Сучасні проблеми функціонування гривні

Возможно ли, говоря о перспективах основных экономик мира, предполагать, что в ближайшее время или в среднесрочной перспективе США утратит свои лидерские позиции?

Что касается перспективы экономики США, то весь мир будет стараться спасти доллар, потому что он является основной резервной валютой в мире, и в принципе основные мировые экономики от него зависят.

Но страной претендентом на это место может быть Китай. Если мы посмотрим на торговый баланс между Китаем и США, то совершенно очевидно, что рынок США является основным рынком сбыта для Китая. Причем США экспортируют в Китай примерно в 8 раз меньше товаров и услуг, чем обратно. Китай создал мировой прецедент – самый «дешевый цех» по производству товаров в мире – и это является основой экономики Китая. Себестоимость производства в Китае очень низка, при том, что качество производимых товаров постоянно повышается. Это суждение позволяет ряду экспертов заявлять, что через какое-то время Китай может занять первую позицию, несмотря на то, что сейчас уровень ВВП Китая в три раза меньше ВВП США. Но в основе данной экономической модели изначально заложено ограничение роста экономики Китая. Китай в существующей экономической парадигме никогда не сможет обогнать США, хотя бы потому, что уменьшение платежеспособности США напрямую уменьшает и развитие Китая.

Если говорить о том, появится ли в краткосрочной или среднесрочной перспективе альтернатива доллару в существующей парадигме экономики, - то нет, не появится. Для того, чтобы это изменилось, необходим некий кризис, который уничтожит все существующее в экономическом смысле. Эволюционным путем, к сожалению или к счастью, это не произойдет.

 

Как Вы оцениваете перспективы основных мировых валют?

По моему глубокому убеждению, основной причиной мирового кризиса является та финансовая модель, которая работала и которая устраивала и государство, и финансовые рынки, и производителей. Суть финансовой модели заключалась в преимущественно необеспеченном стимулировании (за счет финансовых институтов) потребления; как на уровне домохозяйств, так и на уровне государств. В определенный момент лимит кредитования, способности обслуживать данный ресурс был исчерпан – как домохозяйствами, так и государствами. Причем большинство государств уже давно исчерпали этот лимит.

Безусловно, все это будет иметь серьезные последствия и для Украины. Почему? Потому что этот кризис, причиной которого было перепотребление, приведет к снижению потребления, как в Европе, так и во всем мире. Украина – экспортноориентируемая экономика, и поэтому снижение спроса на определенные группы товаров ведет к снижению спроса на сырьевые ресурсы, которые экспортирует Украина. К сожалению, слабый внутренний рынок не позволит нам компенсировать потери в экспортной позиции. Поэтому готовиться к кризису нам нужно вместе со всей Европой, ведь кризис придет к нам быстрее, чем нам бы того хотелось.

Относительно мировых валют, здесь я бы поддержал идею о том, что выхода у европейских стран и у США не будет – им необходимо будет девальвировать свои валюты, перекладывая, тем самым, основной груз кризиса на плечи людей. С учетом того, что проводить девальвацию будут параллельно, я не думаю, что это скажется на соотношении самих валют – они будут плавать примерно в том соотношении, которое есть. Огромный вопрос, как себя поведет Китай, который, с одной стороны является одним из крупнейших кредиторов и Европы и США; с другой стороны, китайские резервы сформированы в долларах. Для Китая сейчас огромная возможность занять и закрепить более существенные позиции, чем они были до этого.

 

Сучасні проблеми функціонування гривні

Найзагальнішою і водночас найскладнішою проблемою успішного функціонування будь – якої повноцінної національної валюти є проблема конвертованості [37,с.101]. У процесі підготовки грошової реформи в Україні було опрацьовано кілька варіантів запровадження конвертованості національної валютної одиниці. Не менш важливим для повноцінного функціонування валюти є вибір нею валютного курсу. Світова практика підтверджує, що існують дві основні системи взаємодії національних валют:

Система взаємовідносин, що базується на механізмі фіксованих валютних курсів, яку ще називають сильним варіантом валютної угоди.

Взаємодія валют на основі плаваючих валютних курсів, (які) або так звана валютна угода слабкого типу [4,с.161-163].

Коли йдеться про впровадження в обіг повноцінної національної валюти України – гривні, то перш за все слід віддати належне її попереднику – українському карбованцю. Саме він, взявши на себе весь інфляційний тягар 1992 – 1996 рр., гідно, з високою для нього купівельною спроможністю, що підтверджував стабільний його курс протягом останніх (дореформених) восьми місяців 1996 року, щодо іноземних валют та зниження темпів інфляції, передав свою естафету на грошово – валютному ринку навій національній валюті – гривні.

Однак із моменту запровадження гривні, підтримання її стабільного курсу відбувалося за рахунок періодичної валютної інтервенції НБУ валютних резервів й ультражорстока моніторна політика. Таким чином не можливо утримувати стабільність гривні, адже стабільність будь – якої національної валюти тримається на “трьох китах”.

Це:

Ефективність і динамізм розвитку національної економіки.

Стабільність функціонування фінансово – кредитної системи.

Наявність достатніх валютних резервів у Центральному банку [24,с.306-308].

Світовий господарський досвід виробив певні сценарії здійснення економічної і соціальної політики за умов стагнації (наявність ознак депресії). Один із них був розроблений відомим англійським економістом А.Філіпсом, який сформулював закономірність існування зворотної залежності між рівнем безробіття та динамікою цін, що відома в економічній літературі як крива Філіпса [21,с.261;25,с.415]. На сучасному етапі в Україні крива Філіпса може бути врахована лише частково.

По – перше, знижувати рівень інфляції шляхом збільшення числа безробітних неможливо, оскільки вже сьогодні мільйони людей не мають роботи.

По – друге, скоротити кількість “зайвих людей” можна було б, застосувавши модель отримування сукупного попиту, що включає:

збільшення державних інвестицій;

скорочення розмірів податків на доходи підприємців, подоходних стягнень громадян;

розширення товарного експорту[8,с.265].

Проте якщо активізувати ці фактори сукупного попиту та стимулювання виробництва, то скорочення безробіття може бути досягнуте ціною зростання цін, тобто зростання рівня інфляції.

Стає все очевидніше, з моменту запровадження гривні нашій країні було нав’язано схему надто жорсткого монетаризму, який за тривалістю та механізмом здійснення не мав аналогів у світовій практиці.

Лише за умов ефективного здійснення приватизації й ухвалення для реального сектора економіки стабільного Податкового кодексу й емісія може вийти з економічного підпілля і легалізуватися, коли буде легалізований справжній власник.