Контроль, перевірка та оцінка

знань, умінь та навичок на уроках правознавства (2 год.)

Тематичний план:

1. Поняття контролю, перевірки та оцінки (КПО) знань учнів на уроках правознавства.

2. Види КПО та особливості їх використання.

3. Критерії оцінювання знань учнів на уроках правознавства.

Основні поняття теми:

Контроль – процес одержання вчителем об’єктивної інформації про хід засвоєння учнями нового матеріалу.

Перевірка – це встановлення об’єму, рівня і якості засвоєння ЗУН.

Оцінка – це система певних показників, які відображають об’єктивні знання і уміння учнів.

Види КПО:

- індивідуальне опитування;

- фронтальне опитування;

- контрольна робота;

- самостійна робота;

- творча робота.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із правознавства
Затверджені наказом МОН України №371 від 5.05.2008 року
Під час оцінювання навчальних досягнень із правознавства враховується:
- рівень оволодіння знаннями про систему об’єктивно існуючих державно-правових реалій;
- рівень умінь аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;
- рівень сформованості навичок діяти згідно з нормами права у конкретних життєвих ситуаціях.
І. Початковий
1 - Учень (учениця) усно в загальних рисах відтворює один-два юридичні терміни окремої теми
2 - Учень (учениця) на рівні «так—ні» усно відтворює кілька термінів, вибирає правильний варіант відповіді із двох запропонованих.
3 - Учень (учениця) одним простим реченням передає зміст частини теми, знаходить відповідь на закрите запитання у тексті підручника.

ІІ. Середній
4 - Учень (учениця) відповідає на окреме питання за допомогою вчителя, репродуктивно відтворює частину навчального матеріалу теми одним – двома простими реченнями, формулює визначення юридичного поняття.
5 - Учень (учениця) відтворює окрему частину основного змісту навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя, визначає одну-дві окремі ознаки правових понять.
6 - Учень (учениця) у цілому відтворює частину навчального матеріалу теми, у цілому правильно використовує окремі юридичні терміни аналізує прості юридичні ситуації, розв’язує тестові завдання першого рівня; може користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка) окремими положеннями нормативних актів.

ІII. Достатній
7 - Учень (учениця) самостійно відтворює окрему частину теми, застосовуючи мінімальну юридичну термінологію, дати визначення понять, аналізує зміст правових документів за простим планом, розв’язує елементарні юридичні задачі за допомогою вчителя, знаходить окремі правові норми в тексті нормативних актів.
8 - Учень (учениця) в основному володіє навчальним матеріалом і використовує знання
за аналогією; може зіставляти, узагальнювати, інформацію за допомогою учителя; складати прості таблиці, схеми, аналізувати положення нормативно-правового акту за допомогою вчителя.
9 - Учень (учениця) оперує вивченим матеріалом на рівні теми, може самостійно його відтворювати, аналізувати положення нормативно-правових актів, підтверджувати одним – двома аргументами висловлене ним судження щодо правового явища; самостійно розв’язувати юридичні задачі середнього рівня складності.

IV. Високий
10 - Учень (учениця) вільно викладає правові питання, застосовуючи необхідну юридичну термінологію; вирішувати за допомогою вчителя тестові завдання вищого рівня; самостійно складати таблиці, структурно-логічні схеми з правових питань, аналізувати правові ситуації, дати відгук (рецензію) на відповідь іншого учня.
11 - Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно висловлювати власні судження та аргументує їх, самостійно користується окремими джерелами права; може підготувати повідомлення з юридичної тематики; самостійно вирішує тестові завдання вищого рівня та певні правові ситуації, може використовувати інформацію з додаткової літератури (використання додаткової літератури не є обов’язковою вимогою).
12 - Учень (учениця) ґрунтовно викладає правові питання, висловлює власну позицію і переконливо її аргументує; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела юридичної інформації, зокрема наочні, вміє узагальнити вивчений матеріал, використовує набуті знання і вміння в практичній урочній діяльності (участь в дискусіях, засіданнях «круглих столів» тощо); може самостійно вирішувати юридичні задачі, застосовуючи правові знання.

Семінарське заняття.