Лекции.Орг
 

Категории:


Нейроглия (или проще глия, глиальные клетки): Структурная и функциональная единица нервной ткани и он состоит из тела...


Перевал Алакель Северный 1А 3700: Огибая скальный прижим у озера, тропа поднимается сначала по травянистому склону, затем...


Электрогитара Fender: Эти статьи описывают создание цельнокорпусной, частично-полой и полой электрогитар...

СИСТЕМА ПЛАТЕЖІВ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА



Загрузка...

Мета заняття: ознайомлення з системами платежу за забруднення навколишнього природного середовища.

 

Питання для обговорення та вивчення

1. Методика обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища

2. Нормативи збору за забруднений навколишнього природного середовища

 

Порядок проведення заняття

В ході проведення заняття розв’язуються типові практичні завдання, обговорюються запропоновані питання. Студенти коротко записують відповіді на питання та послідовність механізму розв’язування завдань.

В процесі самостійної роботи студенти конспектують та готуються до відповіді на наступному практичному занятті, вивчають заплановані теоретичні питання.

 

Теоретичні передумови

В 1991 р. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» була встановлена плата за забруднення навколишнього природного середовища. Безпосередньо механізм визначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля був урегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. та відповідною постановою від 1 березня 1999 р., якими Затверджено Порядок встановлення нормативів збору і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. За цим Порядком плата встановлюється за:

· викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

· скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;

· розміщення відходів.

Особливості дії механізму платежів за лімітовані викиди виявляється в тому, що ці платежі відносяться до витрат виробництва, які впливають на собівартість, а через неї і на ціну продукції.

Ліміт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється для стаціонарних джерел забруднення і не встановлюється для пересувних джерел.

Платежі за понадлімітовані викиди вилучаються з прибутку підприємств - забруднювачів в кратному розмірі відносно фіксованих платежів за лімітовані викиди і роблять економічно невигідними перевищення дозволених обсягів викидів.

 

Методика обчислення збору за забруднення навколишнього

Природного середовища

 

Методика обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища розроблена на основі Законів України: «Про охорону навколишньої природного середовища», «Про систему оподаткування», «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Об'єктами обчислення збору є:

- для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

- для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 32, 33 і визначаються за формулою:

 

Пвс = ΣПi = 1лі · Нві · Кнас · Кф) + (Мni · Нві · Кнас · Кф · Кn), (1)

 

 

де: Млі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту, т;

Мni - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду та ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Нві - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у.о./т;

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в табл. 1;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в табл. 2;

Кn - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, 5.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвn), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору на ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблиці 1, 2, і визначається за формулою:

 

Пвn = ΣПi = 1 Мі · Нві · Кнас · Кф , (2)

 

 

де: Мi - кількість використаного пального і-того виду, т,

Нві - норматив збору за тонну і-того виду пального, у.о. /т;

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в таблиці 1;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в таблиці 2.

Суми збору, який справляється за скиди у водний об'єкт (Пс), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, наведеного в таблиці 3 і визначаються за формулою:

 

Пс = ΣПi = 1лі · Нві · Крб) + (Мnі · Нві · Крб · Кn), (3)

де: Млі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

Мш - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Нві, - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у.о./т;

Крб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведено в табл. 3;

Кn - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, 5;

Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року па підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 4, 5, і визначаються за формулою:

 

Прв = ΣПi = 1лі · Нві · Кm · Ко) + (Мni · Нві · Кm · Ко · Кn), (4)

 

де: Млі - обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

Мni - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів лімітом) і-того виду, т;

Нві - норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту, у.о./т;

Кт - коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведено в табл. 35;

Ко - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, наведений в табл. 36;

Кn - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, 5.

Платники перераховують збір за забруднення навколишнього природного середовища двома платіжними дорученнями: 30% до Державного бюджету і 70% до місцевих бюджетів.

 

Коригуючи коефіцієнти

Таблиця 1. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

 

Чисельність населення, тис. чол. Коефіцієнт
До 100
100,1 -250 1,2
250,1 -500 1,35
500,1 -1000 1,55
понад 1000 1,8

 

Таблиця 2. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту

 

Тип населеного пункту Коефіцієнт
Організаційно-господарські та культурно- побу­тові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)
Багатофункціональні центри, центри з перева­гою промислових і транспортних функцій (рес­публіканський та обласні центри, міста держав­ного, республіканського, обласного значення) 1,25
Населені пункти, віднесені до курортних 1,65
    Таблиця 3. Регіональні (басейнові) коефіцієнти  
Басейни морів і річок Коефіцієнт
Азовське море
Чорне море
Дунай 2,2
Тиса
Прут
Дністер 2,8
Дніпро (кордон України - до м. Києва) 2,5
Дніпро (м. Київ включно - до Каховського гідровузла) 2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно - до Чорного моря) 1,8
Прип'ять 2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли 2,5
Десна 2,5
Південний Буг та Інгул 2,2
Ріки Кримського півострова 2,8
Сіверський Донець 2,2
Міус 2,2
Кальміус 2,2
  Таблиця 4. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі  
Місце (зона) розміщення відходів Коефіцієнт
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них
За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж)
       

 

Таблиця 5. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів

 

Характер місця розміщення відходів Коефіцієнт
Спеціально створені місця складування (полі­гони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення
Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів

 

Збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів у розмірах, установлених законодавством:

- 20% до місцевих фондів охорони навколишнього
середовища, що утворюються у складі сільських, селищних,
міських бюджетів, на рахунки, що відкриваються на ім'я
відповідних фінансових органів за відповідним кодом
бюджетної класифікації;

- 50% до місцевих фондів охорони навколишнього
природного середовища, що утворюються у складі бюджету
Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі
рахунки, що відкриваються на ім'я Міністерства фінансів
Автономної республіки Крим, обласних фінансових
управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;

- 30% до Державного фонду охорони навколишнього
природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Між Київським та Севастопольським міським та Державним фондами збори на забруднення навколишнього природного середовища розподіляють у таких розмірах:

- 70% до Київського та Севастопольського міських фондів охорони навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я міських фінансових управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;

- 30% до Державного фонду навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються па ім'я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщені відходи в межах лімітів, зараховується на валові виграти виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні платників. Платники - фізичні особи, які с суб'єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу. Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами, зараховується на валові виграти/ виробництва та обігу. Для платників - бюджетних організацій збір зараховується на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.

 





Дата добавления: 2016-03-28; просмотров: 314 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

  1. A Позиція як система вибіркових відносин
  2. D) Система аварийного питания
  3. DNS - система доменных имен
  4. II. Налоговая система Великобритании
  5. IX. Система поточного та підсумкового контролю
  6. Lt;ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА
  7. OpenStat. Учет внешними системами статистики
  8. Quot;ЗАВТРА". Вы дали понять, что действующая в Северной Европе система уничтожения семьи поощряет сексуальное насилие над детьми. Как работает этот механизм?
  9. Quot;Центральной системой" сети GSM является - NSS - Network and Switching Subsystem - подсистема сети и коммутации
  10. Run - запуск програми на виконання. По завершенні виконання програми відбувається повернення до середовища TURBO PASCAL. 1 страница
  11. Run - запуск програми на виконання. По завершенні виконання програми відбувається повернення до середовища TURBO PASCAL. 2 страница
  12. Run - запуск програми на виконання. По завершенні виконання програми відбувається повернення до середовища TURBO PASCAL. 3 страница


Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.