Пв — зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття, тобто виведення з експлуатації технічно застарілого та фізично спрацьованого устаткування

При обґрунтуванні виробничої програми виробничою потужністю важливо мати інформацію про рівень її використання на підприємстві. Тому при розрахунках і складанні балансу значне місце відводиться показникам, за допомогою яких можна визначити стан використання діючих потужностей і на підставі цього розробити заходи для поліпшення використання виробничих потужностей і збільшення виробництва продукції.

Найбільш об’єктивну аналітичну інформацію про рівень використання виробничих потужностей дає система показників, яка розділяється на три групи:

1 — показники, які характеризують рівень освоєння проект­ної та використання середньорічної виробничої потужності підприємства;

2 — показники, які характеризують використання устаткування у часі та у потужності (коефіцієнти екстенсивної та інтенсивної завантаженості);

3 — показники використання устаткування і площ у вартісних і натуральних вимірниках.

Характеристика показників, їхні розрахунки, а також шляхи поліпшення використання виробничої потужності викладені у підручнику [2, с. 238—244].

План семінарського заняття

1. Поняття, види виробничої потужності, чинники, що її визначають, і послідовність розрахунків.

2. Фонди часу, що використовуються при розрахунках потужності, їхнє визначення і галузі, в яких вони застосовуються.

3. Методика розрахунку потужності в різних типах виробницт­ва і складальних підрозділах.

4. Обґрунтування виробничої програми потужністю підприємства.

5. Показники використання виробничої потужності і шляхи їхнього поліпшення.

Література

1. Економіка підприємства // За ред. Покропивного С. Ф. — К., 2000. — Розділ 14.

2. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия // Под ред. Бухало С. М. — К.: Высшая школа, 1989. — Глава 11.

3. Организация, планирование и управление машиностроительным предприятием // Под ред. Летенко В. А. — М.: Высшая школа, 1979. — Глава 20.

Термінологічний словник

Виробнича потужність підприємства — максимальний обсяг випуску продукції при повному використанні устаткування, площ і прогресивної технології.

Цикл складання — календарна тривалість складальних робіт.

Середньорічна потужність — потужність, по якій ведуться обґрунтування виробничої програми підприємства.

Потужність вхідна — потужність на початок планового періоду.

Потужність вихідна — потужність підприємства на кінець планового періоду.

Пропускна спроможність устаткування — ефективний фонд часу роботи групи устаткування.

Коефіцієнт виробничої потужності — співвідношення пропускної спроможності групи устаткування і трудомісткості її виробничої програми.

Навчальні завдання

Теми рефератів

1. Формування виробничої програми в ринкових умовах і її обґрунтування виробничою потужністю підприємства.

2. Шляхи поліпшення використання виробничої потужності підприємства.

3. Заміщення факторів виробництва та ліквідація диспропорцій виробничих підрозділів підприємства.

Запитання для самоперевірки знань

1. Що означає термін «виробнича потужність»?

2. Які фактори визначають виробничу потужність підприємства?

3. Розкрийте зміст понять: «вузьке місце», «провідна ланка», «пропускна спроможність обладнання».

4. Як обчислюється виробнича потужність в однономенклатурному масовому чи крупносерійному виробництві?

5. Дайте характеристику методики визначення виробничої потуж­ності для умов серійного виробництва.

6. Які основні етапи обчислення виробничої потужності для умов багатономенклатурного одиничного та дрібносерійного виробництва?

7. Як проводиться обґрунтування виробничої програми потужністю підприємства?

8. Які показники характеризують використання виробничої потуж­ності, методика їхнього обчислення?

9. Охарактеризуйте основні фактори виробництва та їхню заміщеність.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Задача-приклад 1. Механічний завод виготовляє шестерні. Режим роботи цеху двозмінний, працює п’ять днів на тиждень.

Таблиця 7.1

ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ

№ з/п	Показники	Верстати
зубо- різні	сверд- лильні	токар- ні	шліфу- вальні
1.	Кількість верстатів, шт.
2.	Норма часу на обробку одної шестерні за операціями, нормо-г.	2,5	2,5	1,5	0,5
3.	Середній відсоток виконання норм
4.	Витрати часу на ремонт устаткування у відсотках	7,0	5,0	6,0	7,0

Розрахункова програма річного випуску шестерень 7000 штук.

Визначити:

1. ефективний фонд часу роботи устаткування по групах;

2. пропускну спроможність устаткування кожної групи;

3. ведучу групу устаткування;

4. виробничу потужність цеху;

5. коефіцієнт завантаження устаткування.

Розв’язання

1. Режимний фонд часу роботи одного верстата за рік визначається за формулою (7.3).

2. Визначаються:

· ефективний фонд часу роботи одного верстата за формулою (7.4);

· пропускна спроможність — за формулою (7.14);

· трудомісткість розрахункової річної виробничої програми — за формулою (7.13);

· коефіцієнт виробничої потужності — за формулою (7.15);

· результати розрахунків по групах устаткування зводяться у табл. 7.2.

Таблиця 7.2

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКІВ

№	Групи верстатів	Кількість верстатів	Ефективний фонд часу роботи одного верстата	Пропускна спроможність, верстато-годин	Трудомісткість річної програми з урахуванням коефіцієнта виконання норм, верстато-годин	Коефіцієнт виробничої потужності
1	2	3	4	5 = 4 ´ 3	6	7 = 5: 6
	Зуборізні		3863,2	15 452,8	15 909,1	0,97
	Свердлильні		3946,3	11 839	14 583,3	0,81
	Токарні		3904,8	11 714,4		1,34
	Шліфувальні		3863,2	3 863,2	3181,8	1,21

3. Ведучою групою у даному прикладі є група зуборізних верстатів, тому що і трудомісткість обробки однієї деталі, і кількість верстатів цієї групи більші за інших. Виробнича потужність цеху визначається за прийнятим коефіцієнтом потужності цієї групи устаткування (0,97), формула (7.16).

4. Виробнича потужність цеху визначається таким чином:

7000 ´ 0,97 = 6790 штук.

5. «Вузькими місцями» є свердлильна група верстатів. Можна запропонувати роботу одного верстата у третю зміну, тоді буде забезпечена обробка 6790 штук деталей на свердлильній операції. Токарна і шліфувальна групи верстатів мають більшу пропускну спроможність, тому пропонується завантажити їх обробкою інших деталей.

6. Коефіцієнт завантаження устаткування розраховується за фор­мулою (7.17) і складає по групах устаткування:

Таблиця 7.3

Коефіцієнти завантаження

Зуборізна	1,03
Свердлильна	1,23
Токарна	0,75
Шліфувальна	0,83

Задача-приклад 2. Визначити кількість виробів, складених на протязі року в цеху, площа якого 5000 м². Розміри виробу — 10 ´ 2 м. Робоча зона для складання виробу — 40% площі, яка займає виріб. Виробничий цикл складання одного виробу — 16 робочих днів. Кількість робочих днів у плановому році — 254. Допоміжна площа (проходи, обслуговуючі приміщення) займає 35% площі цеху.

Розв’язання

1. Визначити виробничу площу цеху:

.

2. Визначити площу виробу: 10 ´ 2 = 20м².

3. Потрібна площа для одного виробу з урахуванням робочої зони для його складання:

.

4. Річна виробнича потужність складального цеху визначається за формулою (7.20):

.

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

Задача 1. Визначити виробничу потужність цеху з випуску чотирьох виробів: А, Б, В, Г. Розрахункова програма річного випуску виробів (за планом): А — 500 шт., Б — 1000 шт., В — 1500 шт.,
Г — 700 шт. Провідна ланка обладнання в цеху — токарна.

Ефективний фонд робочого часу роботи одного верстата — 3900 годин на рік. У цеху встановлено 20 токарних верстатів. Трудомісткість обробки вказаних виробів на токарних верстатах — 80 850 нормо-годин, плановий коефіцієнт виконання норм — 1,1.

Відповідь для самоперевірки: А — 530 шт.; Б — 1060 шт.;
В — 1590 шт.; Г — 742 шт.

Задача 2. На дільниці працюють 30 верстатів. Норма часу на обробку виробу — 0,5 години, коефіцієнт виконання норм — 1,15. Режим роботи — двозмінний, кількість робочих годин у зміні — 8, кількість робочих днів протягом року — 250. Простої обладнання у ремонті складають 5% режимного фонду часу. Кое­фіцієнт використання потужності виробничої дільниці — 0,8.

Визначити виробничу потужність дільниці й обсяг випуску продукції.

Відповідь для самоперевірки: П = 265116 шт.; N = 212093 шт.