Масова культура у культурному дискурсі сучасності

Масова культура у сучасному суспільстві відіграє важливу роль. З одного боку, вона сприяє інтеграції культур, а з іншого, спрощує розуміння їх елементів. Це суперечливе і складне явище, незважаючи на характерну простоту, якою володіють продукти маскультур.

Масовою культурою називають такий її різновид культурної продукції, яка щодня виробляється у великих обсягах. Вважається, що масову культуру споживають всі люди, незалежно від місця та країни проживання. Це культура повсякденні, представлена найширшої аудиторії різними каналами, зокрема й засоби інформації й комунікації [16, c.24].

Істориками не знайдена спільна точка, на якій могли б зійтися їх думки про точний час виникнення цього явища. Однак є самі популярні положення, які в змозі пояснити зразковий період виникнення цієї різновиди культури. А. Радугин вважає, що передумови масової культури з’явилися якщо не на зорі виникнення людства, то вже точно під час зародження християнства, коли масово поширювалася книга «Біблія для жебраків», яка і була розрахована на широку аудиторію [27, c.123].

Інше положення має на увазі більш пізніше виникнення масової культури, де ї витоки пов’язані з європейською літературою 17-18 століть. У цей час набули широкого поширення детективні, пригодницькі та авантюрні романи завдяки великому тиражуванню. На думку А. Радугина, вона виникла в США в кінці 19 і на початку 20 століть. Він це пояснює виникненням новою формою облаштування життя – массовізаціей, яка знаходила відображення практично у всіх сферах: починаючи від політичної і економічної і закінчуючи побутовою [13, c.47].

Виходячи з цього, можна припустити, що поштовхом до виникнення масової культури став капіталістичний погляд і масове виробництво, яке повинно було знаходити таких же масштабів реалізацію. У зв’язку з цим набуло поширення таке явище, як стереотипізація. Однаковість і шаблонність – яскраві основні характеристики маскульту, які поширилися не тільки на предмети побуту, але й на погляди.

Масова культура тісно пов’язана і з процесом глобалізації, яка здійснюється, головним чином, за допомогою ЗМІ. Телебачення є найефективнішим засобом тиражування й поширення цієї культури. Масова культура впливає на масову свідомість, зв’язана із засобами масової комунікації, орієнтована на споживчі смаки й інстинкти, має маніпулятивний характер. Засобу масової інформації являють собою більшу загрозу для незалежної людини, вона має небезпечне знаряддя вселяння, знаряддям соціального дресирування людину [27, c.95].

Масова культура – це культура мас, культура, призначена для споживання народом; ця свідомість не народу, а комерційної індустрії культури; вона ворожа справді народній культурі. Вона не знає традицій, не має національності, її смаки й ідеали міняються із запаморочливою швидкістю відповідно до потреб моди. Масова культура звертається до широкої аудиторії, апелює до спрощених смаків, претендує на те, щоб бути народним мистецтвом.

Ознаками масової культури є орієнтація на вподобання і потреби «середньої людини», дуже велика гнучкість, властивість трансформувати артефакти, створені в межах інших культур, та перетворювати їх у предмети масового споживання, комерційний характер, використання кліше при створенні її артефактів, а також зв'язок із засобами масової комунікації як головним каналом поширення та споживання її цінностей.

Декларованими нею цінностями є цінності реального життєвого облаштування, комфортного, зручного життя, соціальна стабільність і особистий успіх. Масова культура шанує тривіальність, сентиментальність, швидкі та фальшиві приємності коштом поважних інтелектуальних вартостей, культивує тілесну насолоду, обжерливість, розпусту, користолюбство та пихатість [16, c.79].

Основні характеристики масової культури: опора на емоційний, ірраціональне, колективне, несвідоме; ескейпізм; швидкодоступність; швидко забувається; традиційність і консерватизм; цікавість

Витвори масової культури можно безпомилково віднести до того або іншого жанру, сюжети володіють чіткою структурою, що повторюється кожного разу. Кращим засобом догодити смакам публіки, вважають деякі культурологи, виявляється не новизна, не новаторство, а банальність.

Як самостійне явище масова культура оцінюється суперечливо. В цілому існуючі точки зору можна розділити на дві групи. Представники першої групи дають негативну оцінку цього феномену. На їх думку, масова культура формує у її споживачів пасивне сприйняття дійсності. Така позиція аргументується тим, що в творах масової культури пропонуються готові відповіді на те, що відбувається в соціокультурному просторі довкола індивіда. Крім того, деякі теоретики масової культури вважають, що під її впливом змінюється система цінностей: прагнення до розважального стає домінуючим. Покликання і призначення дійсної культури – облагороджування і вдосконалення людини. Масова культура виконує зворотні функції – вона реанімує нижчі аспекти свідомості і інстинкти, які, у свою чергу, стимулюють етичну, естетичну і інтелектуальну деградацію особистості [11].

Інші спеціалісти, говорячи про негативні сторони, зазначають, що метою масової культури є не стільки заповнення дозвілля і зняття напруги і стресу у людини індустріального і постіндустріального суспільства, скільки стимулювання споживчої свідомості в реципієнта (тобто у глядача, слухача, читача), що у свою чергу формує особливого типа – пасивного, некритичного сприйняття цієї культури у людини. Іншими словами, відбувається маніпулювання людською психікою і експлуатація емоцій і інстинктів підсвідомої сфери відчуттів людини, і перш за все відчуттів самотності, провини, ворожості, страху, самозбереження [27, c.247].

Тим часом дослідники, що дотримуються оптимістичної точки зору на роль масової культури в житті суспільства, вказують що:

- вона притягує до себе маси, що не уміють продуктивно використовувати свій вільний час;

- створює свого роду семіотичний простір, який сприяє тіснішій взаємодії між членами високо технологічного суспільства;

- дає можливість широкої аудиторії познайомитися з творами традиційної (високою) культури.

Як бачимо, «культура мас» стала потужним регулятором життє­діяльності сучасного людства, об'єднавши низку вельми важливих, впливових, визначальних факторів та смислових акцентів. А отже, проблема масової культури залишається актуальною для сьогодення і потребує подальшого розгляду, зокрема, в розробці дефініції феноме­ну, аналізу механізмів його функціонування в сучасному соціумі, до­слідженні його співвідношення з елітарною, народною та популярною культурами.