Після виконаної роботи студент повинен

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА

Практичної роботи

з дисципліни "Товарознавство"

для студентів напряму підготовки "Готельно-ресторанна справа"

 

Тема заняття: ВИВЧЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ВИМОГ ДО ЯКОСТІ МЕБЛІВ

1 год.

 

Мета проведення заняття: відпрацювати навички ідентифікації та контролю якості меблів, що використовуються у закладах готельно-ресторанного господарства.

 

Після виконаної роботи студент повинен

знати:

- терміни та їх визначення в групі меблів;

- ознаки класифікації асортименту та характеристику видів і різновидів меблів, що використовуються у закладах готельно-ресторанного господарства;

- вимоги до якості меблів;

- чинники, що впливають на якість меблів;

- методи оцінки якості меблів;

- вимоги до маркування, пакування, транспортування меблів;

- умови зберігання та експлуатації меблів;

 

вміти:

- ідентифікувати меблі за класифікаційними ознаками;

- аналізувати та формувати асортимент меблів;

- визначати споживчі переваги різних асортиментних підгруп та видів меблів;

- характеризувати споживні властивості меблів;

- користуватись інструктивною та нормативною документацією щодо асортименту, якості меблів, їх маркування та зберігання;

- використовувати органолептичні методи оцінки якості меблів;

- визначати якість меблів відповідно до чинної нормативної документації;

- вирішувати практичні завдання, пов'язані з забезпеченням контролю якості меблів;

 

Матеріально-технічне оснащення робочого місця: асортиментні карти, електронний каталог меблів, стандарти.

 

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

Чинниками формування споживних властивостей, асортименту та якості меблів є ринкові запити (потреби та вимоги споживачів, мода, стилі), матеріали, проектування, виробництво меблів.

Матеріали, що використовують для виготовлення меблів, підрозділяють за призначенням: для жорстких конструкцій, м'яких елементів, облицювальні, оздоблювальні, меблева фурнітура, скло і дзеркала.

Для жорстких конструктивних елементів використовують натуральне дерево, дерев'яні, металеві та пластмасові матеріали.

Натуральне дерево - меблі з натурального матеріалу за вартістю перевищує аналогічні вироби з інших матеріалів. Часто використовувані матеріали - дуб, береза, бук, хвойний брус.

Дерев'яні матеріали - використовують у вигляді пиломатеріалів(дошки,бруски), деревностружкових (ДСП) і деревно-волокнистих плит (ДВП), МДФ, клейових фанер.

дошки - їх ширина повинна бути не менше за подвійну товщину. Розрізняють тонкі, товсті, обрізані та необрізані дошки. Тонкі дошки мають товщину 13-32 мм, товсті - 40-100 мм, ширина обрізаних дощок становить 80-250 мм відпо­відно до їх товщини, а довжина - від 1 до 6,5 м;

- бруски ~ їх ширина не може бути більшою за подвійну товщину (вузькі дошки), а товщина - не більше за 100 мм. Бруски з тонких дощок мають назву "рейки" і можуть бути обрізані з двох (двокантові) або чотирьох (чотирикантові) боків;

Дерев'яні пиломатеріали мають гарний зовнішній вигляд, достатньо міцні, але для обробки поверхні потребують досконалої підготовки, можуть жолобитися і тріскатися від вологи.

- Клейова фанера - матеріал, що одержують пресуванням непарної кількості листів шпону (3-13), змазаних синтетичним клеєм. Листи шпона накладають перпендикулярно один до одного за напрямом річних шарів, надаючи, таким чином, механічної міцності матеріалу. Має високу міцність при невеликій товщині, гладку поверхню, легко фарбується і вкривається лаком. Фанеру можуть ламінувати, тобто оздоблювати плівками на основі паперу, просоченого меламіновими смолами, які підвищують ЇЇ стійкість до дії води і механічного впливу Застосовують клейову фанеру для виготовлення спинок і сидінь стільців, крісел, задніх стінок меблів.

ДСП - отримують пресуванням деревних стружок, тирси, фенол формальдегідних смол. Вони більш однорідні, не жолобляться, дешеві, легко обробляються.

ДСП (деревностружкова плита), вони виготовляються з різних видів деревини (відходи лісопиляння, деревообробки, фанерного виробництва, технологічної тріски, отриманої з відходів лісозаготівель) шляхом гарячого пресування крупнодисперсної стружки. Як сполучні речовини використовуються переважно карбамідоформальдегідні смоли, завдяки яким плита здобуває особливої міцності і довговічність. Тому що зв'язувальна речовина містить фенол, для забезпечення безпеки у виробах із ДСП не допускаються відкриті торці плит, вони повинні бути пофарбовані, обклеєні або герметизовані будь-яким іншим способом. Порівняно з натуральним деревом, ДСП має рівну з ним механічну міцність, але в умовах перемінної вологості краще зберігає свою форму.

ДВП - у практиці ДВП іноді називають оргалітом, тобто "органічним каменем", виготовляють пресуванням волокнистої деревинної маси, паперової макулатури, лляної костри, синтетичних смол. ДВП тонші за ДСП, але при цьому мають достатню міцність. Поверхня гладка, легко фарбується і вкривається лаками. ДВП легко згинаються. Використовують для виготовлення задніх стінок меблів, низів шухляд і напівшухляд.

МДФ - деревоволокниста плита середньої щільності (MDF - Medium Density Fibreboard - англ.). Особливості МДФ полягають у тім, що цей матеріал виготовляється шляхом сухого пресування дрібнодисперсної деревної стружки, обробленої зв'язувальними речовинами, і формується у вигляді плити з наступним гарячим пресуванням (щільністю 700-870 кг/м. куб.) Основним сполучним елементом волокон є лігнін, що виділяється при нагріванні деревини. Технологія виробництва виключає використання речовин, шкідливих для здоров'я. Екологічна чистота МДФ досягається завдяки тому, що в якості головного сполучного засобу виступає не синтетичний, а природний матеріал. Плити МДФ облицьовуються натуральним або синтетичним шпоном, паперосмоляною плівкою, плівкою ПВХ (полівінілхлорид). Дуже популярне облицювання плит МДФ ламінатом. Покриття з ламінату робить плиту МДФ довговічнішою, а різноманітні розцвічення і фактура покриття здатні задовольнити найвимогливіший смак. За вологостійкістю і механічним характеристикам МДФ перевершує натуральне дерево.

Ламінат - багатошарове покриття, що складається з декоративного шару паперу (текстура дерева, "фентезі", монотонний або будь-який малюнок, нанесений типографським способом), і захисного шару високоміцної полімерної смоли. Ламіновані плити пресуються й у залежності від пресу, виходить тиснена або гладка поверхня. Крім декоративної функції, ламінат забезпечує високу міцність поверхні меблів. Він має високу зносостійкість і згодом не втрачає своїх властивостей.

Меламін - на відміну від ламінату при його виготовленні використовуються меламінові смоли, що відрізняються більш високою зносостійкістю. Меламін може бути різних однотонних відтінків.

Постформінг - спосіб обробки, при якому оздоблювальний матеріал плавно переходить з основної площини на торці. Таке покриття дорожче і краще, тому що не має швів.

Кромочная стрічка - застосовується для обклеювання торців виробів із ДСП. Вона забезпечує захист від вологи і перешкоджає випарові смол, що просочуються. Завдяки кромочній стрічці вироби з ДСП здобувають велику міцність і довговічність.

Металеві матеріали використовують у вигляді труб, прутів. Меблі із застосуванням металевих конструкційних матеріалів дуже міцні, довговічні, але масивні, не стійкі до корозії, мають невисокі естетичні властивості.

Пластмаси використовують для жорстких конструктивних елементів. Пластмасові меблі міцні, легкі, гігієнічні, мають високі естетичні показники.

Матеріали для м'яких елементів. Для м'яких елементів меблів використовують пружини, настильні і набивальні матеріали, гнучкі основи. Проте з часом пружини можуть просісти, створюючи вм'ятини, скрипіти в процесі експлуатації.

Настильні і набивальні матеріали можуть бути рослинного походження, гумовані, синтетичні.

Рослинні - вата, морські водорості, рогожа, мочала. Ці матеріали мало пружні, швидко злежуються, але мають високі гігієнічні властивості. Застосовують їх для настилання зверху пружин або як самостій­ний набивний матеріал.

Гумовані матеріали виготовляють методом просочування рослинних матеріалів розчином латексу. Ці матеріали мають високу пружність, м'якість, легко набувають потрібну форму, довговічні. Засто­совують у м'яких меблях як самостійний матеріал і в поєднанні з пружинами.

Із синтетичних набивних матеріалів застосовують пінополіуретани, пінополівінілхлорид, пінополістирол та інші спінюючі матеріали. Вони міцні, еластичні, мають невелику об'ємну масу, стійкі до пошкоджень шкідниками-комахами і гризунами.

Оббивні матеріали підрозділяють на покрівельні й облицювальні.

Покрівельні матеріали використовують для внутрішньої обтяжки м'яких елементів. Вони мають невиразний зовнішній вигляд, але значну міцність. Виготовляють із лляної, джутової або кенафної пряжі.

Оббивні облицювальні матеріали - це тканини, штучні шкіри, полімерні плівки. Тканини надають гарний зовнішній вигляд, мають високу ергономічну властивість, але легко забруднюються і важко відчищають. Штучні шкіри мають гарний зовнішній вигляд, легко миються, але не завжди є безпечними.

Матеріали для гнучких основ застосовують проволоку, ґумові стрічки. Ці матеріали значно підвищують гнучкість і м'якість елементів меблів.

Оздоблювальні матеріали, що застосовують для виготовлення меблів, поділяють на такі, що використовують для підготовки поверхні до нанесення плівки і для кінцевої обробки меблів.

Як облицювальні матеріали для виготовлення меблів використовують дерев'яний шпон, текстурний папір, синтетичний шпон, синтетичні пластинки.

Шпон - дуже тонкий листовий матеріал. Розрізняють струганий і лущений шпон. Струганий має товщину - 0,4-1 мм. Його отримують з листяних порід деревини на шпоностругальних верстатах, інший - лущенням (обточуванням) колоди дерева. Найбільшу цінність має струганий шпон, оскільки передає текстуру дерева.

Кращі споживні властивості має дерев'яний шпон цінних (червоне, лимонне дерево) та твердолистяних порід (дуб, бук, ясен).

Текстурний папір - спеціальний папір, що імітує текстуру цінних порід деревини. Він достатньо гарний, але трудомісткий при на­клеюванні на поверхню.

Синтетичний шпон - текстурований папір, просочений синте­тичними смолами. У порівнянні з текстурним папером він менш тру­домісткий при наклеюванні.

Синтетичні пластики мають високу хімічну стійкість, міцність, гігієнічність. Використовують для кухонних і дитячих меблів.

Оздоблювальні матеріали, що застосовують для виготовлення меблів, поділяються на такі, що використовують під час підготовки поверхні до нанесення плівки і на такі, що використовують під час кінцевої обробки меблів.

Для підготовки поверхні застосовують вибілюючі речовини, барвники, шпаклівку, поронаповнювачі, ґрунтовку.

Для кінцевої обробки меблів застосовують лаки, емалі, вирів-нювальні і полірувальні рідини, пасти.

Нітроцелюлозні лаки й емалі утворюють покриття помірного блиску, світло- і вологостійкі, удароміцні, ремонтопридатні, але недостатньо стійкі до тертя, нагрівання, вогненебезпечні.

Покриття з поліефірних лаків і емалей характеризуються дзер­кальним блиском, високою твердістю, зносостійкістю, світло-, водо- і термостійкістю, але недостатньою стійкістю до ударів, важко піддаються ремонту.

Плівки поліуретанових лаків і емалей мають високу водо-, світло- і теплостійкість, стійкість до ударів, тертя, легко поліруДля підвищення гладкості і блиску покриттів застосовують вирівнювальні і полірувальні рідини, полісосковиті пасти.

Клейові матеріали використовують для облицювання і збирання деталей меблів. Меблі, виготовлені із застосуванням синтетичних клеїв, мають високу міцність, тепло-, водо- і біостійкість. Використання для виготовлення меблів мездрового і кісткового клею призводить до зниження її біостійкості, водо- і теплостійкості.

Меблеву фурнітуру поділяють на крипільну і лицьову.

Крипільна фурнітура призначена для з'єднання елементів і вузлів меблів (шурупи, стяжки, поличкодержаки, защіпки тощо).

Лицьова фурнітура: ручки, ключевини, футорки. Лицьова фурнітура істотно впливає на функціональні, ергономічні й естетичні властивості меблів, їх надійність.

Виготовлення меблів - один з найважливіших чинників, що визначає споживні властивості та ціну меблів. Процес їх виготовлення є складним і складається з кількох етапів: проектування, сушіння матеріалів, розкрій, механічна обробка заготівок, облицювання, обробка поверхні, оздоблення і збирання.

У процесі проектування на базі наукових досліджень, узагальнення практичного досвіду, аналізу вимог покупців, побуту, сімей, існуючого і проектованого житлового фонду з'являються моделі, креслення, нормативно-технічна документація, дослідні зразки. Розроблені моделі і зразки затверджуються на художньо-технічній раді підприємства або галузі, до складу якої входять і представники торговельних організацій. У результаті проектування виникає виріб з комплексом певних споживних властивостей.

Під час виготовлення меблів може статися погіршення спожив­них властивостей меблів внаслідок порушення технології виготовлен­ня, застосування погано відрегульованого і зношеного обладнання, неохайності або недостатньої кваліфікації виконавців.

Ціна меблів залежить від виду виробу, його конструкції, розміру, групи вартості, облицювальних матеріалів і варіанту облицювання й оздоблення, категорій м'якості елементів