Лекции.Орг


Поиск:




МОДУЛЬ 1 – Регіональна економіка




 

Теоретичне питання

Таблиця 3.1 – Таблиця вибору теоретичного питання до Модулю 1

  Остання цифра номера залікової книжки
Передостання цифра номера залікової книжки                      
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     

 

1. Предмет і об'єкт регіональної економіки

2. Метод і завдання регіональної економіки

3. Регіональна економіка в системі економічних і природничих наук

4. Закономірності, принципи і фактори формування регіональної економіки

5. Територіальна структура господарства як основа економічного районування

6. Засади економічного районування. Районоутворення

7. Підходи і проблеми економічного районування

8. Розмежування економічних районів

9. Поділ праці і регіоналізація економіки

10. Сутність і категорії регіональної економіки

11. Теорії та концепції територіальної економіки

12. Сутність методів аналізу економіки регіонів

13. Економічні методи регіонального аналізу

14. Аспекти аналізу регіональної економіки

15. Регіонально-економічна діагностика

16. Структура економічної політики і її суб'єкти

17. Політика самоуправління і ефективності підприємства

18. Регіональна економічна і соціальна політика

19. Державна національно-економічна політика

20. Пріоритети політики оптимізації регіональних економічних структур

21. Політика оптимізації взаємодії підприємств регіону і органів регіональної влади

22. Політика власності на капітал і узгодження інтересів суб'єктів регіональної економіки

23. Політика внутрирегіональної диверсифікації виробництва і формування замкнутих технологічних циклів

24. Державні структури управління регіоном

25. Стабілізація і збалансування розвитку регіонів

26. Утворення середніх і малих підприємств та лібералізація у системі управління і регулювання в регіоні

27. Методи державного управління і регулювання в регіоні

28. Регіональна система управління і регулювання

29. Теоретичні засади регіонального управління і регулювання

30. Регіональна економіка як об'єкт саморегулювання

31. Функції регіонального управління і регулювання

32. Підходи регіонального управління і регулювання

33. Управління і регулювання виробництвом регіонального продукту

34. Економічне саморегулювання господарських структур регіону. Управління працею

35. Операційний підхід в управлінні виробництвом у регіоні

36. Сутність і особливості господарського комплексу України

37. Сутність населення і його суспільні категорії

38. Розселення і демографічні процеси в регіоні

39. Зайнятість і ефективність праці в регіоні

40. Теоретичні засади регіональних фінансів

41. Фінанси регіонального і місцевого самоврядування

42. Регіональні і місцеві бюджети

43. Податки в системі регіональних фінансів

44. Використання регіонального доходу

45. Мікроекономічні райони України

46. Мезоекономічні райони України (коротко про основні).

47. Характеристика Київського мезоекономічного району

48. Характеристика Львівського мезоекономічного району

49. Характеристика Харківського мезоекономічного району

50. Характеристика Дніпропетровського мезоекономічного району

51. Характеристика Донецького мезоекономічного району

52. Характеристика Одеського мезоекономічного району

53. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція у світову економіку

54. Мегаекономічні райони світу (коротко про основні).

55. Характеристика мегаекономічних районів Європи

56. Характеристика мегаекономічних районів Російської Федерації і Азії

57. Характеристика мегаекономічних районів Америки

58. Характеристика мегаекономічних районів Африки

59. Характеристика мегаекономічних районів Австралії та Океанії

60. Фактори сталого розвитку економіки

61. Нові підходи до категорії "продуктивна сила" в умовах ринку

62. Продуктивна функція праці та економічне зростання

63. Фінансові передумови економічного зростання у регіоні

64. Засади реформування регіональних фінансів

65. Виробничий підхід до формування бюджетів і економічного зростання

66. Інноваційно-інвестиційні основи економічного зростання

67. Формування ринку інновацій у регіоні

68. Формування реальної конкурентоспроможності і нововведень в регіоні

69. Сутність видів і форм кооперації в регіоні

70. Проблеми кооперації і шляхи їх розв'язання в регіонах України

71. Напрями і ризики кооперації в Україні

72. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил

73. Основні напрямки формування та удосконалення територіальної організації виробництва

74. Типи економічних районів

75. Напрямки удосконалення територіальної організації і структури народного господарства

76.Спеціалізація економічних районів та методики її оцінки

77. Територіальний поділ праці – головна умова спеціалізації економічних районів

78. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил.

79. Структура економіки. ЇЇ сутність та поняття

80. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку

81. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов

82. Балансові, промислові, геологічні та прогнозні запаси сировини та палива (корисних копалин)

83. Ресурсозбереження і його значення для розвитку народного господарства країни

84. Відтворення людського потенціалу країни та його регіональні особливості

85. Міграційні процеси та їх види

86. Особливості формування та розселення населення

87. Державна політика зайнятості працездатного населення

88. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів

89. Поняття та характеристика вільних (спеціальних) економічних зон

90. Характеристика та значення територій пріоритетного розвитку в Україні у підвищенні рівня зайнятості населення

91. Проблеми і напрямки розвитку і розміщення продуктивних сил Донецького регіону

92. Теорія сільськогосподарського штандорта Й.Тюнена

93. Показники індустріального розвитку регіону

94. Моніторинг регіональних ситуацій та регіональних проблем

95. Показники, що характеризують міжрегіональні зв’язки країни

96. Можливості вирівнювання регіональних диспропорцій

97. Поняття депресивного регіону та шляхи підтримки депресивних регіонів

98. Регіональні відтворювальні пропорції

99. Поняття самовідтворення и саморозвитку регіону

100. Основи управління фінансовою забезпеченістю і бюджетною самодостатністю регіону

 

 

Категорії

Таблиця 3.2 - Таблиця вибору категорій до Модулю 1

  Остання цифра номера залікової книжки
Передостання цифра номера залікової книжки                      
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     
                     

 

1. Розміщення продуктивних сил

2. Економічні закони

3. Регіон

4. Завдання регіональної економіки

5. Об’єкт регіональної економіки

6. Метод регіональної економіки

7. Територіальна структура економіки

8. Агломерування

9. Доцентрування

10. Районоутворення

11. Поляризація при районоутворенні

12. Зона

13. Басейн

14. Ареал

15. Територіально-адміністративний район (регіон)

16. Мегаполіс

17. Село (селище)

18. Мікрополіс

19. Мезополіс

20. Макрополіс

21. Поділ праці

22. Регіоналізація економіки

23. Регіональний трудовий потенціал

24. Регіональний основний капітал

25. Регіональний обіговий капітал

26. Регіональні технології

27. Регіональна система інформації

28. Геопросторова парадигма

29. Методологія дослідження регіональної економіки

30. Ефект

31. Ефективність

32. Продуктивність

33. Індекс ефективності (продуктивності)

34. Соціальна ефективність

35. Економічна ефективність

36. Регіонально-економічна діагностика

37. Інвестиційна політика

38. Соціальна політика

39. Фінансова політика

40. Стабільність і збалансованість регіональної економіки

41. Прямі методи управління регіональної економіки

42. Непрямі методи управління регіональної економіки

43. Дотація

44. Субсидія

45. Спеціальні бюджетні фонди

46. Бюджет

47. Податкова система

48. Теорія регіонального управління і регулювання

49. Закономірності розміщення виробництва

50. Принципи розміщення продуктивних сил

51. Принцип раціонального розміщення виробництва

52. Принцип комплексного розміщення виробництва

53. Принцип збалансованості і пропорційності розміщення виробництва

54. Принцип внутрішньодержавного та міжнародного територіального поділу праці

55. Принцип збереження екологічної рівноваги

56. Принцип обмеженого централізму

57. Принцип вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку регіонів та областей

58. Фактори розміщення продуктивних сил (РПС)

59. Природно-географічні фактори РПС

60. Демографічні фактори РПС

61. Техніко-економічні фактори РПС

62. Транспортний фактор РПС

63. Екологізація виробництва

64. Економічне районування

65. Економічний район

66. Великі (інтегральні) економічні райони

67. Середні (інтегральні) економічні райони

68. Малі райони (мікрорайони)

69. Слаборозвинуті регіони

70. Депресивні регіони

71. Виробничо-територіальні комплекси

72. Галузевий центр

73. Багатогалузевий центр

74. Галузеві спеціалізовані промислові кущі

75. Галузеві спеціалізовані райони

76. Галузеві спеціалізовані зони

77. Промисловий вузол

78. Промислова агломерація

79. Багатогалузевий промисловий район

80. Агропромисловий район

81. Територіальний поділ праці (ТПП)

82. Суспільний поділ праці

83. Спеціалізація праці

84. Природні умови і ресурси

85. Генеральний ТПП

86. Внутрішньорайонний ТПП

87. Постадійний ТПП

88. Фазовий ТПП

89. Територіальна спеціалізація

90. Внутрігалузева спеціалізація

91. Коефіцієнт рівня районної спеціалізації галузі

92. Коефіцієнт міжрайонної товарності

93. Принципи децентралізації регіональної економічної політики

94. Принципи програмування регіональної економічної політики

95. Бюджетне вирівнювання

96. Спеціальні економічні зони

97. Вільні економічні зони

98. Території пріоритетного розвитку

99. Прямі іноземні інвестиції

100. Міжрегіональне співробітництво

101. Єврорегіони

102. Народногосподарський комплекс (НГК)

103. Економічний простір

104. Економіка

105. Структура економіки

106. Соціально-економічна структура економіки

107. Виробничо-технологічна структура економіки

108. Природні ресурси

109. Мінеральні ресурси

110. Земельні ресурси

111. Водні ресурси

112. Лісові ресурси

113. Біологічні ресурси

114. Кліматичні й космічні ресурси

115. Невичерпні природні ресурси

116. Вичерпні природні ресурси

117. Невідновлювані природні ресурси

118. Бонітування ґрунтів

119. Населення

120. Постійне населення

121. Процес старіння

122. Міграція населення

123. Розселення

124. Урбанізація

125. Трудові ресурси

126. Повна зайнятість

127. Ефективна зайнятість

128. Активна політика зайнятості

129. Пасивна політика зайнятості

130. Процес формування міжгалузевих комплексів

131. Міжгалузевий комплекс

132. Промислові міжгалузеві комплекси

133. Агропромислові міжгалузеві комплекси

134. Лісовиробничі комплекси

135. Акваторіальні комплекси

136. Народногосподарські міжгалузеві комплекси

137. Міжгалузеві територіальні комплекси

138. Регіональні міжгалузеві комплекси

139. Локальні міжгалузеві комплекси

140. Регіональна економіка

141. Галузь економіки

142. Національна категорія населення

143. Соціальна категорія населення

144. Економічна категорія населення

145. Працездатне населення

146. Безробітне населення

147. Трудовий капітал

148. Втрати робочого часу

149. Регіональні фінанси

150. Економічний розвиток країни

 

 

Тестові завдання

1. Розкриває господарську діяльність окремих економічних суб'єктів – підприємств, фірм, домогосподарств, галузей тощо:

а) мікроекономіка;

б) макроекономіка;

в) міжнародна економіка;

г) всі відповіді вірні.

 

2. Розкриває господарську діяльність в межах держави в особі кабінету міністрів, центрального банку, центральних і місцевих органів влади:

а) мікроекономіка;

б) макроекономіка;

в) міжнародна економіка;

г) всі відповіді вірні.

 

3. Висвітлює взаємодію національних господарств, господарську діяльність наднаціональних органів:

а) мікроекономіка;

б) макроекономіка;

в) міжнародна економіка;

г) всі відповіді вірні.

 


Таблиця 3.3 – Таблиця вибору тестових завдань до Модулю 1

  Остання цифра номера залікової книжки
Передостання цифра номера залікової книжки                      
                     
                   
                   
                   
                   
                     
                   
                   
                   
                   
                     
                   
                   
                   
                   
                     
                   
                   
                   
                   
                     
                   
                   
                   
                   
                     
                   
                   
                   
                   
                     
                   
                   
                   
                   
                     
                   
                   
                   
                   
                     
                   
                   
                   
                   
                     
                   
                   
                   
                   

 

4. Регіон – це економічний район, який виділяється:

а) спеціалізацією та структурою господарства;

б) природно – ресурсним та демографічним потенціалами;

в) соціально – економічними особливостями;

г) всі відповіді вірні.

 

5. Предмет регіональної економіки – це:

а) закони і закономірності виникнення, розвитку поселень і виробництва та їх пропорції по території;

б) територія, на якій розміщені населені пункти, виробничі об’єкти;

в) виявлення дії економічних законів і закономірностей формування, принципів і методів функціонування регіональної економіки;

г) всі відповіді вірні.

 

6. Об’єкт регіональної економіки – це:

а) закони і закономірності виникнення, розвитку поселень і виробництва та їх пропорції по території;

б) територія, на якій розміщені населені пункти, виробничі об’єкти;

в) виявлення дії економічних законів і закономірностей формування, принципів і методів функціонування регіональної економіки;

г) всі відповіді вірні.

 

7. Завдання регіональної економіки – це:

а) закони і закономірності виникнення, розвитку поселень і виробництва та їх пропорції по території;

б) територія, на якій розміщені населені пункти, виробничі об’єкти;

в) виявлення дії економічних законів і закономірностей формування, принципів і методів функціонування регіональної економіки;

г) всі відповіді вірні.

 

8. Складовими об’єкта регіональної економіки є:

а) виробництво;

б) розселення;

в) територія;

г) інфраструктура;

д) вірні відповіді а) і в);

є) всі відповіді вірні.

 

9. До показників загальноекономічної характеристики регіону слід віднести наступні:

а) кількість населення;

б) рівень доходу населення;

в) кількість і структура підприємств базових і соціальних виробництв;

г) вартість залученої праці;

д) валова додана вартість регіону;

є) всі відповіді вірні.

 

10. До показників рівня життя населення регіону слід віднести наступні:

а) кількість населення;

б) рівень доходу населення;

в) кількість і структура підприємств базових і соціальних виробництв;

г) вартість залученої праці;

д) валова додана вартість регіону;

є) всі відповіді вірні.

 

11. До показників продуктивності та ефективності економічного потенціалу регіону слід віднести наступні:

а) кількість населення;

б) рівень доходу населення;

в) кількість і структура підприємств базових і соціальних виробництв;

г) вартість залученої праці;

д) валова додана вартість регіону;

є) всі відповіді вірні.

 

12. При формуванні в регіоні ціни споживача приймається до уваги:

а) грошова маса в регіоні;

б) коефіцієнт оборотності грошової маси;

в) собівартість одиниці продукції;

г) норма амортизації основного капіталу;

д) вірні відповіді а) і б).

 

13. При формуванні в регіоні ціни виробника приймається до уваги:

а) грошова маса в регіоні;

б) коефіцієнт оборотності грошової маси;

в) собівартість одиниці продукції;

г) норма амортизації основного капіталу;

д) вірні відповіді а) і б).

 

14. Енергетичні чинники розміщення продуктивних сил враховуються переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

 

15. Водний чинник розміщення продуктивних сил враховується переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

 

16. Трудовий чинник розміщення продуктивних сил враховується переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

 

17. Сировинний чинник розміщення продуктивних сил враховується переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

 

18. Транспортний чинник розміщення продуктивних сил враховується переважно при розміщенні підприємств:

а) хімічної промисловості;

б) кольорової металургії;

в) целюлозно-паперової, текстильної промисловості;

г) машинобудування;

д) будівельної промисловості.

 

19. Геополітичні фактори розвитку й розміщення продуктивних сил у регіоні враховують:

а) кількість трудових ресурсів, їхній територіально-галузевий розподіл і якісні характеристики;

б) розташування регіону;

в) наявність розвиненої транспортної мережі міжнародного значення;

г) стан навколишнього природного середовища й природоохоронну діяльність;

д) санітарно-гігієнічні умови праці.

.

20. Демографічні фактори розвитку й розміщення продуктивних сил у регіоні враховують:

а) кількість трудових ресурсів, їхній територіально-галузевий розподіл і якісні характеристики;

б) розташування регіону;

в) наявність розвиненої транспортної мережі міжнародного значення;

г) стан навколишнього природного середовища й природоохоронну діяльність;

д) санітарно-гігієнічні умови праці.

.

21. Соціально-економічні фактори розвитку й розміщення продуктивних сил у регіоні враховують:

а) кількість трудових ресурсів, їхній територіально-галузевий розподіл і якісні характеристики;

б) розташування регіону;

в) наявність розвиненої транспортної мережі міжнародного значення;

г) стан навколишнього природного середовища й природоохоронну діяльність;

д) санітарно-гігієнічні умови праці.

 

22. Серед якісних параметрів елементів територіальної структури економіки виділяють:

а) населення і розселення;

б) структуру населення за віком;

в) рівень народжуваності;

г) природні умови і ресурси;

д) інтенсивність показників природного руху груп населення зайнятості;

є) віддаленість населених пунктів.

 

23. Серед кількісних параметрів елементів територіальної структури економіки виділяють:

а) населення і розселення;

б) структуру населення за віком;

в) рівень народжуваності;

г) природні умови і ресурси;

д) інтенсивність показників природного руху груп населення зайнятості;

є) віддаленість населених пунктів.

 

24. Серед параметрів обширності елементів територіальної структури економіки виділяють:

а) населення і розселення;

б) структуру населення за віком;

в) рівень народжуваності;

г) природні умови і ресурси;

д) інтенсивність показників природного руху груп населення зайнятості;

є) віддаленість населених пунктів.

 

25. Районуванню притаманні такі ознаки, як:

а) диференціювання елементів територіальної господарської структури;

б) агломерування;

в) деполяризація;

г) всі відповіді вірні.

 

26. До постійних чинників районоутворення відносять:

а) рельєф, система підземних вод;

б) транспортна інфраструктура;

в) кількість промислових об’єктів;

г) всі відповіді вірні.

 

27. До змінних чинників районоутворення відносять:

а) рельєф, система підземних вод;

б) транспортна інфраструктура;

в) кількість промислових об’єктів;

г) всі відповіді вірні.

 

28. Ареал – це:

а) частина територіального простору, в межах якого проявляються природні господарські та інші явища, відсутні на суміжних територіях;

б) частина території із сукупністю природних чи господарських явищ, які характеризуються показниками певного рівня інтенсивності їх прояву;

в) частина території з особливими якісними і кількісними характеристиками природних явищ, які визначають розміщення і характер видів господарської діяльності;

г) частина територіального простору, яка має населений пункт з заданими йому адміністративними функціями, наповнена природними і господарськими елементами.

 

29. Зона – це:

а) частина територіального простору, в межах якого проявляються природні господарські та інші явища, відсутні на суміжних територіях;

б) частина території із сукупністю природних чи господарських явищ, які характеризуються показниками певного рівня інтенсивності їх прояву;

в) частина території з особливими якісними і кількісними характеристиками природних явищ, які визначають розміщення і характер видів господарської діяльності;

г) частина територіального простору, яка має населений пункт з заданими йому адміністративними функціями, наповнена природними і господарськими елементами.

 

30. Басейн – це:

а) частина територіального простору, в межах якого проявляються природні господарські та інші явища, відсутні на суміжних територіях;

б) частина території із сукупністю природних чи господарських явищ, які характеризуються показниками певного рівня інтенсивності їх прояву;

в) частина території з особливими якісними і кількісними характеристиками природних явищ, які визначають розміщення і характер видів господарської діяльності;

г) частина територіального простору, яка має населений пункт з заданими йому адміністративними функціями, наповнена природними і господарськими елементами.

 

31. Територіально-адміністративний район (регіон) – це:

а) частина територіального простору, в межах якого проявляються природні господарські та інші явища, відсутні на суміжних територіях;

б) частина території із сукупністю природних чи господарських явищ, які характеризуються показниками певного рівня інтенсивності їх прояву;

в) частина території з особливими якісними і кількісними характеристиками природних явищ, які визначають розміщення і характер видів господарської діяльності;

г) частина територіального простору, яка має населений пункт з заданими йому адміністративними функціями, наповнена природними і господарськими елементами.

 

32. Населений пункт кількістю до 1000 осіб, населення якого здебільшого зайнято обробкою землі, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г) макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

 

33. Населений пункт кількістю до 50 000 осіб, населення якого здебільшого зайнято в місцевій промисловості та закладах інфраструктури, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г) макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

 

34. Населений пункт кількістю до 500 тис. осіб, населення якого здебільшого зайняте у місцевій промисловості, транспорті, торгівлі, фінансових установах, тощо, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г) макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

 

35. Населений пункт кількістю 0,6-5 млн. осіб, який набуває ознак територіально-виробничого комплексу, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г) макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

 

36. Населений пункт кількістю 6 – 15 млн. осіб, якому властивий високий рівень містобудування з ефектом поглинання близько розміщених населених пунктів, які втрачають свої назви, – це:

а) селище;

б) мікрополіс (мале місто);

в) мезополіс (середньо місто);

г) макрополіс (велике місто);

д) мегаполіс (дуже велике місто).

 

37. Одиничний поділ праці передбачає поділ праці:

а) за професіями;

б) за ознакою однорідності виробництва;

в) за ознакою суміжності галузей виробництва;

г) всі відповіді вірні.

 

38. Частковий поділ праці передбачає поділ праці:

а) за професіями;

б) за ознакою однорідності виробництва;

в) за ознакою суміжності галузей виробництва;

г) всі відповіді вірні.

 

39. Загальний поділ праці передбачає поділ праці:

а) за професіями;

б) за ознакою однорідності виробництва;

в) за ознакою суміжності галузей виробництва;

г) всі відповіді вірні.

 

40. Одиничний поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів (промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

 

41. Частковий поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів (промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

 

42. Загальний поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів (промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

 

43. Територіально-національний поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів (промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

 

44. Територіально-міжнаціональний поділ праці сприяє регіональній організації економіки на рівні:

а) виробничих об’єктів;

б) мікрополісів (промислових центрів), аграрних районів;

в) мезополісів (промислових і транспортних вузлів), промислових і аграрних мезорайонів;

г) макрополісів (агломерацій);

д) мегаполісів, мегаекономічних районів.

 

45. Яка теорія чи концепція регіональної економіки заснована на побудові рівностороннього трикутників, у центрі якого розміститься підприємство:

а) Теорія Й. Тюнера;

б) Теорія В. Лаунгардта;

в) Теорія А. Вебера;

г) Теорія центральних місць (В. Крісталлер).

 

46. Яка теорія чи концепція регіональної економіки щодо розміщення сільськогосподарського підприємства передбачає наявність шості поясів за видами господарств:

а) Теорія Й. Тюнера;

б) Теорія В. Лаунгардта;

в) Теорія А. Вебера;

г) Теорія центральних місць (В. Крісталлер).

 

47. Яка теорія чи концепція регіональної економіки використовує поняття «матеріального індексу» та враховує як внутрішні так і зовнішні чинники, які впливають на витрати виробництва продукції:

а) Теорія Й. Тюнера;

б) Теорія В. Лаунгардта;

в) Теорія А. Вебера;

г) Теорія центральних місць (В. Крісталлер).

 

48. Яка теорія чи концепція регіональної економіки виділяє можливі три випадки визначення зон впливу (економічної регіоналізації) центрів різного ієрархічного рівня (обсяги споживання і збуту, обсяги транспортних витрат, адміністративний контроль):

а) Теорія Й. Тюнера;

б) Теорія В. Лаунгардта;

в) Теорія А. Вебера;

г) Теорія центральних місць (В. Крісталлер).

 

49. Районний мультиплікатор розраховується за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

 

50. Якщо кількість зайнятого населення у базових галузях становить 100 000 осіб, а у галузях району – 500 000 осіб, то районний мультиплікатор буде дорівнювати:

а) 5;

б) 0,5;

в) 0,25;

г) 1.

 

51. Якщо кількість зайнятого населення у базових галузях становить 20 000 осіб, а у галузях району – 120 000 осіб, то районний мультиплікатор буде дорівнювати:

а) 0,167;

б) 6;

в) 24;

г) 0,833.

 

52. Галузь визначає виробничий профіль району якщо:

а) індекс локалізації галузі більше одинці;

б) індекс локалізації галузі менше одинці;

в) індекс локалізації галузі дорівнює одинці;

г) неможна зробити висновок.

 

53. Безінфляційні товарообмінні процеси на рівні регіону характеризуються виразом:

а) ;

б) ;

в) .

 

54. Безінфляційні товарообмінні процеси на рівні гуртового ринку характеризуються виразом:

а) ;

б) ;

в) .

 

55. Безінфляційні товарообмінні процеси на рівні споживчого ринку характеризуються виразом:

а) ;

б) ;

в) .

 

56. Якщо ефект від виробництва складатиме 120 000 грн., а витрати на його здійснення становитимуть 100 000 грн., то економічна ефективність виробництва буде дорівнювати:

а) 1,2 або 20%;

б) 1,2 або 120%;

в) 0,83 або 83%;

г) 0,2 або 20%.

 

57. Якщо ефект від виробництва складатиме 150 000 грн., а витрати на його здійснення становитимуть 200 000 грн., то економічна ефективність виробництва буде дорівнювати:

а) 0,75 або (-25%);

б) 0,75 або 75%;

в) 0,25 або 25%;

г) (-0,25) або (-25%).

 

58. Якщо ефект від виробництва складатиме 20 000 грн., а витрати на його здійснення становитимуть 18 000 грн., то економічна ефективність виробництва буде дорівнювати:

а) 1,11 або 11%;

б) 1,11 або 111%;

в) 0,11 або 11%;

г) (-0,11) або (-11%).

 

59. Принцип комплексного розміщення виробництва реалізується у:

а) комплексному використанні природних ресурсів;

б) раціональному використанні трудових ресурсів;

в) створенні єдиної інфраструктури;

г) всі відповіді вірні.

 

60. Принцип комплексності розміщення виробництва реалізується у:

а) комплексному використанні природних ресурсів;

б) раціональному використанні трудових ресурсів;

в) створенні єдиної інфраструктури;

г) визначенні найвигіднішої спеціалізації району з урахуванням територіального поділу праці;

д) всі відповіді вірні.

 

61. Принцип обмеженого централізму розміщення виробництва реалізується у:

а) комплексному використанні природних ресурсів;

б) раціональному використанні трудових ресурсів;

в) визначенні найвигіднішої спеціалізації району з урахуванням територіального поділу праці

г) органічному поєднанні стратегічних інтересів країни й інтересів регіонів, підприємців, населення

д) всі відповіді вірні.

 

62. Регіональна політика характеризується такими напрямами:

а) співвідношення й взаємодія рушійних сил регіонального розвитку в державному, кооперативному, приватному та інших секторах національної економіки;

б) співвідношення державного й регіонального аспектів розвитку, центрального й регіонального рівнів управління;

в) зближення рівнів соціально-економічного розвитку регіонів;

г) всі відповіді вірні.

 

63. Точка, зв’язки якої з довколишньою територією функціональні, – це:

а) центр;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

 

64. Група промислових підприємств, взаємопов’язаних спільними допоміжними виробництвами, а у низці випадків – спільністю технологічного процесу, що мають єдину систему розселення і обслуговуються спільною інфраструктурою, – це:

а) центр;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

 

65. Територіальне сполучення об’єктів, що відіграють певну роль у розвитку даної території, – це:

а) центр;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

 

66. Локальне виробничо-територіальне сполучення, де підприємства поєднуються тісними виробничими й виробничо-технологічними зв’язками, спільністю транспортно-географічного розміщення, загальними системами інфраструктури, – це:

а) центр;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

 

67. Поєднання підприємств, об’єднаних виконанням єдиної господарської функції та взаємопов’язаних тісними виробничими стосунками таким чином, що вилучення якихось компонентів або порушення зв’язків знижує ефективність комплексу, обмежує або унеможливлює виконання господарських функцій, – це:

а) територіально-виробничий комплекс;

б) промисловий центр;

в) вузол;

г) промисловий вузол;

д) виробничий комплекс.

 

68. Взаємозумовлене поєднання підприємств на певній території, за якого ефект досягається завдяки вдалому добору підприємств згідно з природними та економічними умовами, – це:

а) територіально-виробничий комплекс;

б) промисловий центр;

в) район;

г) технополіс;

д) виробничий комплекс.

 

69. Територія, що відрізняється від інших територій за сукупністю складових частин, які характеризуються єдністю, взаємозв’язком та цілісністю, котра є об’єктивною умовою, закономірністю раціонального розвитку даної території, – це:

а) територіально-виробничий комплекс;

б) промисловий центр;

в) район;

г) технополіс;

д) виробничий комплекс.

 

70. Науково-технічний центр, що забезпечує створення та впровадження нових розробок, – це:

а) територіально-виробничий комплекс;

б) промисловий центр;

в) район;

г) технополіс;

д) виробничий комплекс.

 

71. В основі територіального поділу праці лежать:

а) природні умови й ресурси;

б) різноманітність територій;

в) відмінності між народами, що там мешкають, та історично сформованими навичками праці;

г) всі відповіді вірні.

 

72. Внутрішньорайонний поділ праці у межах однієї країни передбачає:

а) спеціалізацію окремих виробництв усередині економічного району;

б) спеціалізацію районів та обмін товарами між ними;

в) спеціалізацію населення в окремих районах країни;

г) всі відповіді вірні.

 

73. Міжрайонний поділ праці у межах однієї країни передбачає:

а) спеціалізацію окремих виробництв усередині економічного району;

б) спеціалізацію районів та обмін товарами між ними;

в) спеціалізацію населення в окремих районах країни;

г) всі відповіді вірні.

 

74. Серед різновидів територіального поділу праці можна виділити:

а) фазовий й епізодичний;

б) генеральний та внутрішньорайонний;

в) строковий та сезонний;

г) всі відповіді вірні.

 

75. Товарно-виробничі комплекси, які орієнтуються на випуск одного основного кінцевого виробу, є:

а) монопродуктові;

б) субпродуктові;

в) поліпродуктові;

г) немає вірної відповіді.

 

76. Товарно-виробничі комплекси, у яких випуск головної продукції супроводжується виробництвом супутньої, є:

а) монопродуктові;

б) субпродуктові;

в) поліпродуктові;

г) немає вірної відповіді.

 

77. Товарно виробничі комплекси, які виробляють декілька самостійних різновидів продукції, є:

а) монопродуктові;

б) субпродуктові;

в) поліпродуктові;

г) немає вірної відповіді.

 

78. За умови, що продуктивність праці дорівнює 1,2, ефективність становитиме:

а) 0,2 або 20%;

б) 0,83 або 83%;

в) 0,8 або 80%;

г) 0,17 або 17%.

 

79. За умови, що продуктивність праці дорівнює 26,3, ефективність становитиме:

а) 25,3 або 2530%;

б) 0,038 або 3,8%;

в) 0,962 або 96,2%;

г) 2,53 або 253%.

 

80. За умови, що продуктивність праці дорівнює 5,6, ефективність становитиме:

а) 4,6 або 46%;

б) 0,1785 або 17,85%;

в) 4,6 або 460%;

г) 0,8214 або 82,14%.

 

81. Якщо плановий обсяг виробництва продукції у регіоні складає 200 000 одиниць, а планова продуктивність праці одного зайнятого становитиме 15 одиниць продукції, то потреба у кількості зайнятих становитиме:

а) 13 334 особи;

б) 3 000 000 осіб;

в) 15 000 осіб;

г) немає вірної відповіді.

 

82. Якщо плановий обсяг виробництва продукції у регіоні складає 100 000 одиниць, а планова продуктивність праці одного зайнятого становитиме 6 одиниць продукції, то потреба у кількості зайнятих становитиме:

а) 16 667 особи;

б) 17 000 осіб;

в) 600 000 осіб;

г) немає вірної відповіді.

 

83. На продуктивність праці в регіоні впливає позитивно:

а) збільшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

б) зменшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

в) збільшення кількості зайнятих в регіоні;

г) зменшення кількості зайнятих в регіоні.

 

84. На продуктивність праці в регіоні впливає негативно:

а) збільшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

б) зменшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

в) збільшення кількості зайнятих в регіоні;

г) зменшення кількості зайнятих в регіоні.

 

85. На трудомісткість одиниці продукції в регіоні впливає позитивно:

а) збільшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

б) зменшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

в) зменшення кількості зайнятих в регіоні;

г) збільшення кількості зайнятих в регіоні.

 

86. На трудомісткість одиниці продукції в регіоні впливає негативно:

а) збільшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

б) зменшення обсягу виробленої продукції в регіоні;

в) зменшення кількості зайнятих в регіоні;

г) збільшення кількості зайнятих в регіоні.

 

87. Позитивно на значення показнику індивідуальної (локальної) продуктивності праці вплине:

а) збільшення натуральної кількості виробленої продукції за одиницю часуц праці;

б) зменшення натуральної кількості виробленої продукції за одиницю часуц праці;

в) зменшення ціни продукції;

г) збільшення ціни продукції.

 

88. Негативно на значення показнику індивідуальної (локальної) продуктивності праці вплине:

а) збільшення натуральної кількості виробленої продукції за одиницю часуц праці;

б) зменшення натуральної кількості виробленої продукції за одиницю часуц праці;

в) зменшення ціни продукції;

г) збільшення ціни продукції.

 

89. До народногосподарських факторів, які впливають на підвищення продуктивності праці, відносять:

а) структурні зрушення у виробництві;

б) підвищення технічного рівня виробництва;

в) забезпечення організаційного процесу оновлення техніки;

г) поглиблення спеціалізації;

д) створення умов для поширення горизонтальної промислової політики;

є) лібералізація організації видів діяльності і торгівлі.

 

90. До регіональних факторів, які впливають на підвищення продуктивності праці, відносять:

а) структурні зрушення у виробництві;

б) підвищення технічного рівня виробництва;

в) забезпечення організаційного процесу оновлення техніки;

г) поглиблення спеціалізації;

д) створення умов для поширення горизонтальної промислової політики;

є) лібералізація організації видів діяльності і торгівлі.

 

91. До виробничих факторів, які впливають на підвищення продуктивності праці, відносять:

а) структурні зрушення у виробництві;

б) підвищення технічного рівня виробництва;

в) забезпечення організаційного процесу оновлення техніки;

г) поглиблення спеціалізації;

д) створення умов для поширення горизонтальної промислової політики;

є) лібералізація організації видів діяльності і торгівлі.

 

92. Система управління за критерієм продуктивності враховує такі блоки рішень:

а) планування і продуктивність;

б) планування і прогнозування;

в) організація і продуктивність;

г) рентабельність і продуктивність;

д) всі відповіді вірні.

 

93. Вихідний блок питань в системі управління продуктивністю, в якому продуктивність розглядається як міра того, як використовують конкретні ресурси для своєчасного виконання цілей, має назву:

а) планування і прогнозування;

б) планування і продуктивність;

в) організація і продуктивність;

г) мотивація і продуктивність.

 

94. Один із блоків в системі управління продуктивністю, який являє собою організаційний процес, за допомогою якого керівництво з’єднує в єдиний механізм трудові ресурси, матеріали, технологію, інформацію і людей для досягнення поставлених цілей, має назву:

а) планування і прогнозування;

б) планування і продуктивність;

в) організація і продуктивність;

г) мотивація і продуктивність.

 

95. Один з блоків в системі управління продуктивністю, який передбачає урахування економічних, соціальних, моральних, духовних стимулів, які можуть позитивно впливати на продуктивність (якість трудового життя, оплата праці, контроль якості, тощо), має назву:

а) мотивація і продуктивність;

б) планування і продуктивність;

в) організація і продуктивність;

г) лідерство і продуктивність.

 

96. Один з блоків в системі управління продуктивністю, який враховує взаємозв’язок питань продуктивності і процесів обміну інформацією, ухвалення рішень і забезпечення керівництва, має назву:

а) організація зв’язку і продуктивність;

б) планування і продуктивність;

в) організація і продуктивність;

г) лідерство і продуктивність;

д) мотивація і продуктивність.

 

97. До елементів грошової системи, як складової національної системи обороту продуктивних сил, відносять:

а) фінанси підприємств;

б) національна грошова одиниця;

в) система грошового обігу;

г) правові та економічні умови кредитування;

д) фінанси населення.

 

98. До елементів фінансової системи, як складової національної системи обороту продуктивних сил, відносять:

а) фінанси підприємств;

б) національна грошова одиниця;

в) система грошового обігу;

г) правові та економічні умови кредитування;

д) фінанси населення.

 

99. До елементів кредитної системи, як складової національної системи обороту продуктивних сил, відносять:

а) фінанси підприємств;

б) національна грошова одиниця;

в) система грошового обігу;

г) правові та економічні умови кредитування;

д) фінанси населення.

 

100. Розрізняють такі важливі аспекти якості продукції:

а) відповідність технічним умовам;

б) якість конструкції;

в) функціональна якість;

г) всі відповіді вірні.

 

101. Чи вірно твердження: «Ресурсно-виробничі ознаки національного суверенітету втілюються у національній системі обороту елементів продуктивних сил, національному економічному управління та регулюванні»:

а) вірно;

б) невірно.

 

102. За сферою виробництва напрями діяльності та галузі виробництва поділяються на:

а) промисловість, сільське господарство;

б) житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення;

в) торгівля, матеріально-технічне постачання;

г) органи управління і оборони;

д) всі відповіді вірні.

 

103. За сферою послуг напрями діяльності та галузі виробництва поділяються на:

а) промисловість, сільське господарство;

б) житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення;

в) торгівля, матеріально-технічне постачання;

г) органи управління і оборони;

д) всі відповіді вірні.

 

104. Чи вірно твердження: «Ресурсно-виробничі ознаки національного суверенітету виявляються через фізично якісні і економічні критерії оцінки продуктивних сил»:

а) вірно;

б) невірно.

 

105. Чи вірно твердження: «Господарсько-організаційні ознаки національного суверенітету виявляються через фізично якісні і економічні критерії оцінки продуктивних сил»:

а) вірно;

б) невірно.

 

106. Чи вірно твердження: «Господарсько-організаційні ознаки національного суверенітету втілюються у національній системі обороту елементів продуктивних сил, національному економічному управління та регулюванні»:

а) вірно;

б) невірно.

 

107. Серед ознак національного суверенітету, які характеризують національну економічну систему, виділяють:

а) трудовий потенціал;

б) національну державність;

в) національна грошова одиниця;

г) система виходу на світові ринки.

 

108. Серед товарообмінних ознак національного суверенітету, які характеризують національну економічну систему, виділяють:

а) трудовий потенціал;

б) національну державність;

в) національна грошова одиниця;

г) система виходу на світові ринки.

 

109. Серед ресурсно-виробничих ознак національного суверенітету, які характеризують національну економічну систему, виділяють:

а) трудовий потенціал;

б) національну державність;

в) національна грошова одиниця;

г) система виходу на світові ринки.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-28; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1137 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Лучшая месть – огромный успех. © Фрэнк Синатра
==> читать все изречения...

794 - | 751 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.