Наступ у населеному пункті

279. Місто (населений пункт) із його міцними кам’яними (цегляними) будівлями і розгалуженими підземними спорудами може бути легко перетворене противником у сильний вузол оборони, підготовлений до тривалого і наполегливого утримування.

Квартали, окремі будівлі й інші споруди роз’єднують дії підрозділів і вимушують їх наступати в окремих напрямках, вести бій за опанування кожної споруди (будинку, поверху), пристосованої до оборони. Бій доведеться вести в будівлях (будинках), між ними, на верхніх поверхах і дахах (горищах) будинків, у підвалах і підземних спорудах, на близьких дистанціях, а часто й у рукопашному бою.

Взводу доведеться діяти в складній обстановці, яка часто змінюється, ізольовано від сусідів, з подоланням великої кількості завалів, що утворилися в результаті руйнувань будівель, пожеж і барикад, під фланговим, перехресним і багатоярусним вогнем противника. У цьому випадку озброєння механізованого взводу (кулемети, автомати, ручні гранати, реактивні кумулятивні гранати, гранатомети й озброєння БМП (БТР) відіграватимуть важливу роль у знищенні противника, що обороняється.

Будівлі, сади, парки, сквери й інші міські споруди, річки і канали обмежують огляд, обстріл та ускладнюють маневр. Це суттєво впливає на організацію наступу і вимагає всебічної підготовки особового складу, вміння діяти як у складі взводу (відділення), так і невеликими групами.

280. Механізованому (танковому) взводу (відділенню, танку) під час наступу в місті вказується об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. Об’єктом атаки для механізованого взводу може бути жива сила і вогневі засоби противника на підступах до будівлі, у проміжках між ними, одноповерховий окремий будинок сільського типу, довготривала оборонна споруда (споруда, пристосована під неї), поверх невеликої будівлі або поверх у під’їзді великого будинку; для відділення – жива сила противника, його вогневі засоби (танк, БМП, кулемет, розрахунок протитанкового ракетного комплексу тощо), розташовані в траншеї перед будівлею, у проміжках між ними, у будинках (на поверсі, у кімнаті, підвалі) та інших спорудах.

281. Танковий взвод додається механізованій роті та може діяти в повному складі або входити до складу штурмових груп. У цьому випадку можлива дія окремих танків з механізованими взводами і відділеннями.

282. Механізований взвод у місті (населеному пункті) наступає, як правило, у пішому порядку вздовж вулиці з одного або з обох її боків, а відділення – з одного боку, танковий взвод наступає уступом з обох боків вулиці. Взаємна підтримка здійснюється веденням вогню по будівлях на протилежному боці вулиці. Бойовий порядок взводу будується в одну або дві лінії. Під час дій в одну лінію він складається з бойових порядків відділень (атакуючих груп) та групи управління і вогневої підтримки. Під час наступу у дві лінії одне з відділень та група управління і вогневої підтримки діють за першою лінією на відстані до 50 м.

Відділення другої лінії (група закріплення) призначене для прикриття вогнем атакуючих відділень першої лінії і знищення противника в сусідніх будівлях.

До групи управління і вогневої підтримки входять БМП (БТР) взводу і додані вогневі засоби. Вона виконує завдання щодо забезпечення вогнем відділень, що атакують, а також знищення противника, його вогневих засобів у сусідніх будівлях і на верхніх поверхах.

Відділення (атакуюча група) механізованого взводу штурмової групи, що діє в пішому порядку під час захоплення будівлі також може розділятися на дві бойові групи та групу управління і вогневої підтримки. До складу бойової групи можуть входити старший стрілець, стрільці та кулеметник; до складу групи управління і вогневої підтримки – командир відділення, снайпер, гранатометник, помічник гранатометника, який може виконувати завдання зв’язкового і мати при собі засоби для позначення вікон (місць розташування атакуючої групи), по яких не можна вести вогонь підтримуючим вогневим засобом та інші додані відділенню вогневі засоби.

283. Робота командира взводу з організації наступу в місті (населеному пункті) аналогічна роботі у звичайних умовах і включає з’ясування завдання, віддання вказівки щодо підготовки взводу до майбутніх дій, оцінку обстановки, прийняття рішення, проведення рекогносцировки, віддання бойового наказу, організацію взаємодії, бойове забезпечення та управління, підготовку особового складу, ОВТ до наступу, перевірку готовності взводу до виконання завдання.

Під час організації наступу командир взводу (відділення, танка) під час оцінки противника повинен ретельно вивчити характер об’єкта, що атакує, особливо пристосованість до оборони будівлі, розташування противника і його вогневих засобів у будівлі, на підступах до неї, систему вогню, у тому числі протитанкового, можливість ведення флангового вогню з сусідніх будівель.

Під час вивчення місцевості командир взводу (відділення, танка) визначає найбільш зручні підступи до об’єкта атаки, наявність мінно-вибухових та інших загороджень і порядок їх подолання, умови спостереження, ведення вогню і маскування, ширину вулиці (провулка), на якій належить діяти, наявність підземних споруд і можливість їх використання, розташування майданів, скверів і інших об’єктів, характер водних перешкод, наявність мостів через них і місць, зручних для форсування (подолання).

У рішенні, крім загальних питань, командир взводу визначає порядок знищення противника на підступах до об’єкта атаки, оволодіння будівлею (поверхом) і знищення противника в ній, як побудувати бойовий порядок; бойові завдання відділенням (склад і завдання атакуючим групам), групі управління і вогневої підтримки та доданим вогневим засобам, заходи щодо боротьби з пожежами.

Під час постановки завдань відділенням (атакуючим групам, групі управління і вогневої підтримки, танку) командир взводу в бойовому наказі вказує засоби посилення, об’єкт атаки, напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку.

Під час організації взаємодії командир взводу повинен узгодити дії взводу і засобів посилення на період висунення на рубіж переходу в атаку і проведення вогневої підготовки; на час атаки, оволодіння об’єктом атаки (будівлею) і знищення противника в ній; при оволодінні черговою будівлею (об’єктом).

Організовуючи взаємодію, командир взводу вказує: які цілі (об’єкти) і коли на напрямку дій взводу знищуються засобами старшого командира; порядок знищення противника своїми засобами в період вогневої підготовки; порядок виходу на рубіж атаки (зайняття вихідної позиції) і до об’єктів (споруд), що атакуються; способи дії взводу під час атаки будівлі і бою всередині неї; заходи щодо знищення груп противника в підземних спорудах і тих, які залишилися в тилу; порядок застосування аерозолів (димів) і вогнеметів під час виконання завдання; об’єкти, в яких необхідно закріпитися під час наступу, сили і засоби, що виділяються для виконання завдання; способи взаємного розпізнавання своїх підрозділів і порядок позначення досягнутих рубежів; сигнали цілевказання, оповіщення та взаємодії.

284. Перед атакою БМП, танки, гармати і протитанкові ракетні комплекси вогнем прямою наводкою знищують противника в спорудах, що атакуються, і сусідніх будівлях. Одночасно особовий склад механізованого взводу (відділення) і додані йому вогнеметники ведуть вогонь по вікнах, дверях, амбразурах і, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації (споруди), ходи сполучення та інші приховані підступи, висуваються до об’єкта.

Під час атаки танки і вогнеметники, як правило, діють у бойовому порядку механізованого взводу (відділення). З підходом до об’єкта атаки вогонь танків, гармат і інших вогневих засобів переноситься на верхні поверхи і горища. Відділення сміливо та зухвало під прикриттям вогню всіх засобів, аерозолів (димів) уриваються в будівлю і, переходячи з поверху на поверх сходами або через проломи в міжповерхових перекриттях, знищують противника впритул вогнем з автоматів, кулеметів і гранатами.

Порядок дій атакуючої групи під час захоплення будівлі може бути таким. Після знищення противника в приміщенні будівлі перша бойова група вривається в нього і командир голосно повідомляє (якщо можливо) розташування вікон, дверей у приміщенні стосовно входу. Після цього друга бойова група разом з групою управління і вогневої підтримки відділення входить тим самим шляхом і здійснює прикриття відділення (атакуючої групи). У цей час перша бойова група змінює (дозаряджає) магазини, зв’язківець позначає вікна (місце розташування відділення), командир відділення доповідає командиру взводу, приймає рішення на подальші дії і ставить завдання другій бойовій групі. Друга бойова група кидає гранати і веде вогонь з автоматів (кулемета), вривається в наступне приміщення. Якщо знищити противника з першої спроби не вдалося, командир відділення застосовує додаткові вогневі засоби, які є в групі управління і вогневої підтримки відділення і продовжує виконувати завдання.

Тим часом відділення другої лінії (група закріплення) займає вогневі позиції у звільненому приміщенні та забезпечує підтримку вогнем атакуючих груп і переміщення групи управління і вогневої підтримки взводу, яка забирає і переносить все спорядження, залишене атакуючими групами для полегшення пересування.

Під час дії взводу (штурмової групи) в одну лінію функції групи закріплення виконує група управління і вогневої підтримки взводу.

Противник знищується насамперед у підвалах і нижніх поверхах будівель. Противник, який веде вогонь із вікон і дахів будинків, знищується снайперами, кулеметниками і стрільцями спеціально для цього призначеними. Дії атакуючих груп у будівлі забезпечуються постійним прикриттям та вогнем групи управління і вогневої підтримки одна одної вогнем. Додані взводу сапери в цей час проробляють проходи в стінах і міжповерхових перекриттях, а в разі потреби розміновують будівлю.

Захопивши будівлю й очистивши її від противника, взвод (відділення) атакує наступний об’єкт.

285. При штурмі міста механізований взвод може діяти у складі роти як атакуюча група, група прикриття і закріплення, резерв, а іноді як штурмова група. Взводу, під час дій у штурмовій групі, можуть додаватися танки, гармати (переважно самохідні), міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети й інші вогневі засоби, а також підрозділ інженерних військ із підривними зарядами.

Бойовий порядок штурмової групи в складі взводу включає дві-три атакуючі підгрупи (підгрупи захоплення), підгрупу прикриття і закріплення, підгрупу управління і вогневої підтримки, підгрупи розгородження.

Атакуючу підгрупу взводу (підгрупу захоплення) складають механізовані відділення. Вона призначена для стрімкого зближення з об’єктом атаки, знищення противника й оволодіння ним. Атакуючим підгрупам видається збільшена кількість боєприпасів, особливо ручних гранат, аерозольних (димових), запалювальних і сигнальних засобів, а також пристосування для штурму будівель і подолання загороджень (штурмові драбини, кішки, канати, перехідні містки тощо).

Підгрупа прикриття та закріплення призначається у складі відділення і діє на відстані до 50 м. Вона призначена для прикриття дій атакуючих підгруп вогнем, знищенням вогневих засобів, які ведуть фланговий вогонь, недопущення підходу (маневру) противника до об’єкта штурму, відбиття контратак невеликих груп противника, а інколи й атаки противника разом із атакуючими групами. До її складу може включатися і снайпер.

До підгрупи управління і вогневої підтримки входять танки, БМП (БТР) взводу і додані вогневі засоби, у тому числі й артилерія. Вона діє за атакуючими підгрупами на відстані до 50 м з одного або обох боків вулиці і призначена для забезпечення вогнем штурмових дій атакуючих груп взводу.

Підгрупа розгородження призначена для пророблення проходів у загородженнях і перешкодах перед об’єктом (будівлею) атаки, пророблення проломів у стінах і стельових перекриттях, підривання стін будівель, що штурмуються, розмінування захопленої будівлі, улаштування інженерних загороджень при закріпленні захоплених об’єктів і виконання інших завдань. До її складу включається доданий інженерно-саперний підрозділ з підривними зарядами.

Об’єктом атаки штурмової групи може бути одна невелика будівля (споруда), поверх невеликої будівлі або поверх у під’їзді великої будівлі.

Під час вогневої підготовки наступу штурмова група займає початкове положення якнайближче від об’єкта штурму й у встановлений час атакує його. Додані гармати (підгрупа управління і вогневої підтримки), а також вогнемети знищують противника в споруді, що атакується, і сусідніх будівлях, а атакуючі підгрупи висуваються проходами в загородженнях, використовуючи проходи в стінах, підземні комунікації, під’їзди, виступи споруд до об’єктів, і під прикриттям вогню всіх засобів підгрупи управління і вогневої підтримки, у тому числі підгрупи прикриття і закріплення, застосовуючи аерозолі (дими), уриваються в будівлю.

Танк, виділений до складу штурмової групи, атакує противника в бойовій лінії механізованих підрозділів і своїм вогнем руйнує загородження і завали на вулицях, уражає противника, який розташовується на нижніх поверхах будинків, і прикриває своєю бронею стрільців від його вогню. Стрільці прикривають танк своїм вогнем, уражаючи противника в підвалах і на перших поверхах.

Щоб не бути ураженими осколками від снарядів своїх гармат, атакуючі стрільці повинні розміщуватися на відстані не ближче 150 м від цілі, що обстрілюється, або за командою командира танка укриватися від осколків за будівлею чи корпусом танка.

Для руйнування кам’яних парканів, легких споруд корпусом танка необхідно спрямувати його таким чином, щоб удар лобової броні завдавався по найслабших місцях споруди, при цьому потрібно не допустити удару напрямними катками. Башта в момент удару повинна бути повернута гарматою назад, люки зачинені на замки.

Добре укріплені будівлі (споруди) блокуються, а потім підриваються. Отримавши завдання на закріплення в захопленій будівлі, насамперед знищують уцілілі групи противника і вживають заходів для гасіння пожеж. Потім командир взводу організовує кругову оборону, систему вогню та інженерних загороджень.