за допомогою фотодозиметра ІФК-2,3

Прилад призначений для вимірювання індивідуальних доз опромінення при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання в діапазоні енергії 0,1-0,3 МеВ.

Він складається з вимірювального блоку у вигляді настільного приладу і комплекту поліетиленових касет, які фіксуються на одязі персоналу (за допомогою булавки, прищепки тощо).

Детектором випромінювання у дозиметрах типу ІФК являється фотоплівка, якою заряджаються касети.

На передній панелі вимірювального блоку знаходяться: прямопоказуючий стрілочний прилад, шкала якого проградуйована в рентгенах, тумблери включення живлення і переключення діапазону виміру, сигнальна лампочка, вікно з механізмом утримання кришки касети і два перемикачі для регуляції режиму роботи.

Касета складається з двох частин – власне касети та її кришки, яка одночасно являється і фіксатором плівки.

Для зарядження касет використовується рентгенівська плівка вітчизняного виробництва типу РМ-5-1, РМ-5-4, а також імпортна плівка типу “АГФА” у вигляді смужок 2 х 6 см.

Вимірювання індивідуальних доз опромінення складається з п¢яти етапів:

1. Зарядження касет рентгенівською плівкою;

2. Експозиції плівки в процесі виробничої діяльності персоналу;

3. Обробки плівки (проявлення, фіксація, промивка, сушіння);

4. Вимірювання дози. Для вимірювання дози кришку касети з фіксованою в ній плівкою вставляють в гніздо вимірювального блоку, стрілка прямопоказуючого приладу відхилиться вправо і покаже величину дози в рентгенах.

5. Перерахунку показання приладу в одиниці ефективної дози – зіверт. Для цього дозу в рентгенах множать на коефіцієнт 0,93 (для біологічної тканини), а потім на радіаційний зважуючий фактор.

27. Партовимірювач (лінійки Нікітіна-Флерова)

Для виготовлення універсального парто-ростоміра (лінійки Нікітіна-Флерова) необхідно мати таблицю розмірів основних елементів меблів, дерев’яну або металеву планку довжиною не менше ніж 100 см та сантиметрову стрічку.

На одному боці лінійки, що використовують для визначення номера меблів, відкладаються відрізки, довжина яких відповідає стандартній висоті кришки столу (парти) над підлогою та відстані від кришки сидіння до підлоги для меблів різних номерів. Зворотний бік лінійки, що призначений для визначення номера парти, розподіляється на 6 відрізків по 15 см.

Лінійку, що підготовлена за означеними правилами, слід повісити на класну дошку, стіну або двері таким чином, щоб перша її поділка знаходилась на відстані 115 см від підлоги, тобто кінець лінійки був розташований на рівні 100 см від підлоги, та провести визначення номера парт або навчальних меблів відповідно до довжини тіла конкретних учнів.

25. Динамо́ме́тр(«сила»«измеряю») —для измерения силы или момента силы, состоит из силового звена (упругого элемента) и отсчетного устройства. В силовом звене измеряемое усилие вызывает деформацию, которая непосредственно или через передачу сообщается отсчётному устройству. Динамометром можно измерять усилия от долей ньютонов (н, долей кгс) до 1 Мн (100 тс). По принципу действия различают динамометры механические (пружинные или рычажные), гидравлические и электронные. Иногда в одном динамометре используют два принципа.

До фізіометричних показників належать: м’язова сила кистей, життєва ємність легень, станова сила тощо.

Для вимірювання маси тіла слід використовувати медичну вагу.

Обвід грудної клітки вимірюють сантиметровою стрічкою у стані максимального спокою, максимального вдиху та максимального видиху (стрічка спереду повинна проходити по нижньому краю соскового кільця у хлопчиків і вздовж четвертого ребра у дівчаток, ззаду - по нижньому краю лопаток при опущених руках).

Для визначення життєвої ємності легень використовують водяний або пневматичний спірометр, для визначення м’язової сили рук – кистьовий динамометр, для визначення станової сили - становий динамометр. Причому в будь-якому разі у ході дослідження реєструють максимальний результат.