Методичні вказівки до виконання

Технічний засіб, який застосовують у вимірах, і має нормовані метрологічні властивості, називається засобом вимірів.

По призначенню засобу вимірів ділять на зразкові і робочі.

Зразкові засоби вимірів забороняється застосовувати для практичних вимірів, вони призначені для перевірки по них інших засобів вимірів - як робочих, так і зразкових більш низької точності.

Робочі засоби вимірів є засоби, які застосовують для вимірів, не пов'язаних з передачею розмірів одиниць фізичних величин.

Бути впевненим у правильності показань робочого засобу вимірів можна, тільки повіривши його за допомогою більше точного зразкового засобу вимірів. Повірку засобів вимірювань, або знаходження похибок засобів вимірювань і встановлення його придатності до застосування виконують тільки органи метро­логічної служби, маючі відповідний дозвіл.

До засобів вимірів відносяться міри, вимірювальні прилади, перетворювачі, установки й системи, вимірювальні пристосування.

Міра є засіб вимірів, призначена для відтворення фізичної величини заданого розміру. Міра, відображаюча фізичну величину одного разміру, називається одно­значною, а відображаюча ряд одноіменних величин різного розміру — багатозначною. Приклади однозначної міри — нормаль­ний елемент (міра ЕРС), зразкова котушка (міра опору), а багатозначна — миліметрова лінійка, вариометр індуктивно­сті, конденсатор змінної ємності, магазин опорів.

Вимірювальний перетворювач - це засіб вимірів, призначений для відображення сигналу вимірювальної інформації у формі, зручної для передачі, подальшого перетворення, обробки й (або) зберігання, але не піддається безпосередньому сприйняттю спостерігачем.

Перетворювачі по місцю, займаному у вимірювальному колі, діляться на первинні, передавальні й проміжні. На вхід первинного перетворювача діє безпосередньо вимірюєма величина, а проміжний займає у вимірювальному колі місце після первинного. Передаючий перетворювач служит для дистанційної передачі вимірювальної інформації і може бути в той же час первинним.

Для того щоб змінити в певне число раз значення однієї з величин, що діють у вимірювальному колі, без зміни її фізичної природи, використовують масштабні перетворювачі (вимірювальні трансформатори струму, підсилювачі).

При виборі приладу звертають увагу на межу вимірів, тобто найменше й найбільше значення вимірюваної величини, які можуть бути обмірювані даним приладом.

При виборі приладу варто враховувати умови, у яких працює засіб вимірів, тому що вони істотно впливають на його показання.

Відповідно ДСТУ 22261-82, до засобів вимірів пред’являються наступні основні вимоги.

Всі зовнішні частини засобів вимірів, що перебувають під напругою, що перевищує 32 В стосовно корпуса, повинні бути захищені від випадкових доторкань до них під час роботи, тобто мати клеми з ізоляційними головками, утоплені гнізда, захисні кожухи.

Засоби вимірів з електроживленням від мережі необхідно обладнати світловою індикацією включення мережного вимикача.

У колі живлення засобів вимірів повинен бути плавкий запобіжник.

У процесі експлуатації електровимірювальних приладів необхідно стежити за тим, щоб обслуговуючий персонал мав відповідну кваліфікаційну групу, був добре знайомий з «Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів» й «Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів».

Всі струмоведучі частини, що перебувають під напругою, повинні бути захищені, добре ізольовані, а якщо потрібно, то заземлені. Електровимірювальні прилади необхідно періодично повіряти на електричну міцність ізоляції і, якщо вона перестала відповідати нормам, на приладі наносять позначку у вигляді червоної стрілки.

При роботі з вимірювальними трансформаторами струму потрібно стежити за тим, щоб вторинна обмотка при включеній первинній не виявилася розімкнутої, тому що це пов'язане з появою великий ЕРС на затисках вторинної обмотки й зі значним перегрівом сердечника трансформатора, що погіршує ізоляцію.

При роботі з електровимірювальними приладами треба пам'ятати, що навіть знижена напруга 12-36В В може бути ненебезпечною. При нещасному випадку на електричній установці необхідно негайно почати надавати допомогу потерпілому, не припиняючи її до прибуття лікаря, навіть якщо це буде потрібно робити кілька годин.

 

 

Рисунок 2.1 Передня панель вимірювального приладу

 

Таблиця 2.1 Позначення на шкалах приладів

 

 

 

Продовження таблиці 2.1

 

 

 

Закінчення таблиці 2.1

 

Хід роботи

Завдання

1. Вивчити основні позначки на приладах.

2. Вивчити заходи безпеки.

3. Захистити результати роботи викладачу використовуючи прилад Ц4353 (рисунок 2.2).

 

 

Рисунок 2.2 Мультиметр Ц 4353

Контрольні питання

 

1. Що таке міра?

2. Що таке еталон?

3. Чим відрізняється аналоговий вимірювальний прилад від цифрового?

4. Що називають похибкою вимірювання?

5. Чим відрізняються прямі вимірювання від посередніх?

6. Які бувають похибки вимірювань?

7. Що таке основна похибка засобу вимірювання?

8. Як вимірюють неелектричну фізичну величину за допо­могою

електровимірювального приладу?

9. Назвіть основні вузли, з яких складається електро­вимірювальний

прилад.

10. Назвіть типи вимірювальних механізмів, які використо­вують у

електровимірювальних приладах, і поясніть принцип дії кожного з них.

11. Чому у більшості дво- й багатограничних переносних приладів на

шкалі відсутнє позначення вимірюваної ве­личини.

12. Що позначають крапками біля позначок на шкалах електровимірювальних приладів?

13. Чому при користуванні електровимірювальними при­ладами бажано

робити виміри на позначках, що зна­ходяться ближче до кінцевої

частини шкали?

Література

1. А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк „Електричні і радіотехнічні вимірювання”

Київ, Навчальна книга, 2002. - 287 с. (с.33-47)

2. Под ред. В.Н. Маліновського „Электрические измерения”

Москва Энергоиздат, 1983. - 392 с. (с. 59-71)

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

 

Тема: Повірка амперметра та вольтметра.

Мета: Ознайомитись із методикою повірки приладів прямої дії амперметра та вольтметра.

Обладнання: Джерело живлення змінного струму із регульованою напругою типу ВС-24М. Зразкові прилади (вольтметр та амперметр) класу точності 0.2, 0.5, 1.0 типу Ц4311. Робочі прилади класу точності 1.5, 2.5, 4.0 типу Ц4360. Реостат типу РСП-70, з'єднувальні провідники.

 

Студенти повинні знати:

- порядок визначення ціни розподілу шкали вимірювального приладу;

- методику повірки вимірювального приладу.

Студенти повинні вміти:

- визначати ціну розподілу шкали вимірювального приладу;

- вмикати прилади у коло;

- вимірювати струм, напругу;

- повіряти прилад.

 

План роботи

1. Інструктаж з правил техніки безпеки при роботі з приладами.

2. Ознайомлення з правилами та прийомами повірки амперметра та вольтметра.

3. Самостійне складання електричного кола та проведення повірки робочого амперметра та вольтметра (вимірювання та розрахунки).

4. Оформлення та складання звіту про виконану роботу.