Профілактична робота з батьками молодого подружжя

Однією з форм допомоги людям старшого покоління може бути апе­лювання до їхньої свідомості у про­цесі психологічної консультації.

Одним із напрямків консультативної роботи соціального працівника може бути зниження напруги у людей старшого покоління щодо не­можливості самореалізації у сучасних умовах.

Технологія роботи з такими клієнтами відображається у формулі, за запропонованій А.Г.Шмельовим: якщо гостро відчувається почуття, що надія на досягнення немає (зовнішні перешкоди явно переважають ваші можливості) можна спробувати переглянути цінності і ціннісні шкали. Головне — не фіксуватись на одній якійсь цінності [5].

Кожна людина має нахили до чогось, володіє якимись здібностями, певними якостями, що притаманні тільки їй. Якщо людині важко з чи­мось змиритись, вона не може володіти бажаним, соціальний працівник може сприяти усвідомленню власних можливостей людини, а, отже, "відкрити очі" на цінність власного Я. Зорієнтувати людину, що вона володіє чимось таким (здібностями, якостями тощо) чого не мають інші, і це є безцінний скарб її особистості.

Ще одним напрямком консультативної роботи соціального працівни­ка з людьми старшого покоління може виступати послаблення негатив­них переживань до молодого покоління.

Молоді є носіями цінностей, які незрозумілі старшим, а іноді й при­голомшують їх. Для соціального працівника, як представника молодого покоління, цей аспект роботи виявляється досить складним і суперечли­вим. Як знайти спільну мову з клієнтом, що належить до іншої "вікової категорії", як заслужити його довіру, як увійти у конфлікт із його цінностями, які можуть здаватися безглуздими? Це все питання профес­ійної майстерності і сумління. Але це не є предметом обговорення.

Технологія роботи з клієнтами, що належать до старшого покоління полягає у орієнтуванні їх на розуміння і рефлексіям двох моментів:

— їх власне покоління було колись по відношенню до більш старшо­го в такому ж положенні, як тепер молоде покоління до їхнього;

— пройде час і це молоде покоління опиниться у такому ж стані до більш молодшого покоління [5].

Ще один аспект, на який хотілося б звернути увагу, це рівень три­вожності серед різних груп населення. За даними Л.Н. Юр'ївої рівень тривожності та індекс життєвої задоволеності корелюють із поколінною належністю:

— у осіб до ЗО років домінує нормальний рівень тривожності і ви­сокі показники життєвої задоволеності, що є свідченнями благополуччя психоемоційної регуляції та життєвого оптимізму; — у осіб середнього віку (31-55 років) підвищується тривожність і знижуються показники життєвої задоволеності та оптимізму, що вказує на граничну мобілізацію психоемоційних ресурсів і зниження психологі­чної стійкості особистості;

— у представників старшого покоління (особливо у непрацюючих пенсіонерів), відбулося катастрофічне зниження індексу життєвої задо­воленості і підвищення тривожності [6].

Враховуючи вище наведену інформацію, соціальний працівник, з ме­тою вивчення психологічної атмосфери сім'ї і сімейних стосунків може використати певні психодіагностичні методики. Нагадаємо лише, що для людей старшого і середнього покоління характерним є традиційні погля­ди на сім'ю, як на осередок спокою і захисту. Отже, виявити яким чином спільне проживання молодих з батьками виливає па самопочуття ос­танніх допоможуть такі методики, як "Типовий сімейний стан" і опиту-вальник "Аналіз сімейної тривоги" [3].

 

 

Література.

1. Гурко Т. Семейный портрет без розовых топов //Узы брака, узы свободм /Сост. Т. Розумовская. — М., 1990. — С. 54-69.

2. Новайтис Г. Семья в нсихологической консультации.- М.: Воро­неж,- 1999. - 224с.

3. ОвчароваР.В. Психологическое сопровождение родительства. — М., 2003.

4. 1999. Україна. Людський розвиток. Звіт. — К., 2000.

5. Шмелев А.Г. Острые углы семейного круга. — М., 1986.

6. Юрьева Л.Н. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства. — К., 2002.

Питання для самоперевірки.

1. Які проблеми молодої сім'ї обумовлюють звернення за професій­ною психологічною допомогою?

2. Назвіть методи психологічного консультування молодої сім'ї.

3. Яка потрібна профілактична робота з батьками молодого подруж­жя і навіщо? Поясніть свою точку зору.

4. Які можливі напрямки роботи з людьми старшого віку?