По дисципліні: «Ліфти та підйомники»
Виконав: студент групи ПТМ-09-1
Проць Володимир Вікторович
Перевірив: Старший викладач кафедри ПТМ
Крупко Ігор Валерійович
Краматорськ, 2013 рік
1 РОЗРАХУНОК ПОТУЖНОСТІ ПРИВОДУ ПІДНІМАЛЬНОЇ ЛЕБІДКИ ДОМЕННОГО ПІДЙОМНИКА
Вихідні дані для розрахунку
Корисний об'єм доменної печі VДП = 1450 м3.
Висота підйому скіпів Нс = 26 м.
1.2 Визначення швидкості руху скіпа
Необхідний об'єм скіпа:
За табл. А.7 приймаємо скіп місткістю Vск=10,5 м3, що має власну масу
mск= 11000 кг та довжину шляху завантаження 6 м.
Вантажопідйомність скіпа по коксу і агломерату:
Де Снк=0,75, Сна =0,9– коефіцієнти наповнення скіпа (табл. А.6);
dК=0,5, dА =1,7– щільність матеріалу,що транспортується
Добова продуктивність печі
- коефіцієнт корисного використання печі. = 0.4…0.6
Необхідна добова кількість завантажень по коксу та агломерату:
Загальна кількість скіпів, що подаються до пічі за одну добу:
.
Тривалість одного циклу підйому:
де λ – коефіцієнт завантаження, λ=0,7 [1].
Тривалість руху скіпа:
де tк – тривалість завантаження скіпа коксом,
tк= 1,5× Vск = 1,5×10,5 =15,75 с,
ta – тривалість завантаження скіпа агломератом,
ta= 0,6× Vск = 0,6×10,5 =6,3 с.
Мінімально необхідна середня швидкість скіпа, що забезпечує розрахункову продуктивність доменної печі:
де Lм – похила довжина мосту,
де Н – висота підйому, Н = 26 м;
aс – кут нахилу мосту до горизонту, aС =55°.
З урахуванням необхідності форсованої роботи підйомника на певних етапах роботи печі приймаємо номінальну швидкість vн =0,4м/с.
1.3 Визначення геометричних розмірів розташування осей
барабана привідної лебідки, відхиляючих блоків та крайніх
положень скіпа
Вибір геометричних розмірів розташування здійснюється аналогічно схемі, поданої на рисунку 5.1.
Рисунок 1 – Конструктивна схема доменної лебідки
1.4 Вибір каната
Максимальне зусилля, що діє в канатах, при підйомі агломерату:
де mнав – наведений коефіцієнт тертя катання (орієнтовно
mнав = 0,008…0,010),
де а – складність поліспаста, а=2;
m – кратність поліспаста, m=1;
η – ККД блоків і барабана, η=0,9.
Необхідне розривне зусилля каната:
де n3 – коефіцієнт запасу міцності каната, n3=6 [1].
Приймаємо канат типу ЛК–Р, діаметр 36,5 мм, що має Fр= 748500 Н, маркувальна група 1682, погонна маса qп =4,95 кг/п.м.
1.5 Визначення зусиль у канатах
Величина зусилля у канатах для ряду характерних точок визначається методом обходу траси контуром від точки кріплення каната зі скіпом до точки набігання (збігання) каната на барабан.
Для вантажної гілки:
F1=Fмах= 121674 Н;
F2=F1+qк×(Lм+ 8 )×g =121,674+4,95×(31,74+8)×9,81=123603 Н;
F3=F2/ 
=123603/0.982=128699 Н;
F4=F3-qк×(0,6×Lм-8)×g×sin ac= 128699-4,95×(0,6×31,74-8)×9,8×sin55°=128259H;
F5=F4/hбл= 128259/0,98=130876 Н;
Для холостої гілки:
1.6 Визначення необхідної потужності електродвигуна привідної
лебідки
Сумарне тягове зусилля:
Необхідна потужність двигуна:
де hм – ККД механізму підйому скіпів, hм=0,85.
1,8 - скіп; 2,7 - піднімальний канат; 3 – верхні відхиляючі блоки;
4 - колія; 5 – середні відхиляючі блоки; 6 - міст; 9 - скіпова яма; 10 - піднімальна лебідка; 11 – пілон
Рисунок 2 - Схема скіпового доменного підйомника
