Про визнання громадянина потерпілим особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, суд — ухвалу

Громадянин, визнаний потерпілим від злочину, має право давати показання у справі. Потерпілий і його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не проводилося, — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови судді, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.

У випадках, визначених КПК, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.

У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі (ст. 49 КПК).

Потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду; давати пояснення з приводу обставин, що досліджуються судом; подавати докази, задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів, а в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК, — підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.

У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий має право вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він підтримує обвинувачення (ст. 267 КПК).

Цивільний позивач

Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка проводить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не проводилось, — після призначення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвалу суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.

Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду пред'являти всі необхідні документи, пов'язані з заявленим позовом (ст. 50 КПК).

Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, має право пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред'являти той самий позов у кримінальній справі.

Цивільний відповідач

Цивільний відповідач як самостійний учасник процесу з'являється лише тоді, коли майнова відповідальність за позовом покладається не на обвинуваченого, а на інших осіб. Якщо ж позов у кримінальному процесі пред'явлено обвинуваченому, то він як цивільний відповідач не виступає. Як обвинувачений він у таких випадках притягується і до кримінальної і до цивільно-правової відповідальності¹.

Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які відповідно до закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Цивільний відповідач (або його представник) має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'явленого позову; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудо-ве слідство не проводилось, — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки (ст. 51 КПК).

Представником цивільного відповідача не може бути особа, яка брала раніше участь у справі як слідчий чи інший учасник кримінального процесу, а також особа, що є родичем кого-небудь зі складу суду або обвинувача.

§ 4, Особи, які захищають та представляють інтереси інших осіб

Захисник

Захисник — це учасник кримінального процесу, уповноважений у передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваних, обвинувачених, підсудних, засуджених та виправданих і надавати їм необхідну юридичну допомогу. Участь захисника в кримінальному процесі дозволяє цим особам більш повно реалізувати своє право на захист.

Як захисники допускаються:

особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні

інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи у випадках і в порядку, передбачених КПК

можуть бути допущені близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.

На практиці захисниками є переважно адвокати, тому для забезпечення обвинуваченому права на захист від обвинувачення в судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура (ч. 2 ст. 59 Конституції України) — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини. Адвокатом може бути громадянин України, який має ту юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юрист або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України (ч. 1 ст. 2 Закону «Про адвокатуру»), в якій зазначається, що адвокат у своїй професійній діяльності повинен суворо додержуватися вимог чинного законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики тощо. Порушення цього положення тягне за собою накладення на адвоката дисциплінарної відповідальності.

Повноваження захисника на участь в справі підтверджується:

1) адвоката — ордером відповідного адвокатського об'єднання;

2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, — угодою;

3) інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, — угодою або дорученням юридичної особи;

4) близьких родичів, опікунів або піклувальників — заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі у справі як захисників.

Захисник допускається до участі в справі на будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, коли участь захисника у справі є за законом обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники можуть брати участь лише одночасно з захисником-адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того самого чи іншого захисника на подальших стадіях процесу.

Відмову від захисника у разі його обов'язкової участі може бути прийнято лише якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправданий обгрунтують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У такому разі захисника заміняють іншим, для цього в стадії розслідування справи надається не менше доби, а в стадії судового розгляду справи — не менше трьох діб.

Заміна одного захисника іншим може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного та на будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено (ст. 46 КПК).

Порядок призначення захисника. Згідно зі ст. 47 КПК захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи засудженого. Особа, що проводить дізнання, слідчий, суд зобов'язані допомогти затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, встановити зв'язок із захисником або з особами, які можуть запросити захисника.

Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право запросити собі кількох захисників.

Особа, яка проводить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника є обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання.

Захисник призначається у разі:

1) якщо участь захисника є обов'язковою (частини 1— 2 ст. 45 КПК), але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;

2) якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.

У разі, якщо є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій за участі захисника,

Про допуск захисника до участі в справі особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу (ст. 44 КПК).

Обов'язкова участь захисника. Для забезпечення одного з найважливіших принципів кримінального процесу — права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного на захист — законодавець дозволяє їм реалізувати таке право при провадженні по кримінальній справі на всіх його стадіях. Але в деяких випадках законодавець не зважає на бажання зазначених осіб і зобов'язує орган дізнання, слідчого, прокурора, суддю (суд) в обов'язковому порядку призначити захисника.

Участь захисника обов'язкова:

1. у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, віком до 18 років — з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;

2. у справах осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, сліпі, глухі та інші) не можуть самі реалізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;

3. у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

4. якщо санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

5. при провадженні про застосування примусових засобів медичного характеру — з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби;

6. при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру — з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.

У суді апеляційної інстанції участь захисника у справах осіб, які обвинувачуються, віком до 18 років, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого (ст. 45 КПК).

Відмова від захисника і його заміна. Підозрюваний, обвинувачений і підсудний має право в будь-який момент провадження у справі відмовитись від запрошеного чи а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника не є можливою, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою мають право призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника.

Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і якщо є неможливою явка захисника, обраного підозрюваним протягом 24 годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, — протягом 72 годин, особа, яка проводить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитися для участі в справі протягом 24 годин, а також у випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того самого строку не запросили іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ухвалою — самі призначають захисника.

Процесуальні права та обов'язки захисника. Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в КПК та інших законодавчих актах засоби захисту з метою з'ясування обставин, що спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу.

З моменту допущення до участі у справі захисник має право:

— до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту — такі самі побачення без обмеження їх кількості та тривалості;

— мати побачення із засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;

— бути присутнім при допитах підозрюваного, обвинуваченого, а також при провадженні інших слідчих дій, що виконуються за їх участі або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчий дій — з дозволу особи, яка веде дізнання, органу дізнання, слідчого;

— застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а при ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу такої соби, яка провадить дізнання, або слідчого, а у суді, справа розглядається у відкритому судовому засіданні з дозволу судді чи суду;

--- ознайомлюватися з матеріалами, якими обгрукто-ся затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінння досудового слідства - з усіма матеріалами справи; може брати участь у судових засіданнях;

___ _СТавити в судовому засіданні питання підсудному, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

__ подавати докази і заявляти клопотання і відводи,

висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;

— виступати в судових дебатах;

— знайомитись з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;

— знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;

— брати участь у засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;

— збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у справі, в тому числі запитувати й одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитись на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.

Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися у призначений строк? захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду.

У разі неявки захисника, слідча дія, участь в який захисника не є обов'язковою, виконується без нього.

Захисник не має права розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків. Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від давання висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен додержуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.

Після допуску до участі в справі захисник (адвокат) може відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у разі:

1) якщо є обставини, що виключають його участь у справі (ст. 61 КПК);

2) якщо він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.

Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без згоди захисника (ст. 48 КПК).