Оцінка інженерної обстановки на об'єкті

Господарської діяльності

Під час проведення оцінки інженерної обстановки на об'єктах господарської діяльності (ОГД) максимально використаються розрахункові дані і результати паспортизації будинків, споруджень і інженерно-технічних систем забезпечення.

Ступінь руйнування конкретного об'єкта може бути орієнтовно по ступені руйнування основних будинків, споруджень, а також комунікацій при надлишковому тиску ударної хвилі для руйнувань слабкого, середнього, сильного і повного типу. Для промислових об'єктів слабкі, середні, сильні і повні ступені руйнування можуть бути визначені залежно від кількості вибухової речовини (ТНТ) або від тиску у фронті ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші згідно з даними, наведеним у табл. 9.7. Стан інженерних мереж і комунікацій визначається залежно від ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності і довжини комунікацій на квадратний кілометр площі об'єкта по табл. 9.8.

 

Таблиця 9.8 - Визначення ступеня руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від характеру дій на нього

Характер дії на об'єкт	Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності
слабка	середня	сильна	повна
Вибух вибухової речовини (тротил), т.	4,5	13,5
Обсяг газоподібної суміші (вибухо-повітряна сила), кг/с/см2.	0,1	0,2	0,3	0,5

 

Таблиця 9.9 - Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від ступеня поразки об'єкта господарської діяльності

Площа об'єкта, км2	Довжина комунікацій, м/км2	Ступінь руйнування ОГД
середня	сильна	повна
	5000/10000	2/3	3/5	5/9
	3/4	4/6	6/12
	3/5	5/7	7/14
	4/6	7/13	10/20
	5/8	10/19	13/27
	8/16	19/37	27/55

Примітка. Структура аварій: водопостачання - 20 %; каналізація - 20 %; газопостачання - 25 %; теплопостачання - 15 %; енергопостачання - 20 %.

 

Залежно від ступеня поразки об'єкта визначається склад сил і засобів для проведення інженерних робіт. Тривалість виконання робіт одного виду в годинниках (Т) визначається по формулі:

, (9.5)

 

де β₁ – коефіцієнт, що враховує погіршення умов роботи від задимлення, загазування території і при дії інших факторів, що дорівнює 1,4 – 2,0;

β₂ – коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час і який рівняється 1,3-1,4;

W – імовірний обсяг роботи;

П – продуктивність формування при виконанні роботи.

Кількість формувань (N_ф) для виконання деякої роботи визначається по формулі:

 

(9.6)

 

де t – тривалість роботи (орієнтовно 10 годин).

Ступені руйнування різних об'єктів господарської діяльності, будівель, споруджень і комунікацій від величини надлишкового тиску у фронті ударної повітряної хвилі наведені в спеціальних таблицях.

При визначенні інженерної обстановки на ОГД необхідно приймати в увагу комплексний підхід, що враховує всі елементи можливої дії на об'єкт як первинних так і вторинних факторів поразки.

Одним з видів аварії на вибухонебезпечних об'єктах є вибух газоповітряної суміші. При такому вибуху визначають три зони у вигляді кола.

Зона І (зона детонаційної хвилі) перебуває в границях хмари вибуху. Радіус цієї зони (R₁) приблизно визначається по формулі:

 

(9.7)

де Q – кількість що скопились углеводнього газу, т.

К_п – коефіцієнт переходу повітря, що скопилося, у газоповітряної суміші, що дорівнює 0,6.

Зона ІІ (зона продуктів вибуху) охоплює всю площу розлітання продуктів вибуху внаслідок детонації, Радіус цієї зони:

 

R_n = 1.7R_i, (9.8)

 

Надлишковий тиск у границях зони дорівнює 1,35-0,3 кг/см², і може бути знайдене по формулі:

(9.9)

 

де R - відстань від місця вибуху.

Зона ІІІ (зона дії продуктів вибуху), що поширюється уздовж поверхні землі. Надлишковий тиск розраховується по формулах.

Для цього спочатку визначають відносну величину

 

(9.10)

де R – відстань від місця вибуху, м;

R_II – радіус другої зони, м.

Потім розраховують надлишковий тиск (ΔР_ІІІ), використовуючи формули:

при Ψ ≤ 2 (9.11)

при Ψ > 2 (9.12)