Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Форма активності Студента	Максимальна оцінка в балах
Відвідування лекції	0,25
Експрес-опитування
Усне повідомлення
Доповнення, запитання, опонування
Виконання самостійних, практичних завдань
Комплексне атестаційне опитування
Контрольна робота
Підсумковий контроль у формі іспиту

Rc = 0,25∙36 + 2∙4 + 3∙ 2 + 1∙2 + 4∙4 + 7 + 12 = 60 балів.

RD = Rc + Re = 60 + 40 = 100 балів.

У процесі навчання практикується систематичний експрес-контроль як в усній, так і в письмовій формі перед початком лекцій, що допомагає пов’язувати попередній матеріал із наступним і стимулювати студентів до регулярної активності як у процесі аудиторного заняття, так і в період, відведений для самостійної роботи. Атестаційне опитування дає підстави оцінити різносторонню обізнаність студента в режимі експромту.

Модульна контрольна робота виконується в аудиторії. У години консультацій викладача студенти отримують зауваження, поради щодо її виконання, а також результати її оцінювання. Контрольна робота покликана продемонструвати як конкретні знання, так і системність мислення. Виконуючи контрольну, студенти привчаються до систематизації, схематизації зібраного матеріалу та подальшого транслювання навчального досвіду в процесі опанування дидактичного матеріалу.

Структура контрольної роботи

1. Три завдання на перевірку теоретичних знань (кожне 2 бали: неправильна відповідь–0; неточна відповідь–1; правильна відповідь–2).

2. Два завдання на перевірку практичних умінь (кожне − максимум 3 бали).

До підсумкового контролю (іспиту) допускаються студенти, які за роботу протягом семестру, у тому числі виконання контрольної, набрали не менш як 40 балів. Підсумковий контроль відбувається у вигляді співбесіди. Теми для співбесіди повідомляються студентам напередодні іспиту. Кожен студент може отримати на іспиті максимальну кількість балів – 40.

Критерії оцінювання співбесіди:

0 – студент не володіє матеріалом;

10 – студент погано володіє матеріалом або добре знає тільки одну тему;

20 – студент володіє матеріалом посередньо;

30 – студент добре володіє матеріалом;

40 – студент відмінно володіє матеріалом.

Допускається диференціювати співбесіду на кожному рівні оцінювання, додаючи до відповідного десятка (окрім 40) від одного до 9 заохочувальних балів:

за бездоганне володіння українською мовою;

вміння логічно і послідовно висловлювати думки;

вміння доводити свою думку;

вміння цитувати;

володіння термінами та визначеннями;

знання точних показників, прізвищ тощо;

вміння порівнювати факти і робити висновки;

опрацювання додаткової літератури;

вміння застосовувати теоретичні знання в межах фаху.

За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка складається методом додавання балів.При цьому кількість балів відповідає оцінці:

0-39 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

40-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання дисципліни;

60-64 – «достатньо»;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 94 – «дуже добре»;

95 - 100 – «відмінно».

Шкала відповідності

Оцінка ECTS та визначення	Балів	Оцінка традиційна
A- Відмінно	95-100	Зараховано	Відмінно
B- Дуже добре	85-94	Добре
C- Добре	75-84
D- Задовільно	65-74	Задовільно
E- Достатньо (задовольняє мінімальні критерії)	60-64
FX- Незадовільно	40-59	Не зараховано	Незадовільно
F- Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	<40	Не допущено

 

VІI. Методичні вказівки

У процесі навчання застосовуємо лекції, міні-лекції, практичні заняття, роботу в групах, рольові ігри, індивідуальну роботу, зустрічі з редакторами-практиками. Усний виклад матеріалу в аудиторії викладачем має характер огляду нормативних положень у співвідношенні з реальним станом справ на підприємствах видавничої галузі, що розкриває студентам складний, часом суперечливий зв’язок нормативу та реальності. Практичні заняття мають форму семінарів і екскурсій у видавничі організації. Проводяться вони за темами й текстами лекційного курсу, а також за планом, узгодженим з екскурсоводом. Виконання практичних робіт здійснюється двома способами. Перший – коли процес і результат виконання робіт перевіряє викладач, роз’яснюючи допущені помилки. Другий спосіб − коли завдання розв’язується під керівництвом викладача з колективним аргументованим оцінюванням, що допомагає активізувати аналітичне мислення, сприяє засвоєнню нової інформації та формуванню вмінь студентів у змагальному режимі. Опрацювання нормативної, навчальної та наукової літератури дозволяє студентам самостійно розширювати та поглиблювати тези лекційного матеріалу за запропонованою викладачем моделлю; зіставляти різні позиції в широкому історично-науковому та нормативному контекстах, забезпечує вироблення у студентів об’єктивного, гнучкого підходу до пізнання явищ; дозволяє розширити діапазон мислиннєвих операцій. Консультації дають змогу викладачеві здійснювати індивідуальний спосіб навчання, а студентам − отримати допомогу в оволодінні необхідною сукупністю знань і виробленні професійних умінь.