Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу набувача.
Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача (ст. 755 ЦК України).
У разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з ухиленням набувача від його виконання відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
У цьому разі витрати, понесені набувачем на утримання та догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
У разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може" залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.
Обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було предметом договору.
Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було предметом договору, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом (ст. 757 ЦК України).
Якщо у набувача майна немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач знову стає власником цього майна. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.
У разі припинення юридичної особи-набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду).
У разі ліквідації юридичної особи-набувача право власності на майно, передане на підставі договору довічного утримання (догляду), переходить до відчужувача.
Якщо внаслідок ліквідації юридичної особи-набувача майно, що було передане їй за договором довічного утримання (догляду), перейшло до її засновника (учасника), до нього переходять права та обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду).
ВИСНОВКИ
. Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний рішенням суду: а) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; б) на вимогу набувача.
2. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
Пожизненное содержание (уход)
Договором пожизненного содержания (ухода) называется договор, по которому одна сторона (отчуждатель) передает другой стороне (приобретателю) в собственность жилой дом, квартиру или их часть, другое недвижимое имущество или движимое имущество, имеющее значительную ценность, взамен чего приобретатель обязуется обеспечить отчуяодателя содержанием и (или) уходом пожизненно.
Правовая цель договора — переход имущества в собственность от отчуждателя к приобретателю, а также удовлетворение потребностей отчуждателя в содержании и (или) уходе.
Юридическая характеристика. Договор пожизненного содержания (ухода) является реальным, односторонним и возмездным.
Кроме этого, договор пожизненного содержания (ухода) является алеаторным (рисковым) договором, поскольку размер материального обеспечения (в денежном выражении) может оказаться больше или, наоборот, меньше стоимости отчужденного имущества.
Стороны договора пожизненного содержания (ухода) — отчуждателъ и приобретатель имущества.
Отчуждателем может быть только физическое лицо независимо от его возраста и состояния здоровья.
Приобретателем может быть как совершеннолетнее дееспособное физическое лицо, так и юридическое лицо.
Существенными условиями договора пожизненного содержания (ухода) являются предмет и виды материального обеспечения и (или) ухода (попечения).
Предметом договора может быть жилой дом, квартира или их часть, другое недвижимое имущество или движимое имущество, имеющее значительную ценность.
Материальное обеспечение может выражаться в виде питания, одежды, ухода, лечения
При возникновении потребности обеспечить отчуждателя другими видами материального обеспечения и ухода споры разрешаются в соответствии с принципами справедливости и разумности.
Форма договора пожизненного содержания (ухода) — письменная. Кроме этого, договор пожизненного содержания (ухода) подлежит нотариальному удостоверению, а договор пожизненного содержания (ухода), по которому передается недвижимое имущество, подлежит также государственной регистрации.
Отчуждатель имущества обязан:
— предупредить приобретателя о недостатках имущества, которое отчуждается по договору; — предупредить приобретателя о всех существующих обременениях передаваемого имущества.
Приобретатель имущества обязан:
— обеспечивать отчуждателя содержанием и (или) уходом пожизненно; в случае смерти отчуждателя похоронить его, даже если это не было предусмотрено договором.
Договором приобретатель может быть обязан обеспечить отчуждателя или третье лицо жильем в доме (квартире), переданном ему по договору пожизненного содержания (ухода).
