Теми практичних занять (24 год.)

Додаток 3

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний педагогічний університет

імені А.С. Макаренка

 

Кафедра української літератури

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з

науково-педагогічної (навчальної) роботи

_____________Кудренко А.І.

«____» _____________2015 р.

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Галузь знань 0203 Гуманітарні науки

напрям підготовки: 6.020303

спеціальність: 6.020303 Філологія* Українська мова і література

 

 

Факультет іноземної та слов’янської філології

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

СУМИ – 2015

Робоча програма „ МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ” для студентів 4 курсу за напрямом підготовки 6.020303 Філологія*,„Українська мова і література” («31» серпня 2015 р.)

 

 

Розробник: Захарова В.А., к. пед.н., доцент

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української літератури

 

Протокол № 1 від «31» серпня 2015 р.

 

 

Завідувач кафедри _________________ проф. Горболіс Л.М.

(підпис)

 

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки 6.020303 Філологія*. Українська мова і література

Українська мова і література

Протокол № 1 від „ ____ ” _________ 2015 р.

 

 

Голова ___________________ проф. Статівка В.І.

(підпис)

 

 

 

1. Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 3, 5	Галузь знань   0203 Гуманітарні науки	Нормативна (за вибором)
Напрям підготовки 6.020303 Філологія* Українська мова і література
		Рік підготовки:
Змістових модулів – 3	2-й	-й
Контрольна робота: Скласти методичні рекомендації вчителю літератури до вивчення постаті письменника та його творчості на уроці української літератури	Семестр
Загальна кількість годин – 105	7-й	8-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента – 4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	16 год.	год.
Практичні, семінарські
24 год.	год.
Лабораторні
год.	год.
Самостійна робота
65 год.	год.
Індивідуальні завдання:-----
Вид контролю: екзамен

 

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Програмою шкільного курсу української літератури, зарубіжної літератури та методики навчання передбачається активізувати процес підготовки вчителя-словесника. Лекційні та практичні заняття сприятимуть виробленню у студентів переконань у необхідності творчого пошуку шляхів навчання і виховання учнів засобами художнього слова. У процесі проведення практичних занять студенти повинні оволодіти навичками календарно-тематичного планування, навчитися визначати освітньо-виховні завдання уроку, обґрунтовувати його структуру, вибирати раціональні форми й методи проведення уроків вивчення творів різних жанрів, позакласної роботи тощо. Процес моделювання уроків чи їх фрагментів сприятиме виробленню навичок організації діяльності учнів та творчого використання плану-конспекту уроку.

Метою та завданням навчального курсу є:

- навчити осмислювати творчість письменників, які вивчаються в школі;

- навчити вибирати й застосовувати раціональні форми й методи проведення уроків літератури;

- сприяти формуванню переконань у необхідності творчого пошуку шляхів навчання і виховання учнів засобами літератури;

- активізувати процес підготовки вчителя-словесника.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

- шляхи аналізу художнього твору на уроках літератури;

- різні форми зацікавлення учнів неповторною особистістю митця;

- форми і методи вивчення усної народної творчості в 5-9 кл., 10-11кл.;

- різноманітність форм і прийомів організації самостійної роботи учнів на уроках літератури;

- основні вимоги до знань та вмінь учнів з літератури;

- перебудовувати свої знання відповідно до мети уроку й конкретної ситуації;

- критерії оцінювання знань, умінь і навичок учнів з літератури;

вміти:

- складати перспективне, календарно-тематичне, поурочне планування;

- аналізувати літературу з проблеми пошуку оптимальних шляхів вивчення особистості письменника та художнього твору в школі;

- моделювати уроки літератури в аудиторних умовах;

- проводити уроки літератури (або фрагменти уроків) в школі;

- робити навчальний матеріал доступним і цікавим для учнів;

- застосовувати методи і прийоми залежно від рівня розумових сил учнів, характеру матеріалу;

- формувати національну свідомість, кращі моральні якості учнів засобами художнього слова;

- визначати освітньо-виховні завдання уроку, обґрунтовувати його структуру;

- організовувати навчально-пошукову діяльність учнів;

- використовувати інформаційно-комп’ютерні технології в навчальному процесі з літератури.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи навчання літератури в школі

Змістовий модуль 2. Методологічні засади шкільного аналізу художнього твору

Змістовий модуль 3. Вивчення літературознавчого матеріалу. Інновації в методиці навчання літератури

4. Структура навчальної дисципліни

 

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
Денна форма	Заочна форма
Усього	у тому числі	Усього	у тому числі
лек	пр	лаб	ср	лек	пр	лаб	ср
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи навчання літератури в школі
Тема 1. Методи навчання літератури в їх особистісній спрямованості на учня
Тема 2. Методичні основи проведення уроку літератури
Тема 3. Методологічні засади і типологія шкільного аналізу художнього твору
Тема 4. Особливості аналізу творів різних родів та жанрів. Шкільний аналіз епічних творів
Тема 5. Вивчення ліричних творів у школі
Разом за змістовим модулем 1
Тема 6. Особливості вивчення драматичних творів
Тема 7. Вивчення життєпису та індивідуального стилю письменника
Тема 8. Специфіка уроків позакласного читання
Тема 9. Теоретико-методологічні засади уроків літератури рідного краю
Тема 10. Засади застосування наочності в літературній освіті
Разом за змістовим модулем 2
Змістовий модуль 3. Вивчення літературознавчого матеріалу. Інновації в методиці навчання літератури
Тема 11. Технологія засвоєння теоретико-літературних понять та опрацювання літературно-критичних статей						-			-	-
Тема 12. Філософсько-психологічні засади інноваційної діяльності в галузі літературної освіти. Інформаційні технології у навчанні літератури
Тема 13. Позакласна робота з літератури як засіб формування особистості учня
Тема 14. Проблемність на уроці літератури
Тема 15. Форми роботи над мовою художнього твору та мовленням учнів
Усього за 3 змістовим модулем
Усього годин

5. Теми лекційних занять

	Методи навчання літератури в їх особистісній спрямованості на учня. Методичні основи проведення уроку літератури. Проблемність на уроці літератури
	Методологічні засади і типологія шкільного аналізу художнього твору. Основні етапи роботи над художнім твором
	Особливості аналізу творів різних родів та жанрів. Шкільний аналіз епічних творів. Вивчення в школі усної народної творчості
	Вивчення ліричних творів у школі. Цілісність аналізу поетичних творів на уроці літератури. Особливості вивчення драматичних творів. Специфіка уроків позакласного читання
	Вивчення життєпису та індивідуального стилю письменника на уроці літератури. Теоретико-методологічні засади уроків літератури рідного краю
	Технологія засвоєння теоретико-літературних понять та опрацювання літературно-критичних статей Розвиток мовлення учнів у процесі вивчення літератури. Форми роботи над мовою художнього твору та мовленням учнів. Письмові роботи з літератури
	Література як засіб формування особистості школяра. Позакласна робота з літератури як засіб формування особистості учня.
	Засади застосування наочності в літературній освіті. Філософсько-психологічні засади інноваційної діяльності в галузі літературної освіти. Інформаційні технології у навчанні літератури
	Усього

 

Усього – 16 год.

Теми практичних занять (24 год.)

№ п/п	Тема	Год.
	Методологічні засади шкільного аналізу художнього твору. Основні етапи роботи над художнім твором у 5-6 класах
	Форми і методи вивчення біографії письменника в школі. Особистість письменника на уроці літератури.
	Шкільний аналіз фольклорних творів
	Вивчення в школі епічних творів. Планування системи уроків вивчення літературної теми в старших класах. Розробка студентами одного з уроків вивчення епічного твору в 9-11кл. Складання розгорнутого конспекту
	Цілісність аналізу ліричних творів у середніх та старших класах. Моделювання уроку.
	Проблема вивчення драматичних творів у школі Розробка фрагментів уроку вивчення драматичного твору. Моделювання їх.
	Уроки літературного краєзнавства в системі літературної освіти учнів
	Створення системи уроків позакласного читання в середніх та старших класах.
	Проблемне навчання – важливий засіб підвищення ефективності уроку літератури.
	Ознайомлення з матеріалами навчального посібника В.Шуляра «Сучасний урок української літератури»
	Основні положення екзистенційно-діалогічної концепції викладання літератури. Проекти як інноваційна форма роботи на уроці літератури
	Методика вивчення на уроках літератури теоретико-літературних понять
	Усього

 

6. Самостійна робота (32 год.)

№ п/п	Назва теми	Год.
	Програмно-методичне забезпечення шкільного курсу української та зарубіжної літератури
	Використання методів літературознавчого дослідження в школі
	Функції та структура навчальних завдань з літератури
	Методика шкільного аналізу художнього твору
	Проблемність на уроці літератури літератури
	Презентація професії вчителя-словесника.
	Проблема вивчення біографії письменника на уроці.
	Робота з текстом на уроці літератури
	Інноваційні форми в шкільному курсі вивчення літератури
	Оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Література як засіб формування особистості учня
	Складання конспекту уроку літератури з використанням суміжних видів мистецтв
	Інформаційні технології у вивченні української літератури
	Відвідування уроку. Аналіз відвіданого уроку літератури в середній школі.
	Процес вивчення в школі індивідуального стилю письменника
	Ознайомлення з матеріалами навчального посібника В.Шуляра «Сучасний урок української літератури»
	Методика вивчення на уроці літератури теоретико-літературних понять
	Обговорення досягнень сучасної методичної думки.
	Специфіка вивчення на уроці літературно-критичних праць
	Позакласна та позашкільна робота з літератури
	Здійснення методичної допомоги школі
	Проведення уроку літератури силами студентів у школі та його обговорення
	Творча зустріч студентів з учителем української літератури вищої категорії школи № 9 міста Суми Ревою Н.В.
	Разом

Завдання для самостійної роботи студентів:

До розділів:

Теоретико-літературні та методичні засади аналізу художнього тексту. Методологічні підходи до шкільного аналізу художнього твору

1. Побудуйте урок так, щоб образне безпосереднє сприйняття твору передувало аналізу, а аналіз слугу­вав глибинному пізнанню образу, осягненого емоція­ми та інтуїцією. Поясніть логіку структури заняття.

2. Підготуйте тези вступного заняття, присвячено­го специфіці мистецтва слова та його зв'язкам з ре­аліями життя. Уведіть у теоретико-літературний матеріал приклади з художніх творів.

3.Які форми роботи поза логіко-понятійним аналізом художнього твору слід використовувати вчи­телеві? У чому їх сенс? Наведіть приклади.

4. Поясніть завдання викладання української літе­ратури, спираючись на психолого-лінгвістичну теорію О.Потебні.

Класифікація методів на основі характеру спільної діяльності учителя та учня

1. Розкрийте суперечність теорії методів викладан­ня літератури Г. Іоніна. У чому наукова новизна запро­понованої ним концепції? На матеріалі одного з творів (циклу, збірки) роз­робіть різноманітні прийоми методу художньої інтер­претації (за Г.Іоніним).

3. Сплануйте урок, на якому домінуватиме метод шкільної літературної критики. Напишіть тези аналізу обраного вами твору в аспектах публіцистичної та історико-літературної критики.

4. Які типові проблеми виникають у вчителя й учнів у процесі застосування методу шкільної літера­турної критики? Запропонуйте шляхи розв'язання їх.

5. На матеріалі однієї з монографічних тем визначте літературознавчі проблеми, які ви інформативно роз­криватимете на уроці, а також виберіть такі, котрі ви спільно порушуватимете й досліджуватимете з учнями.

Вивчення літературно-критичних статей: мета та прийоми опрацювання

1. Назвіть чинники звернення школярів до літера­турно-критичної статті. Прокоментуйте кожен з них прикладами.

2. Проаналізуйте чинні програми для старшої шко­ли та коледжів з погляду добору наукових статей для опрацювання. Висловіть пропозиції, як покращити на­уковий рівень викладання.

3. Розкрийте складники підготовчої роботи до сприймання наукової статті. Сплануйте підготовку до опрацювання певної статті з учнями.

4. У чому особливості читання наукової праці порівняно з художнім текстом? Визначте завдання вчителя як організатора такого читання.

5. Прокоментуйте дидактичну технологію опрацю­вання літературно-критичної статті в школі. Наведіть приклади її реалізації на матеріалі відносно заверше­ного наукового уривка (напишіть план, тези, конспект, виписки, складіть систему запитань для їх самостійно­го формулювання учнями).

6. До однієї зі статей сформулюйте завдання, які потребували б цитування наукового тексту. Назвіть та проілюструйте прикладами форми ви­користання вчителем цитат з літературознавчих праць, щоразу аргументуючи доцільність цитування.

Елементи методів літературознавчого дослідження в їх шкільному застосуванні

1. Проаналізуйте один з творів з потужним автобіо­графічним мотивом крізь призму життя та особистості його автора (наприклад, "І виріс я на чужині..." Т.Шев­ченка, "Сад Гетсиманський" Івана Багряного). Сформу­люйте відповідні завдання для його шкільного розгляду.

2. Підготуйте методичні рекомендації для дослі­дження літературного портрета письменника в Малій академії наук.

3. Розкрийте один з етапів життя письменника, залу­чаючи його твори відповідного змісту (наприклад, ди­тинство і юність В.Симоненка у фактах і власній поезії).

4. Через біографію та інтуїтивне проникнення у внутрішній світ митця поясніть історію написання його твору: задум, спонуки, чинники. Приміром, підготуйте розповідь такого типу про поезію Олега Ольжича.

5. Напишіть сценарій літературного вечора (або не­стандартного заняття) з поєднанням біографічного та художнього матеріалів. Наприклад, "Інтимна лірика Лесі Українки", "Остап Вишня: усмішка крізь сльози".

6. Сформулюйте проблеми та пошукові завдання за романом у віршах "Маруся Чурай" Л. Костенко так, щоб через твір розкрити історичну долю нації та її ментальність.

7.Накресліть таблицю періодизації історії україн­ської літератури XX ст., підготуйте коментарі до кожно­го періоду, тлумачачи через літературу історію народу і навпаки.

8. Застосовуючи еволюційний підхід, підготуйте теоретико-літературну лекцію про роман як жанр. Проілюструйте її творами, внесеними до шкільної програми.

9. Застосуйте компаративний метод для аналізу образів України та Петербурга у творчості Т.Шевчен­ка і М.Гоголя. Складіть відповідну систему запитань для евристичної бесіди.

11. Доберіть вірші українського та зарубіжного по­етів для порівняльного аналізу на занятті (як-от Лесі Українки та Г. Гайне).

13. Побудуйте одне із занять як дослідження пев­ного мандрівного сюжету, образу, мотиву в літерату­рах - українській та зарубіжних (образ Ісуса Христа, Дон Жуана, мотив чистого мистецтва, сюжет родинної хроніки тощо).

1. Проілюструйте за В.Дільтеєм метод пояснення і метод розуміння, доберіть відповідний матеріал: у пер­шому разі теоретико-літературного характеру, у дру­гому - художнього.

2. Розробіть систему запитань для аналізу одного з літературних героїв, аби учні осягнули його шляхом "вживання —> співпереживання —> вчування". Напри­клад, висловіть власне розуміння душі Марусі Чурай з однойменного роману Л. Костенко, супроводжуючи його низкою завдань, які спонукали б інтуїтивно про­никнути у сферу душі закоханої піснярки.

З.Як навчити школярів розуміти ліричне Я в по­езії? Запропонуйте теми читацьких есе, свої коментарі до них та відповідні настанови за обраним вами лірич­ним циклом (наприклад, "Історія кохання героя інтимної лірики В.Симоненка").

4. Застосуйте формальний метод як один з аспектів аналізу художнього твору. Які завдання ви поставите учням?

5.Як уникнути типової хиби шкільного аналізу ху­дожнього твору - ігнорування його поетики? Яке місце ви відведете формальному методу у своїй викла­дацькій діяльності?

Елементи літературознавчих методів XX cm. у викладацькій роботі

І.На матеріалі одного з епічних або ліро-епічних текстів розробіть методичну модель вивчення струк­тури твору: цілісно окресліть його, складіть план з на­звами підструктур, дослідіть їхні взаємозв'язки й підпорядкованість провідній ідеї, сформулюйте відповідні завдання і настанови учням.

2. Яке місце в аналізі художнього твору посідає ви­вчення образів оповідача (наратора) і читача (нарататора)? Напишіть конспект уроку-дослідження авторсь­кої позиції у творі та поетики її художнього вираження (наприклад, у романах О.Гончара "Собор", Василя Бар­ки "Жовтий князь", У.Самчука "Марія" тощо).

4. "Пройдіть" текстами кількох ліричних творів (віршів, поезій у прозі) і розкрийте своє розуміння шляхів утворення значень. Чому таке тлумачення вва­жають близьким до психології творчості?

7. Індивідуальні завдання

1. На прикладі конкретної теми запропонуйте шляхи вироблення у школярів «звичку і потребу мислити, щоб вони не сприймали істину як готовий предмет, а відкривали її» (цит. за збіркою статей Н. Каменської «Проблеми вивчення української літератури»).

2. Скласти десять основних вимог до фахової підготовки вчителя.

3. З’ясувати суть психолого-педагогічних засад навчання української та зарубіжної літератури в загальноосвітній школі.

4. Назвіть принципи структурування уроку літератури.

5. Як в одній науково-методичній публікації вирішується конкретна методична проблема?

6. Які проблеми методики навчання літератури порушуються у збірці статей Н. Каменської «Проблеми вивчення української літератури»?

7. Підготуйте методичні рекомендації для дослідження літературного портрета письменника в Малій академії наук.

8. Сформулювати теоретичні основи навчання української та зарубіжної літератури в школі.

9. Охарактеризуйте основні положення концепції літературної освіти.

10. На матеріалі однієї з монографічних тем визначте літературознавчі проблеми, які ви інформативно розкриватимете на уроці, а також виберіть такі, котрі ви спільно порушуватимете й досліджуватимете з учнями.

11. Поясніть завдання викладання літератури, спираючись на психолого-лінгвістичну теорію О. Потебні.

12. Із філософських позицій аргументуйте необхідність у викладацькій роботі застосування особистісного підходу до учня та розвитку його вміння висловлювати свої думки.

13. Назвіть напрями сучасних методів викладання та проілюструйте їх прикладами навчання літератури.

14. Поміркуйте, у чому особливість використання термінів технологія та інформація в методиці викладання літератури?

15. Поміркуйте, який педагогічний аспект – дидактичний, виховний, розвивальний – має давати урок літератури?

16. Проведіть у студентській групі захист однієї з дискусійних тем: розкрийте її дискусійний потенціал, змоделюйте його реалізацію, спрогнозуйте шляхи обговорення і його висновки.

17. Поміркуйте, чому змістовий модуль є центральною ланкою модульно-розвивальної системи навчання? Які його завдання?

18. Розробіть річний темарій учнівських доповідей як свою співпрацю з філологічно обдарованою молоддю. За основу візьміть програму з літератури для старшої школи.

19. Запропонуйте власне бачення критеріїв сучасного уроку літератури в 10 – 11 класах.

20. Який інноваційний метод вивчення літератури в школі вас найбільше зацікавив під час відвідування уроків у школі? Як ви втілюватимете його в практику?

21. Скласти методичні рекомендації вчителю до проведення уроку літератури рідного краю (клас та постать письменника обирається студентом самостійно).

22. Назвіть чинники звернення школярів до літературно-критичної статті. Прокоментуйте кожен із них конкретними прикладами.

23. Поміркуйте, як ступінь інтелектуально-методичної активності вчителя впливає на можливості застосування ним новітніх педагогічних технологій?

24. Укажіть чинники залучення Біблії на уроці літератури.

25. Подумайте, в чому особливість уроків – психологічних досліджень? Які положення та категорії психології доцільно на них застосовувати?

26. Яку роль у навчанні української літератури відіграють інформаційні технології?

27. Підготуйте медіа-презентацію однієї з програмових літературних тем.

28. Укажіть розділи літературознавства і визначте, що саме з кожного розділу використовує методика?

29. Доведіть, що риторика, піїтика, усна народна творчість є витоками методики навчання літератури.

30. Обґрунтуйте найактуальнішу, на вашу думку, вимогу до педагога, висунуту науковцями. Яким має бути образ сучасного вчителя літератури – майстра свого фаху.

31. Які принципи викладання літератури вирізняють уроки літератури з-поміж інших шкільних предметів?

32. Що означає вислів: “Щоразу вчитель, йдучи на урок, йде на педагогічний ризик”? Висловити власну думку.

33. Зробити критичний огляд 2 – 3 науково-методичних журналів для вчителя-словесника за останній календарний рік. Які проблеми, на ваш погляд, виявилися найбільш актуальними? Як вони вирішуються на сторінках науково-методичних журналів?

34. Назвіть основні вимоги до роботи з текстом на уроці літератури.

35. Продемонструвати роботу з текстом на прикладі конкретного твору.

10. Розподіл балів, які отримують студенти на екзамені

Поточне тестування та самостійна робота

Самостійна робота

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

Змістовий модуль

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

Т13

Т14

Т15

За кожну тему по 5балів

 

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
для екзамену	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
82-89	В	добре
74-84	С
65-73	D	задовільно
60-64	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

Методичне забезпечення

1. Шкільний курс української літератури, зарубіжної літератури та методики викладання. Програма навчального курсу. – СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. – 24 с.

2. Захарова В.А., Каменська Н.П. Переддипломна практика з української літератури

3. Особистість письменника на уроці літератури: Навч. пос. – Суми: Слобожанщина,”1997. – 200с.

4. Літературне краєзнавство: Навчальний посібник для учнів. – Суми, 2002.

5. Літературне краєзнавство: Посібник для студентів-філологів, учителів і учнів шкіл: Вид. 2, доп. – Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2011. – 240 с.

6. Захарова В.А. До проблеми виховних можливостей уроків літератури // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. – К.: НПУ, 1999. – Вип. 2. – С.331-336.

7. Захарова В.А. Роль Івана Франка в історії методики викладання літератури (за оповіданням «Борис Граб») //УЛ в ЗОШ.—2008.—№9.—С.25-27.

Методичні рекомендації

В останнє десятиліття проблемі викладання літератури приділено багато уваги, що засвідчено змістовим компонентом науково-методичних журналів. З’явилися різні технології, концепції вивчення л-ри в загальноосвітніх закладах. І якщо слово концепція не суперечить змісту літературної освіти, то термін технології ріже вуха, адже література - це вид мистецтва, що впливає на естетичні смаки і здатне ввести учнів, студентів у світ прекрасного, що є метою літературної освіти, орієнтуючись на концепцію літературної освіти. В Україні існує на сьогодні кілька сучасних концепцій освіти. Спостерігається помітне пожвавлення наукової і методичної роботи в цій царині, що пояснюється загальною тенденцією гуманізації освітніх процесів. Як свідчить робота зі студентами, їхня підготовка аналізувати твір на уроці літератури, майбутні вчителі мають невисокий рівень умінь працювати з твором. Ще більше виникає проблем, коли пропонується робота над художньою мовою. Виділяючи навіть найбільш поширені тропи – порівняння, метафору та епітет, студентам часто важко визначити їх функцію, роль у вірші, у передачі чи створенні поетичного образу тощо. При формулюванні питань до роботи над текстом епічного чи ліричного твору студенти намагаються оминути завдань, пов’язаних з образністю, фонікою тексту. Тому при вивченні дисциплін літературознавчого циклу варто конкретну увагу приділити цій проблемі. Адже аналізом твору студенти і вчителі л-ри займаються ледве не кожного уроку.

Цікавою та пізнавальною є концепція С. Жили про вивчення л-ри у взаємозв’язках з різними видами мистецтва. Такий підхід до вивчення літератури здатен впливати на естетичний світ особистості, тобто здатен формувати естетичні смаки, викликати певні почуття, зокрема створити атмосферу співпереживання, емоційну атмосферу сприймання мистецтва, коли культура наближається до особистості, до індивідуального світосприймання. А якщо такий стан буде досягнено, то читацька аудиторія – учнівська чи студентська – байдужою не вийде з заняття. Згадуються слова Б. Степанишина: Якщо після дзвоника ваші вихованці продовжують жваво обговорювати порушені на занятті проблеми, це велике ваше досягнення як вчителя. Йде мова про зворушення, зацікавлення учня чи студента художнім словом, навчальним матеріалом з л-ри. Звичайно, вивчати л-ру у взаємозв’язках з іншими видами мистецтва – це не прерогатива, це лише другорядний або допоміжний чинник, але той, який доцільно використовувати, бо він здатен принести позитивні результати. Методична ідея вивчати л-ру у взаємозв’язку з образотворчим мистецтвом не нова. С. Жила презентує вивчення л-ри у взаємозв’язках із образотворчим мистецтвом, музикою. Така взаємодія сприяє не тільки удосконаленню літ-ої освіти, але й веде до розуміння загальних законів розвитку мистецтва, до усвідомлення того, що в історії культури немає нічого випадкового. Як засвідчує звітна документація студентів 5-го курсу, під час практики спостерігаємо невиправданий мінімум використання наочності, застосування літературно-мистецьких зв’язків при вивченні л-ри в старшій школі. Тому при підготовці студентів до практики цей недолік буде враховано.

Екзистенціально-діалогічна концепція Г. Токмань покликана реалізувати низку завдань літ-ої освіти, серед яких – сформувати здатність творчо сприймати прочитане, уміння критично мислити, висловлювати власну думку, обґрунтовані судження, сприяти самовизначенню особистості. Філософія екзистенціалізму використовується в українському літературознавстві як інтерпретаційна основа дослідження конкретного художнього тексту і відповідає стратегічним напрямкам реформування школи. Відповідно до філософії екзистенціалізму людина (а значить учень) мислиться як частина нації, як представник народу. Отже, така філософія відповідає ментальності українців. Тому вивчення л-ри у контексті екзистенціально-діалогічної парадигми передбачає сприймати учня як суб’єкта літературної освіти, який перебуває в процесі екзистенційного вибору. Викладати л-ру екзистенціально передбачає створити ситуацію вибору, так званої екзистенційної зустрічі з іншим «я» - героєм чи автором твору. Викладач чи вчитель коментує текст, тлумачить фрагмент тексту, пропонує учням чи студентам власне розуміння тексту, виробляє в учнів уміння самостійно тлумачити текст художнього твору. Створюються діалогічні відносини, що є пріоритетним критерієм заняття з л-ри. У процесі роботи над текстом учні чи студенти доходять певних думок, чужі думки не нав’язуються. У філософії екзистенціалізму обов’язковим є діалогічне проникнення в текст. Звідси й основні принципи цієї екзистенціально-діалогічної концепції Г.Токмань – діалогізм та проблемність. Є багато позитивних моментів у застосуванні цієї концепції, не ігнорується право учня на вибір власної позиції. Приватні бесіди з учителями-словесниками свідчать, що перевіряючі методичні установи визнають власну думку учня про твір як пріоритетну, хоча ніхто не відміняв пріоритетність скрупульозної роботи учня над текстом твору.

З’явилася концепція вивчення л-ри в генологічному аспекті. Звичайно, вона може практикуватися в класах філологічного профілю з огляду на поглиблене засвоєння генологічних знань, вирішення теоретико-літературних завдань, опанування жанрової природи твору.

Технологічна концепція пропонує вчителю продумувати технологію вивчення твору, образу, теми, тобто учитель має скласти систему питань, за якою буде йти для досягнення певного результату. Прихильники даної технології пропонують так звані технологічні схеми аналізу епічного, ліричного, драматичного твору. В. Шуляр, наприклад, вважає, що «технологізація процесу викладання л-ри – це той шлях, який веде до створення логічно вмотивованих і цілісних систем педагогічної діяльності». Таке твердження для фахової підготовки студента-філолога є продуктивним. В. Шуляр пропонує перехід від календарного до програмно-тематичного планування. А.Ситченко, презентуючи технологічний підхід під час аналізу твору, використовує ще й такий термін, як алгоритм діяльності учнів, тобто систему розумових операцій або завдань, які повинні вирішити учні на уроці.

Останні роки в практику словесника входять тестові технології, до яких спостерігається двозначне ставлення. Українська освіта ввійшла до Болонського процесу і використання тестових технологій стало нагальною вимогою часу. Експерти відзначають, якщо раніше увага приділялася викладанню, то відтепер акцентується на тому, що конкретно учні мають вивчити в результаті навчання в школі. МОН дотримується думки, що вчителі повинні правильно організовувати і проводити тестування, продемонструвати позитивні можливості використання тестових завдань. У цьому контексті серйозні вимоги висуваються до студента як майбутнього вчителя л-ри. МОН вважає хибною думку про те, що мистецтво й творчість тестами виміряти неможливо. Така практика є традиційною для Америки, Великобританії з 1959 року. Основою вивчення л-ри в школі є робота над текстом, інтерпретація й аналіз у єдності форми та змісту, засвоєння історико-літературних і теоретико-літературних відомостей і фактів. Тому МОН визначає основні об’єкти тестового оцінювання: аналіз літ-их творів, літ-ого процесу, змісту творів, біографічних відомостей і теоретико-літературних понять. МОН порушує питання валідності тестів – їх повноцінності, репрезентативності. Тестові завдання мають охопити не окремі розділи, а всі, пропорційно до кількості часу.

12. Рекомендована література

Базова

1. Андрусенко В.Диспут на уроці літератури в гуманітарній програмі виховання // Дивослово. – 1999. — №4.

2. Андрусенко В.До проблеми викладання літератури в сучасній школі// Дивослово. – 1999. — №12.

3. Богданова О.Ю., Леонов С.А., Чертов В.Ф. Методика преподавания литературы. – М.: Akademia, 1999. – 400 с.

4. Бондаренко Л. Про вимоги до списку використаних джерел //УЛ в ЗОШ.—2009. - №7-8.—С.33-35.

5. Волошина Н. Уроки позакласного читання у старших класах: Пос. для вчителя. – К.: Рад. шк., 1988. – 174 с.

6. Волошина Н.Вивчення української літератури в 5 класі: метод. пос. – К.: Пед. думка, 1997. – 144 с.

7. Гомон П. Чи зможемо перейти Рубікон (До питання концепції літературної освіти) // Дивослово. – 2000. — №10. – С. 39-43.

8. Гомон П.До проблеми сучасного прочитання літературних творів // Дивослово. – 2001. — №2.— С.41-43.

9. Домінанти духовного світу українців: навчальний посібник. – Суми: Університетська книга, 2010. – 300 с.

10. Домчук М. Тестові технології у процесі вивчення української літератури в школі. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2010. – 60 с.

11. Жила С. “Минуть десятиліття, і ми воскреснемо в народній пам’яті...”(Вивчення повісті І. Багряного “Огненне коло” в школі)//УЛ в ЗОШ.—2003.—№1.—С.43-49.

12. Каменська Н.П. Остерігаймо учнів від національної обмеженості і вузькоглядності // Рідна школа. – 2000. — №10. – С.30-33.

13. Каменська Н. Проблеми вивчення української літератури: Зб. статей. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2010. – 36 с.

14. Кириленко Н. Формування особистості учнів середніх класів засобами українського фольклору //УЛ в ЗОШ.—2009. - №7-8.—С.31-32.

15. Кислашко О. Педагогічні ідеї Г.С. Сковороди в українській духовності //УЛ в ЗОШ.—2006. - №11.—С.42-44.

16. Коваленко Л. «Володимир» Феофана Прокоповича – зразок шкільної драми. 9 клас//УЛ в ЗОШ. – 2006. - №11.—С.28-30.

17. Концепція літературної освіти (Проект) // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. – № 1; Дивослово. – 2002. – №4.

18. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі //Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназ., ліц. та колег. – 2010. – № 10.

19. Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1995. – №6. – С. 18-25.

20. Літературне краєзнавство. Навчальний посібник для учнів. – Суми, 2002. – 176с.

21. Літературне краєзнавство: Посібник для студентів-філологів, учителів і учнів шкіл: Вид. 2, доп. – Суми: СумДПУ імені А.С.Макаренка, 2011.

22. Мірошник С. Творчі роботи на основі асоціацій //Дивослово.—2003.—№2.—С.59-64.

23. Міхно О. Формулювання гіпотез і постановка запитань у дослідницькій діяльності учнів//УЛ в ЗОШ.—2009. - №1.—С.8-10.

24. Міщук Р. Проблеми сучасного прочитання української класики // Слово і час. – 1994. — №6. – С.44-49.

25. Мовчан Р.Випробування майбутнім (роль і призначення літератури як шкільного предмета) // Слово і час. - 1999. — №9. – С.52-56.

26. Наукові основи методики літератури.: Навчально-методичний посібник /За редакцією Н.Волошиної.—К.:Ленвіт, 2002.—344с.

Назаренко Л. Розвиток творчих здібностей старшокласників засобам мультимедійних технологій//Укр. літ. в ЗОШ. – 2009. – № 10. – С. 13-15.

27. Особистість письменника на уроці літератури: Навч. пос. – Суми.: “Слобожанщина,”1997. – 200с.

28. Пасічник Є.А. Вікові особливості учнів і проблеми аналізу твору // УМЛШ. – 1993. — №4. – С.30.

29. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник.—К.:Ленвіт, 2000.—384с.

30. Пахаренко В. Основи теорії літератури. – К.: Ґенеза, 2009. – 296 с.

31. Програми для середньої загальноосвітньої школи з українською і російською мовами навчання. Українська література 5-11 класи. – К.: Перун, 1998. – 272с.

32. Ситченко А. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах.—К.:Ленвіт, 2011.—291с.

33. Ситченко А. Естетичне виховання у контексті технологізованого навчання літератури//УЛ в ЗОШ.—2011. – №9.—С.2-4.

34. Ситченко А. Педагогічні технології на уроках української літератури //Дивослово.—2001.—№10.—С.19-21.

35. Ситченко А. Ще раз про технології літературного аналізу //Дивослово.—2003.—№2.—С.56-59

36. Соп’яненко К.Г. Творчий пошук нових форм, методів і засобів вивчення української літератури у сучасній середній загальноосвітній школі: Метод. пос. Теоретичний курс. Ч.2. – Глухів, 1999. – 76 с.

37. Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі: Метод. пос. для вчителя. – К.: РВЦ “Проза”, 1993. – 255с.

38. Степанишин Б.І. Загальномистецькі й літературно-методичні засади аналізу художнього твору // Дивослово. – 1994. — №3. – с.41.

39. Степанишин Б.І.Література – вчитель – учень: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 1993. – 240 с.

40. Технології розвитку критичного мислення учнів /Кроуфорд А., Саул В.,
Метью С., Макінстер Д. – К.: Вид-во „Плеяди”, 2006. – 220 с.

41. Токарик М. Новели Василя Стефаника як експресіоністичне відображення дійсності //Дивослово.—2003.—№2.—С.64-66.

42. Токмань Г. Цілісність сприйняття літературного твору. Текстуальний аналіз “Методика вивчення віршування” //Дивослово.—2003. - №1.—С.46-50.

43. Токмань Г. Шкільний аналіз художнього твору //Дивослово.—2001.—№10.—С.22-26.

44. Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенціально-діалогічна концепція. – К.: Міленіум, 2002. – 320с.

45. Токмань Г.Л. Методика навчання української літератури в середній школі: підручник / Г.Л. Токмань. – К.: ВЦ «Академія», 2012. – 312 с.

46. Уліщенко В. Емоційно-ціннісний діалог під час вивчення ліричних творів//УЛ в ЗОШ.—2006. - №11.—С.15-18.

47. Фасоля А. Уроки літератури рідного краю в системі особистісно зорієнтованого навчання //УЛ в ЗОШ.—2006. - №11.—С.19-21.

48. Федоренко Т. Композиційний аналіз повісті Панаса Мирного “Лихо давнє й сьогочасне” //УЛ в ЗОШ.—2003. - №1.—С.12-15.

49. Хропко П.П. Оновлення літератури на шляхах модернізму // Дивослово. – 1999. — №10. – С.36-39.

50. Шуляр В. Теорія і технологія інклюзивно-дистанційного уроку в системі літературної освіти школярів //УЛ в ЗОШ.—2009. - №11.—С.8-10.

Допоміжна

51. Базиль Л. Літературознавча компетентність учителя української мови і літератури. – Луганськ: Ноулідж, 2011. – 150 с.

52. Глоба Л. Українська література – базовий предмет сучасної національної школи // Дивослово. – 1996. - №10. – С.34-35.

53. Гомон П. «… В мені завжди жив перш над усе українець». (Спроба сучасного осмислення життєпису П.А.Грабовського)/УЛ в ЗОШ.—2000.—№1.—С.37-42.

54. Гриневич В. «Я народився і жив для добра і любові» (Матеріали до вивчення «Щоденника» О.П.Довженка)//УЛ в ЗОШ.—2011.—№9.—С.17-21.

55. Євген Маланюк. Життя і творчість: Навчально-методичний посібник. – Суми: Слобожанщина, 1998.

56. Жила С. Збагачувальна енергія живопису й графіки у процесі вивчення української літератури //УЛ в ЗОШ.—2009. - №3.—С.10-12.

57. Жила С. Театр і література: мистецтвознавчі і педагогічні проблеми взаємин: Посібник для вчителя. – Чернігів, 2001. – 123 с.

58. Жила С. Теорія і практика вивчення української літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи: Монографія. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2004. – 360 с.

59. Захарова В.А. До проблеми виховних можливостей уроків літератури // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. – К.: НПУ, 1999. – Вип. 2. – С.331-336.

60. Захарова В.А. Роль Івана Франка в історії методики викладання літератури (за оповіданням «Борис Граб») /УЛ в ЗОШ.—2008.—№9.—С.25-27.

61. Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. – № 1-2. – С. 2-13.

62. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі //Укр. мова й літ. в серед. шк.., гімназ., ліц. та колег. – 2010. – № 10.

63. Корнух Г. «Отакі на світі письменники, отакі українці!»Світ І.П.Котляревського// УЛ в ЗОШ. – 2011.– №9.– С.25 - 27.

64. Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури у 2011 – 2012 н. р. // Українська література в загальноосвітній школі.—2011.—№7-8. – С.7-14.

65. Михайлова Н. Емоційне виховання учнів на уроках української літератури // Дивослово. – 1999. - №7.

66. Моделі уроків за творчістю М.Вінграновського (заняття підготовлені за Концепцією сучасного уроку літератури, автор Василь Шуляр) //УЛ в ЗОШ.—2011.—№10.—С.37-44.

67. Мосієвська Н. Поетична творчість Лесі Українки (Цикл уроків з використанням інноваційних технологій)//Дивослово. – 2010. – № 2. – С.32 – 35.

68. Назаренко Л. Проектно-конструкторська модель уроку літератури з використанням інформаційних технологій//УЛ в ЗОШ.—2011. – №10.—С.40-44.

69. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.

70. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література. 5-12 класи. – К.: Ірпінь, 2005. – 200 с.

71. Пультер С., Лісовський А. Методика викладання української літератури в школі. Курс лекцій для студентів-філологів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 144 с.

72. Сидоренко Т., Хомич В. Жанр листа в епістолярній спадщині Олександра Довженка//УЛ в ЗОШ.—2011.—№9.—С.22-24.

73. Степанишин Б.І. Дивоцвіт України. Леся Українка в школі. – Рівне, 1997. – 175 с.

74. Таран В.Формування в учнів умінь цілісно сприймати твір // Дивослово. – 1993. - №2. – С. 21-23.

75. Турута Т. Вивчення творчості Івана Багряного в школі: Посібник для вчителя. – Тернопіль, 1999. – 80 с.

76. Чеховська Л. Проектне навчання на уроках української літератури і розвиток творчої особистості//Укр. літ. в ЗОШ. – 2009. – № 10. – С. 15-20.

77. Шуляр В. Сучасний урок і проблеми викладання актуальної літератури в старшій школі// УЛ в ЗОШ. – 2011.– №7-8.– С.15 - 17.

78. Шуляр В. Урок вивчення життєпису письменника (за матеріалами біографії М.Вінграновського)//УЛ в ЗОШ.—2011.—№10.—С.30-34.

79. Шуляр В.І. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи: Методичний посібник. – 2-ге вид. – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008. – 284 с.

80. Шуляр В. Компетентний випускник-читач: модель, система компетенцій, критерії оцінювання. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П.Могили, 2009. – 64 с.

81. Яценко Т. Методичні орієнтири сучасної шкільної літературної освіти// УЛ в ЗОШ. – 2011.– №7-8.– С.15 - 17.

ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття № 1

Методологічні засади шкільного аналізу художнього твору. Основні етапи роботи над художнім твором у 5-6 класах. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ. Складання конспекту уроку літератури

Мета вивчення: підготувати студента до розуміння ним методологічних засад аналізу твору в школі, формувати вміння складати конспект уроку літератури з урахуванням вікових особливостей та пізнавальних можливостей учнів.

Література

1. Андрусенко В. Диспут на уроці літератури в гуманітарній програмі виховання //Дивослово. — 1999. — №4.

2. Балагура Т. Література, що формує особистість і вчить самореалізації //Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназ., ліц. та колег. – 2006. – № 6, 9-10.

3. Бондаренко Ю. “Кайдашева сім'я” І.Нечуя-Левицького в контексті національного виховання школярів // Дивослово. — 1998. — №9.

4. Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5 класі: Методичний посібник. — К.: Пед. думка, 1997. — 144 ст.

5. Кручко Н. Планування і моделювання уроків української літератури в 5 класі //Дивослово. – 2006. – № 3.

6. Ковальчук 0. Виховання в учнів відчуття тексту (У процесі вивчення "Повісті полум'яних літ" О. Довженка) //Дивослово. — 1996. —№5,6

7. Почтар К. Система уроків з вивчення творчості А.Малишка. 7 клас// Українська література в загальноосвітній школі.—2007.—№8. – С.39-46.

8. Приходько І. Тема України і національної зради у творчості І.С. Нечуя-Левицького (увага до шкільного викладання) // Дивослово. — 2001. —№3.—С.48

9. Садівська В Народознавчий аспект аналізу роману У.Самчука "Марія" //Дивослово. — 1996. — №5,6

10. Соснова К. Чи варто бути оптимістом? (Урок формування вдосконалення вмінь і навичок у 5 кл. //Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназ., ліц. та колег. – 2010. – № 3.

11. Ситченко А. Як заохотити учня до читання // Українська література в загальноосвітній школі.—2013.—№7-8. – С.8-11.

12. Таранік-Ткачук К. Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013 – 2014 навчальному році // Українська література в загальноосвітній школі.—2013.—№7-8. – С.2-7.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

з методики навчання української літератури застосовуються на кожному практичному занятті. Студент одержує оцінку „відмінно” (90 – 100 балів, А), якщо:

· досконало знає зміст шкільних курсів української та зарубіжної літератури;

· точно визначає мету і завдання літературної освіти;

· використовує інформаційно-комп’ютерні технології в навчальному процесі з літератури;

· реалізовує на високому рівні виховний потенціал уроку літератури;

· критично і творчо застосовує науково-методичні публікації;

· ґрунтовно ознайомлений і може використати на практиці основні положення проекту Концепції літературної освіти, державної програми „Вчитель”;

· критично аналізує навчально-методичні посібники для вчителя-словесника;

· знає і може прокоментувати різні типології уроків літератури;

· зможе запропонувати раціональну структуру уроку літератури;

· правильно визначає навчальну, виховну та розвиваючу мету уроку літератури;

· змоделює в аудиторних умовах фрагмент уроку з використанням різних форм роботи;

· знає доцільні форми і методи вивчення творів різних жанрів;

· ґрунтовно знає шляхи аналізу тексту художнього твору на уроці літератури;

· зуміє продемонструвати запропонований шлях аналізу твору;

· пропонує доцільні приклади застосування нетрадиційних методів роботи на уроці літератури;

· складає конспект позакласного заходу з літератури, залучаючи ефективні форми роботи;

· ґрунтовно аналізує урок літератури;

· пропонує раціональні форми зацікавлення учнів особистістю письменника;

· може ознайомити присутніх із досвідом кращих вчителів міста, області;

· правильно складає календарно-тематичне планування з урахуванням усіх вимог;

· пропонує форми роботи, спрямовані на розвиток здатності учнів творчо сприймати прочитане;

· висловлює власну думку про прочитаний текст художнього твору.

Оцінку „добре ” (85 – 89 В, 75 – 84 С), якщо:

· знає зміст шкільних курсів української та зарубіжної літератури;

· визначає мету і завдання літературної освіти;

· критично використовує науково-методичні публікації;

· характеризує навчально-методичні посібники для вчителя-словесника;

· ознайомлений з основними положеннями проекту Концепції літературної освіти, державної програми „Вчитель”;

· знає і може прокоментувати класифікацію уроків літератури;

· зможе запропонувати належну структуру уроку літератури;

· визначає навчальну, виховну та розвиваючу мету уроку літератури;

· реалізовує виховний потенціал уроку літератури;

· змоделює в аудиторних умовах фрагмент уроку;

· знає форми і методи вивчення творів різних жанрів;

· знає шляхи аналізу тексту художнього твору на уроці літератури;

· зуміє продемонструвати шляхи аналізу твору з незначними недоліками;

· пропонує цікаві приклади застосовування нетрадиційних методів роботи на уроці літератури;

· складає конспект позакласного заходу з літератури, залучаючи різні форми роботи;

· аналізує урок літератури;

· пропонує різні типи уроків вивчення біографії письменника;

· складає календарно-тематичне планування.

Оцінку „задовільно” (65 – 74 Д, 60 – 64 Е), якщо:

· виявив поверхові знання змісту шкільних курсів української та зарубіжної літератури;

· визначає мету і завдання літературної освіти, при цьому допускає несуттєві помилки;

· викладає основний зміст науково-методичних публікацій;

· може познайомити зі структурою навчально-методичних посібників для вчителя-словесника;

· називає основні положення проекту Концепції літературної освіти;

· визначає класифікацію уроків літератури;

· може запропонувати структуру уроку літератури;

· визначає навчальну, виховну та розвиваючу мету уроку літератури з незначними помилками;

· моделює в аудиторних умовах фрагмент уроку, допускаючи незначні помилки;

· називає форми і методи вивчення творів різних жанрів;

· називає шляхи аналізу тексту художнього твору на уроці літератури;

· зуміє продемонструвати один шлях аналізу твору;

· пропонує приклади застосування нетрадиційних методів роботи на уроці літератури;

· складає конспект позакласного заходу з літератури;

· переказує урок літератури, виділяючи різні форми роботи на ньому;

· складає календарно-тематичне планування, допускаючи незначні помилки.

 

Питання до контролю попередніх занять,

обговорення, самостійного вивчення та осмислення навчального матеріалу

Які епічні та ліричні твори вивчаються за програмою 5 класу?

Як заохотити учнів до читання? Ознайомтеся з відповіддю на це питання Анатолія Ситченка в журналі «Українська література в загальноосвітній школі» № 7-8, 2013 р.

Охарактеризуйте «Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013 – 2014 навчальному році».

Хід практичної роботи

Завдання 1. Скласти розгорнутий план-конспект уроку літератури в 5-6 класах (теми: Г. Тютюнник «Дивак» (5 клас). Підібрати оптимальний обсяг навчального матеріалу до уроку.

Завдання 2. Вибрати тему уроку, сформулювати мету і завдання, обґрунтувати доцільність використання епіграфа на уроці літератури.

Завдання 3. Визначити структуру уроку, опрацювати додаткову літературу.

Завдання 4. Визначити домашнє завдання і про аргументувати його.

Завдання 5. У конспекті уроку передбачити обов'язково певну роботу з теорії літератури.

Завдання 6. У чому полягає сучасне прочитання літературних творів? Як нині в 10 класі вивчається повість І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" і чи в усьому ви погоджуєтеся з автором статті Ю. Бондаренком щодо даної проблеми. (Відповідь оформити письмово на прикладі конкретних творів у робочому зошиті з методики літератури).

Теоретичні питання:

1. Проблема типології уроків літератури.

2. Принципи класифікації уроків літератури в сучасній методиці.

3. Назвіть загальнодидактичні і специфічні вимоги до уроку літератури.

4. Від чого, на Вашу думку, залежить ефективність проведення уроків літератури та його творчий характер.

Практичне заняття № 2 (2 год.)

Тема: ФОРМИ І МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ БІОГРАФІЇ ПИСЬМЕННИКА В ШКОЛІ. ОСОБИСТІСТЬ ПИСЬМЕННИКА НА УРОЦІ ЛІТЕРАТУРИ

Мета вивчення: запропонувати студентам різні форми роботи з біографічним матеріалом; сформувати знання про дотримання принципів викладання життєпису письменника на уроці літератури; навчити студентів підходити творчо до складання конспекту уроку вивчення особистості письменника.

Література

1. Бондаренко. Л "Ми самотою ідем по хвилі білогривій.." (До вивчення творчості українських неокласиків у європейському літературному контексті) // Укр. література в ЗОШ. — 2000. — №1. — с. 29-32.

2. Бондаренко Ю. Філософсько-історичні підходи до вивчення біографії письменника // Укр. література в ЗОШ. – 2008. – № 12.

2. Гомон П. "...В мені завжди жив перш над усе українець." (Спроба сучасного осмислення життєпису П.А. Грабовського) // Укр. література в ЗОШ. — 2000. — №1. — с. 37-43.

3. Дробот В. Н. Изучение биографии писателя в школе: Пособие для учителя. — К: Рад. Школа. 1998. — 192 с.

4 Захарова В.А. "...А жити хочеться, душа просить любови та взаємин..."(До проблеми формування моральних чеснот учнів на прикладах життєпису П.Грабовського)//Укр. література в ЗОШ — 2000. — №3. — с. 33-35.

5. Захарова В.А. "...Я вдячний тій химерній долі, що пустила мене в світ українцем..."// Укр. література в ЗОШ. — 2000. — №1. — с. 4-9.

6. Комашко О. Застосування методу проектів під час вивчення особистості письменника //Укр. література в ЗОШ. – 2009. – № 4.

6. Особистість письменника на уроці літератури: Навч. пос. — Суми: Слобожанщина, 1997. — 200 с.

7. Приятельчук Н. Особливості вивчення біографії митців //Відкритий урок. Література. – 2004. – № 7-8.

7. Сташків О. “Взяли вони в житті шляхи колючі” (Як удосконалити урок вивчення біографії письменника) // Укр. мова і література в школі, 1992.—№5-6.

8. Степанишин Б. Всеобіймаючі очі України: Іван Франко та Олександр Довженко. — Рівне, 1994. — 146 с.

9. Тимків Н. Від розуміння – до осмислювання. Своєрідність вираження авторської позиції в епічному, драматичному та ліричному художніх текстах //Укр. мова й літ. в серед. шк.., гімназ., ліц. та колег. – 2007. – № 5.

9. Фасоля А. Формування духовного світу школяра засобами літератури //Укр. література в ЗОШ. — 2000. — №1. — с. 51-57.