Баланс робочого часу одного робітника при 5-денному робочому тижні

Тема. Планування чисельності персоналу

План

1. Планування потреби в персоналі.

 

2. Кадрова політика підприємства.

 

 

Література:

 

1.Бойчик І.М. та інші Економіка підприємства – с. 61 - 71

2.Бондар Н.М Економіка підприємства – К.:Вид-во А.С.К.,2004.– с. 179 - 185

3. Економіка підприємства: / За заг.ред. С.Ф.Покропивного. –– с. 79 - 99

4. Примак Т.О. Економіка підприємства – с. 104 – 108

Контрольні запитання;

1. З якою метою здійснюється планування потреби в персоналі?

2. Які необхідно враховувати чинники зовнішнього середовища при визначенні чисельності працівників на перспективний період?

3. На основі яких даних здійснюється розрахунок чисельності персоналу по кожній категорії працюючих?

4. Що таке облікова чи фактична чисельність персоналу? Які працівники відносяться до облікового складу?

5. Як здійснюється розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу з використанням методу коригування базової чисельності?

6. Яким чином здійснюється планування чисельності основних робітників (відрядників), працю яких можливо про нормувати?

7. Як ведеться розрахунок ВПП за нормами обслуговування з урахуванням багатоверстатного обслуговування?

8. Як визначається планова чисельність допоміжних робітників, якщо для них встановлені норми виробітку чи обслуговування?

9. В чому полягає сутність та основна мета кадрової політики підприємства?

10. Що таке трудовий і інди­відуальний договір підряду?

 

 

Планування потреби в персоналі.

Визначення загальної чисельності персоналу залежить від специфі­ки підприємства, особливостей його функціонування, належності до певної галузі економіки. Планування потреби у персоналі здійснюється з метою визначення потрібної чисельності працюючих за їх категоріями. Планування потреби в персоналі починають з оцінки його наявності на діючому підприємстві. Для цього проводять інвентаризацію робочих місць, визначають кількість працівників, зайнятих на виконанні кожної операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети (створення продукції, надання послуг).. Аналіз і подальші розрахунки здійснюють у розрізі окремих категорій персоналу (робітники, керівники, спеціалісти, службовці), а для кожної з них- за професіями, спеціальностями, кваліфікацією.

Під час визначення чисельності персоналу до уваги беруть не тільки його кількісну та якісну оцінку, а й вплив окремих факторів (технічних, організаційних, соціально-економічних) на рівень використання персоналу. Для цього проводять аналіз: номенклатури продукції, що виробляється, і послуг, що надаються; рівня технологічних процесів та устаткування, прогресивності та відповідності сучасним вимогам організації виробництва і праці; норм виробітку й обслуговування, фактичного рівня виконання норм; рівня мотивації праці на підприємстві тощо.

При визначенні чисельності працівників на перспективний період необхідно враховувати чинники зовнішнього середовища:

- ринкову кон'юнктуру, пов'язану з тим або іншим видом діяль­ності;

- циклічність розвитку економіки, передбачення можливого за­гальноекономічного спаду;

- регіональні особливості ринку праці (переміщення виробни­чих потужностей у регіони з дешевшою робочою силою);

- державні (урядові) програми, замовлення, контракти (у відповідності з останнім підприємство зобов’язане створювати нові робочі місця);

- юридичні аспекти, що регулюють трудові відносини (закони, угоди з профспілками);

- можливості використання тимчасового наймання працівників для надомної праці.

Встановлення чисельності промислового персоналу необхідної для виконання заданої виробничої програми, є основною роботою в системі техніко-економічного планування.

Розрахунок чисельності персоналу по кожній категорії працюючих здійснюється на основі таких даних:

- виробничої програми підприємства(цеха) по виготовленню продукції (робіт)

- норм трудомісткості виготовлення одиниці продукції,

- загальної трудомісткості виробничої програми,

- ефективного(розрахункового) фонду часу роботи одного виробничого робочого,

- планового коефіцієнта виконання норм,

- технічно обґрунтованих норм обслуговування обладнання і робочих місць,

- затвердженого штатного розкладу.

Чисельність персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їх механізації, автоматизації, комп’ютерізації, рівнем організації праці тощо. Ці фактори обумовлюють нормативну або планову чисельність персоналу. Чисельність співробітників, що працюють на підприємстві на даний момент часу, називається обліковою або фактичною ( всі категорії постійних, сезонних і тимчасових працівників). Явочна чисельність працівників показує, скільки працівників з числа облікового складу реально з’явилися на роботу в конкретний день(невиходи на роботу з різних причин).

Середньооблікова чисельність персоналу за місяць – це сума виходів і невиходів на роботу за всі дні місяця, поділена на календарну кількість днів періоду.

Загальна чисельність працівників підприємства складається з чисельності промислово-виробничого і непромислового персоналу.

Розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу

здійснюється за формулою:

Чпвп пл = Чпвп баз * (Iq / Іпп), чол.

де Чпвп пл - чисельність ПВП за планом, чол.

Чпвп баз - базова чисельність ПВП, чол.

Iq - індекс росту обсягу виробництва в плановому році; Іпп - індекс росту продуктивності праці за планом.

Склад та чисельність працюючих визначається характером виробничого процесу, ступенем його автоматизації, рівнем кооперації і спеціалізації допоміжних служб в масштабах корпуса чи підприємства.

1. Планова чисельність основних робітників (основні робітники, в більшості відрядники) визначається трьома методами.

А) За трудомісткістю: в серійному виробництві розрахунок чисельності робітників проводиться по кожній професії та розряду робіт окремо:

чол..

де Тшт і - трудомісткість виконання робіт певної професії та розряду, хв;

Ni - річна програма випуску і-ої деталі (виробу), шт.;

S Тшт і * Ni - сумарна трудомісткість виробничої програми, н-год;

Фе - ефективний фонд часу роботи одного середньоспискового робітника

(визначається за балансом робочого часу середньоспискового робітника), год;

Кв.н. - плановий коефіцієнт виконання норм. (Квн = 1,05 – 1,1; для верстатів з ЧПК Квн. = 1,00)

Ефективний фонд часу роботи одного робітника визначається за формулою:

Фе = (Дкал - Двих - Дсв)´ Тзм - Тперсв) ´ Kвт,

де Дкал - кількість календарних днів в році;

Двих- кількість вихідних днів в році;

Дсв - кількість святкових днів в році;

Тзм - тривалість зміни за режимом роботи, 8 годин;

Тперсв- кількість скорочених передсвяткових годин (які визначаються у відповідності з трудовим законодавством, зміна в передсвятковий день скорочена на одну годину);

Квт - коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу. (Квт = 0,96)

Б) За нормами обслуговування:

- з урахуванням багатоверстатного обслуговування, розрахунок проводиться по кожній операції, де впроваджено БО окремо:

 

Кроб і = Спр і * К зм / Нб, чол.

де Спр і - прийнята кількість обладнання на і-тій операції;

Кзм - прийнятий коефіцієнт змінності роботи обладнання;

Нб - норма багатоверстатного обслуговування.

або:

Кроб.і = Оо * Кзм / Но, чол

де Оо - обсяг обслуговування за зміну (устаткування);

Но - норма обслуговування (кількість одиниць устаткування, які зобов'язаний обслуговувати 1 робітник за заміну).

В масовому виробництві кількість робітників визначають по операціям:

Чроб і = Спр і * Кзм, чол.

де Спр і - кількість одиниць устаткування на і-ой операції.

Якщо роботи виконуються декількома робітниками (бригада складальників):

Чроб і = Спр і * Кзм * f, чол

де f - фронт робіт (необхідна кількість робітників для виконання операції за технологією).

В) Виходячи з норми виробітку:

Кроб.і = N / Фе * Кв.н. * Нвир, чол.

де N - планова кількість виробів, шт.;

Нвир - годинна норма виробітку одного робітника, шт.;

Фе - ефективний фонд часу роботи одного середньоспискового робітника;

Кв.н. - плановий коефіцієнт виконання норм.

2. Планова чисельність допоміжних робітників (зайнятих обслуговуванням обладнання, видачеюі ремонтом інструмента і оснащення, прибиранням виробничих приміщень, контролем якості продукції, переміщенням сировини і матеріалів) визначається аналогічно чисельності основних робітників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування.

Розрахунок чисельності налагоджувальників та слюсарів ремонтників визначається через норми обслуговування:

 

 

де Оо - обсяг обслуговування одиниць обладнання;

Кзм - кількість змін зарежимом роботи підприємства

Но - норма обслуговування, одиниць в зміну

Кількість контролерів може бути розрахована виходячи з норми виробітку одного контролера за годину, тоді:

Кроб = N / (Фе * Кв.н. * Нвир), чол

Якщо вказано яку кількість робітників може обслуговувати один контролер, чисельність контролерів визначимо за нормами обслуговування:

Кроб = Оо / Но, чол

Оо - обсяг обслуговування основних робітників, чол;

3 Планування чисельності керівників, спеціалістів та службовців за кількістю робочих місць, передбачає попередню розробку організаційної структури управління та виробничої структури, а також штатного розкладу кожного структурного підрозділу в якому встановлюється кількість працівників по кожній із вказаних груп згідно діючих нормативів чисельності (розробляється міністерствами відповідних галузей). Штати керівників, спеціалістів та службовців щорічно уточнюються з урахуванням нових завдань та здійснюваної раціоналізації системи управління.

Дозволяється застосування методу прямого нормування, якщо дані про трудомісткість управління є вірогідними, або методу нормування управлінського персоналу з використанням кореляційної залежності.

Важливим моментом в обчисленні чисельності робітників підприємства є правильне встановлення дійсного (корисного) фонду часу роботи одного середньоспискового робітника. Цей фонд визначається шляхом складання балансу робочого часу середньоспискового робітника.

В цьому балансі явочне число днів виходу визначається шляхом віднімання від номінального фонду робочого часу в днях (календарний фонд мінус кількість вихідних і святкових днів) кількості цілоденних невиходів.

Фактичну тривалість робочої зміни визначають відніманням від номінальної тривалості робочої зміни в годинах скорочення робочої зміни. Скорочений робочий день мають робітники, що працюють на особливо важких роботах, підлітки, працюючі матері, що годують немовлят. Вираховуються також скорочені години роботи у передсвяткові дні.

Добуток явочного числа днів виходу на фактичну тривалість робочої зміни дає дійсний річний фонд робочого часу середньоспискового робітника в годинах.

Баланс робочого часу одного робітника при 5-денному робочому тижні

Показники	Одиниця виміру	Звітний рік	Плановий рік
Календарний фонд часу	-
Кількість неробочих днів, у тому числі:	-
святкові	-
вихідні	-
Номінальний фонд робочого часу	-
Невиходи на роботу, у тому числі:	-		36,4
чергові та додаткові відпустки	-	24,1	24,2
навчальні відпустки	-	0,5	1,2
відпустки у зв’язку з народженням дитини	-	1,1	1,2
тимчасова непрацездатність	-	10,1	8,2
інші невиходи, дозволенні законодавством (виконання державних обов’язків тощо)	-	1,9	1,6
невиходи з дозволу адміністрації (за звітом)	-	0,7	-
прогули (за звітом)	-	0,5	-
цілоденні простої (за звітом)	-	0,1	-
Кількість робочих днів у році	-		216,6
Середня тривалість робочого дня	год	7,8	7,8
Корисний фонд робочого часу 1робітника	-	1669,2	1689,48