Міжнародна економічна інтеграція

У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес.

а)горизонтальна інтеграція Горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу і отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується аналогічних тим, що виробляються в країні базування.

б)вертикальна інтеграція Вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції: інтеграція "вниз" (наприклад, приєднання заводу - виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво); виробнича інтеграція "вгору" (наприклад, придбання сталеплавильної компанії заводу, що виробляє металоконструкції); - невиробнича інтеграція "вгору", що включає сферу розподілу.

в)рівні, форми і типи міжнародної економічної інтеграції На певному рівні розвитку мікро інтеграції виникають транснаціональні корпорації. Вони є найбільш інтегрованими мікроструктурами. На рівні національних економік інтеграція розвивається на основі формування економічних об'єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їх національних політик. Тут йдеться про явище економічного регіоналізму. Отже, маємодворівневуструктуру інтеграційного процесу - на мікро- та макрорівні. Як теоретично обгрунтовані та практично апробовані розглядають такі форми міжнародної регіональної економічноїінтеграції:зона преференційної торгівлі, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок економічний та політичний союзи.

45. Взаємодія природи і суспільства еколого-економічні протиріччя:

а) система «суспільство-природа» Взаємодію суспільства і природи в най час слід розглядати як міжсистемниі комплекс, де не в повній мір додержується такий принцип системност як цілісність,. З точки зору принцип} саморозвитку системи "суспільство" система "природа" також розвиваються відносно самостійно. Але подальшиі розвиток людства можливий тільки і межах системи "суспільство-природа" Формування такої системи можливе лиш< за умови загальної спільності людства що охоплює як сучасні, так і майбутн покоління. Взаємодія суспільства природи в наш час повинна йти і напрямку формування системи "людство природа", де розвиток суспільноп виробництва буде ґрунтуватися ні екологізованому типі технологічногс засобу виробництва. Метою розвитю такої системи є забезпечення і екологічно сталого розвитку і і подальшому формуванні ноосфери, які характеризує найвищу ступінь плинни процесів у взаємодії суспільства природи.

б) основні поняття та визначення Природокористування - це сукупність усіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу й заходи щодо його збереження. Нераціональне природокористування - це

такий спосіб використання тіл і властивостей природи, який приводить до руйнування природно-ресурсного потенціалу, порушення закономірних природних процесів, забруднення природного середовища. Раціональне природокористування – це така діяльність людини, метою якої є не лише задоволення своїх потреб, але й збереження природних систем в якісному стані.Екологія - це наука про становище людини в біосфері, а детальніше – це наука про взаємодію живих істот між собою і з навколишньою неорганічною природою. Екосистема - це сукупність організмів, які мешкають разом та умов їх існування, закономірно взаємозв'язаних між собою, які утворюють систему взаємозумовлених біотичних, абіотичних явищ і процесів; під час взаємодії останніх відбувається абіотичний колообіг за участю продуцентів, консунентів, редуцентів. Інакше кажучи екосистема - це єдиний природний комплекс, утворений живими організмами і їхнім життєвим середовищем, у якому всі компоненти зв'язані обміном речовин і енергії.

в)еколого-економічні потреби Важливе значення має проблема задоволення еколого-економічних потреб. Показником задоволення абсолютних еколого-економічних потреб є досягнення самовідновлювального потенціалу екосистеми. Наступний рівень – дійсні потреби. Визначити задоволення дійсних потреб можливе через граничнодопустимі концентрації, граничнодопустимі скиди і викиди, а також тимчасово-погоджені викиди. Еколого-економічні інтереси виникають на основі тісної взаємозалежності між суспільством і природою, і є складним поняттям. Економіко-екологічні інтереси - це свідомі еколого-економічні потреби, які перетворились у внутрішні потреби людей. Економіко-екологічні потреби - це синтез екологічних та екологізованих економічних інтересів.