Для виконання практичних робіт студентами денної

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

Факультет агрономії

Кафедра рослинництва

 

Робочий зошит

З програмування врожаю

 

 

для виконання практичних робіт студентами денної

форми навчання за спеціальністю 6.090.101 — „Агрономія”

 

 

Умань – 2013

УДК 631.55.001.18:633

 

Робочий зошит підготували:

професор Зінченко О. І.

викладач Третьякова С. О.

 

Програмування врожаю. Робочий зошит для виконання практичних робіт студентами денної форми навчання за спеціальністю 6.090.101 ‒ „Агрономія” – Уманський НУС: Редакційно-видавничий центр, 2013 – 43 с.

 

 

Робочий зошит включає рекомендації для виконання практичних робіт, розрахункові завдання та надається список рекомендованої літератури.

 

 

Рецензенти: доктор сільськогосподарських наук, профессор Демидась Г. І.

Національний університет біоресурсів і природокористування

України

 

 

доктор с.-г. наук, професор, Терещенко Ю. Ф. Уманський національний університет садівництва

 

 

Робочий зошит розглянуто і узгоджено на засіданні кафедри “Рослинництва”, протокол № 1 від 2 вересня 2012 року. Схвалено методичною комісією факультету агрономії Уманського НУС, протокол № __ від ____201_ р.

 

 

ЗМІСТ
Передмова
МОДУЛЬ 3
Практична робота № 1.“Розрахунок потенційної врожайності(ПУ)сільськогосподарських культур сільськогосподарських культур за приходом фотосинтетичної активної радіації (ФАР) ”.
Практична робота № 2 “Розрахунок дійсно можливого врожаю (ДМУ) сільськогосподарських культур.”
Практична робота № 3 “Розрахунок кліматично забезпеченого врожаю (КУ)”
Практична робота № 4 “ Розрахунок урожаю сільськогосподарських культур за родючістю ґрунту (ДМУГ ). ”
Практична робота № 5-6 “ Обґрунтування структури посіву і норми висіву при розрахунках запрограмованоїврожайності сільськогоспо-дарських культур.”
Практична робота № 7 “ Технологічні основи отримання запрограмованих урожаїв.”
Теми, що виносяться на самостійне опрацювання

 

 

ПЕРЕДМОВА

Метою інтенсифікації землеробства є одержання високих, стабільних та достатньо прогнозованих врожаїв сільськогосподарських культур. Вирішення цієї проблеми можливе при умові визначення кількісного впливу основних факторів росту на продуктивність культури, встановлення ступеня забезпеченості цими факторами в тих чи інших природнокліматичних умовах та можливістю і необхідністю їх регулювання. Цьому сприяє новий напрямок в агрономічній науці – програмування врожайності.

Під програмуванням розуміють розробку та реалізацію науково обґрунтованого комплексу взаємопов'язаних заходів вирощування сільськогосподарських культур, своєчасне і якісне виконання яких дозволить забезпечити одержання запланованих врожаїв з одночасним підвищенням родючості ґрунтів.

Програмування урожайності синтезує досягнення великої кількості сумісних наук – фізіології рослин, землеробства, рослинництва, ґрунтознавства, агрохімії, агрометеорології, агрофізики, а також математики, кібернетики і економіки, вивчає теоретичні основи та практичні заходи програмованого вирощування сільськогосподарських культур на базі інтенсивних і енергозберігаючих технологій.

В процесі навчання студентів агрономічних спеціальностей ставиться мета – засвоїти теоретичні і практичні основи програмування урожайності сільськогосподарських культур.

Завдання:

– аналізувати дані метеорологічних факторів, водного і поживного режиму ґрунту у плані їх використання для програмування урожайності;

– опанувати методику розрахунків різних рівнів урожайності польових культур;

– розрахувати дійсно можливий рівень урожайності основних польових і кормових культур з урахуванням агрохімічних показників ґрунту і біологічних особливостей культури (сорту, гібриду);

– розрахувати дійсно можливий рівень урожайності основних польових і кормових культур з урахуванням умов зволоження (опади, запаси вологи в грунті) і біологічних особливостей культури (сорту, гібриду);

– змоделювати фітометричні параметри посіву визначеної продуктивності (площу листків, фотосинтетичний потенціал, середні показники ЧПФ);

– опрацювати модель (графік) продукційного процесу сорту (гібриду) за середніми даними про хід наростання вегетативної маси посіву і розробити технологічну частину карти вирощування культури (сорту, гібриду);

– на основі інформаційного матеріалу про стан вегетації рослин в посіві, ґрунтові і агрометеорологічні умови навчитися контролювати хід формування врожаю, а при необхідності – корегувати програму вирощування;

– розробити перспективну програму корекції вегетації культури до технологічної схеми вирощування програмованої врожайності (додаткові зрошення, підживлення, обробіток міжрядь тощо).