Яке з тверджень стосовно системи митної тарифікації ЄС є НЕВІРНИМ?

Питання для підготовки до тесту з дисципліни

"Регулювання зовнішньої торгівлі в ЄС"

1. За даними Європейського статистичного бюро обсяги зовнішньої торгівлі товарами (експорт плюс імпорт) країн-членів ЄС у 2007 р. становили близько 2,67 трлн. Яка орієнтовна частка країн-членів ЄС у

світовій торгівлі товарами?

На сучасному етапі вона становить майже 20%, що є найвищим показником у світі (ЄС випереджає за цим параметром США та Японію)[1].

2. Що таке intra-EU торгівля?

Внутрішня торгівля між країнами-членами ЄС

Під внутрішнім експортом та імпортом (intra-EU export, intra-EU import) розуміється експорт та імпорт, котрі здійснюються країнами-членами ЄС одна в одну.

3. Що таке extra-EU торгівля?

Зовнішня торгівля ЄС з третіми країнами

Зовнішній експорт та імпорт (extra-EU export та import) стосується країн, що знаходяться поза межами Співтовариства.

4. Виберіть найбільш точний показник сукупного зовнішньоторговельного

товарного сальдо країн-членів ЄС.

В цілому у 2005 р. зовнішньоторговельне сальдо Співтовариства склало (-) 106,09 млрд. євро.

5. Частка країн-членів ЄС у світовій торгівлі послугами (експорт плюс імпорт) сягає 25 %. Яке орієнтовне абсолютне значення цього показника?

24,7-----------------------

6. У якому з пунктів перелічені три найбільші торговельні партнери ЄС за показниками експорту?

США, Росія, Китай

7. У якому з пунктів перелічені три найбільші торговельні партнери ЄС за показниками імпорту?

США, Швейцарія, Росія

8. Яка з категорій товарів займає найбільшу частку у структурі експорту ЄС (43,8 % у 2007 р. - дані Євростат)?

-------------

9. У якому з пунктів структура імпорту ЄС подана правильно?

Загалом

Промислові вироби

Послуги

Енергоносії

Сільськогосподарська продукція

Інша первинна продукція

10. Знайдіть визначення категорії "торговельна політика".

Під категорією “ торговельна політика ” розуміється сукупність рішень і заходів, які приймаються керівними органами певних цілісних політико-економічних утворень (у нашому випадку інституціями ЄС) для регулювання торговельних відносин між економічними суб’єктами.

11. Виділяють п'ять принципів регулювання зовнішньої торгівлі у ЄС:

лібералізації, протекціонізму, однорідності (єдності), асиміляції та недискримінації. Знайдіть пояснення принципу однорідності (єдності).

означає ексклюзивне право (компетенції) Співтовариства у сфері торговельної політики, що призводить до формування єдиних однорідних правил торгівлі.

12. Виділяють п'ять принципів регулювання зовнішньої торгівлі у ЄС: лібералізації, протекціонізму, однорідності (єдності), асиміляції та недискримінації. Знайдіть пояснення принципу асиміляції.

. Принцип асиміляції передбачає вільний оборот імпортованих у одну з країн-членів ЄС товарів на усьому внутрішньому ринку Співтовариства.

13. Виділяють п'ять принципів регулювання зовнішньої торгівлі у ЄС: лібералізації, протекціонізму, однорідності (єдності), асиміляції та недискримінації. Знайдіть пояснення принципу недискримінації.

Принцип недискримінації трактується як один з принципів ГАТТ і означає недопущення дискримінації щодо третіх країн – членів СОТ, заборону дискримінації щодо імпортованої продукції тощо.

14. У якому з пунктів здійснюється перелік заходів, спрямованих на

протекціонізм інтересів національних виробників товарів та послуг?

приводяться конкретні кроки ЄС, спрямовані на забезпечення захисту європейського ринку від іноземної конкуренції. Варто лише згадати низку поширених у ЄС нетарифних методів обмеження зовнішньої торгівлі. У багатьох випадках, коли життєво важливий практичний інтерес ЄС вступає в суперечність з принципом лібералізації, в жертву, як правило, приноситься цей принцип, а не інтерес (прикладом є торгівля багатьма видами сільськогосподарської продукції).

15. У якому з пунктів здійснюється перелік заходів, спрямованих на

лібералізацію економічних відносин з державами світу?

Позитиви максимальної лібералізації для Співтовариства очевидні. По-перше, ЄС як найбільший у світі експортер сильно зацікавлений у просуванні товарів на іноземні ринки. Для того, щоб успішно справитися з цим завданням, він повинен дотримуватися принципу взаємності і відкривати свій ринок для іноземних експортерів. По-друге, лібералізація призводить до значного посилення конкуренції на ринку ЄС, від чого він тільки виграє, оскільки конкуренція є головним двигуном науково-технічного і технологічного прогресу, підвищення ефективності і конкурентоспроможності економіки. По-третє, режим вільної торгівлі – необхідна умова залучення прямих іноземних інвестицій і, отже, прискорення економічного зростання.

Внаслідок дотримання Співтовариством принципу лібералізації торговельної політики загальний рівень митних тарифів в ЄС протягом майже 50-річної його історії знизився більш ніж наполовину.

16. Який з засобів регулювання зовнішньої торгівлі НЕ відноситься до

митно-тарифних?

До митно-тарифних засобів відносяться: митний тариф, різні види мит(адвалерні, специфічні, комбіновані, преференційні, антидемпінгові, штрафні, антисубсидійні), тарифна ескалація і тарифна квота.

17. Який з засобів регулювання зовнішньої торгівлі НЕ відноситься до

нетарифних?

18. Який з засобів регулювання зовнішньої торгівлі НЕ відноситься до

нетарифних?

До нетарифних відносяться: кількісні(квотування, ліцензування, добровільні обмеження експорту), фінансові (демпінг, субсидування, кредитування), приховані (державні закіпівлі, технічні бар’єри, податки та збори), неекономічні методи (торгівельні угоди і правові режими).

19. Якого засобу регулювання зовнішньої торгівлі стосується таке

визначення: "збільшення ставки митного тарифу зі зростанням ступеня

обробки продукції"? тарифна ескалація

20. Якого засобу регулювання зовнішньої торгівлі стосується таке

визначення: "встановлення (збільшення) ставки митного тарифу після

досягнення певного КІЛЬКІСНОГО обсягу імпорту (експорту) продукції"?

квотування

21. Якого засобу регулювання зовнішньої торгівлі стосується таке

визначення: "встановлення (збільшення) ставки митного тарифу після

досягнення певного ВАРТІСНОГО обсягу імпорту (експорту) продукції"? тарифна стеля

22. Яке з визначень відповідає категорії "митний тариф"?

Стягнення, яким обкладаються товари, що імпортуються/експортуються на/з митну територію певної держави чи митного союзу.

23. Яке з визначень відповідає категорії "тарифне вилучення"?

Скасування итних тарифів повністю чи по відношенню до певного виду продуккції.

24. Яке з визначень відповідає категорії "субсидування"?

Несправедлива з огляду світової торгівельної практики державна фінансова підтримка виробництва, експорту і/чи транспортування товарів, що експортуються в третю країну.

25. Яке з визначень відповідає категорії "тарифні преференції"?

Тарифні преференції ЄС, EU Tariff preferences – пільгові ставки митних зборів, що вживаються відповідно до митно-тарифного законодавства Спільноти відносно імпорту товарів з окремих країн, груп країн або територій. Можуть бути прийняті в односторонньому порядку (автономічні), або базуватись на міжнародних угодах (конвенційні). Тарифні преференції у торгівлі з ЄС – нижчі ставки митних зборів ніж ставки РНС (режиму найбільшого сприяння MFN), поширюються на товари з третіх країн, які відповідають вимогам ЄС.

26. Яке з визначень відповідає категорії "реекспорт"?

Реекспорт, Re-export – митний режим зворотного вивозу іноземних товарів за межі митної території держави.

27. Залежно від рівня впровадження режиму торговельних відносин

виділяють одностороннє, двостороннє і багатостороннє регулювання

зовнішньої торгівлі. У якому з пунктів наведений приклад

одностороннього регулювання?

Одностороннє регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку без погодження або консультацій з торговими партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.

28. Залежно від рівня впровадження режиму торговельних відносин

виділяють одностороннє, двостороннє і багатостороннє регулювання

зовнішньої торгівлі. У якому з пунктів наведений приклад

багатостороннього регулювання?

Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торгової політики багатосторонніми угодами

29. Знайдіть правильне визначення категорії "міжнародна економічна

інтеграція".

Міжнародна економічна інтеграція – це узгоджений розвиток, зближення і взаємне доповнення національних економік в інтересах більш ефективного використання ресурсів і повного задоволення потреб учасників цього процесу в відповідних товарах, послугах, факторах виробництва, технологіях та фінансових ресурсах.

30. Якій формі міжнародної економічної інтеграції відповідає таке визначення: "повне або часткове усунення митних зборів та інших обмежень відносно взаємної торгівлі певними групами товарів між

сторонами, що підписують відповідну угоду, зі збереженням національних митних тарифів та інших обмежень на торгівлю з третіми країнами"? преференційна зона

31. Якій формі міжнародної економічної інтеграції відповідає таке визначення: "інтеграційне об'єднання, що передбачає не лише ліквідацію будь-яких обмежень у взаємній торгівлі товарами та послугами між країнами-членами цього об'єднання, але й забезпечує вільне пересування

(торгівлю) факторів виробництва - капіталу, робочої сили та

технологій"? спільний(єдиний) ринок

32. У якому з пунктів дається визначення митного союзу?

Митний союз являє собою інтеграційне об’єднання, у якому скасування тарифних і кількісних обмежень торгівлі між країнами-учасницями доповнюється встановленням спільних зовнішніх тарифів відносно третіх країн. Наслідками створення митного союзу є тенденція до формування спільного ринку товарів та перший поштовх до вирівнювання цін на аналогічні товари в країнах-членах при одночасному об’єднанні і уніфікації торговельної політики по відношенню до зовнішніх партнерів.

33. Що таке "поглиблена зона вільної торгівлі" або "зона вільної

торгівлі плюс"?

поглиблена Зона вільної торгівлі «плюс»: до скасування імпортних та експортних тарифів додається також скасування нетарифних бар’єрів;угода,яка поряд з запровадженням режиму вільної торгівлі певними товарами лібералізує інші сфери економічних відносин

34. Які з інституцій ЄС мають пряме відношення до регулювання зовнішньої торгівлі у ЄС з набуттям чинності Лісабонської угоди? Європарламент, Рада, Єврокомісія

35. Яка з інституцій ЄС виконує законодавчу (приймає акти вторинного законодавства) і дозвільну (надає дозвіл (мандат) на торгово- економічні переговори з третіми країнами)? Рада

36. Яка з інституцій ЄС здійснює виконавчу функцію (забезпечує виконання торговельного законодавства ЄС, включаючи дво- та багатосторонні міжнародні договори Співтовариства, веде торгово-

економічні переговори з третіми країнами, здійснює моніторинг за дотриманням торговельного законодавства ЄС державами-членами та підприємствами тощо)? Єврокомісія

37. Генеральний директорат з питань торгівлі, Directorate-General for Trade (DG TRADE)

38. Суд ЄС

39. Комітет постійних представників (Корепер)

40. вірна відповідь:

1. Лобіювання своїх національних інтересів, в першу чергу через Раду ЄС та через Комітет статті 133.
2. Представники держав-членів можуть приймати безпосередню участь у переговорах, що ведуться Комісією.
3. Міжнародна торгівля послугами і торговельні аспекти прав інтелектуальної власності не повністю відносяться до єдиної торговельної політики ЄС і потребують спільного рішення держав-членів та Співтовариства (Висновок Суду ЄС 1/94).
4. Торговельна політика тісно переплітається зі сферою зовнішньої політики, яка включає в себе, наприклад, право бойкотувати чи накладати ембарго на торгівлю з певними третіми країнами, право контролю за продукцією подвійного використання тощо. Подібною мірою переплітається з торговельною політикою і національна політика безпеки та інвестиційна політика.
5. І, врешті, можливість здійснення державами-членами ЄС певних заходів щодо регулювання імпорту й експорту передбачається Договором про заснування Європейського співтовариства

41. 42. Можна назвати такі основні переваги (здобутки) для нових країн-членів у сфері торгівлі, які помітні при попередньому наближенні до проблеми:

Ø суттєво зростає політична вага нових-країн членів, в тому числі і у питаннях торгівлі; зокрема в рамках переговорів СОТ;

Ø з’являється вільний доступ до стабільного ринку товарів, послуг, капіталу та робочої сили ЄС;

Ø кращі можливості (в першу чергу експортні) доступу до ринків третіх країн завдяки існуючій широкій мережі дво- і багатосторонніх угод, потужнішому механізму ведення переговорів, діючій системі преференцій тощо;

Ø дешевший імпорт промислової продукції з третіх країн через застосування нижчих ставок Єдиного митного тарифу ЄС[2], що сприяє зростанню добробуту споживачів нових-країн членів;

Ø впроваджуються нові правила конкуренції на внутрішньому ринку, що робить економіку більш конкурентноздатною на міжнародному рівні та забезпечує незалежний загальноєвропейський антимонопольний моніторинг;

Ø впроваджується єдина система стандартизації і сертифікації товарів, що окрім вільного доступу на ринки інших країн-членів дає можливість експорту у треті країни, з якими укладені договори про взаємне визнання[3];

Ø впроваджуються нові заходи захисту торгівлі Співтовариства (антидемпінгові, антисубсидійні та запобіжні заходи), що сприяє протекціонізму національних виробників щодо третіх країн;

Ø скасовуються усі заходи захисту торгівлі ЄС по відношенню до нових країн-членів;

Ø з’являється можливість захисту від торговельних бар’єрів, встановлених третіми країнами, в рамках Регламенту 3286/94;

Ø з’являється доступ до усіх офіційних інформаційних та консультаційних баз даних Співтовариства (наприклад, База даних щодо доступу до ринків);

Ø підтримка Комісії в усіх питаннях торгівлі.

До негативів (втрат) слід віднести:

ü суттєву втрату суверенітету у формуванні торговельної політики;

ü необхідність адаптувати та імплементувати цілу низку вимог, що тягне за собою значні ресурси та витрати;

ü припинення дії усіх діючих національних заходів захисту торгівлі (антидемпінгові, антисубсидійні та запобіжні заходи);

ü залишаються у дії заходи захисту торгівлі третіх країн по відношенню до нової країни-члена та вводяться заходи захисту торгівлі третіх країн проти Співтовариства;

ü виникають більш жорсткі конкурентні ринкові умови за рахунок нових правил та масштабів ринку, що може негативно відбитись на стані окремих секторів чи підприємств.

43. До найважливіших актів первинного права належать:

Установчі договори Європейських Спільнот разом із протоколами та додатками:

• Договір про створення Європейського Співтовариства Вугілля та Сталі (підписаний 18 квітня 1951 р., набрав чинності 23 липня 1952 р.)
• Договір про створення Європейського Співтовариства з Атомної Енергії (підписаний 25 березня 1957 р., набрав чинності 1 січня 1958 р.)
• Договір про створення Європейського Економічного Співтовариства (підписаний 25 березня 1957 р., набрав чинності 1 січня 1958 р.)
• Договори, які змінюють та підтверджують установчі договори:
• Конвенція про деякі спільні органи для ЄЕС та Євратому (підписана разом із договорами 25 березня 1957 р., набрала чинності 1 січня 1958 р.)
• Договір про об'єднання виконавчих органів трьох структур ЄЕС, Євратому та ЄСВС (підписаний 8 квітня 1965 р., набрала чинності 1 липня 1967 р.)
• Перший (Люксембурзький) Бюджетний Договір (1970 р.)
• Другий Бюджетний Договір (1975 р.)
• Угоди про прийняття нових членів: Данії, Ірландії, Великобританії (від 1 січня 1972 р.), Греції (від 1 січня 1981 р.), Іспанії, Португалії (від 1 січня 1985р.), Австрії, Фінляндії, Швеції (від 1 січня 1995 р.)
• Єдиний Європейський Акт (підписаний 7 лютого 1986 р., набрав чинності 1 липня 1987 р.)
• Договір про Європейський Союз (Маастрихтський) (підписаний 7 лютого 1992 р., набрав чинності 1 листопада 1993 р.)
• Амстердамський Договір (підписаний 2 жовтня 1997 р., набрав чинності 1 травня 1999 р.)
• Ніццький Договір (парафований 11 грудня 2000 р. і підписаний 26 лютого 2001 р.)

Усі ці договори залишили за собою багато нез'ясованих і невідрегульованих питань. Справи такого типу можуть бути вирішені через підписання країнами-членами відповідних конвенцій чи меморандумів. Деколи сам Договір передбачає таку можливість, наприклад у ст. 293 [220] Договору про ЄС. Такі документи також є джерелами європейського права.
До первинного права також належать постанови Ради, якщо під час їх ухвалення її члени діють як представники країн-членів. Прикладами такого типу правових актів можуть бути рішення, які змінили кількість суддів та генеральних речників Європейського Суду, кількість членів Комісії, а також ухвала про створення Суду Першої Інстанції.

 

44. Джерела права ЄС, Sources of EU Law - існують три типи джерел права ЄС: основні, вторинні та додаткові. До основних джерел права ЄС в першу чергу відносяться чотири Засновницькі договори щодо заснування Європейських спільнот та ЄС та договори про внесення змін до засновицьких договорів. До вторинних джерел права ЄС відносяться нормативно правові документи, що базуються на Договорах ЄС. До додаткових джерел права ЄС відносяться рішення Європейського Суду та загальні принципи права

 

45.

 

46. Регламент, директива, рішення, рекомендації та думки

 

47.

48. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі[4], Генеральної угоди з торгівлі послугами, Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, Угоди по сільському господарству, Угоди щодо застосування санітарних і фітосанітарних заходів, Угоди по текстилю і одягу, Угоди щодо технічних бар’єрів у торгівлі, Угоди щодо інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею (TRIMS), Угоди щодо антидемпінгових заходів, Угоди щодо митної оцінки, Угоди про попередні інспекції, Угоди щодо правил походження, Угоди щодо імпортного ліцензування, Угоди щодо субсидій і компенсаційних заходів, Угоди щодо захисних заходів, Угоди про правила і процедури розгляду суперечок, Угоди щодо державних закупівель.

 

49.

 

50. продукти нафтохімії, нафта, продукти харчування, корми, культурні цінності, небезпечні хімічні речовини

51. 1968 рік

52. 01.01.1993 Починає функціонувати спільний європейський ринок з його свободами: вільне пересування товарів, послуг, людей та валюти тепер стало реальним

53. Dual-Use items are goods, software or technology (documents, diagrams etc) which can be used for both civil and military applications. They can range from raw materials to components to complete systems, eg aluminium alloys, bearings, or lasers. They could also be items used in the production or development of military goods, eg machine tools, chemical manufacturing equipment and computers.

 

54.

Яке з тверджень стосовно системи митної тарифікації ЄС є НЕВІРНИМ?

Середній рівень митний зборів Співтовариства на сучасному етапі становить 4% для несільськогосподарських товарів та 16% для сільськогосподарської продукції[5].

Митна процедура здійснюється один раз: у яку б іншу країну-член ЄС надалі не надходив імпортний товар, митний збір з нього більше не стягується. Спочатку єдиний митний тариф був середньоарифметичним національних тарифів. Його подальша еволюція стала результатом спільної торговельної політики ЄС.

Єдиний митний тариф ЄС (ЄМТ) безперечно є найважливішим інструментом зовнішньоторговельного регулювання у Європейському співтоваристві. Законодавство ЄС (ст. 20 Митного кодексу ЄС[6]) встановлює, що правомірне стягнення митних зборів у Співтовариств Митний тариф складається з двох основних частин: товарної номенклатури та митних ставок для товарних груп товарної номенклатури.і проводиться на підставі Єдиного митного тарифу ЄС. Товарна номенклатура – цесистематизований перелік товарів. Товари у товарній номенклатурі розбиті на великі видові групи (наприклад, продукти тваринного походження), які у свою чергу підрозділяються на більш специфічні групи і підгрупи з присвоєнням їм цифрових кодів.

Ставки митних зборів закладаються або у відсотках від вартості товарів (адвалорні мита), або у фіксованій сумі на одиницю товару (кількість одиниць, вага, об’єм, потужність і т. п.). Останні носять назву специфічні мита.

У митному законодавстві ЄС існують також поняття тарифних преференцій, тарифних квот та тарифних вилучень. Перші є об’єктом особливої уваги та розглядаються в окремому параграфі.

Тарифні квоти бувають двох видів: преференційні та непреференційні. Під преференційними тарифними квотами слід розуміти обмежені обсяги товарів, які можуть бути імпортовані до ЄС з певної країни за преференційними (зниженими) митними ставками. Преференційні тарифні квоти можуть бути предметом як договірних регуляторних актів (міжнародних торговельних договорів), так і прийнятими Співтовариством в автономному порядку, тобто односторонньо. Преференційні тарифні квоти використовуються з метою обмеження пільгового доступу товарів на внутрішній ринок ЄС.

Непреференційні тарифні квоти – це надання тимчасових цільових знижень мит (тарифних вилучень) для обмеженої кількості товарів, що імпортуються або експортуються в певний період часу. Непреференційнітарифні квоти використовуються з метою виконання зобов’язань, взятих Співтовариством перед СОТ, а також для стимулювання економічної активності у Співтоваристві (наприклад, збільшення конкуренції в окремих секторах). Підстави введення непреференційнихтарифних квот і тарифних вилучень – регламенти Ради. За загальним принципом тарифні вилучення і квоти можуть бути надані лише для сировинних продуктів, напівфабрикатів і компонентів, аналогів яким не існує на ринку Співтовариства.

У ЄС існує три типи митних зборів [7]: 1) нормальні[8], 2) преференційні[9], 3) інші мита, передбачені законодавством Співтовариства. Останній тип включає захисні заходи, що впроваджуються на підставах демпінгу (антидемпінгові мита), субсидування експорту в країнах-експортерах (антисубсидійні або компенсаційні мита) та недотримання країнами – торговельними партнерами ЄС міжнародних зобов’язань (репресивні мита)[10].