Прагматична зовнішня політика

 

Ми живемо в період кардинальних геополітичних змін. Сьогодні вже не можна чітко і

ясно розділити поняття «Схід» і «Захід». У світових політичних і економічних процесах

вже давно задають тон нові гравці. Глибоку внутрішню криза переживає НАТО. Все

частіше звучать пропозиції про створення нових систем колективної безпеки.

За таких умов Україна просто зобов'язана проводити активну зовнішню політику,

покликану захищати інтереси країни на світовій арені. Зовнішня політика має бути

підпорядкована економічним інтересам країни, обслуговувати їх, допомагати просуванню

наших товарів і послуг на міжнародні ринки, захищати власні ринки і вітчизняне

виробництво, сприяти залученню інвестицій, участі України в світовому культурному

процесі.

Слід проводити багатовекторну політику з акцентом на економічну дипломатію. Ми

повинні розвивати стосунки з ЄС через угоду об асоціації і зону вільної торгівлі. До того

ж ми повинні набагато жорсткіше відстоювати інтереси українських громадян і компаній.

Має бути встановлений рівноправний візовий режим з країнами ЄС.

Ми збираємось розвивати стосунки з Росією, звернувшись до проекту спільного

індустріального прориву, який полягає в створенні максимально сприятливих умов для

високотехнологічної промислової кооперації. Необхідно здійснити поступовий перехід від

співпраці на сировинній і енергетичній засадах до співпраці на основі високих технологій.

Вважаємо за необхідне відновити активні контакти з Китаєм, Індією, Туреччиною,

Бразилією і іншими новими лідерами посткризової світової економіки.

Необхідна активізація стосунків з Білоруссю, країнами Балтії і іншими державами Східної

Європи для отримання Україною статусу визнаного регіонального лідера.

Україна повинна стати самостійним і авторитетним учасником європейської і світової

політики.

ПРИЙШОВ ЧАС СИЛЬНИХ!

ЄДИНА НАЦІЯ

 

Партія «Справедлива і чесна Україна» повинна сприяти формуванню української нації як

співтовариства громадян України, не залежно від їх етнічної і мовної приналежності,

віросповідання і місця мешкання.

Головною об'єднуючою метою українського народу на нинішньому етапі повинен стати

соціально-економічний розвиток. Всі зусилля мають бути підпорядковані цьому

завданню. Надмірна, часом істерична ідеологізація і заполітизованність українського

життя стала однією з причин тяжкого стану, в якому знаходиться Україна. Для подолання

розколу країни необхідно забезпечити міжнаціональну і класову гармонію в українському

суспільстві, підвищення соціальної відповідальності бізнесу.

Громадяни мають мати право на розвиток своєї культурну і мовної самобутність, володіти

рідною для них мовою, збагачуючи, таким чином, українську культуру.

Українська культура повинна перестати сприйматися виключно як культура українського

етносу. Українська культура – це синтез всіх культур, що розвиваються на території

України.

Українська історія – це синтез історії всіх народів, що становлять нині українську націю.

Саме таке сприйняття нашого минулого, сьогодення і майбутнього забезпечить упевнений

розвиток процесу становлення і розвитку української нації, знизить рівень

міжрегіональних і міжнаціональних протиріч, обмежить можливості інших країн по

дискредитації України на міжнародній арені, підсилить лояльність всіх громадян в

ставленні до Української держави.

Знання державної мови повинне стати практичною необхідністю. Адміністративний

примус неприпустимий, як недопустимо надмірне втручання держави в мовні і релігійні

питання. Ми розглядаємо націю як сукупність людей, об'єднаних, перш за все, спільним

майбутнім!

Необхідно припинити втручання влади у взаємини між церквами. Україна повинна стати

країною, де церква - соціальний партнер держави, а не інструмент влади. Сама ідея

державної церкви має бути рішуче відкинута. Світськість влади і рівні права релігійних

конфесій – такими мають бути засади релігійної політики України.

Формування національної ідеології виходитиме з того, що українці є волелюбним,

сильним, успішним народом, історія якого складається не лише з поразок і трагедій, але, в

першу чергу, з великих перемог і досягнень. Українці не можуть сприймати свою історію

окремо від світових процесів, так само як і не можуть сприймати своє минуле виключно в

темних тонах. Ми – велика нація з великою історією.

Справедлива і чесна Україна почнеться з реального об'єднання країни. Ми маємо пройти складний

шлях. Аби вивести країну з кризи, поставити її на шлях економічного розвитку, влада

повинна буде проводити часом непопулярні, але необхідні реформи. Суспільство має до

цього поставитись з розумінням і терпіння. Без цього не обходилася жодна з країн, що

добилися успіхів в економіці і підвищення добробуту своїх громадян.

Такі завдання може вирішити лише консолідована нація, що вірить в свої сили. Доля

слабких політиків – роз'єднувати суспільство і грати на протиріччях. Сильні політики, які

міркують державними категоріями, повинні об'єднуватися.

ПРИЙШОВ ЧАС СИЛЬНИХ!