Предметна сутність і завдання наукових досліджень у контролі як науці

Перш за все, необхідно зрозуміти, що означає поняття «наука».

Наука – це:

1. Система знань об'єктивних законів природи, суспільства й мислення.

2. Підсистема знань, навчань (наприклад, менеджмент – наука про керування).

3. Сфера людської діяльності по одержанню знань.

4. Інструмент придбання знань.

5. Соціальний інститут.

Ціль науки складається в пізнанні об'єктивного миру шляхом виявлення істотних сторін і взаємозв'язків явищ природи, суспільства й мислення.

Звідси випливають основні завдання науки:

1) опис явищ;

2) систематизація явищ;

3) пояснення явищ;

4) пророкування явищ;

5) застосування знань на практиці;

6) формування світогляду людей.

Будь-яка наука потребує ретельного вивчення і дослідження.

Наукове дослідження — це процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

 

Характерною рисою наукового дослідження, яка вирізняє його від інших видів дослідження є використання наукових методів. Визначальною рисою наукового методу є вимога об'єктивності, що виключає суб'єктивне тлумачення результатів. Не повинні прийматися на віру будь-які твердження, навіть якщо вони виходять від авторитетних вчених. Методи поділяються на дві групи:теоретичні та емпіричні

 

Наукові дослідження класифікують за наступними ознаками:

- за ступенем новизни, значущістю для використання в народному господарстві й близькістю до кінцевих результатів (фундаментальні, пошукові, прикладні);

- за сферою використання результатів (галузь науки, техніки, технології, виробничих відносин і т.д.);

- за характером і метою дослідження, від яких залежить вибір наукових методів, засобів проведення наукових досліджень (теоретичні, теоретико-експери- ментальні, експериментальні, інженерне прогнозування, розробка);

- за видом досліджуваного об'єкта (реальний об'єкт, модель);

- за назвою організації, які проводить дослідження (науково-технічний інститут – НТІ, спеціальне конструкторське бюро – СКБ, відділ головного конструктора – ВГК, відділ головного технолога – ВГТ та ін.);

- за кількісним складом досліджуваних властивостей об'єкта (комплексне, диференційоване);

- за місцем проведення дослідження (лабораторне, промислове, у природних умовах, соціологічне і т.п.).

Фундаментальними вважаються дослідження, пов'язані з формуванням принципово нових теоретичних проблем, законів і теорій, що мають значення для всього народного господарства. У галузі техніки і технології – це дослідження, спрямовані на освоєння нових видів енергії, методів обробки та ін.; в галузі економіки – вдосконалення господарського механізму, управління та планування виробництва та ін.

Пошукові дослідження мають на меті пошук оптимального вирішення проблеми, що виникла, технологічної задачі, наприклад, найбільш економічного варіанта технологічного процесу. Пошукові дослідження дають не тільки позитивні результати для народного господарстві, але й негативні (результат у наукових дослідженнях також необхідно знати, щоб мати змогу відмовитися від даного напрямку і шукати інший шлях вирішення завдання.

Прикладними вважаються дослідження, спрямовані на вибір і розробку найбільш раціональних варіантів практичного використання результатів пошукових і фундаментальних досліджень у виробництві.

Теоретичними вважаються дослідження, не пов'язані з безпосереднім впливом на об'єкт дослідження або його макет. Такі дослідження проводяться із застосуванням математичних і логічних методів та засобів пізнання і мають на меті встановити нові закономірності, властивості, залежності.

Техніко-експериментальними вважаються дослідження, в яких нові властивості, закони й закономірності перевіряються шляхом досвіду на зразках і макетах.

Експериментальними вважаються дослідження, виконані на зразках, макетах для виявлення нових властивостей, або закономірностей перевірки нових теоретичних припущень.

Комплексні дослідження включають ряд незалежних за змістом і термінами досліджень окремих властивостей досліджуваного об'єкта однаковими чи різними методами і засобами дослідження, наприклад, комплексний аналіз собівартості продукції.

Диференційовані дослідження спрямовані на дослідження окремих об’єктів або властивостей групи однорідних об'єктів, наприклад, дослідження факторів зростання продуктивності праці.

Інженерне прогнозування – теоретичні розрахунки, експерименти з метою поглиблення пізнання властивостей, принципу дії розроблювальних зразків нової техніки, технології, нових методів організації виробництва, планування, матеріального стимулювання та ін.

Розробка – сфера матеріалізації всіх результатів попередніх досліджень, у процесі якої наука стає безпосередньою силою, а цикл «наука-техніка-вироб- ництво» перетворюється в замкнуту систему. Розробка також може закінчуватися не матеріальним об'єктом, а методичними рекомендаціями для використання у виробництві з метою підвищення його ефективності й якості продукції, що випускається. До таких належать методичні рекомендації з удосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, з удосконалення організації виробництва і наукової організації праці, систем матеріального стимулювання працівників і т.д.

У кожному виді наукового дослідження можна побачити його економічну спрямованість. Економічна оцінка необхідна для кожного наукового дослідження, тому процес економічної оцінки його результатів на стадіях прогнозування, планування і здійснення нерідко перетворюється на самостійне дослідження. Це стосується і розробки нових виробів, нової технології, нових форм і методів організації виробництва як початково створюваного виробничого об'єкта, так і вже існуючого в порядку його вдосконалення. У студентських наукових працях частковими економічними завданнями, наприклад, можуть бути:

а) вивчення кількісних зв'язків між окремими конструктивними параметрами деталей, вузлів, з'єднань і відповідною собівартістю;

б) удосконалення методів економічних розрахунків (наприклад, визначення питомої фондомісткості виробів, ціни конкретного виробу) за допомогою пошуку оптимального, що знижує витрати праці економіста, порядку обчислень;

в) удосконалення системи матеріального і морального стимулювання на основі принципів господарського розрахунку.