Проведення бойової стрільби

Головна з них полягає в тому, що бойові дії противника імітуються мішеневою обстановкою.

При постановці бойового завдання командиру і у ході організації ним бою на місцевості, керівник бойової стрільби проводить імітацію бойових дій противника з урахуванням того, що противник до початку бою значну частину сил і засобів зберігає в укриттях (складках місцевості). Тільки спостерігачі і чергові сили і засоби (приблизно 25%) будуть вести спостереження за діями наших військ і вогонь по них.

Тому керівник бойової стрільби в період організації бою на місцевості дає команду оператору на показ і імітацію вогню 25% усіх мішеней на передньому краї і у найближчій глибині, що дозволить командиру прийняти обґрунтоване рішення. Розкривати цілком склад і наміри противника забороняється.

Рішення командира керівник бойової стрільби заслуховує особисто і, оцінивши його, намічає порядок розиграшу бойових дій, при необхідності він може вносити зміни в порядок показу мішеневої обстановки.

Перед початком бойової стрільби керівник приймає доповіді: від командира відділення — про готовність підрозділу до виконання бойового завдання і ознайомленні особового складу з мірами безпеки; від оператора і начальника тактичного навчального полючи (військового стрільбища) — про готовність ділянки бойової стрільби і мішеневого поля; від начальника очеплення — про готовність очеплення.

Переконавшись в готовності до проведення бойової стрільби, керівник повідомляє час «Ч» і дає дозвіл начальнику пункту боєпостачання на видачу боєприпасів.

Видача боєприпасів здійснюється в тактичній обстановці на розгорнутому пункті боєпостачання: при наступі з ходу і у передбаченні зустрічного бою — у вихідному районі; при наступі з положення безпосереднього зіткнення із противником і в обороні — в районі що займають підрозділи після одержання бойового завдання.

Потім керівник бойової стрільби наказує підняти червоні прапори на вишці тактичного навчального поля (військового стрільбища). Після цього подає сигнал «Вогонь».

По команді командира відділення підрозділ починає висування. Керівник бойової стрільби знаходиться разом з командиром.

Після проходження рубежу відкриття вогню по команді командира відділення здійснюється заряджання усіх видів зброї.

У ході бойової стрільби керівник здійснює розиграш бойових дій не тільки на основі прийнятого рішення, відданих наказів командира відділення і фактичним діям взводу, але і з урахуванням результатів ураження цілей, що може зажадати зміни раніше розробленого порядку показу цілей. Свій вплив на дії підрозділу і нарощування обстановки керівник бойової стрільби здійснює вмілим управлінням мішеневою обстановкою і постановкою ввідних, у яких доводить положення сусідів та інших сил і засобів старших командирів, а також необхідні дані про противника в глибині.

Керівник бойової стрільби, знаходячись безпосередньо з командиром підрозділу, особисто сам чи через оператора здійснює показ цілей (мішеней).

Уміле керування мішеневим полем дозволяє створити складну і динамічну тактичну обстановку і змушує командира відділення приймати оптимальні рішення, проявляти ініціативу, визначати важливість цілей і удосконалювати практичні навички в управлінні підрозділом і вогнем.

У тому випадку, коли підрозділ не зміг вразити цілі, керівник бойової стрільби може затримати просування підрозділу і, тільки домігшись від командира відділення правильних дій по організації знищення противника (ураження цілей), дає успіх підрозділу.

Якщо в ході бойової стрільби той, командир відділення прийняв рішення чи несвоєчасно або підрозділи діють невміло, керівник бойової стрільби, використовуючи резервні групи мішеней, створює таку обстановку, що спонукує командира уточнити своє рішення й усунути виявлені недоліки.

При розиграші бойових дій підрозділу в обороні керівником бойової стрільби враховуються:

– час, необхідний на висування противника;

– темпи його наступу і побудови бойового порядку;

– час для заняття підрозділом позиції (опорного пункту), організації системи вогню та інженерного обладнання позиції (опорного пункту).

Бойова стрільба починається з ураження противника на далеких підступах. Дії наступаючого противника керівник бойової стрільби позначає мішеневою обстановкою по рубежах з послідовним просуванням з дальнього рубежу до переднього краю оборони підрозділу установок, що рухаються, з мішенями. Підхід піхоти противника до переднього краю може позначатися показом тривимірних мішеней, що вклинився противник — підйомом (рухом) груп мішеней, зупинений (залеглий) — підйомом груп грудних мішеней, і т.д.

У ході бойової стрільби невиявлені цілі повинні показуватися раптово як перед фронтом, так і на флангах, ускладнюючи тактичну обстановку. Якщо більшість цілей на рубежі не уражені, керівник бойової стрільби може затримати просування підрозділу, але не ближче рубежу мінімальної дальності, з якого допускається ведення вогню по даним цілям, тимчасово вивести із строю кілька вогневих засобів і зажадати від того, командира вжити додаткових заходів для знищення противника (ураження цілей).

Неуражені мішені керівник бойової стрільби показує повторно одночасно з цілями на інших рубежах, позначаючи ешелонування бойового порядку противника.

У випадках порушення мір безпеки керівник дає команду на подачу сигналу «Відбій», а підрозділу командує: «Стій», «Припинити вогонь»— і піднімає на вишці білий прапор замість червоного.

У ході бойової стрільби необхідно учити командира відділення (взводу) умілому поєднанню вогню з рухом і застосуванню маневру, при цьому темп наступу повинний відповідати ступеню ураження противника і не повинно бути зупинок підрозділу на вигідних рубежах для очікування показу цілей противника. З одержанням даних про контратаку противника, що готується, переважаючими силами підрозділ займає вигідний рубіж і вогнем з місця уражає цілі противника, а потім атакою завершує його розгром. При контратаці рівними чи меншими силами противник знищується з коротких зупинок чи на ходу.

Бойова стрільба закінчується після виконання підрозділом поставленого завдання і з виходом на рубіж припинення вогню.

З виходом підрозділу на рубіж припинення вогню керівник бойової стрільби встановленим сигналом повідомляє частковий відбій. По цьому сигналі усі вогневі засоби припиняють ведення вогню, особовий склад і БМП (БТР) зупиняються, гарматам і кулеметам БМП (БТР) надається максимальний кут підйому, виключаються электроспуски. Екіпажі БМП (БТР) і особовий склад розряджають зброю, невитрачені боєприпаси вилучаються і здаються на пункт боєпостачання.

Командир підрозділу особисто перевіряє розрядження зброї і доповідає керівнику бойової стрільби про розрядження зброї і витрату боєприпасів. Керівник бойової стрільби викликає до себе начальника пункту боєпостачання і наказує зібрати невитрачені боєприпаси і стріляні гільзи.

Після вилучення боєприпасів, перевірки разрядженості зброї, наявності особового складу і техніки керівник бойової стрільби ставить (уточнює) командиру завдання на подальші дії, при необхідності дає команду на одержання імітаційних засобів для продовження проведення тактичного заняття.

Мішені оглядає особисто керівник бойової стрільби. Після відпрацьовування всіх навчальних питань керівник проводить розбір.

Ціль (мішень) вважається ураженою:

мішень, яка позначає неброньовану ціль: при наявності в ній прямого влучення та попадання рикошету кулі, снаряда (гранати) та їх осколків, які пробили мішень або зачепили її край і лишили чіткий слід (включаючи і слід стабілізатора), а також при її зруйнуванні вибуховою хвилею снаряда (гранати, що вибухнула);

мішень, яка позначає броньовану ціль: при наявності в ній тільки прямого влучення снаряда (або його замінника), який пробив мішень або зачепив її край та залишив чіткий слід (виключаючи слід стабілізатора); у випадку руйнування мішені наявність попадання в неї визначається по видимих слідах в залишках її частин. Якщо чітких слідів прямого попадання снаряда (гранати) не виявлено, мішень рахується неураженою;

ціль, по котрій ведеться вогонь підрозділом на великі дальності або з гранатомета АГС-17, - якщо уражено не менше 50% мішеней групи.

Порядок і зміст розбору бойової стрільби аналогічні порядку і змісту розбору на звичайних тактичних заняттях.

Особливістю у визначенні оцінки тактичного заняття з бойовою стрільбою відділення (взводу) є те, що керівник, даючи загальну оцінку, повинен виходити з оцінки за тактичні дії відділення (взводу) протягом усього заняття з урахуванням ураження цілей (мішеней) відповідно до вимог Курсу стрільб і Збірника нормативів по бойовій підготовці Сухопутних військ.

Загальна оцінка за тактичне навчання з бойовою стрільбою визначається по двох оцінках: за тактичні дії в ході навчання з бойовою стрільбою і за результати вогневого ураження. Вона виводиться:

«відмінно», якщо обидві оцінки «відмінно»;

«добре», якщо обидві оцінки не нижче «добре»;

«задовільно», якщо обидві оцінки не нижче «задовільно»;

«незадовільно», якщо одна оцінка «незадовільно».

Оцінка за тактичні дії підрозділу виводиться:

«відмінно», якщо підрозділ на навчанні в складній обстановці бойове завдання виконав успішно в установлені строки (вихід в указаний район або на рубіж, атака переднього краю оборони противника точно в «Ч», готовність оборони - всіма силами та засобами); в ході бою вміло виконувався маневр вогнем та підрозділами, наносився удар у фланг та тил противнику; надійно виконувалось вогневе враження противника всіма засобами, підтримувалась безперервна взаємодія з сусідами та підрозділами інших родів військ; вміло здійснював розвідку та інші заходи забезпечення, протиповітряну оборону та боротьбу з озброєнням противника, яке саме наводиться; особовий склад показав високу польову виучку та майстерність, тактичні нормативи виконав на «відмінно»; командир та штаб вміло організували бойові дії, забезпечили тверде та безперервне керівництво, виявивши при цьому розумну ініціативу, винахідливість та сміливість;

«добре», якщо підрозділ на навчанні в складній обстановці бойове завдання виконав у встановлені строки, але з різних причин на початку бою приймало участь не менше 90% бойової техніки, яка була виведена на навчання, в ході бою здійснювався маневр вогнем і підрозділами та надійне вогневе ураження противника; підтримувалася безперервна взаємодія з сусідами та підрозділами інших родів військ, вміло здійснювалась розвідка та інші заходи забезпечення, протиповітряна оборона; особовий склад показав добру польову виучку, тактичні нормативи виконав не нижче оцінки «добре»; командир та штаб вміло організували бойові дії та забезпечили керівництво;

«задовільно», якщо підрозділ на навчанні бойові завдання виконав у встановлені строки, але з деякими недоліками та з різних причин на початку бою приймало участь не менше 80% бойової техніки; в ході бою маневр вогнем та підрозділами здійснювався невміло; недостатньо надійно здійснювалося вогневе ураження противника; взаємодії з іншими підрозділами деколи порушувалися; заходи по розвідці та іншим заходам забезпечення виконувалися не повністю; особовий склад показав тільки задовільну польову виучку, тактичні нормативи виконав не нижче оцінки «задовільно»; командир та штаб в основному правильно організували бойові дії та з керівництвом упорались:

«незадовільно», якщо підрозділ поставлене на навчанні завдання не виконав у встановлені строки, або з різних причин на початку бою приймало участь менше 80% бойової техніки, або особовий склад показав низьку польову виучку та неорганізованість в ході навчання, тактичні нормативи виконав з оцінкою.«незадовільно»; командир та штаб з завданням по організації бойових дій та управлінню не впоралися.

Оцінка результатів вогневого ураження в батальйоні, роті, взводі, та відділені залежно від їх організаційно-штатної структури складається із двох показників:

1. за результати стрільб (пусків) танкових гармат, озброєння (гармат) БМП та протитанковими керованими ракетами бойових машин піхоти, установок протитанкових керованих ракет, станкових протитанкових гранатометі в;

2. за результати стрільби із стрілецької зброї (в тому числі танкових кулеметів, кулеметів бойових машин піхоти, бронетранспортерів, ручних протитанкових, автоматичних та підствольних гранатометів, переносних зенітних ракетних комплексів і зенітних установок). При цьому вона визначається:

«відмінно», обидві оцінки повинні бути «відмінно»;

«добре», обидві оцінки повинні бути «добре»;

«задовільно», якщо всі оцінки не нижче «задовільно»;

«незадовільно», якщо хоча б одна з оцінок «незадовільно».

Результати стрільб (пусків) із танкових гармат, озброєння та протитанкових керованих ракет бойових машин піхоти, установок протитанкових керованих ракет, станкових протитанкових гранатометів і штатної артилерії прямою наводкою оцінюються за кількістю уражених мішеней із числа виставлених для них. При цьому вони визначаються:

«відмінно» - при ураженні не менше 70% мішеней;

«добре» - при ураженні не менше 60% мішеней;

«задовільно» - при ураженні не менше 50% мішеней. Під час стрільби в горах вимоги до кількості уражених мішеней зменшуються на 5%.

Результати стрільби із стрілецької зброї (в тому числі танкових кулеметів, кулеметів бойових машин піхоти, бронетранспортерів, ручних протитанкових, автоматичних та підствольних гранатометів, переносних зенітних ракетних комплексів і зенітних установок) оцінюються за кількістю уражених мішеней із числа виставлених для них. При цьому вони визначаються:

«відмінно» - при ураженні не менше 70% мішеней;

«добре» - при ураженні не менше 60% мішеней;

«задовільно» - при ураженні не менше 50% мішеней.

Під час стрільби в горах вимоги до кількості уражених мішеней зменшуються на 5%.

Всім штатним та приданим підрозділам (крім артилерійських, зенітних ракетних та армійської авіації), які приймають участь у навчанні, виводиться єдина оцінка за результати вогневого ураження.