Приклади типових індивідуальних навчальних завдань 5 страница

 

О ___________ годині ___________ хвилин „___”__________ на території району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження _________________________________________________.

(Вказати які осередки ураження утворилися)

__________________________________________________________________.

Мешканці населених пунктів Бельци, Сади і Дачі, що знаходилися у багатоповерхових будинках, отримали ураження _______________________.

(Вказати ступінь ураження)

Персонал підприємства ________________________________________.

(Вказати ступінь працездатності персоналу)

Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних об’єктів у підрозділах фірми може утворитися _____________________________________________

(Охарактеризувати обстановку, яка може утворитися)

__________________________________________________________________.

Висновок та пропозиції:

1. З метою виявлення та оцінки обстановки в підрозділах підприємства здійснити:

__________________________________________________________________

(Які заходи здійснити)

_______________________

______________

 

2. За даними виявлення та оцінки обстановки (прогнозуванням та розвідкою) пропоную:_______________________________________________

________________

____

 

Студент __________курсу, ___________ навчальної групи

__________________________________________________

(Підпис, прізвище та ініціали)

 

Додаток 2.2.1

 

 

0,56

 

Додаток 2.2.2

 

Додаток 2.2.3

УВІДНА

про зруйнування гідродинаміно

та пожежа вибухонебезпечних об’єктів

 

1. В районі населеного пункту ХАТИНКА землетрусом зруйнована гребля водосховища. Обсяг води у водоймищі оцінюється у 70·10⁶ м³ Перепад рівня води у шлюзі становить 50 м.

2. На залізничній станції БЕЛЬЦИ в наслідок коливання землі зійшли з рейок дві цистерни з пропаном. Рідина витікає у навколишнє середовище і випаровуючись утворює вибухонебезпечну суміш з повітрям.

Виявити та оцінити обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктів БЕЛЬЦИ, САДИ та ДАЧІ (додаток 2).

Запропонувати пропозиції щодо запобігання ураження та захисту персоналу визначених об’єктів від факторів ураження, які утворили (можуть утворитися) джерела небезпеки.

Об’єкти небезпеки − приміщення, що орендують підрозділи фірми: в населеному пункті БЕЛЬЦИ на __________ поверсі ______________________

(На якому поверсі) (Якої кількості поверхів)

_________________________ будинку; в населеному пункті

(Якого типу будинок)

САДИ на ______________ поверсі ____________________________________

(На якому поверсі) (Якої кількості поверхів та якого типу будинок)

будинку; в населеному пункті ДАЧІ на _______________ поверсі __________

(На якому поверсі) (Якої кількості

________________________ будинку.

поверхів, якого типу будинок)

Пора року − _______________, час доби − _____ годин _____ хвилин. Метеоумови: напрям вітру − _____ градусів, швидкість вітру на висоті 1 м − __________м/с, швидкість вітру на висоті 10 м − __________м/с, температура повітря на висоті 0,5 м − ________⁰С, температура повітря на висоті 2,0 м − ________⁰С, температура ґрунту − ________⁰С, хмарність − _____________ бали (балів).

Додаток 2.2.4

Визначити ризик ураження з летальним наслідком людини вдома на протязі року, якщо вона мешкає на п’ятому поверсі цегляного будинку в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

 

Вихідні дані:

- причина загибелі – дія факторів ураження катастрофічного затоплення на будинок, яке виникає в наслідок зруйнування бетонної гравітаційної греблі водосховища під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років:

- обсяг водосховища − W, м³;

- глибина води перед дамбою (глибина прорану) − H, м;

- висота нижнього б’єфу – Н_нб, м;

- довжина прорану – В, м;

- середня швидкість руху хвилі прориву (попуску) − u, м/с;

- відстань від дамби (водоймища) до об'єкту, − R, м.

- будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;

- населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу катастрофічного затоплення один раз у 100 років.

 

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.2.

 

Таблиця 6.2.2

Варіанти завдання та значення параметрів H, Z_m, R.

 

Варіанти завдання	2,1	2,2	2,3	2,4	2,5	2,6	2,7
W ·106, м3
Н, м
Ннб, м
В, м
u, м/с
R, м

 

Порядок виконання розрахунків:

І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби.

1.1. Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту):

, год.

Значення u= 5−7м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення – u = 1,5−2,5 м/с.

1.2. Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі):

, м

де m – коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1).

1.3. Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули:

, год.

де N – максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м³/с·м − визначається за допомогою табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).

1.4. Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву узаданому створі гідровузла на відстані R:

t=m1T, год.

де m1 – коефіцієнт (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1), який залежить від R.

ІІ. За даними розрахунків з використанням табл. 6.2.2.3 (див. додаток до завдання 2) оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

 

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Примітка: якщо ступінь зруйнування об’єкту, де знаходилися люди не сприяє їхньому ураженню (ймовірність ураження заданого ступеня наближається до нуля), тоді w = 0, а це означає, що й .

 

Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·10⁶ м³, довжина прорану B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані R = 25 км від дамби до створу об'єкта.

Розв’язання завдання.

2.1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:

t_під= R /3600 u = 25·10³/3600·5=1,4 (год.).

2.2. Визначають висоту хвилі прориву:

У табл.6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:

h = mH = 0,2H = 0,2·50 = 10 (м).

2.3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:

.

Значення N знаходять у табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).

При H = 50м: N = 350 м³/с·м:

T= 70·10⁶/(3600·350·100)= 0,56 (год.).

2.4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.

У табл. 6.2.6.2.2.1 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:

t = m1T= 1,7 T= 1,7·0,56=0,94 (год.).

Висновок: h = 10 м; t_під = 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год. У зв’язку з тим, що h = 10 м > 6 м та u = 5 м/с > 3 м/с, ступінь зруйнування будинку кваліфікується що найменш висока. Ймовірність загибелі людини в таких умовах наближається до одиниці.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

.

Висновок: в наслідок події, що досліджувалася ризик загибелі людини в часи знаходження удома від впливу хвилі прориву наближається до прийнятної небезпеки – 1·10^-6.

 

 

Додаток до завдання 2.

 

Таблиця 6.2.2.1

Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій

відстані від дамби до створу об'єкту

 

Найменування параметрів	Відстань від дамби до об'єкту (R), км
m	0,25	0,2	0,15	0,075	0,05	0,03	0,02
m1		1,7	2,6

 

Таблиця 6.2.2.2

Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану

 

H, м
N, м3/с м

 

Таблиця 6.2.2.3

Параметри хвилі прориву, що визначають ступінь зруйнування об'єктів

 

Об'єкт	Ступінь зруйнування
не висока	середня	висока
h, м	u, м/с	h, м	u, м/с	h, м	u, м/с
Будівлі цегляні − 4 і більше поверхів	2.5	1,5		2,5
Цегляні малоповерхові будинки (1-2 поверхи)						2,5
Промислові будівлі без каркасні і з легким металевим каркасом		1,5			7,5
Каркасні і панельні будинки		1,5	3,5			2,5
Промислові будівлі з важким металевим або залізобетонним каркасом		1,5
Бетонні і залізобетонні будівлі	4,5	1,5
Дерев'яні будинки (1–2 поверхи)			2,5	1,5	3,5
Збірні дерев'яні будинки			2,5	1,5
Мости металеві		0,5
Мости залізобетонні		0,5
Мости дерев'яні		0,5		1,5
Шляхопроводи з асфальтобетонним покриттям				1,5
Шляхопроводи з гравійним покриттям	0,5	0,5		1,5	2,5

 

Таблиця 6.2.2.4

Відносна частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу

Причини руйнування гідротехнічних споруд	Частота, %
Руйнування основи
Недостатність водоскиду
Слабкість конструкції
Нерівномірне осідання тіла греблі
Високий тиск на дамбу
Застосування зброї
Оповзання укосів
Дефекти матеріалу
Неправильна експлуатація
Землетрус

 

 

Таблиця 6.2.2.5

Відносна частота зруйнування різних типів дамб

Тип дамби	Частота аварій, %
Земляна
Захисна з місцевих матеріалів
Бетонна гравітаційна
Арочна залізобетонна
Дамби інших типів

 

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 2:

 

, год; , м; , год; t=m1T, год; .

 

Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n – му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям.

Вихідні дані:

· причина ураження – дія негативних факторів вибуху паливо-повітряної суміші, які утворюються в наслідок зруйнування ємності під впливом землетрусу руйнівної потужності;

· кількість пропану в ємності – Q, тон;

· відстань від ємності до будинку − R, м;

· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.4.

Порядок розв’язання завдання:

Вихідні дані: Q = 100 т; R = 300 м; n – 1.

 

8. Визначають радіус зони детонації (зони I):

 

Таблиця 6.2.4

Варіанти завдання та значення параметрів n, Q, R.

 

Варіанти завдання	4,1	4,2	4,3	4,4	4,5	4,6	4,7
n
Q, тон
R, м

м.

9. Обчислюють радіус зони дії продуктів вибуху (зони II):

R₂ = 1,7 R₁ = 1,7·80 = 136 (м).

10.Знаходять радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зони III)

R₃ = 300 (м).

11. Порівнюючи відстані від офісу до центру вибуху (R₃ = 300 м) із знайденими радіусами зони I (R₁ = 80 м) і зони II (R₂ = 136 м), можна стверджувати, що будинок знаходиться в межах дії повітряної ударної хвилі (в зоні III).

12. Визначають відносну величину х:

х = 0,24 R₃/R₁ = 0,24·300/80=0,9.

Тобто x < 2.

Надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі офісу буде:

ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x ³)^0,5–1] = 60 кПа.

Приймаючи до уваги, що зону поширення (дії) ударної хвилі розподіляють на п’ять складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R₁₀₀) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔР_ф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань (R₅₀) відповідно з ΔР_ф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань (R₂₀) з ΔР_ф3 ≥ 20 кПа, слабких зруйнувань (R₁₀) з ΔР_ф4 ≥ 10 кПа і безпечну зону (R₆₋₇). з ΔР_ф5 ≤ 6−7 кПа (за міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔР_ф = 7 кПа), можна зробити висновок: офіс знаходитиметься в зоні сильних зруйнувань (ΔРф > 50 кПа).

Тоді ймовірність ураження працівника з летальним наслідком буде 0,9.

13. Розраховують ризик загибелі людини у рік:

.

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею S, м² і заввишки H, м при температурі Т₀, К утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш.

Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К₁.

Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.5.

Таблиця 6.2.5

Варіанти завдання та значення параметрів Т₀ , К; Н, м; S, м³; К₁

 

Варіанти завдання	5,1	5,2	5,3	5,4	5,5	5,6	5,7
Т0 ,К.
Н, м	2,5	2,5	3.0	3.0	3.5	3.5	2.5
S, м3
К1

Порядок виконання завдання.

Вибухи газо і параповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлограційного горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.

Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:

ΔР_ф = (М_г Q_г P₀ Z)/(V_в ρ_п С_п Т₀ К₁), (5.1)

де М_г – маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;

Q_г – питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 5.1 додатку до завдання 5);

P₀ – початковий тиск в приміщенні (P₀ = 101 кПа);

Z – частка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z = 0,5);

V_в – вільний обсяг приміщення − 80% від його повного (V_п) обсягу, м³ .

Ρ_п – густина повітря до вибуху, кг/м³. При температурі повітря до вибуху − Т₀, в розрахунках пропонується приймати ρ_п – 1,225 кг/м³ ;

С_п − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·⁰К); приймають, що С_п = 1,01·10³ Дж/(кг·⁰К);

К₁ – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К ₁ = 2 або 3;

Т₀ – початкова температура повітря в приміщенні, ⁰К.

 

Приклад. В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею 10 м² і заввишки 2,5 м при температурі 20⁰С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К₁ = 2 і К₁ = 3.

Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К₁ = 2 і 3.

Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?

Виконання завдання:

ΔР_ф = (М_г Q_г P₀ Z)/(V_в ρ_п С_В Т₀ К₁)

5. М_г = ρ_п V_в; V_в = 0,8 V_п = 0,8·10·2,5 = 20 (м³);

М_г = V_в · ρ_п /К₁ = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).

6. За допомогою табл. 5.1 додатку до завдання 5 для пропано-повітряної суміші при Т₀ = 293 ⁰К визначають Q_г, яка дорівнює 2,8·10⁶ Дж/кг.

7. В розрахунках приймаються значення параметрів: Р₀ = 101 кПа; Z = 0,5; ρ_п = 1,225 кг/м³; С_п = 1,01·10³ Дж/(кг·⁰К).

8. Підставляють значення параметрів у формулу (5.1) і отримують:

ΔР_ф = 119 кПа при К₁ = 2; та ΔР_ф = 80 кПа при К₁ = 3.

5. Знайдені у п. 4 значення ΔРф порівнюють із значеннями цього параметру для зон смертельних уражень та суцільних зруйнувань і надмірним тиском ΔР_ф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань відповідно з ΔР_ф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань з ΔР_ф3 ≥20 кПа, слабких зруйнувань з ΔР_ф4 ≥10 кПа і безпечних умов з ΔР_ф5 ≤ 6−7 кПа. За міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔР_ф = 7 кПа.

Висновок: в першому випадку приміщення опиняється в зоні суцільних зруйнувань, у другому – в зоні сильних зруйнувань.

Згідно характеристик визначених зон ураження ймовірність не ураження людини буде: в першому випадку –1–1 = 0, в другому – 1 – 0,9 = 0,1.

Перша допомога ураженим: в першому випадку – недоцільна; у другому така: протишокова терапія, зупинка кровотечі, відновлювання серцевої та дихальної діяльності, іммобілізація ушкоджених кісток, введення знеболюючих засобів, накладання стерильних пов’язок.

Додаток до завдання 5

 

Таблиця 6.2.5.1

Фізико-хімічні і вибухонебезпечні властивості деяких речовин

 

Речовина	ρ, кг/м3	Рmax, МПа	Q, МДж/кг	КМВ з повітрям, %	Ρс, кг/м3	Qс, МДж/кг	Yс	D, м/с	WTc
Метан	0,716	0,72	50,0	5,0-16,0	1,232	2,76	1,256		0,527
Пропан	2,01	0,86	46,4	2,1-9,5	1,315	2,80	1,257		0,535
Бутан	2,67	0,86	45,8	1,8-9,1	1,328	2,78	1,270		0,486
Ацетилен	1,18	1,03	48,2	2,5-81	1,278	3,39	1,259		0,651
Оксид вуглецю	1,25	0,73	10,1	12,5-74,0	1,280	2,93	1,256		0,580
Аміак	0,77	0,60	18,6	15,0-28,0	1,180	2,37	1,248		0,512
Водень	0,09	0,74	120,0	4,0-75,0	0,933	3,42	1,248		0,648
Етилен	1,26	0,886	47,2	3,0-32,0	1,285	3,01	1,259		0,576

 

С_п − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·⁰К); для розрахунків приймають: С_п = 1,01·10³ Дж/(кг·⁰К).

ЗАВДАННЯ 3

Тема 3: Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Завдання на тему: Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. (Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в хімічному відношенні).

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в хімічному відношенні.