Висновки до третього розділу. Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами і призвели до погіршення стану здоров'я (втрати працездатності) не менше ніж на один день згідно з медичним висновком. Порядок розслідування нещасних випадків під час навчально-виховного процесу визначаєтьця послідовними кроками необхідних дій: 1)терміново організувати першу долікарську медичну допомогу потерпілому, у разі необхідності - його доставки до лікувально-профілактичного закладу; 2) до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю тих, хто оточує, і не призведе до більш тяжких наслідків); 3) Керівник навчального закладу, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування; 4) Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана: протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, з'ясувати обставини і причини, розробити заходи щодо усунення причин нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб; виявити і опитати свідків та осіб, які допустили порушення нормативних актів, отримати пояснення у потерпілого; 5) скласти акт про нещасний випадок за формою Н-Н;6) керівник навчального закладу видє наказ№2, де вказуються причини, наслідки і міра покарання винних у нещасному випадку; 7) повідомлення№2.

Щодо вироблення правильної постави на уроках української мови, то варто зазначити, що одним з завдань кожного педагога є виховання в учнів правильної постави. Шкільне обладнання повинно бути зручним, гарним, відповідати загальному оформленню шкільних приміщень. Разом з тим конструкція шкільного обладнання повинна відповідати віковим анатомо-фізіологічним особливостям учнів – зросту, пропорціям тіла, фізичним можливостям. Дотримання належних розмірів парт для кожного конкретного учня є необхідною передумовою забезпечення найкращих умов для підтримання правильної робочої пози під час письма на уоках української мови.

Додатки до третьго розділу

Додаток 1

ЗАТВЕРДЖУЮ

___________________________________

(посада, ініціали, прізвище керівника

навчального закладу освіти)

___________________________________

(підпис)

"_________" _______________ 200____ р.

Форма Н-Н

АКТ № ______

про нещасний випадок, що стався з вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом навчального закладу (складається у п'яти примірниках)

1. Прізвище, ім'я та по батькові потерпілого _____________________________________________

___________________

2. Стать: чоловіча, жіноча (потрібне підкреслити)

3. Рік народження ____

4. Навчальний заклад, клас, група, де навчається, виховується потерпілий ____________________

____________________

5. Підпорядкованість (належність) навчального закладу____________________________________

____________________

(міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, орган управління освітою, засновник /власник/, якому підпорядкований навчальний заклад)

6. Поштовий індекс та адреса навчального закладу ________________________________________

____________________

7. Місце, де стався нещасний випадок ___________________________________________________

____________________

8. Прізвище, ім'я та по батькові вихователя, вчителя, викладача, керівника навчального закладу, у класі (групі) якого стався нещасний випадок _____________________________________________

____________________

9. Дата проведення інструктажу, навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності:

інструктаж вступний _________________________________________________________________

інструктаж первинний ________________________________________________________________

10. Дата і час нещасного випадку _______________________________________________________

(година, число, місяць, рік)

11. Обставини, за яких стався нещасний випадок _________________________________________

____________________

12. Подія, що призвела до нещасного випадку ____________________________________________

____________________

13. Причини нещасного випадку _______________________________________________________

____________________

14. Наслідки нещасного випадку _______________________________________________________

(смертельний чи не смертельний)

15. Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння

___________________

16. Заходи щодо усунення наслідків нещасного випадку:

N з/п

Зміст заходу

Термін виконання

Виконавець (посада, прізвище, ініціали)

Відмітка про виконання

Додаток2

Форма 2

Форма Н-1

ЗАТВЕРДЖУЮ ___________________________________________ (посада роботодавця або керівника, який призначив комісію) _________ __________________________________ (підпис) (ініціали та прізвище) ___ ____________ 20__ р. М. П.

АКТ N _____

ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК, ПОВ'ЯЗАНИЙ З ВИРОБНИЦТВОМ

_______________________

(прізвище, ім’я та по батькові потерпілого)

_______________________

(місце проживання потерпілого)

1. Дата і час настання нещасного випадку
	(число, місяць, рік)

(год., хв)
2. Найменування підприємства, працівником якого є потерпілий:

Місцезнаходження підприємства, працівником якого є потерпілий:
Автономна Республіка Крим, область

район

населений пункт

Форма власності

Орган, до сфери управління якого належить підприємство

Реєстраційні відомості підприємства (страхувальника) у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань:

реєстраційний номер страхувальника

дата реєстрації

найменування основного виду діяльності

та його код згідно КВЕД

встановлений клас професійного ризику виробництва

Найменування і місцезнаходження підприємства, де стався нещасний випадок


Цех, дільниця, місце, де стався нещасний випадок

3. Відомості про потерпілого:
стать: чоловіча, жіноча

число, місяць, рік народження

професія (посада)

розряд (клас)

стаж роботи загальний

стаж роботи за професією (посадою)

ідентифікаційний код

4. Проведення навчання та інструктажу з охорони праці:

Навчання за професією чи роботою, під час виконання якої стався нещасний випадок
	(число, місяць, рік)
проведення інструктажу:
вступного
	(число, місяць, рік)
первинного
	(число, місяць, рік)
повторного
	(число, місяць, рік)
цільового
	(число, місяць, рік)
Перевірка знань за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок (для робіт підвищеної небезпеки)

(число, місяць, рік)
Робота в умовах дії шкідливих або небезпечних факторів

5. Проходження медичного огляду:
попереднього
	(число, місяць, рік)
періодичного
	(число, місяць, рік)
6. Обставини, за яких стався нещасний випадок




Вид події

Шкідливий або небезпечний фактор та його значення

7. Причини нещасного випадку:
основна

супутні:



8. Устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку

(найменування, тип, марка, рік випуску, підприємство-виготовлювач)


9. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувало-профілактичного закладу

Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння
	(так, ні)
10. Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці:

(прізвище, ім’я, та по батькові, професія, посада, підприємство,

порушення вимог законодавства про охорону праці із
	ДНАОП
зазначенням статей, розділів, пунктів тощо)

11. Свідки нещасного випадку

(прізвище, ім’я, та по батькові, постійне місце проживання)

12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
№ п/п	Найменування заходу	Строк виконання	Виконавець	Відмітка про виконання

Голова комісії
	(посада)	(підпис)	(ініціали та прізвище)

Члени комісії
	(посада)	(підпис)	(ініціали та прізвище)

_____ ____________ 20___ р.

Висновки

Теоретичний аналіз, експериментальні дані одержані в ході дослідження проблеми розвитку зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови, дозволяють робити наступні висновки:

1. Розвиток навичок текстотворення у молодших школярів на уроках української мови має не тільки педагогічне, а й соціальне значення, служить засобом пізнання навколишнього світу, розвитку мислення, оволодіння мовою як засобом спілкування і пізнання.

2. Текстотворення – це найважливіший вид роботи з розвитку мовно – мовленнєвих умінь, що виконує дидактичні функції розвитку сприймання, уяви, мислення як основи словесної творчості, засвоєння молодшими школярами елементарних взаємопов’язаних знань мовно – мовленнєвого характеру.

3. У зміст роботи з розвитку монологічного мовлення входить робота над подоланням труднощів творення висловлювань, тобто, «упорядкування і видача» власних думок; створення сприятливого для творчості мікроклімату; усвідомлення причиново – наслідкових відношень, розвиток основних комунікативних умінь, розширення знань про текст як мовленнєву одиницю.

4. Етапи мовленнєвої творчості мають бути взаємопов’язані і взаємообумовлені: орієнтування в ситуації, аналіз умов і мотивів текстотворення; планування ходу думки; добір мовних засобів для вираження продукту розумової діяльності; забезпечення зворотного зв’язку.

5. Формування навичок зв’язного мовлення забезпечується доцільним керуванням розвитком спеціальних умінь – інформаційно–змістових, структурно-композиційних, умінь добирати мовні засоби для вираження думки, розвивати головну думку, вдосконалювати своє мовлення.

6. Рівень сформованості інформаційно-змістових умінь підвищується за рахунок творчої активності учнів, осмислення теми та загального спрямування думки утворюваного тексту, поетапного опрацювання структурно - смислових компонентів тексту.

7. Високий рівень вияву структурно-композиційних умінь під час творення тексту – свідчення значної уваги в експериментальному навчанні до усвідомлення внутрішньої організації різних типів текстів,їх призначення відповідно до мети і умов спілкування.

8. Комунікативно доцільному вживанню лексичних, граматичних та інтонаційних багатств рідної мови в учнів експериментальних класів сприяє використання мовно-мовленнєвих, пошуково-аналітичних вправ з елементами диференціації, обґрунтування вибору мовних засобів, словесне малювання; конструктивні (відновлення, поширення, зіставлення, редагування, переказ) та творчі вправи; організація колективних спостережень, ігрової та предметно – практичної діяльності, проведення уроків мислення серед природи, екскурсій; розвиток комунікативних і мовних умінь у взаємозв’язку.

9. Найефективнішими виявилися наступні прийоми активізації мовленнєвої творчості: проблемна постановка завдань, зорієнтована на механізм діяльності уяви, мислення; цілеспрямоване збагачення чуттєво-емоційного досвіду дітей, розширення їхнього кругозору; взаємозв’язок різних видів мовленнєї діяльності (аналіз, відтворення, побудова тексту); врахування ситуації текстотворення, яка повинна максимально наближатися до реальних умов.

10. Розвиток навичок текстотворення молодших школярів відбувається успішніше за умови планового систематичного наукового керівництва, в якому враховуються вікові та індивідуальні особливості школярів, їх запити та інтереси, забезпечується природна комунікативність мовлення.

11. Вироблення текстотворчих умінь має стати аспектом повсякденної навчальної роботи і пов’язувати з вивченням програмних тем. Прийоми активізації мовленнєвої творчості повинні застосовуватися на кожному уроці української мови у початкових класах.

12. Експериментальна робота засвідчила ефективність розвитку текстотворчих умінь учнів через спеціально організовані уроки творчості, засновані на ефективному керуванні їх мовно-мовленнєвою діяльністю, що зумовлене психолого педагогічною підготовкою вчителя, цілеспрямованим послідовним добором і використанням комплексних вправ, організацією чуттєвого сприймання.

Література

1. Абрамова Г.С. Индивидуальные особенности формирования учебной деятельности/ Г.С. Абрамова // Формирование учебной деятельности школьников / Под. ред В.В. Давыдова, И. Ломпшера, А.К. Марковой. – М.: Просвещение, 1982. – 240 с.

2 Бенно А. Выбор учебных заданий для организации групповой работы в классе / А. Бенно // Проблемы совершенствования обучения в школе. – М.: Просвещение, 1973. – 244 с.

3. Білецька М.А.Рідна мова/ М.А. Білецька, М.С. Вашуленко: Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи. – 6-те вид. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.

4. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте/ Л.И. Божович. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.

5. Бородич А.М. Методика развития речи детей/ А.М. Бородич. – М.: Просвещение, 1981. – 255 с.

6. Братанки О. Проблема дефініцій базових понять у теорії диференційованого навчання / О. Братанки // Рідна школа. – 2000. – №7. – С. 43–45.

7. Братанки О. Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку / О. Братанки // Рідна школа. – 2000. – №11. – С. 49–52.

8. Бурак Г.Ф. Слово-диво: вправи, завдання, диктанти з української мови: Метод. посібник для 2-го класу загальноосвітньої школи / Г.Ф. Бурак. – К., 1994. – 96 с.

9. Бутузов И.Т. Дифференцированное обучение – важное дидактическое средство эффективного обучения школьников/ И.Т. Бутузов. – М.: Педагогика, 1978. – 200 с.

10. Вашуленко М.С., Українська мова: Підручник для 2 класу чотирирічної і 2 класу трирічної початкової школи. – 4-те вид., перероблене/ Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.. – К.: Освіта, 1991. – 256 с.

11. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1976.– 269 с.

12. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо и др. – М.: Просвещение, 1984. – 256 с.

13.Возрастные возможности усвоения знаний / Под. ред. Д.Б. Эльконина, В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1966. – 232 с.

14. Володько В.М. Індивідуалізація і диференціація навчання і виховання/ Володько В.М. // Гуманітарні науки. – 2002. – №4. – С. 54–65.

15.Вопросы дидактики и психологии начального обучения / Под. ред. Б.Г.

16. Головко І. Розвиток умінь другокласників складати тексти-міркування / Головко І. // Поч. шк. – 1997. – №6. – С. 18–22.

17. Городівський В.М. Вивчення української мови в 2 кл/ Городівський В.М. – К.: Освіта, 1977. – 127 с.

18. Городівський В.М. Дидактичний матеріал з української мови для 2 кл/ Городівський В.М. – К.: Освіта, 1976. – 223 с.

19. Горяний В.Д. Картки-завдання з української мови для 2кл/ Горяний В.Д.. – К., 1983. – 79 с.

20. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения/ Давыдов В.В. – М.: Просвещение, 1986. – 220 с.

21. Дубинчук О.С. Диференційоване навчання: сподівання, реалії, проблеми / Дубинчук О.С. // Поч. шк. – 1994. – №. – С. 10–14.

22. Заперченко Н. Диференційований підхід до навчання // Поч. шк. – 2000. – №5. – С. 10–12.

23.Конев А.Н. Дифференцированный подход к обучению младших школьников на основе их индивидуально-типических особенностей / Конев А.Н. // Учен. зап. Ор.-Зуевского пед. ин-та. – 1976, Т.24. – Вып.1. – С. 36–43.

24. Корсакова О. Про технологію диференційованого навчання /. Корсакова О. // Рід. шк. – 2001. – №9. – С. 44–48.

25.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистостей/. Костюк Г.С.. – К.: Рад. школа, 1989. – 475 с.

26.Коваль Г.П.,Деркач Н.І., Наумчук М.М. Методика викладання української мови Навчальний посібник для студентів,,Тернопіль «Астон», 2008.- 286 с.

27. Коваль Г.П. Культура ділового мовлення/Г.П.Коваль.-К.:видавництво при Київському державному університеті видавничого обєднання «Вища школа», 1982

28.Коваль Г.П. звукобуквений аналіз на уроках української мови: методичний посібник /Г.П.Коваль.-Тернопіль: підручники і посібники,2005.

29.Коваль Г.П. звукобуквений аналіз на уроках української мови в початкових класах: спецкурс з методики викладання української мови: навч.-метод.посібник для студентів педагогічних факультетів/Г.П.Коваль.-Тернопіль,2003.

30. Коваль Г.П. звукобуквений аналіз на уроках української мови в початкових класах: спецкурс з методики викладання української мови: навч.-метод.посібник для студентів педагогічних факультетів/Г.П.Коваль.-Рівне:РДГУ,2002.

31. Коваль Г.П. Критерії добору орфографічних вправ/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1972.-№7

32. Коваль Г.П. Китерії і норми оцінювання знань, умінь та навичок з мови в початкових класах/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1972.-№10

33.Коваль Г.П. Мовний розбір і мовне конструювання/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1973.-№11

34.Коваль Г.П.Структурний порівняльний аналіз як засіб розвитку мовлення/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1979.-№4

35.Коваль Г.П.Урок мови /Г.П.Коваль//Початкова школа.-1977.-№3

36.Коваль Г.П. Методика викладання української мови/Г.П.Коваль, Н.І.Деркач, З.О.Захарчук, Л.І. Іванова.-Рівне,2002.

37.Кравець Н.П. Організація роботи груп учнів в умовах внутрішньокласного диференційованого навчання/ Кравець Н.П. // Поч. шк. – 1993. – №5–6. – С. 49–51.

38. Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1–3 класів: Посібн. для вчителів. / Кравчук Д.М. – К.: Рад. школа, 1984. – 40 с.

39.Кубрак В.І. Організація і керівництво диференційованим навчанням /. Кубрак В.І. // Поч. шк. – 1991. – №4. – С. 52–55.

40.Кубрак В.І., Дроб’язко П.І. Диференційоване навчання в початкових класах/. Кубрак В.І. // Пед. і психол. – 1994. – №2(3). – С. 71–76.

41.Лийметс Х.И. Групповая работа на уроке/ Лийметс Х.И.. – М.: Знание, 1975. – 144 с.

42.Липова Л.,Про експериментальні методи викладання/ Липова Л., Ясинська А. // Поч. шк. – 1997. – №5. – С. 58–62.

43.Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі. /Матюша І.К.– К.: Просвіта, 1995. – 122 с.

44.Мельничайко В.Л. Творчі роботи на уроках української мови: Посібник для вчителів/ Мельничайко В.Л. – К.: Рад. шк., 1984. – 223 с.

45. Менчинская М.А. Психологические вопросы развивающего обучения и новые программы/. Менчинская М.А. // Сов. педагогика, 1968. – №6. – С. 29

46. Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І. Дорошенка. – К.: Рад. школа, 1992. – 340 с.

47. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: Норми оцінювання знань, умінь і навичок. – К.: Магістр.- 1996. – 80 с.

48.Мурачковский Н.И. Психологические аспекты организации дифференцированных форм работы на уроке /. Мурачковский Н.И. // Сов. педагогика. – 1989. – №10. – С. 35–40.

49.Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початкових класах (Методика і технологія навчання)/ Наумчук М.М.. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 138 с.

50. Наумчук М.М. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школ/ Наумчук М.М.. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. – 38 с.

51. Панченко Г.А. Завдання та ігрові питання з рідної мови. 3 (2) кл./. Панченко Г.А.. – Харків: Основа, 1995. – 104 с.

52.Плющ М.Л. Робота над текстом в початкових класах: Посібник для вчителів/ Плющ М.Л.. – К.: Рад. школа, 1986. – 74 с.

53Програми середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Бліц, 2007. – 429 с.

54.Психическое развитие младших школьников: Экспериментально-психологическое исследование / Под. ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1990. – 160 с.

55.Савченко О.Я. Дидактика початкової школи/ Савченко О.Я.. – К.: Академія, 1999. – 360с.

56. Середа Ф.Я. Українська мова: Підручник для 2-го кл. – 15-те вид/ Середа Ф.Я. – К.: Рад. шк., 1991. – 141 с.

57.Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения/. Скаткин М.Н.. – М.: Педагогика, 1971. – 244 с.

58.Сум І.М. Групова робота на уроках рідної мови /. Сум І.М. // Поч. шк. – 1996. – №5. – С. 12–13.

59.Талдонова Л. Обґрунтування сучасних моделей навчальної диференціації / Талдонова Л // Наук. записки ТДПУ. Сер: Педагогіка. – 2000. – №6. – С. 10–15.

60.Терещук Г. Теоретичні засади побудови моделі методичної системи індивідуалізованого навчання/ Терещук Г. // Наук. записки ТДПУ. Сер.: Педагогіка, - 1999. – №1. – С. 111–116.

61.Тестов В.А., Уханова А.Д. Развитие познавательных способностей у школьников в условиях уровневой дифференциации / Тестов В.А., Уханова А.Д. // Нач. шк. – 1999. – №2. – С. 32–41.

62. Тягур Р.С. Внутрішньокласна диференціація/ Тягур Р.С // Поч. шк. – 1993. – №11. – С. 61.

63. Фіцула М.М. Педагогіка/ Фіцула М.М.. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1997. – 192 с