Кочерган М.П. Загальне мовознавство.-К., 2003

Тема 1. Знакова природа мови.

Готуватися за:

 

1. Теорія знакової природи мови бере початок:

-в ученні стоїків;

-у працях Арістотеля;

- у граматиці Пор-Рояля.

2. Хто іх мовознавці вважав, що вивчення мови як знакової системи відбуавється у семіології, єдиної науки про знаки, що «мова є система знаків, що виражають ідеї, а тому її можна порівняти із письмом, з азбукою для глухонімих, з символічними обрядами, з формами ввічливості, з воєнними сигналами тощо». Це:

-Ф.де Соссюр;

-Ч. Морріс.

-Ч. Пірс.

3. Засновник лінгвосеміотики:

-Ф.де Соссюр;

-Ч. Пірс;

- Ч. Морріс

4. Класифікація, за якою усі знаки поділяють на знаки- індекси, знаки –копії, знаки- сигнали, знаки- символи:

-класифікація за типом відношень між матеріальною формою знака і позначуваним об’єктом;

-класифікація з погляду фізичної природи(за способом сприйняття їх людиною);

-класифікація польського мовознавця А. Шаффа.

5. Калина, явір, верба, червона рута, гарбуз-це:

-знаки –індекси,

-знаки- копії;

-знаки- символи.

6. Знаки, які вмотивовані, не є умовними, природні, не мають комунікативної функції, а виконують пізнавально- прагматичну функцію:

-дим як знак вогню, низькі чорні хмари як знак дощу; висока температура як знак хвороби людини;

-звук сирени(як знак повітряної тривоги), дзвінок як знак початку заняття;

-п’ять кілець як символ олімпійських ігор, голуб як символ миру; маска як символ театру.

 

 

7. Знаки, які штучні, умовні, це знаки –сигнали спілкування, які мають відправника та адресата (отримуавча), виконують комунівативно- прагматичну функцію:

- дим як знак вогню, низькі чорні хмари як знак дощу; висока температура як знак хвороби людини;

-звук сирени(як знак повітряної тривоги), дзвінок як знак початку заняття;п’ять кілець як символ олімпійських ігор, голуб як символ миру; маска як символ театру.

-сліди лап тварин, фотографії, зліпки, відбитки.

 

8. Класифікація, за якою усі знаки поділяються на акустичні, оптичні, дотикові, нюхові, смакові:

-класифікація за типом відношень між матеріальною формою знака і позначуваним об’єктом;

-класифікація з погляду фізичної природи(за способом сприйняття їх людиною);

-класифікація польського мовознавця А. Шаффа.

9. Хто вважав, що знак- одностороння, іншими словами, хто підтримав унілатеральну теорію знака:

- Л. Блумфільд;

-Ф де Соссюр;

-Т. Мілевський.

10. Хто з мовознавців показав, що знак- двостороння одиниця, яка має план змісту і план вираження, тому був прихильником білатеральної теорії знака:

-Л. Блумфільд;

-Ф де Соссюр;

-Т. Мілевський.

11. Чотири аспекти в плані змісту знаків, зокрема сигматику (відношення знака до відображуваного об’кта), семантику (внутрішньомовні відношення, значеннєвість знака), синтактику (текст), прагматику (відношення, які виявляються у вживанні; оцінка знака носієм мови, якщо йдеться про мовні знаки), виокремив:

-Ф.де Соссюр;

- Г. Клаус;

-Ч. Морріс.

12. Три аспекти в плані змісту знаків, зокрема семантику, синтактику, прагматику виокремив:

-Ф.де Соссюр;

-Г. Клаус;

-Ч. Морріс.

13.Хто з моовзнавців вважав, що мовні знаки характеризуються такими рисами, як довільність (іншими словами, умовність, тобто відсустність між позначувальним та позначуваним якогось природного зв’язку); лінійність (звуки в слові вимовляються один за одним у часовій протяжності, а передані письмом характеризуються і просторовою лінійністю), змінність:

-Ф.де Соссюр;

-Г. Клаус;

-Ч. Морріс.

14. Про яку ознаку мовних знаків свідчить той факт, що одні і ті ж поняття в різних мовах передаються різними словами:

-довільність;

-лінійність;

- змінність.

15. Приклади зовнішньої мотивації слів (звуконаслідувальні слова бух, ляп, хлоп); приклади внітрішньої мотивації слів (як укр. сімдесят, нім Bestarbeite r) дозволяють погодитися з висновками:

- шведського лінгвіста Б Мальберга, що «жоден мовний знак не є абсолютно довільним, але й не є абсолютно вмотивованим»:

-швейцарського лінгвіста Ф.де Соссюра, що знак довільний;

-німецького філософа Г. Клауса, що в плані змісту є такий аспект, як сигматика.

16. Своєрідність мови як знакової системи передають такі ознаки:

-Мова виникає природним шляхом, постійно розвивається, удосконалюється, мова є універсальним засобом спілкування, мова- це поліфункціональна знакова система;

це багаторівнева і складна ієрархічна система,

-Мова виникає природним шляхом, постійно розвивається, удосконалюється, мова є універсальним засобом спілкування, мова- це поліфункціональна знакова система;

це багаторівнева і складна ієрархічна система, яка має два способи організації- парадигматичний та синтагматичний.

-Мова виникає природним шляхом, постійно розвивається, удосконалюється, мова є універсальним засобом спілкування, мова- це поліфункціональна знакова система;

це багаторівнева і складна ієрархічна система, яка має два способи організації- парадигматичний та синтагматичний. Треба говорити про абстрактність значення деяких мовнихї знаків, конкретизацію їх у висловленні, можливість використання у відриві від безпосередніх подій та ситуацій.

17. Мовна одиниця, яка має всі знакові функції:

-фонема (одностороння одиниця);

-морфема (двостороння одиниця);

-слово (двостороння одиниця).

18. Несловесну інформацію в мовознавстві:

-вивчає паралінгвістика, паракінесика;

- антропологія;

- психологія.

Тема 2: Мова і мислення