Фактори,що впливають на продуктивність праці

Фактори продуктивності праці є предметом пильної уваги працівників науки, практики, оскільки вони виступають в якості першопричини, що визначають його рівень і динаміку.

Все різноманіття чинників можна умовно розділити на наступні групи:

· Фактори, які стосуються самої живої праці або особисті фактори («людський фактор»);

· Фактори, пов'язані з технічним та організаційним рівнем виробництва (техніко-виробничі фактори);· Природні умови.

Соціально-економічні фактори роблять не менше, а більший вплив на зростання продуктивності праці, ніж ті, про які йшлося вище. Саме поняття соціальний фактор пов'язано з особливостями головних сторін рушійних сил розвитку суспільного ладу: ринкова чи регульована економіка з переважанням державної власності, демократичне, громадянське чи тоталітарне суспільство, принципи соціального партнерства у вирішенні виникаючих соціальних конфліктів або голе адміністрування і т.д. і т.п.

62.Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек..

Шум – це сукупність звуків різноманітної частоти та інтенсивності, що виникають у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних).

Джерелами шуму є: усі види транспорту; промислові об‘єкти; будівельні машини; музичні інструменти; групи людей і окремі люди.

Шумове забруднення навколишнього середовища весь час зростає. особливо це стосується великих міст. За останнє десятиліття рівень шуму зріс у 10-15 разів. Розрізняють такі види шуму: ударний (штампування, кування); механічний (тертя, биття); аеродинамічний (в апаратах і трубопроводах при великих швидкостях руху повітря).

Вібрація – це коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймають організмом, як струс. Часто вібрації супроводжуються шумом.

Вібрація впливає на: НС, шлунково-кишковий тракт, вестибулярний апарат, викликає запаморочення, оніміння кінцівок, захворювання суглобів.

Тривалий вплив вібрації викликає фахове захворювання – вібраційну хворобу. Розрізняють локальну і загальну вібрації. Локальна вібрація зумовлена коливаннями інструмента й устаткування, що передаються до окремих частин тіла. При загальній вібрації коливання передаються всьому тілу від механізмів через підлогу, сидіння або робочий майданчик.

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. Види аварій:

А) аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного та сірчаного газів та інших речовин);

Б) аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

В) пожежі та вибухи;

Г) аварії на транспорті та ін.

Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюю­чи умови середовища існування.

Найбільший “внесок” в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, транспорт, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сульфуру, карбону та нітрогену, споживають велику кількість води. Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиноюне тільки хімічного, а й теплового забруднення.

Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів і великою кількістю відходів, серед яких пил, оксид карбо­ну, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні. Металургійна промисловість споживає ба­гато води, яка забруднюється в процесі виробництва.

Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кис­лот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синте­тичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору.

Сильно забруднюють атмосферу автомобіл і. На них припадає 70-90% забруднень у містах.

Значне забруднення дає целюлозна-паперова промисловість. За об’ємом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). Найбільшу небезпеку становлять сполуки сульфуру та хлору, розчинена органіка.

Значна кількість забруднюючих речовин потрапляє в природне середовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів. При розкладанні пестицидів в ґрунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні метаболіти. Щорічно у світі стається 0,5 млн. випадків отруєння пестицидами.