Методологічні основи курсової роботи

Наукове дослідження має свої принципи, методи, техніку і технологію організації та проведення досліджень і оформлення їхніх результатів.

Головні принципи наукового дослідження – науковість, об'єктивність та етичність.

Науковість полягає в застосуванні єдиного або комбінації декількох теоретико-методологічних підходів, адекватності теорії, методів та статистичних процедур, ретельному аналізі фактів та врахуванні існуючих взаємозв'язків у процесі інтерпретації результатів і формулювання висновків. Адекватність дослідження – відповідність методу, що застосовується у процесі дослідження, явищу, яке вивчається. Об'єктивність психологічного дослідження означає, що психіку вивчають у єдності внутрішніх та зовнішніх умов.

Принцип об'єктивності виявляється в тому, що людину вивчають у процесі її діяльності з урахуванням впливу типових і нетипових ситуацій на підставі всебічного аналізу усіх, навіть суперечливих, фактів. Об'єктивність може бути дотримана лише за умови відсутності впливу застосованих методів та позиції дослідника на результати обстеження. Підтвердженням об'єктивності є тотожність результатів під час повторного дослідження та застосування різними дослідниками різних методів [2].

Етичність наукового дослідження полягає у дотриманні принципу “не нашкодь!”, урахуванні суспільних норм та морально-етичних поглядів досліджуваних, гарантії абсолютної та безумовної конфіденційності інформації, отриманої у процесі дослідження. Зокрема, у країнах Західної Європи та США на проведення психологічних досліджень необхідно отримати дозвіл спеціалізованих комітетів з етики.

Методи дослідження – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретної проблеми. Формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень. Один і той самий метод можуть застосовувати прихильники різних теоретичних напрямків. Відповідно до визнаних двох рівнів наукового дослідження – емпіричного й теоретичного – виокремлюють три групи методів дослідження: емпіричного дослідження, теоретичного дослідження та емпіричного та теоретичного рівнів.

 

До емпіричних методів дослідження належать:

Ø спостереження – систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта з певною визначеною метою;

Ø порівняння – з'ясування відмінностей або подібності, відшукування загального для двох або кількох об'єктів;

Ø вимірювання – визначення числового значення досліджуваної характеристики за допомогою одиниці вимірювань;

Ø експеримент – активне цілеспрямоване вивчення об'єкта у визначених умовах (природних або ж створених штучно), які необхідні для виявлення певних властивостей;

Ø опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування) – отримання інформації про різні аспекти та факти життя зі слів опитуваних;

Ø біографічний метод – вивчення життєвого шляху людини, впливу окремих подій на психологічні особливості, а також індивідуальної значущості певних подій;

Ø аналіз процесу та продуктів діяльності – вивчення результатів окремих видів та форм діяльності людини;

Ø тести – спеціалізовані методи психологічного дослідження з метою кількісної та якісної характеристики психологічних властивостей, психічних процесів і станів людини.

До методів, які застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження, належать:

Ø абстрагування – мисленне виділення (ототожнення або ізолювання) суттєвих рис, властивостей предмета з метою виділення певних аспектів;

Ø аналіз та синтез – мисленне розчленування цілого на складові та вивчення предмета в цілісності, єдності й взаємозв'язку його частин;

Ø індукція та дедукція – перехід від окремого до загального у процесі формулювання висновків про особливості досліджуваного предмета загалом та застосування загальних положень під час аналізу окремого;

Ø моделювання – застосування систем, що замінюють об'єкт пізнання і є стосовно нього джерелом інформації; застосовування системи (моделі) є аналогами досліджуваних об'єктів з високим рівнем подібності та несуттєвими розбіжностями.

 

До методів теоретичного дослідження належать:

Ø ідеалізація – мисленне конструювання неіснуючих об'єктів або моделей, які мають певні гіпотетичні властивості;

Ø аксіоматичний підхід – прийняття деяких тверджень без доведень;

Ø формалізація – вивчення об'єкта шляхом визначення його структури в символічній (знаковій) формі, що сприяє формуванню оптимальних моделей, однозначності й загальноприйнятності формулювань;

Ø системний підхід спрямований на дослідження зв'язків окремих аспектів, сторін чи частин як єдиного цілого та їх взаємовпливів;

Ø теорія будується на підставі результатів досліджень, упорядковує, систематизує отриману інформацію, формулює провідну загальну ідею щодо знань про певні явища.

Методологія й теорія відіграють провідну роль у науковому дослідженні, спираючись на теоретичні основи і одержані дані з вивченої проблеми, визначають шлях дослідження.

Виокремлюють чотири науково-дослідні складові будь-якого дослідницького підходу:

ü саме досліджуване явище;

ü теорія як система узгоджених принципів (положень), сформульованих для достовірного пояснення чи розуміння взаємопов'язаних явищ;

ü методи отримання даних із визнанням впливу суб'єктивного досвіду;

ü статистичні (чи інші) процедури, які застосовуються у процесі аналізу отриманих результатів.

Щоб успішно подолати труднощі теоретико-методологічного підходу, необхідно мобілізувати наявні знання і досвід участі в обговореннях та дискусіях на семінарах, які чітко демонструють неподільну єдність теорії, методу та процесу наукового дослідження.

 

1.2. Етапи процесу виконання курсової роботи

Логічна схема наукового дослідження наочно відображає його послідовність:

Ø мотивація;

Ø відшукання та формулювання проблеми;

Ø пошук теоретичної основи розв'язання проблеми;

Ø формулювання гіпотез;

Ø перевірка гіпотез;

Ø розв'язання проблеми (створення теорії).

Відповідно виконання курсової роботи можна поділити на такі етапи:

1. Обрання та формулювання теми.

2. Пошук літератури за темою, її аналіз, підготовка бібліографії.

3. Складання особистого календарного плану роботи.

4. Підготовка першого варіанта теоретичної частини:

а) обґрунтування актуальності обраної теми;

б) постановка мети і конкретних завдань дослідження;

в) визначення об'єкта й предмета дослідження;

г) вибір методів (методик) проведення дослідження.

5. Проведення емпіричних досліджень. Опис процесу дослідження.

6. Аналіз отриманих результатів дослідження.

7. Формулювання висновків та оцінювання одержаних результатів.

8. Підготовка тексту, технічне оформлення та подання роботи науковому керівникові. Доопрацювання тексту з урахуванням зауважень керівника. Подання остаточного варіанта роботи на кафедру.

9. Підготовка до захисту.

10. Захист.

Зазвичай, консультації наукового керівника необхідні на першому, четвертому та сьомому етапах: керівник допомагає у визначенні теми роботи, консультує щодо оптимізації понятійного та категоріального апарату, з питань опрацювання результатів досліджень, перевіряє виконання роботи загалом.

1.2.1. Обрання теми курсової роботи відбувається довільно: кафедра щороку до 1 жовтня формулює орієнтовний перелік тем курсових робіт, проте студент має право запропонувати і власну тематику, обґрунтувавши її доцільність. Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри до 15 листопада. Науковий керівник призначається за бажанням студента або ж за рішенням кафедри.

Обрання теми роботи є першим і надзвичайно важливим кроком, оскільки на тривалий час (як мінімум на час виконання курсової роботи) визначає спрямованість думок та інтересів кожного студента. Окрім того, під час обрання теми часто розглядається можливість продовження досліджень у подальших курсових чи дипломній роботі.

Обираючи тему, слід враховувати її актуальність та новизну, можливість проведення запланованих досліджень у конкретних реальних умовах за час, відведений на виконання роботи. Обрання теми визначається насамперед тим, чи може автор організувати дослідження: проаналізувати літературу з обраної проблеми, підібрати методики, знайти потрібну кількість досліджуваних і мотивувати їх. Необхідно ретельно проаналізувати, що потрібно для дослідження за обраною темою, та чи реально виконати роботу в запланований термін. Непродуманість часових можливостей та можливостей пошуку досліджуваних часто є перешкодою для своєчасного виконання курсової роботи.

Формулювання теми відображає предмет роботи і відіграє важливу роль під час вибору теорії та методу, тож повинно бути конкретним. Назва має бути інформативною, лаконічною, відображати суть досліджуваної проблеми, містити об'єкт і предмет дослідження, вказувати на мету та завершеність досліджень. Не бажано формулювати назву “Деякі питання…”, “Дослідження деяких аспектів….”, “До питання….”: надмір узагальнені формулювання ніскільки не відображають суті проблеми. Зразок заяви про затвердження теми курсової роботи наведено у додатку А.

1.2.2. Пошук літератури за темою є досить копіткою справою, оскільки визначає ступінь інформованості в досліджуваній галузі. Зазвичай, обрання теми дослідження відбувається тоді, коли студент уже має певні знання у певній галузі дослідження. Пошук повинен охоплювати як літературу попередніх років, так і публікації періодичних видань останніх років. Пошук у мережі Інтернет дає змогу отримати найновішу інформацію про стан вивченості проблеми та про головні останні напрямки сучасних досліджень. Під час пошуку й аналізу літературних джерел слід заздалегідь потурбуватися про підготовку бібліографії та про коректність посилань у процесі написання роботи. Тому, роблячи виписки, слід зазначати дані про літературні джерела. Доцільно із самого початку готувати список використаних джерел згідно з вимогами до його оформлення на окремих аркушах паперу, записуючи прізвище автора, назву книги, рік видання та сторінку: це полегшує процес написання й оформлення роботи і гарантує коректність посилань.

1.2.3. Складання власного календарного плану роботи сприяє своєчасності і якості її виконання, дає змогу уникнути ситуації “браку останньої ночі” перед поданням роботи, а отже, і зайвих переживань. Доцільно скласти план роботи із зазначеними термінами виконання головних етапів (див. додаток Б).

1.2.4. Вступ курсової роботи повинен містити обґрунтування актуальності обраної теми, постановку мети й конкретних завдань дослідження, визначення об'єкта й предмета дослідження, вибір методів (методик) проведення дослідження, формулювання гіпотез дослідження, опис групи досліджуваних.

Формулювання актуальності теми та її соціальної й наукової значимості визначає рівень розуміння автором суті та важливості досліджуваної проблеми.

У вступі повинні бути висвітлені такі питання:

ü актуальність теми;

ü об'єкт дослідження;

ü предмет дослідження;

ü мета дослідження;

ü завдання дослідження;

ü робочі гіпотези дослідження;

ü теоретична основа;

ü комплекс методів для проведення дослідження;

ü коротка характеристика групи або вибірки досліджуваних.

Об'єкт – це частина матеріального світу, яка привернула увагу дослідника, це процес або явище, що створює проблемну ситуацію, обрану для вивчення.

Предмет міститься в межах об'єкта, це певна частина чи аспект об'єкта, які безпосередньо досліджуються.

Обираючи тему роботи, об'єкт і предмет досліджень, слід продумати не лише актуальність та цікавість, а й реальні можливості забезпечення адекватної вибірки у процесі безпосереднього проведення дослідження.

Мета як запланований результат відображає спрямованість досліджень і за змістом відповідає темі роботи. Формулюючи мету, не слід писати “Вивчення…”, “Дослідження…”, оскільки ці слова відповідають засобу досягнення мети, а не самій меті.

Завдання дослідження мають включати як теоретичний, так і практичний аспекти роботи, мають чітко показувати що має бути зроблене (які теоретичні аспекти проаналізовані, які теоретичні підходи будуть порівнюватися, як будуть отримані емпіричні дані, які сталі та перемінні мають бути враховані, які способи аналізу повинні бути застосовані для опрацювання отриманих даних, які рекомендації мають бути розроблені на основі отриманих даних).

Гіпотеза дослідження – основне припущення щодо очікуваних результатів роботи.

Формулюючи гіпотези дослідження, необхідно враховувати, що:

· гіпотеза не повинна містити поняття, які теоретично або експериментально не можуть бути інтерпретовані;

· гіпотези слід формулювати як припушення;

· гіпотезу слід формулювати так, щоб можна було її перевірити, тобто дослідник повинен мати змогу розробити адекватні дослідницькі процедури.

Комплекс методів для проведення дослідження – перелік методів і методик, застосованих у дослідженні.

Усі дослідницькі методи можна розділити на: теоретичні методи та методи збору емпіричної інформації (спостереження, експеримент, опитування, аналіз продуктів людської діяльності тощо). Від цих двох груп наукових методів слід відрізняти методи обробки наукових даних (якісні і кількісні, серед останніх – спеціальні методи математичної статистики).

Обґрунтований вибір методів спирається перш за все на розуміння специфіки об'єкту і предмету дослідження, а ось вже конкретні методики визначаються поставленими задачами і умовами проведення дослідження. Обґрунтування вибору методів дослідження наводиться в програмі дослідження.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дозволяє систематизувати загальні висновки та вивільнити їх від загальних подробиць.

В розділах основної частини подають:

ü огляд літератури з досліджуваної проблеми;

ü виклад методологічного підходу;

ü опис основних методів досліджень і організації та ходу експерименту;

ü опис результатів досліджень;

ü аналіз результатів.

Основна частина курсової роботи складається з теоретичної та практичної складових наукового дослідження, викладених у кількох розділах.

Зокрема упершому розділі теоретичної частини роботи подають огляд літератури (до 20-30% обсягу роботи) із досліджуваної проблеми та теоретичні міркування автора курсової роботи. Заголовок цього розділу повинен змістовно відображати сутність проблеми, яка розглядається в курсовій роботі. Дотримуючись принципів послідовного та цілісного викладу наукових матеріалів, слід стисло й лаконічно висвітлити ступінь розкриття проблеми в сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі, зазначивши ті питання чи аспекти проблеми, які слід вивчити. Аналізуючи літературні дані, слід розглянути різні погляди на проблему та висловити власне ставлення до тих чи інших положень. Дотримуючись принципів наукової етики, необхідно перевірити відповідність посилань і цитувань. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно доцільності проведення досліджень у цій галузі.

У другому розділі теоретичної частини, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, розробляють загальну методологічну базу проведення дослідження.

1.2.5. У розділах практичної частини дослідження описують власне емпіричні чи експериментальні дослідження та їх результати. Подають детальний опис досліджуваної групи чи вибірки, методик дослідження та окремих методів, які застосовувалися у процесі роботи, а також експерименту і описують етапи експерименту та їхню послідовність.

Опис групи досліджуваних висвітлює головні їх характеристики (стать, вік, освіта, соціальний стан, стан здоров'я та інші, важливі для виокремлення саме такої групи параметри; досліджувана група має бути якомога одноріднішою).

Осіб, які брали участь у дослідженні, називають “досліджувані”: неприпустимо називати їх “піддослідними”!

Конфіденційність даних про стан психічного здоров'я особи гарантується ст. 6 Закону України про психіатричну допомогу*, згідно з якою “медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв'язку з навчанням… стало відомо… про стан психічного здоров'я особи, її приватне життя, не конфіденційних відомостей про стан психічного здоров'я особи… має сама особа. За усвідомленою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров'я цієї особи… можуть передаватися іншим особам лише в інтересах особи, … проведення обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів, для здійснення наукових досліджень, публікацій в науковій літературі, використання у навчальному процесі. …Забороняється вимагати відомості про стан психічного здоров'я особи та про надання їй психіатричної допомоги”.

N.B! У процесі проведення психологічних досліджень і написання наукової дослідної роботи слід чітко дотримуватися етичності та конфіденційності як провідних стрижневих принципів психологічного дослідження. Категорично неприпустимо називати прізвища досліджуваних осіб під час обговорення результатів чи наводити їх у таблицях із результатами досліджень, а також подавати будь-яку інформацію, на підставі якої можна ідентифікувати досліджуваних.

Загальновідомі методики не потребують детального опису, а методики, адаптацію яких здійснює автор курсової роботи, анкети, опитувальники для бесід чи інтерв'ю подають у додатках.

Результати досліджень наводять у зведених таблицях. Ці таблиці слід подати у додатках. Студент має бути готовий показати заповнені бланки опитування із результатами власного дослідження на вимогу наукового керівника чи комісії. Таблиці мають бути зрозумілими читачам, назви змінних в таблицях слід вказувати так, щоб читач міг розуміти, про що йдеться: уявіть собі, з яким задоволенням Ви б розбиралися в кореляційних зв'язках змінних А1, Var12, FG-FG та ЯЩ, чи виявили б, що рівень ГАВ достовірно вищий, аніж рівень МЯУ. Детальний опис інформації, яку подано в такій таблиці (позначення змінних та методик, за допомогою яких було отримано ці показники), дає можливість навіть через кілька років, у разі потреби, використати результати власних досліджень у своїй подальшій роботі. Таблиці заповнюють із застосуванням комп'ютерних програм Excel, SPSS тощо.

Основна частина роботи – це аналіз отриманих у процесі дослідження результатів.

Недостатня увага до цієї частини курсової роботи є типовою помилкою. Це може бути зумовлено відсутністю часу внаслідок неоптимальної організації роботи з виконання курсових робіт і нерозумінням суті курсової роботи. Саме організація дослідження, методологічна його розробка й аналіз отриманих даних відображають здатність оперувати теоретичними знаннями, застосовувати їх на практиці та робити самостійний аналіз.

Емпіричні матеріали, зібрані автором курсової роботи, подають у зведеній таблиці в додатках.

1.2.6.Аналіз отриманих результатів виконують із застосуванням методів статистичного опрацювання результатів, які обирають згідно з метою, завданнями і специфікою дослідження. Якщо неможливо застосувати засоби статистики, виконують змістовний аналіз даних. Адекватність застосованих методів статистичного аналізу відображає рівень теоретико-методологічної підготовки студента.

В аналітичній частині роботи порівнюють отримані результати із аналогічними літературними даними й аналізують збіги і відмінності або негативні результати, оцінюючи чи, вдалося виконати завдання дослідження і досягнути мети і наскільки підтвердилися гіпотези.

Кожен розділ необхідно завершити короткими висновками.

1.2.7. Висновки (заключну частину роботи називають “Висновки” або “Висновки та рекомендації”; обсяг 3-6 стор.). У висновках коротко описують результати, отримані у процесі роботи, наводять головні наукові та практичні результати досліджень, аргументуючи кількісними та якісними показниками, зазначають, наскільки підтвердилася гіпотеза. Висновки повинні інформувати про досягнення мети дослідження й виконання конкретних поставлених завдань. Доцільно висловити власне бачення подальших перспектив дослідження проблеми.

Список використаних джерел (або Література) подають за алфавітним принципом: український алфавіт береться за основу для подання літератури, написаної кирилицею, англійський – для літератури латинських абеток. Список повинен містити 40-50 найменувань (монографії, статті, збірники, тощо).

У тексті посилання позначається цифрою у квадратних дужках відповідно до номера джерела у списку використаних джерел, наприклад [5] чи [35; 123]. Якщо в тексті вжито цитату, необхідно, окрім посилання на літературне джерело, зазначити сторінку, наприклад [123, С. 24].

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел наведено у додатку Д.

Додатки курсової роботи містять:

ü інструкції та методики, застосовані в процесі виконання роботи;

ü результати досліджень (у зведених таблицях);

ü таблиці проміжних цифрових даних тощо;

ü ілюстрації.

 

1.2.8. Технічне оформлення роботи виконують згідно з існуючими нормами та правилами (див. нижче “Загальні вимоги до оформлення курсової роботи”).

Оскільки курсова робота є науковим дослідженням, мовне оформлення тексту має відповідати головним вимогам наукового викладу. Для наукового тексту притаманний формально-логічний спосіб викладу матеріалу, смислова завершеність, цілісність і зв'язність. Об'єктивність викладення матеріалу забезпечується також і вказівками на джерело повідомлення чи певної думки. Під час написання тексту слід дотримуватися смислової точності та ясності викладу, правил і законів логіки та граматики, чітко аргументувати кожне твердження.

Структура роботи повинна відповідати її змісту. Виділення розділів, підрозділів, пунктів спрямоване на висвітлення головної ідеї та підпорядковане внутрішній логіці роботи. Слід стежити, щоб стрижнева ідея роботи не губилася десь у хащах розділів та підрозділів, а головна думка червоною ниткою пронизувала увесь текст.

У сучасній науковій літературі особовий стиль викладення матеріалу змінюється на безособовий: займенник “Я” не вживається, а займенник “ми” поступово виходить із ужитку. Безособовий стиль полягає у таких формулюваннях: “Можна вважати…, виявлено…, доведено…, розроблений комплексний підхід…”. Не рекомендуєтьсявживати слова та вислови “очевидно”, “загальновідомо”, “само собою розуміється”, які не відповідають науковому стилю мовлення.

1.2.9. Підготовка до захисту та захист є логічним завершенням виконання курсової роботи.

Курсову роботу за рішенням кафедри студент захищає на публічному захисті. Оцінка курсової роботи виставляється як диференційований залік.