Розподіл балів за видами навчальної діяльності

Аудиторна робота оцінюється наступним чином:

- участь у роботі настановчої та підсумкової конференцій оцінюється в 1 бал;

- спостереження за навчальним процесом (8 уроків учителів-предметників та 1 позакласний захід) оцінюється у 5 балів (студент повинен подати підписи вчителя, які свідчать про відвідання уроків);

- проведення 1 уроку іноземної мови оцінюється в 3 бали, заліковий урок, на якому присутній методист, оцінюється в 8 балів. Усього студент має провести 12 уроків (41 бал);

- проведення позакласного заходу рідною мовою оцінюєтьсяу 2 бали;

- проведення позакласного заходу іноземною мовою оцінюєтьсяу 3бали;

- відвідування 8 уроків інших студентів-практикантів оцінюється сумарно в 5 балів. Студент має подати підписи методиста чи вчителя, які були присутні на уроці;

Самостійна робота оцінюється таким чином:

- виконання лабораторної роботи оцінюється в 4 бали, студент має подати поглиблений аналіз уроку;

- планування та проведення екскурсії оцінюється в 5 балів. На перевірку слід подати план-конспект екскурсії, анкети учнів про те, що їм найбільше сподобалось та запам'яталося, фото з екскурсії та підпис класного керівника, який був присутній під час екскурсії;

- виконання наукового дослідження оцінюється в 5 балів.

Модульний контроль проводиться і оцінюється наступним чином:

Студент подає методисту на перевірку наступну документацію:

- журнал педагогічної практики оцінюється у 5 балів;

- 1 розгорнутий план-конспект уроку іноземної мови з використаними матеріалами (роздатковий матеріал, наочність) оцінюється у 5 балів;

- 2 сценарії проведених позакласних заходів рідною та іноземною мовами оцінюються у 4 бали (2 бали – сценарій ПЗ рідною мовою і 2 бали – сценарій ПЗ іноземною мовою);

- характеристика на студента-практиканта від школи;

- зошит із планами-конспектами уроків англійської мови.

Розподіл балів за видами навчальної діяльності (світова література)

- Розробка плану конспекту 3-х уроків (до 2,5 балів). Конспекти 2-х пробних уроків обов’язково подаються методисту на підпис (всього 5 балів).

- Проведення уроку в присутності методиста (5 балів).

- Підготовка сценарію позакласного заходу (3/5 бали). За результатами проведення подаються фотоматеріали (всього 8 балів).

- Розробка наочності до уроків (до 2 балів).

Примітка: дотримання графіка подання звітної документації та відповідність вимогам щодо її оформлення оцінюється в 3 бали.

Ті, хто за результатами аудиторної й самостійної роботи та модульного контролю отримали незадовільну оцінку (35-59 балів) або хочуть підвищити свій рейтинг (але не більше, ніж на 25 балів), можуть пройти процедуру захисту педагогічної практики.

Захист педагогічної практики передбачаєподання на розгляд комісії та захист такої документації: 1) робочих планів-конспектів усіх проведених уроків; 2) додатково двох розгорнутих планів-конспектів уроків з повним комплектом дидактичного оснащення; 3) додатково двох письмових аналізів відвіданих уроків. Кожний із цих документів оцінюється в 5 балів.

Шкала оцінювання:

90–100 балів – відмінно (А);

83–89 балів – дужедобре (В);

75–82 балів – добре (С);

68–74 балів – задовільно (D);

60–67 балів – достатньо (E);

35–59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1–34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення педагогічної практики (ІКНМЗПП); комплекти методичного забезпечення практичних дисциплін, ілюстративні матеріали.

Розділ ІІ

Зміст модуля 1 «Аудиторна робота»

Аудиторна робота включає всі види діяльності студента під час педагогічної практики, які він виконує в навчальному закладі. Цеучасть у роботі настановчої, поточної та підсумкової конференцій, знайомство зі школою, класом, вивчення шкільної документації, опрацювання методичної літератури, наявної на базі практики, спостереження за ходом уроків англійської мови та зарубіжної літератури вчителів-предметників, відвідування уроків та позакласних заходів інших студентів-практикантів, проведення уроків англійської мови та зарубіжної літератури, робота з класним журналом, робочими та контрольними зошитами, розробка додаткових матеріалів, допомога в оформленні методичного кабінету, виконання обов’язків класного керівника (проведення годин спілкування, виховних заходів, участь у роботі з батьками та щоденній роботі).

Участь у настановчій та підсумковій конференціях є обов’язковою, оскільки на цих заходах студенти можуть отримати роз’яснення з усіх питань, що їх цікавлять, висловити свої зауваження і побажання. Їхня активність під час роботи конференцій обліковується у балах.

Головним завданням настановчої конференції є ознайомлення студентів із програмою педагогічної практики та тими загальними завданнями, які їм належить виконати за відведений для цього час, налаштування студентів на успішне виконання програми, створення психологічної готовності до діяльності в ролі вчителя англійської мови та класного керівника, попередження можливих труднощів і помилок, роз’яснення їхніх прав та обов’язків, організаційних та інших питань. Про активну рецептивну діяльність студентів під час настановчої конференції свідчать їх уточнюючі запитання, аргументи, нотатки тощо.

На підсумковій конференції студенти заслуховують звіт керівника педагогічної практики, виступи методистів та вчителів шкіл, яких запрошують на конференцію. Студенти виступають з відгуками про свої враження від педагогічної практики, аналізують набутий ними педагогічний досвід, наголошують на своїх успіхах та помилках, вносять рекомендації та побажання щодо покращення проведення педагогічної практики.

Знайомство зі школою, класом, вивчення шкільної документації є невід’ємною складовою педагогічної практики, адже це перший крок до занурення студентів у шкільне життя, уявлення себе в ролі вчителя англійської мови та класного керівника, ознайомлення зі специфікою роботи в школі. Слід приділити особливу увагу першій зустрічі з класом і ретельно до неї підготуватися. Перше враження, яке учні отримають від нового вчителя, насправді має велику силу і значення у подальшій роботі. Якщо воно буде позитивним, допоможе у швидшому налагодженні контакту з класом і сприятиме продуктивнішій роботі дітей і на уроках. Саме тому рекомендується почати з бесіди з учнями, в якій би можна було розкрити власні інтереси, здібності, інші сторони своєї особистості. Спілкування між людьми успішніше, якщо вони знають і довіряють один одному. Не треба робити помилку деяких учителів, які саме спілкуванню з учнями не приділяють достатньої уваги, або й узагалі не вважають за необхідне ділитися з ними власними інтересами, нахилами, почуттями, іншими сторонами своєї особистості. Це й стає власне причиною непорозумінь та ворожості між учителем та дітьми.

Ознайомлення зі шкільною документацією, в тому числі з класним журналом, особовими справами, медичними картками учнів надає можливість дістати швидко багато необхідної інформації про кожного з учнів. Так, з журналу можна з’ясувати ставлення учнів до навчання, їх успіхи та проблеми, задіяність у гуртках та секціях, дістати загальні відомості про батьків. Дуже важливо переглянути медичні картки учнів, з яких дізнаємося про хронічні захворювання, травми, інші проблеми, які можуть негативно впливати на навчальну діяльність, міжособистісне спілкування та взагалі всі сфери особистості школяра. Слабке здоров’я може спричиняти порушення пам’яті, уваги та сприймання. Також студентам-практикантам на першому ж тижні слід зустрітися зі шкільним психологом та отримати консультацію щодо учнів даного класу. Психолог володіє дуже важливою інформацією як про клас у цілому (його лідерів, аутсайдерів, тобто соціометрію класу), так і про особливості окремих учнів, що надасть можливість студентові враховувати індивідуально-психологічні особливості учня у навчальному процесі та виховній роботі.

Опрацювання методичної літератури, наявної на базі практики. Студентам доцільно ознайомитися з методичною літературою, наочними посібниками, дидактичними матеріалами, наявними в школі, де вони мають виконувати обов’язки вчителя англійської мови та зарубіжної літератури. З цього питання можна звернутися до вчителя АМ та ЗЛ, який виконує обов’язки голови методоб’єднання вчителів з предмету і може допомогти студентові у виборі необхідних матеріалів, ознайомити практиканта з літературою, в тому числі періодичними виданнями, які передплачуються школою і можуть бути в бібліотеці чи в кабінеті АМ чи ЗЛ.

Спостереження за ходом уроків вчителів англійської мови та світової літератури, в першу чергу, допомагає студенту перейти від теорії навчання до практики, а також сприяє розвитку у студентів умінь аналізувати та узагальнювати педагогічний досвід. Це дозволяє, з одного боку, збагатити та урізноманітнити власну практику ефективними прийомами навчання, а з іншого, сприяє реалізації дослідницької функції учителя. А це, в свою чергу може стати імпульсом і до самоаналізу та самооцінки, що є неодмінною умовою професіоналізму в будь-якому виді діяльності. Спостереження за ходом уроків ведеться за визначеним планом аналізу уроку (див. Додаток). Всього практикант має відвідати 8 уроків та викласти результати своїх спостережень та узагальнення в письмовій формі (виконання лабораторних робіт, яке відноситься до самостійної роботи і буде описане в третьому розділі).

Ще один вид діяльності студентів сприяє розвитку вище описаних умінь спостерігати та аналізувати педагогічний процес. Це – відвідування уроків інших студентів-практикантів. У цьому випадку практикант має шанс потренуватися в усному аналізі уроку, а також отримує можливість негайного зворотнього зв’язку, оскільки обговорення уроку практиканта проходить під керівництвом досвідченого методиста чи вчителя, який спочатку дає можливість студентам висловити результати своїх спостережень, позитивні та негативні моменти уроку, пропозиції щодо оптимізації навчального процесу. Далі методист узагальнює та структурує всі пункти, одночасно надаючи приклад методично правильного аналізу уроку

Аналіз відвіданого уроку дає можливість розкласти його на частини, проаналізувати поетапно, виявити недоліки та помилки, прослідкувати співвідношення поставлених цілей та досягнутих результатів.

Спостереження за позакласним заходом, проведеним класним керівником, участь у його обговоренні має на меті допомогти студентам-практикантам проаналізувати виховну роботу класного керівника, проаналізувати стан психологічного клімату в класі, визначити доречні форми позакласної роботи з учнями.

Проведення уроків англійської мови є основною роботою студента-практиканта. Це реалізація на практиці набутих теоретичних знань, навичок та вмінь. Успішне планування уроку зумовлена такими факторами:

· знанням цілей навчання та програмних вимог до мовленнєвих навичок і вмінь учнів у кожному класі;

· знанням змісту навчально-методичного комплексу, який використовується в класі;

· знанням умов навчання, вікових особливостей учнів, специфіки конкретного класу;

· знанням основних методичних вимог до сучасного уроку іноземної мови;

· урахуванням дидактичних і методичних принципів навчання.

План-конспект уроку складається за схемою. В першу чергу, студент визначає цілі уроку, які мають бути чітко відображені в плані-конспекті. Чотири цілі уроку іноземної мови (практична, освітня, виховна і розвиваюча) реалізуються на уроці в комплексі. Вони відображають конкретні результати, яких треба досягти на певному відрізку навчального процесу. Цілі уроку іноземної мови залежать від змісту навчання і визначаються програмними вимогами.Студент-практикант має складати розгорнутий план-конспект уроку, в якому має бути розроблений хід уроку іноземною мовою, точні формулювання правил та завдань, зразки виконання вправ.

Студент-практикант допускається до проведення уроку лише при наявності плану-конспекту. Протягом педагогічної практики студенти повинні провести щонайменше 12 уроків.

Проведення позакласних заходів може реалізуватися у різних формах (індивідуальні, масові, позакласні заходи малих форм). Під час педагогічної практики студенти можуть самостійно обирати форму проведення позакласного заходу. Студент має провести щонайменше 2 позакласні заходи (один – рідною мовою, другий - іноземною) та екскурсію. У кінці педагогічної практики студенти подають методисту з педагогіки 2 плани-конспекти проведених позакласних заходів, план-конспект екскурсії, анкети учнів про те, що їм найбільше сподобалося протягом екскурсії, а також фото.

Розділ ІІІ

Зміст модуля 2 «Самостійна робота»

Згідно з навчальною програмою, побудованою за кредитно-модульною системою організації навчання, на самостійне опрацювання під час педагогічної практикивиносяться ті види роботи, які студент може виконувати за межами навчального закладу. До таких видів роботи належать:

а) виконання лабораторних завдань;

б) розробка розгорнутих планів-конспектів занять;

в) ведення журналу педагогічної практики;

г) проведення наукового дослідження.

Виконання наукового дослідження є логічним продовженням курсової роботи студентів, яку вони виконували протягом третього курсу. Це практична перевірка тих теоретичних положень, які вони виклали в своїх курсових роботах. Проведення наукового методичного дослідження студентами реалізується у виконанні індивідуальних завдань дослідного характеру. Тема цього дослідження вказується в індивідуальному плані студента. Воно має на меті сприяти розвитку необхідних умінь аналізувати результати досліджень і застосовувати їх у практичній роботі. Наприкінці практики студент подає звіт про виконання дослідної роботи. У звіті зазначаються завдання дослідження, його об’єкти, методика проведення, висновки.

Виконання лабораторних завдань з курсу «Методика навчання іноземних мов у ЗОШ» насправді включає дві частини – аудиторну та самостійну роботу студента. Перша з цих частин описана у Розділі ІІ.

У цьому ж розділі йдеться про виконання поглибленого аналізу уроку учителя англійської мови. Написання таких видів роботи сприяє самостійності та критичності мислення майбутніх учителів, розвиває уміння аналізувати учительську діяльність з точки зору відповідності основним загальнодидактичним та методичним принципам навчання, відповідності поставлених цілей змістові та кінцевому результату уроку, а також дає студентам можливість своєчасного об’єктивного усвідомлення та майбутнього уникнення можливих труднощів та помилок у власній учительській діяльності. Крім того, емпіричні дані, отримані під час спостереження, та наступний їх аналіз можуть стати мотивом (та одночасно й матеріалом) для подальшого наукового пошуку, виявлення ще нерозв’язаних проблем у царині методики навчання іноземних мов та спроби їх теоретичного обґрунтування у своїх наукових дослідженнях на старших курсах.

Студенти відвідують заняття досвідчених вчителів, проводять спостереження та згідно з планом аналізують ці заняття, виконуючи в письмовій формі поглиблений аналіз уроку за запропонованим планом.

Під час виконання поглибленого аналізу уроку, студенти, крім визначення цілей та їх відповідності змістові та структурі уроку, мають детально описати та проаналізувати кожен етап уроку, висловлюючи свої міркування щодо доцільності вправ і прийомів, логічності та співвіднесеності з метою кожного конкретного етапу. Дуже суттєвою є також оцінка рівня та природи мовної мотивації учнів та методів її підвищення, використаних учителем (оскільки мотив є першою фазою будь-якої діяльності, в тому числі мовленнєвої), врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, а також наявних умов навчання (схема поглибленого аналізу – Додаток 1).

Література

1. Ролкер Я.М., Устинова Е.С., Еналиева Т.М. Практическая методика обучения иностранному язику: Учеб. пособие. – М.: Академия, 2000. – 264 с.

2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник./ Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.

3. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / Під кер. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

4. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование. Концепция развития индивидуальности в диалоге культур. – Липецк, 1998. – 161 с.

5. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. іноземні мови: 2-12 класи, 5-12 класи (2-га іноземна мова). – К.: Перун, 2005. – 208 с.

6. Скляренко Н.К., Онищенко Е.И., Захарова С.Л. Обучение речевой деятельности на английском языке в школе. – К.: Радян. школа, 1988. – 150 с.

7. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам. базовый курс лекций: Пособие для студентов пед.вузов и учителей. – М.: Просвещение, 2002. – 239 с.

8. Сучасна технологія навчання іноземного матеріалу в середніх навчальних закладах/ Під ред.. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1996. – Вип.2. – 97 с.

9. Щукин А.Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика: Учебное пособие для преподавателей и студентов. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Филоматис, 2006. – 480 с.

Розробкарозгорнутих планів-конспектів занять – один із найголовніших видів роботи студента під час педпрактики. Складанню плану-конспекту передує значна за обсягом і складна за своєю структурою підготовча робота.

Як уже згадувалося у Розділі ІІ, розробка плану-конспекту практичного заняття відбувається під керівництвом та за безпосередньої участі вчителя-предметника, який надає план конкретного уроку згідно з календарним плануванням, пояснює його місце у тематичному циклі та завдання, які мають бути вирішені на уроці; визначає домінанту заняття – тренування у спілкуванні чи практика у спілкуванні; допомагає у доборі навчального матеріалу; дає поради щодо використання ефективних технологій і прийомів навчання.

Під час самостійної розробки плану-конспекту уроку з іноземної мови студент-практикант має також зважати на такі фактори, як: вікові особливості учнів; рівень підготовки учнів певного класу; наявне матеріальне забезпечення; принципи навчання іноземної мови у ЗОШ; вимоги до сучасного уроку з іноземної мови; наявність чи відсутність скованості у пізнавальній діяльності учнів; сучасні методи й ефективні методичні прийоми, з яких можна обрати саме ті, що найповніше відповідають цілям заняття.

Студент ретельно вивчає рекомендовані матеріали, підручники й посібники, добирає допоміжні засоби навчання і за запропонованою схемою (див. Додаток 2) складає проект плану-конспекту уроку, у якому намагається втілити рекомендації вчителя-предметника та власні знання й ідеї.

Отже, у своєму плані-конспекті студент зазначає тип уроку, тему та цілі (практична, загальноосвітня, розвиваюча, виховна), засоби навчання. Кожен урок має свій початок, основну частину і заключну.

Початок уроку, крім організаційного моменту, під час якого виясняється готовність класу до роботи та повідомляється мета уроку, слугує для введення учнів у мовне середовище і створення позитивного психологічного клімату в класі та установки на активну діяльність під керівництвом учителя.

Основна частина заняття включає перевірку рівня засвоєння введеного раніше матеріалу та подачу нового; тренування у спілкуванні, під час якого відбувається автоматизація мовленнєвих дій на рівні фрази та понадфразової єдності; практику у спілкуванні, коли учні вирішують розумово-мовленнєві завдання в різних видах мовленнєвої діяльності – аудіюванні, говорінні, читанні чи письмі.

Домашнє завдання може подаватися окремими частинами впродовж уроку, коли це логічно пов’язано з певним етапом (наприклад, робота над фонетичним аспектом, додатковим словником тощо), або в кінці заняття з поясненням, якщо це необхідно, способу виконання того чи іншого завдання.

Заключна частина заняття зазвичай присвячена підведенню підсумків – аналізу й оцінці проведеної роботи, заохоченню учнів, виховним моментом при наявності проблем у пізнавальній діяльності чи поведінці протягом уроку окремих учнів, а також окресленню завдань на наступні уроки.

Розроблений проект плану-конспекту уроку обговорюється з груповим керівником-методистом, доопрацьовується з урахуванням його зауважень і рекомендацій, і чистовий варіант подається йому на підпис, після чого студент допускається до проведення заняття.

Для звіту студент-практикант готує один розгорнутий план-конспект залікового уроку з англійської мови та комплект наочності з методичними рекомендаціями.

Ведення журналу педпрактики – важлива складова педагогічної практики, оскільки тут документується вся діяльність студента під час практики. Журнали педагогічної практики студенти отримують на настановчій конференції і щодня заповнюють його рубрики, починаючи з титульної сторінки, на якій вказується курс, прізвище, ім’я та по-батькові студента і групового методиста.

Журнал педагогічної практики разом з іншою звітною документацією подається методистові на перевірку протягом першого тижня після закінчення педпрактики і є підставою для підготовки ним звіту про роботу групи.

 

Розділ ІV