачальниками сировини і обладнання, транспортними агенціями та іншими учасниками логістичного ланцюга. Підприємству необхідно визначити стратегічну лінію співпраці зі своїми партнерами, розглядаючи спільну розробку та впровадження заходів в якості єдиного комплексу взаємовідносин у всіх ланках організації комерційної справи. При цьому велику увагу слід приділити відкритому та систематичному процесу обміну інформацією з прогнозування, планування і графіків поставок сировини тощо.

6. Врахування прибутку від логістики в системі фінансових показників. На основі практичного досвіду підприємства зробили висновок, що найкраще логістичні операції, такі, як транспортування, складування та інші, піддаються оцінці з боку обліково-калькуляційних підрозділів або інших структурних органів, котрі результати діяльності вимірюють отриманим прибутком. Традиційно, як відомо, в західних країнах компанії застосовують показник норми прибутку на активи як найбільш важливий індикатор фінансової діяльності. По аналогії вітчизняні підприємства можуть розраховувати прибуток на логістичні активи.

7. Визначення оптимальних рівнів якості логістичного обслуговування з метою підвищення рентабельності є одним з елементів стратегічної політики підприємства. Для виявлення оптимального рівня якості обслуговування визначають додаткові прибутки, досягнуті від надання високоякісних послуг, і вимірюють відношення прибутку до витрат, пов‘язаних з підтримкою таких рівнів. Крім того розробляється орієнтована на ринок програма з вказівкою рівнів логістичного обслуговування, з якої видно, як планується обслуговувати споживачів. Найбільшого ефекту можна досягти, якщо логістичні підрозділи підприємства укладатимуть внутрішній контракт з кожним з виробничих відділів на розмір обслуговування і отримуватимуть від них відповідну плату.

8. Ретельна розробка логістичних операцій – одна з основних вимог до логістики, що сприяє значній економії витрат. Під час такої розробки фундаментальні проблеми (наприклад, стратегії підприємництва) пов‘язуються з малими питаннями. Але зробити це можливо лише за умови поглиблення знань та здобуття всім керівним складом підприємства великого досвіду роботи.

Виконання підприємством вищезгаданих восьми вимог гарантує взаємозв‘язок логістики з маркетингом і виробництвом, забезпечує не тільки високоякісне проведення всіх логістичних операцій, але і створення ефективного, з низькими видатками задоволення потреб споживачів, сприяє зростанню прибутку, тобто підвищенню конкурентоспроможності підприємства.