Карта первинного обстеження 4 страница

- принцип добровільності (клієнт усвідомлює наявність проблеми, прагне її розв’язати і вірить, що йому в цьому допоможе психолог);

- принцип діалогічного характеру взаємодії (консультування проходить у формі діалогу);

- принцип орієнтації на норми і цінності клієнта (консультант не займається вихованням, не насаджує свої цінності, не критикує);

- принцип конфіденційності (інформація, отримана під час консультації, не може бути розголошена без згоди клієнта. Психолог також не має права отримувати додаткову інформацію про клієнта без його відома);

- принцип розмежовування особистих та професійних стосунків.

 

6.3. Психологічне консультування передбачає:

1) На першому етапі зважується завдання по встановленню контакту з тим, хто консультується.

2) Другий етап – консультант проводить професійний психологічний аналіз проблеми клієнта.

3) Третій етап – формалізація мети консультації, визначення її кінцевих результатів, що в обов’язковому порядку повинні бути прийняті клієнтом.

4) Четвертий етап – власне вирішення проблеми.

5) П’ятий етап – підведення підсумків консультації.

Консультація може проводитись як в індивідуальній, так і в груповій формах.

 

7. Психологічна прогностика

7.1. Останнім блоком психологічної реабілітації є прогностичний блок, який включає в себе:

- проектування можливих змін у розвитку пізнавальних процесів та особистості в цілому;

- виявлення динаміки цих змін.

 

8. Методики, що застосовуються в процесі психологічної реабілітації дітей-інвалідів

Психологічна реабілітація дітей з органічним ураженням нервової системи передусім базується на методиках психокорекції – „виправлення” окремих властивостей особистості і характеру (мотивів, інтересів, установок, ціннісних орієнтацій, рівня претензій) з метою засвоєння оптимальних способів різних видів діяльності (ігрової, комунікативної, навчальної, професійної тощо) для можливої успішної й ефективної самореалізації і соціальної інтеграції та психотерапії – комплексне лікування психічних, нервових і психосоматичних розладів, яке вирішує завдання щодо пом’якшення чи ліквідації наявної симптоматики (клінічно орієнтовна психотерапія).

У реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи переважно застосовується психокорекційні методики (елементи методики Цвєткової, методики розвитку окремих психічних функцій) та методики поведінкової і тілесно-орієнтованої психотерапії. До методик поведінкової терапії відноситься холдинг-терапія (фестхальтерапія) та її модифікації. У дітей з переважанням розладів у руховій сфері застосовується метод тілесно – орієнтовної терапії Фельденкрайза – „усвідомлення через рух”.

Серед інших психотерапевтичних методик у дітей широко застосовується ігрова терапія. Використовуються розвиваючі та навчальні комп’ютерні ігри, що сприяє відновленню психічних функцій, розвиває маніпулятивну активність і дрібну моторику, стимулює функцію мовлення. Окреме місце серед комп’ютерних ігор займають „соціальні” комп’ютерні ігри, де моделюються різні побутові ситуації, що дозволяє дитині з обмеженими можливостями здоров’я адаптуватись до тієї чи іншої невідомої життєвої ситуації.

До допоміжних психотерапевтичних методик відносяться арттерапія (ліпка, малювання, розпис тощо), естетотерапія, музична терапія, танцювально-рухова терапія, казкотерапія, лялькотерапія, глибинно орієнтовані методики (транзактний аналіз, кататимне переживання образів), бібліотерапія, зоотерапія.

Призначення методик сенсорної корекції і сенсорної інтеграції вирішується групою спеціалістів, серед яких є: психолог, дефектолог, логопед, а також лікарський персонал. Сенсорний розвиток відіграє важливу роль у психологічному та соціальному становленні особистості, передусім, з позиції констанції провідного значення в нашому сприйнятті слухової, зорової та тактильної модальності. У цьому аспекті використовується спеціально обладнана сенсорна кімната, де проводиться корекція сенсорно-перцептивної діяльності, стимулюється акустичне та зорове сприйняття, що обумовлює можливість подальшого когнітивного і мовленнєвого розвитку.

Сенсорна інтеграція як терапевтичний інструмент базується на теорії сенсорного інтегрування, розробленої Джин Айрес. Ця методика має на меті застосування контрольованого сенсорного сигналу для створення середовища, що допомагає дитині оволодіти адаптивною реакцією на сигнали навколишнього середовища. Сенсорна інтеграція широко використовується у дітей з органічними ураженнями нервової системи з метою поліпшення та розвитку перцептивної сфери, практичних навичок, корекції порушень емоційної сфери та поведінки.

 

Третій етап: АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

За результатами проведення психологічного обстеження та психологічної корекції роботи здійснюється оцінка психологічного стану дитини.

Аналізуються наступні критерії:

- активізація пізнавального інтересу;

- стимуляція розвитку пізнавальних процесів;

- стабілізація емоційно-вольової сфери, поведінкових реакцій;

- розвиток комунікативних функцій дитини;

- покращення внутрішнього сімейного мікроклімату.

За результатами проведення психологічного обстеження та психологічної корекції здійснюється оцінка психологічного стану дитини, а результати фіксуються в картці психологічної реабілітації.

 

Картка психологічної реабілітації дитини - інваліда

1. Прізвище, ім’я, по батькові дитини-інваліда

___________________

 

2. Особливості протікання вагітності та пологів

___________________

 

 

3. Ранній період розвитку

___________________

 

 

4. Інтереси дитини

___________________

 

 

5. Мікросоціальне оточення дитини (особливості взаємостосунків; як оцінюють поведінку дитини вдома, в Центрі; які відзначають особливості характеру:

 

- мама _____________

 

- тато _____________

 

- дідусь і бабуся ____

 

- брат чи /та сестра__________________________________________________________________

 

5. Аналіз продуктів діяльності дитини (зошити, малюнки та ін.)

__________________

 

6. Розуміння мови__________________________________________________________________

 

7. Розвиток моторики _______________________________________________________________

 

8. Спостереження:

 

- за грою __________

 

- за поведінкою_____

 

- за спілкуванням___________________________________________________________________

 

- за навчанням_____

 

9. Тестування пізнавальних процесів:

сприймання:

- кольору__________

 

- форми___________

 

- розміру__________

 

- просторових відношень та уявлень___________________________________________________

 

уваги:

- об’єм____________

 

- концентрація _____

 

- переключення____

 

пам’яті:

 

- зорова___________

 

- слухова__________

 

- комбінована______

 

- короткочасна_____

 

- довготривала_____

 

- опосередковане запам’ятовування____________________________________________________

 

мислення:

- встановлення послідовності подій_________________________________________________

 

- узагальнення___________________________________________________________________

 

виключення зайвого______________________________________________________________

 

класифікація ____

 

пропуски букв___________________________________________________________________

 

та інші_________

 

інтелект:

 

тест Бене-Сімона________________________________________________________________

 

тест Векслера ___________________________________________________________________

 

матриці Равена __________________________________________________________________

 

10. Тестування індивідуальних особливостей:

анкетування:

- імпульсивність_________________________________________________________________

 

- агресивність___________________________________________________________________

 

- тривожність___________________________________________________________________

 

- тип темпераменту ______________________________________________________________

 

проективні методики ____________________________________________________________

 

11. Особливості емоційно-вольової сфери:

- спостереження_________________________________________________________________

 

- анкетування___________________________________________________________________

 

- проективні методики____________________________________________________________

 

12. Взаємостосунки в сім’ї________________________________________________________

 

Висновок _________________________________________________________

 

Результати психологічної реабілітації фіксуються в карті Індивідуального сімейного плану дитини.

По закінченні курсу реабілітаціїв разі необхідності фахівцями Центру здійснюється патронат дітей-інвалідів вдома для надання психологічної допомоги сім’ї.

 

 

Додаток 1

Карта первинного обстеження

Дата обстеження:___________________________________________________________________

 

Прізвище, ім’я дитини_______________________________________________________________

 

Дата прибуття______

 

Короткий анамнез: вагітність_________________________________________________________

 

Пологи____________

 

Ранній розвиток дитини_____________________________________________________________

 

Слух___________, зір_______________________________________________________________

 

Діагноз___________

__________________

 

Профіль навчання___________________________________________________________________

 

Допомога до прибуття в Центр________________________________________________________

 

Інструктор ЛФК

 

Загальна моторика__________________________________________________________________

__________________

 

Дрібна моторика____

 

Психолог

 

Реакція на факт обстеження__________________________________________________________

 

Розуміння інструкції________________________________________________________________

 

Виконання_________

 

Розвиток вищих психічних функцій ___________________________________________________

__________________

Рівень розвитку емоційно-вольової сфери______________________________________________

 

Вчитель-дефектолог

 

Рівень розвитку сенсорних функцій:

 

Сприйняття кольору________________________________________________________________

 

Величини_________

 

Сприйняття просторових відношень___________________________________________________

__________________

Часові уявлення____

Уявлення про себе, своїх близьких, частини тіла_________________________________________

__________________

Кількісні уявлення

 

Логопед __________

__________________

 

Наявність і характер особистого мовлення______________________________________________

 

Рівень і темп навчання_______________________________________________________________

 

Реабілітаційний план:

 

Дитячий лікар-психіатр______________________________________________________________

__________________

Дитячий лікар-невролог_____________________________________________________________

__________________

Психолог _________

__________________

Логопед___________

Інструктор ЛФК ___________________________________________________________________

__________________

Вчитель-дефектолог_________________________________________________________________

__________________

Висновки__________

 

Дитячий лікар-психіатр _______________________________

 

Дитячий лікар-невролог _______________________________

 

Психолог _______________________________

 

Вчитель-дефектолог _______________________________

 

Фахівець з фізичної реабілітації _______________________________

 

Логопед _______________________________

 

Голова реабілітаційної комісії _______________________________

 

Додаток 2

Індивідуальна карта обстеження____________________________________________________

Група__________________ Дата обстеження___________________________________________

Дата народження___________________________________________________________________

Діагноз____________

 

ПСИХОЛОГ

Емоційно-вольова сфера_____________________________________________________________

__________________

Мислення _________

__________________

Увага _____________

__________________

Пам’ять ___________

ЛОГОПЕД

Фонематичне сприйняття ____________________________________________________________

Вимова звуків _____

Словниковий запас _________________________________________________________________

Навички словозмін__________________________ словотворення __________________________

Вживання прийменників _____________________________________________________________

Мовні конструкції __________________________________________________________________

ДЕФЕКТОЛОГ

Стан сенсорних еталонів:

Колір_____________

 

Форма ____________

ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ НА 200_рік

____________________________________________

ВИСНОВОК_______________________

Підписи спеціалістів:

Психолог

Логопед

Дефектолог

Вихователь

Фахівець з фізичної реабілітації

Вчитель праці

Заступник директора

Директор

Додаток 3

КАРТА ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ___________________ГРУПА _________________________

ДІАГНОЗ _______________________________ПІДПИС БАТЬКІВ________________________

Навчальний рік	Дата народження	Кількість років у центрі	Програма, рік навчання	Початкове обстеження	Проміжне обстеження	Заключне обстеження	Рекомендації
Дата переводу до іншої групи

Частина 3

Організація педагогічної реабілітації дітей-інвалідів в умовах центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів

Термін «реабілітація» стосується процесу, що має на меті допомогти дітям-інвалідам досягти їхніх оптимальних фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівнів діяльності та підтримувати їх, надавши їм, тим самим, засоби для зміни життя і розширення рамок незалежності (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН, 20.12.1993)

Реабілітація дітей-інвалідів – одне з ключових питань, що перебуває в полі зору як державних, так і громадських організацій, що займаються проблемами цієї категорії дітей. Особлива роль у позитивному розв’язанні даного питання належить педагогам – реабілітологам.

У центрах соціальної реабілітації дітей-інвалідів створюється реабілітаційне середовище, у якому відбуваються всі реконструктивні процеси щодо корекції вад розвитку.

Третя частина методичного посібника містить інформацію з організації педагогічної реабілітації дітей-інвалідів, яка складається з педагогічної діагностики та корекційно-педагогічної роботи. Певну увагу приділено характеристиці методик, що використовуються в процесі корекційної роботи, зокрема арт-терапії, методиці Марії Монтессорі, музикотерапії, ігротерапії та казкотерапії, наведено приклади Карт педагогічної діагностики дітей-інвалідів різного віку.

1. Загальні положення

1.1. Педагогічна реабілітація – застосування засобів спеціального навчання і виховання дітей з обмеженими можливостями здоров’я з метою формування особистості, яка володіє певним рівнем знань.

Педагогічна реабілітація забезпечує реабілітацію дитини як суб’єкта діяльності.

 

1.2. Педагогічна реабілітація передбачає:

- педагогічну діагностику;

- корекційно-педагогічну роботу (інтелектуальний розвиток, естетичний розвиток, логопедичну корекцію тощо);

- виховну роботу;

- естетичне виховання;

- інтегроване навчання;

- визначення результатів педагогічної реабілітації.

1.3. Педагогічна діагностика – обстеження дитини-інваліда з метою визначення педагогічних показників у сфері навчання, виховання, освіти.

1.4. Корекційно-педагогічна робота в Центрі спрямовується на корегування та розвиток складових інвалідизуючого захворювання та загальний розвиток дитини-інваліда:

- пізнавальної сфери: відчуття, сприймання, уяви, пам’яті, мислення;

- мовлення та комунікативної функції;

- навчально-практичної діяльності; дій, що мають загально адаптаційне значення – навичок самообслуговування, загальнонавчальних та загальнотрудових умінь;

- емоційної та вольової сфери: розвиток здібностей, нахилів, інтересів, мотиваційної сфери та інші.

2. Заходи з педагогічної реабілітації дітей-інвалідів

Заходи з педагогічної реабілітації дітей-інвалідів поділяються на три етапи:

перший етап – педагогічна діагностика;

другий етап – корекційно – педагогічна робота;

третій етап – визначення результатів педагогічної реабілітації.

Перший етап: ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА

Педагогічна діагностика – комплекс засобів, методів, прийомів, направлених на всебічне вивчення об’єкту педагогічного впливу.

 

1.1. Педагогічна діагностика передбачає:

- оцінку освітніх можливостей (відповідність між рівнем розвитку дитини та складністю навчання, а також якістю отриманих знань, умінь та навичок);

- оцінку ефективності навчання (успішність, швидкість та якість освітніх можливостей);

- оцінку працездатності в процесі навчання;

- оцінку графічних навичок та письма;

- оцінку освоєння рідної мови та мовлення, математики та ін.;

- оцінку взаємовідношень з друзями;

- оцінку ставлення до навчання.

Для дитини-інваліда методика педагогічного обстеження конкретизується в залежності від віку.

1.2. Педагогічна діагностика дітей-інвалідів раннього віку

1.2.1. Головна мета педагогічної діагностики дитини-інваліда цього віку - отримання даних, які характеризують:

- пізнавальну сферу;

- емоційно-вольову сферу;

- передмовленнєвий та мовленнєвий розвиток;

- руховий розвиток.

 

1.2.2. Для дослідження психофізіологічного розвитку дитини першого року життя використовуються методики:

- шкали, направлені на вивчення моторної, мовленнєвої, пізнавальної, соціальної сфер, що ускладнюються по мірі збільшення віку дитини. Результати вивчення дитини оцінюються шляхом порівняння з віковими нормативами.

1.2.3. Оцінюються наступні параметри:

- можливість установлення контакту і характер контакту дитини з матір’ю;

- стан рухової сфери;

- стан сенсорних реакцій (характер проходження, фіксація);

- характер дій з предметами (захват, швидкість, точність, рух пальців, характер маніпуляцій);

- емоційні реакції;

- голосові реакції, їх характер (гукання, лепетання, перші склади).

 

1.3.Педагогічна діагностика дітей-інвалідів віком до 3 років

1.3.1. Відбір методик здійснюється за принципом поступового зростання рівня труднощів.

1.3.2. Завдання:

- просте переміщення предметів у просторі (орієнтація у просторі, співвідношення предметів за формою, розміром, кольором);

- методика „Доска Сегена” (2-3 форми);

- складання пірамідки;

- складання та розбір матрьошок (2,3,4);

- парні картинки (2-4);

- розрізні картинки (з 2-3 частин);

- побудувати вежу з кубиків;

- застібання ґудзиків;

- малювання.

1.4.Педагогічна діагностика дітей-інвалідів дошкільного віку (від 3 до 7 років)

1.4.1. Мета – отримання відомостей, які характеризують:

1) загальний запас знань та уяв про навколишній світ:

- запас знань про себе;

- елементарні уявлення про родинні зв’язки;

- елементарні уявлення про природні явища;

- елементарні уявлення про величину, колір, форму, просторові відношення, функціональне призначення речей;

- інтереси – улюблені ігри, заняття;

2) рівень розвитку мовлення;

3) орієнтування дитини в часі, просторі;

4) рівень розвитку перцептивних дій;

5) рівень розвитку продуктивних видів діяльності – конструювання та малювання;

6) сформованість мисленнєвих дій та операцій;

7) рівень розвитку ігрової діяльності;

8) емоційна сфера;

9) особливості взаємодії з дорослими та однолітками.

 

1.4.2. Методи та завдання педагогічної діагностики:

- бесіда;

- спостереження за ігровою, побутовою, навчальною діяльністю;

- графічні методи – малювання;

- Дошки Сегена (більш складні з 10 вкладень);

- складання пірамідок з 4-6-8 кілець;

- складання розрізних картинок (з 4-5-6 частин);

- „Поштова скринька”;

- установлення послідовності подій;

- класифікація предметів;

- виключення невідповідного предмету (четвертий зайвий);

- запам’ятовування 10 слів;

- завдання для перевірки рівня опосередкованого запам’ятовування.

 

1.5. Педагогічна діагностика дітей-інвалідів молодшого шкільного віку

1.5.1. Мета – отримання відомостей про ступінь готовності дитини до навчальної діяльності:

- об'єм засвоєння Базового компоненту дошкільної освіти;

- об’єм знань та уявлень про навколишній світ;

- оволодіння навичками письма та лічби;

- сформованість пізнавальної діяльності;

- сформованість навичок спілкування з однолітками та дорослими;

- ступінь емоційно-вольвої зрілості.

 

1.5.2. Методи, методики та завдання:

- бесіда;

- спостереження за побутовою, навчальною діяльністю;

- методики у формі «навчального експерименту»;

- послідовність подій;

- класифікація предметів;

- виключення невідповідного предмета;

- запам’ятовування 10 слів;

- опосередковане запам’ятовування по А.Н. Леонтьєву (І-ІІ серії);