Види організаційно-оформлених ринків

Фондовий ринок з позицій способів позицій торгівлі на ринку, класифікують на організований (організаційно оформлений, біржовий) та неорганізований.

Організований фондовий ринок функціонує за визначеними правилами, встановленими спеціальними фінансовими установами, в т.ч. банками, ломбардами та фінансовими біржами (фондовою, валютною, дорогоцінних металів і каміння тощо).

Біржовий ринок пов’язують з поняттям фондової (валютної) біржі як особливо організованого, як правило, вторинного ринку фінансових активів (цінних паперів, валюти), що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринкових цін активів.

Неорганізований (позабіржовий або «вуличний») фондовий ринок є сферою купівлі-продажу фінансових активів через інші різноманітні фінансові інститути, фізичні та юридичні особи. Цей ринок охоплює ринок операцій з фінансовими активами (цінними паперами, валютою) поза біржею: первинне розміщення, а також перепродаж, наприклад, цінних паперів тих емітентів, які не бажають потрапити на біржу.

Організований фондовий ринок представлений:

- фондовими біржами;

- торговельно-інформаційними системами.

Організованими (організаційно оформленими) ринками ці ринки називаються тому, що вони:

- діють згідно зі встановленими правилами;

- організовують укладання угод між учасниками ринку на регулярній та впорядкованій основі;

- підставою для діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем є Свідоцтво про реєстрацію;

- діють через ліцензованих професійних посередників, яким дають накази інші учасники ринку.

Організаційно оформлений ринок цінних паперів є ринком з найкращою системою і найвищим рівнем організації торгівлі, функціонування якого спрямоване на формування найбільш справедливого ціноутворення шляхом концентрації попиту та пропозиції на фінансові інструменти, які допущені до котирування на організаторах торгівлі.

Характерними рисами біржової торгівлі є:

- визначеність місця і часу торгів;

- підпорядкованість встановленим правилам біржової торгівлі;

- концентрація попиту і пропозиції, встановлення ринкової ціни;

- публічність;

- гласність, інформування про цінні папери, їх ціни, умови обігу;

- урегульованість з боку держави та громадськості.

Фондова біржа надає своїм клієнтам приміщення, послуги, необхідну інфраструктуру, певні гарантії за угодами, а також регулює торговельні операції на базі біржових правил.

Торговельно-інформаційні системи (ТІС) створюються на певних умовах саморегулюючими організаціями чи посередниками для організованого продажу цінних паперів. Для організації своєї діяльності можуть використовувати потужності інших торговельних систем, а також розробляють та запроваджують єдині правила здійснення операцій з цінними паперами і вимоги до учасників ТІС.

До основних організаторів торгівлі цінними паперами в Україні є:

- з числа фондових бірж: Українська біржа, Українська міжбанківська валютна біржа, Українська фондова біржа, Фондова біржа «Іннекс», Київська міжнародна фондова біржа, Придніпровська фондова біржа, Фондова біржа «Перспектива» тощо.

- з числа ТІС: Дочірнє підприємство Асоціації «Південноукраїнська ТІС» - «Південь-Север».

Основними проблемними аспектами організованого фондового ринку в Україні є:

- перевага неорганізованого фондового ринку над організованим;

- недостатня кількість цінних паперів, які є в обігу і які привертають увагу інвесторів;

- низька ліквідність цінних паперів;

- основними інвесторами у всіх секторах фондового ринку є юридичні особи, а населення, в основному, не залучене в операціях з цінними паперами тощо.

Торгівля цінними паперами на організаційно оформлених ринках вітчизняного, а особливо, світового рівнів вважається престижною і свідчить про високий рівень інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання, а динаміка курсової вартості фінансових інструментів цих суб’єктів адекватно відображає фінансовий рівень, прибутковість, стабільність функціонування, імідж, перспективність, ефективність обраної стратегії розвитку, рівень роботи їх менеджера тощо.

Раціональна, ефективна робота організаційно оформленого ринку цінних паперів необхідна державі як власнику багатьох, у тому числі стратегічних підприємств, та емітенту – господарюючому суб’єкту для оцінки вартості своїх компаній для отримання додаткових фінансових ресурсів, а інвестору – для прийняття рішень при вкладенні тимчасово вільних коштів. Завдяки важливим рисам, біржова торгівля бере на себе, в ринково розвинутій державі зі стабільними економічними умовами, левову частку організації торгів цінними паперами.