Процес, основні види та напрямки природокористування

Природокористування - це сукупність усіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу й заходи щодо його збереження.

а)особливості нераціонального природокористування Нераціональне природокористування – це такий спосіб використання тіл і властивостей природи, який приводить до руйнуванняприродно-ресурсного потенціалу, порушення закономірних природних процесів, забруднення природного середовища.

б)особливості раціонального природокористування Раціональне природокористування – це така діяльність людини, метою якої є не лише задоволення своїх потреб, але й збереження природних систем в якісному стані. Це таке природокористування, яке не приводить до якісних змін природної системи, але до якого людство ще не готове.Раціональне природокористування передбачаєорганічне, гармонійне поєднання антропогенних та природних процесів, завдяки чому досягається своєрідний компроміс «інтересів» всіх частин цих процесів. Раціональне природокористування - це оптимальний стан еколого-економічної системи. Воно здійснюється на основі науково обгрунтованих цілей та принципів. Загальною метою раціонального природокористування є задоволення зростаючих потреб людини в природних ресурсах за умов збереження компонентів природного середовища.

в)компоненти природокористування Залежно від сфери господарської діяльності природокористування можна поділити на виробниче (промислове, сільськогосподарське тощо) і обслуговуване (рекреаційне, житлово- комунальне тощо). До структурних елементівприродокористування як галузі виробничої діяльності належать: 1)укупність спеціалізованих галузей, що відтворюють природні ресурсу, сприяють їх природному відновленню, регулюють процеси природокористування іншими галузями народного господарства. Ці галузі є природничо-господарськими й охоплюють сільське, лісове, водне, рибне господарство, геологорозвідку та ін.; створення виробничих об'єднань (підприємств) для здійснення переважно природоохоронних функцій. Це підприємства, що утилізують відходи виробництва і вторинні ресурси, очисні споруди, підприємства з виробництва картону із макулатури, целюлоз з трісок і тощо (при виробництві 1 т паперу з макулатури зберігається 4,5 м деревини, викиди в атмосферу зменшуються на 85%, а забруднення води - на 40%); підприємства з виробництва будматеріалів із відходів вуглевидобування, теплових електростанцій; фабрики з утилізації побутового сміття, відходів тваринницьких комплексів тощо; діяльність спеціалізованих цехів, служб, відділів охорони природи, що організовуються на підприємствах тих галузей, які найвідчутніше впливають на стан довкілля.. Складові економіки природокористування - охорона, освоєння й перетворення природи -виявляються в різних формах щодо природних ресурсів. При використанні невичерпних ресурсів ефективність природокористування визначається найменшими експлуатаційними витратами, найбільшими коефіцієнтами корисної дії видобувних виробництв і устаткування. Для вичерпних ресурсів важливими є комплексність та економічність видобутку, зменшення відходів. Охорона відновлюваних ресурсів у процесі використання спрямована на підтримання їхніх продуктивності й ресурсообороту, а експлуатація має забезпечити економний, комплексний та безвідходний '» видобуток і супроводжуватися заходам! щодо запобігання збиткам суміжні» видівресурсів.Економік* природокористування висвітлює дв групи пов'язаних між собою питань:

1) яі найекономічніше та найефективніше використовувати необхідні у виробництв й споживанні ресурси;

2) які методі запобігання забрудненню навколишньою середовища або ліквідації йоп найекономічніші.

47. Забруднення природноп середовища:

Під забрудненням розуміюті надходження, до середовища або виникнення в ньому нових, не властивих йому хімічнихїчфізичних, інформаційні» чи біологічних речовин або перевищеній в даний момент часу природноп середньобагаТорічного рівня концентраці названих речовин в середовищі, що часте приводить до негативних наслідків..

а) основні види забруднення довкілля Природне забруднення зумовлене певними природними, як правиле катастрофічними причинами Антропогенне забруднення виникає і результаті господарської діяльност людини, в тому числі її прямого абоопосередкованого впливу на склад та інтенсивність природного забруднення наприклад шляхом містобудівництва створення шляхових покриттів. Фізичне забруднення пов'язане із змінок фізичних параметрів середовища температурно-енергетичних, хвильових радіаційних і т.п. Теплове забрудненій (термальне), джерелом якого є, як правило, діяльність людини, відбувається в результаті підвищення температури і зв'язку з промисловими викидамі гарячого повітря, води, газів.Шумове забруднення - не перевищення природного рівня шуму та ненормальн зміни звукових характеристиі (періодичності, частоти, сили звуку) на робочих місцях, в населених пункта> внаслідок роботи транспорту промислових пристроїв, поведінки людеї Світлове забруднення характеризуєтьсі порушенням природної освітленост місцевості з результаті дії штучні»джерел світла, що може призводити де виникнення аномалій в стані живих організмів (рослин, тварин, людей). Електромагнітне забруднення виникає і результаті зміни електромагнітна властивостей середовища (від лінії електропередач, радіо, телебачення деяких промислових пристроїв) призводить до порушення роботі електронних систем в клітинних біологічних структурах живих організмів Радіоактивне забруднення пов'язане з перевищенням природного рівня вмісту в середовищі радіоактивних речовин, що є джерелом тонізуючого випромінювання. Біологічне забруднення розглядається як проникнення (природне або завдяки діяльності людини) в екосистеми та техногенні пристрої організмів, що не властиві їм і, як правило, відсутні в них в нормальному стані. Біогенне забруднення - це поширення небажаних з точки зору людини біогенних речовин (виділень, мертвих тіл) на території, де вони раніше не спостерігались. Мікробне (мікробіологічне) забруднення пов'язане з появою незвичайно великої кількості мікроорганізмів, що пов'язане з масовим їх розмноженням на антропогенних субстратах або середовищах, що змінені господарською діяльністю людини. Аерозольне забруднення, як основний вид фізико-хімічного забруднення атмосфери, являє собою забруднення повітря дрібнодисперсними рідкими та твердими речовинами у вигляді туману та диму. Хімічне забруднення відбувається в результаті зміни природних властивостей середовища, що перевищують середньобагатоорічні коливання кількості певних речовин або ж в результаті проникнення в середовище хімічних речовин, що були відсутні раніше чи таких, що змінюють природну концентрацію до рівня, який перевищує звичайну норму.

б) основні джерела забруднення Основними джерелами різноманітних видів забруднення природного середовища є наступні: Транспорт є стабільним і найпотужнішим джерелом хімічного забруднення атмосфери та гідросфери, а також шумового забруднення. Газоподібні та рідкі відходи промислового виробництва, зокрема таких його галузей як чорна та кольорова металургія, хімічна, нафтохімічна, целюлозно-паперова та деякі підприємства харчової промисловості, найбільше забруднюють атмосферу та гідросферу. Тверді та рідкі комунально-побутові відходи, зокрема сміття, які важко утилізувати через відсутність в нашійкраїні організаційно-господарських умов та відповідних технологій очистки та переробки відходів. Ці відходи найбільше забруднюють ґрунти та водоймища і ріки. Втрати сировини та готової продукції в процесі видобування, транспортування та переробки в найбільшій мірі негативно впливають на гідросферу та ґрунти.

в) типи забруднень за масштабами За територіальним масштабом впливу на природу розрізняють: Забруднення глобальне - коли забруднюючі речовини знаходять повсюдно на планеті незалежно від місця знаходження його джерела; регіональне забруднення, при якому забруднюючі речовини знаходяться в межах значних територій (материків, країн, регіонів), але не охоплюють всю планету;локальне забруднення - забруднення невеликої, як правило цілісної в природно-господарському відношенні території (навколо промислового підприємства, населеного пункту, великого водоймища);точкове забруднення - від одиничних джерел (труби, неорганізованого одиничного викиду).