Підтема 2: Пожежно-вибухонебезпечні об’єкти

1. Вибухонебезпечна зона. Класифікація приміщень, щодо вибухонебезпечності

2. Пожежонебезпечна зона. Класифікація приміщень, щодо пожежонебезпечності.

3. Оцінка об’єктів, щодо вибухопожежобезпеки.

1. Вибухонебезпечна зона. Класифікація приміщень, щодо вибухонебезпечності.

Основним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний його вибір і експлуатація, особливо у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях. Згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення поділяються на вибухонебезпечні (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-Иа) і пожежонебезпечні і П-І, П-И, П-ІІа, П-ІІІ) зони.

Вибухонебезпечна зона — це простір, в якому є або можуть з'явитися вибухонебезпечні суміші.

Клас В-І — зони приміщень, в яких виділяються горючі гази і пари в такій кількості та з такими властивостями, що можуть створювати з повітрям або іншими окисниками вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режи­мах роботи.

Клас В-ІІ — зони приміщень, де можливе утворення вибухонебезпечних, концентра їй пилу або волокон з повітрям або іншим окисником при нормальних, режим; і роботи.

2. Пожежонебезпечна зона. Класифікація приміщень, щодо пожежо-вибухонебезпечності.

Пожежонебезпечна зона — це простір, де знаходяться або можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його п. рушеннях, а також при їх складуванні.

Клас П-І — зони приміщень, в яких застосовуються або зберігаються горючі рідини» температурою спалаху вище 61 °С.

Клас П-ІІ — зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з нижньою конце надійною межею поширення полум'я понад 65 г/м³ об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст якого в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрацій.

Клас П-Ш — зони, що розташовані ззовні та зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 °С, або тверді горючі речовини.

У вибухонебезпечних зонах слід використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене згідно з ГОСТ 12.2.020-76. Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів В-І та В-ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Може використовуватися броньований кабель, Світильники для класів В-І, В-ІІ також повинні мати вибухозахищене виконання.

Категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення, а також клас його вибухопожежонебезпеки за ПУЕ повинні бути позначені відповідною табличкою.

3. Оцінка об’єктів, щодо вибухопожежобезпеки.

Техногенні пожежі і вибухи, які виникають на об’єктах, приводять до виникнення таких факторів ураження як повітряна ударна хвиля і теплове випромінювання. На характер і масштаби таких аварій суттєво впливають такі показники: кількість, тип і категорія вибухових і пожежонебезпечних речовин; вогнестійкість будівель і споруд; пожежна небезпека виробництва; стан систем з гасіння пожеж на об’єктах; метеоумови та інші.

Ступінь ураження об’єктів господарської діяльності при пожежах і вибухах може бути мінімальним, якщо дотримуватись обґрунтованих вимог з обмеження запасів пожежо і вибухових речовин на об’єкті, які не повинні перебільшувати нормативів. Нормативи приведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Нормативи запасів пожежо і вибухових речовин на об’єкті.

Речовина	Кількість
займисті гази	200 тон
займисті рідини	1000 тон
високотоксичні речовини	20 тон
токсичні речовини	500…200 тон
окислювачі	500…200 тон
вибухові речовини	200…50 тон
рідини, що спалахують	200 тон
речовини, що небезпечні для навколишнього природного середовища	200 тон

Основні показники пожежовибухонебезпечності деяких ЛЗР та горючих речовин наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 Показники пожежовибухонебезпечності деяких ЛЗР та горючих речовин

Назва речовини або рідини	Температура спалаху 0С	Температура самоспалахування 0С	Концентраційна межа по-ширення полум’я, % обє’м	Температурна межа поширення полум’я, 0С
НКМ/ВКМ	НТМ/ВТМ
Ацетон	-18		2,2 / 13	-20 / 6
Бензин	-36		0,76 / 5,16	-36 / -4
Гас			1,4 / 7,5	27 / 69
Машинне мастило			-	172 / 270

По вибуховій, вибуховопожежній і пожежній небезпеці всі ВПНО діляться на 5 категорій: А, Б, В, Г, Д.

Категорія виробництва А (вибухові і пожежонебезпечні) горючі гази, нижня межа вибуховості, яких не більше 10% від об’єму повітря; рідини з температурою спалаху до 28 °С при умові, що указані гази і рідини здатні утворювати вибухонебезпечні суміші; горючі гази, нижня межа вибуховості, яких не більше 10 % від об’єму повітря; рідини з температурою спалаху до 28 °С при умові, що указані гази і рідини здатні утворювати вибухонебезпечні суміші у об’ємі, який перевищує 5 % об’єму приміщення.

Категорія виробництва Б (вибухові і пожежонебезпечні) – горючі гази, нижня межа вибуховості, яких не більше 10 % від об’єму повітря; рідини з температурою спалаху від 28 до 61 °С включно; рідини, які в умовах виробництва нагріваються до температури спалаху і вище; горючі пилі або волокна, нижня межа вибуховості яких 65 г/м3 і менше до об’єму повітря, при умові, що вказані гази, рідини і пилі можуть утворювати вибухонебезпечні суміші в об’ємі, що перевищу 5 % об’єму приміщення.

Категорія виробництва В (пожежонебезпечні) – рідини з температурою спалаху вище 61°С; горючі пилі або волокна, нижня межа вибуховості яких понад 65 г/м³ до об’єму повітря; речовини, які здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним; тверді горючі речовини і матеріали.

Категорія виробництва Г (пожежонебезпечні) – не горючі речовини і матеріали у гарячому, розжареному чи розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевого тепла, іскор і полум’я; тверді, рідкі і газоподібні речовини, які згорають чи утилізуються в якості палива.

Категорія виробництва Д (пожежонебезпечні) – не горючі речовини і матеріали в холодному стані.

Нагадаю, що основними параметрами факторів ураження пожеж (вибухів) є: повітряна ударна хвиля (надмірний тиск в фронті повітряної ударної хвилі), теплове випромінювання (щільність теплового потоку), токсичні навантаження (гранично допустима концентрація, токсична доза).

В таблиці 3 наведено температуру полум’я під час горіння деяких речовин та матеріалів.

Таблиця 3

Система протипожежного захисту.

Система протипожежного захисту — це сукупність організаційних заходів а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об'єкта здійснюється за такими чотирма напрямками:

1. Обмеження розмірів та поширення пожежі:

* розміщення будівель та споруд на території об'єкта із дотриманням протипо­жежних розривів та інших вимог пожежної безпеки;

* дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі поверху;

* правильне планування та розміщення виробничих цехів, приміщень, дільниць у межах будівлі;

* розміщення пожежонебезпечцих процесів та устаткування в ізольованих приміщеннях, відсіках, камерах;

* вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості;

* встановлювання протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях;

* влаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.

2. Обмеження розвитку пожежі;

* обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні;

* використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухопожежонебезпечності;

* аварійне стравлювання горючих рідин та газів;

* своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів;

* застосування для пожежонебезпечних речовин спеціального устаткування ізпосиленим захистом від пошкоджень.

3. Забезпечення безпечної евакуації людей та майна:

* вибір такого об'ємно-планувального та конструктивного виконання будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично допустимих рівнів чинників пожежі;

* застосування будівельних конструкцій будівель та споруд відповідних ступенів вогнестійкості, щоб вони зберігали несучі та огороджувальні функції протягом всього, часу евакуації;

* вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту;

* застосування аварійного вимкнення устаткування та комунікацій;

* влаштування систем протидимового захисту, які зінобігають задимленню шляхів евакуації;

* влаштування необхідних шляхів евакуації (коридорів, сходових кліток, зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне утримання.

4. Створення умов для успішного гасіння пожежі:

* встановлення у будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики;

* забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів пожежегасіння;

* влаштування та утримання в належному стані території підприємства, під'їздів до будівельних споруд, пожежних водоймищ, гідрантів.

Завдання та види пожежної охорони.

Основними завданнями пожежної охорони є:

Ø здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

Ø запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

Ø гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, сільську та добровільну.

Державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний пожежний нагляд.

Підрозділи відомчої пожежної (пожежно-сторожової) охорони створюються на об'єктах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У сільських населених пунктах, де немає підрозділів державної пожежної охорони, органами місцевої державної адміністрації створюються сільські пожежні команди.