Баланс міжнародної інвестиційної позиції

Система платіжного балансу, орієнтованого на потік, щільно пов’язана з балансом зарубіжних інвестицій (баланс міжнародної інвестиційної позиції), який спрямований на запаси. Баланс зарубіжних інвестицій є статистичним звітом на визначену дату, наприклад кінець року, який складається зі структури вимог у вартісному виразі національної економіки до інших країн або запасу фінансових активів і структури вартості та складу запасу фінансових зобов’язань до інших країн світу.

Баланс міжнародної інвестиційної позиції — це статистичний звіт, що відображає нагромаджені запаси зовнішніх активів і зобов’язань країни за певний період. Статті, що входять до нього, охоплюють фінансові вимоги/зобов’язання стосовно нерезидентів, монетарне золото та СПЗ і кореспондують з відповідними даними платіжного балансу. Якщо розглядати баланс активів та пасивів національної економіки в цілому (який описується в СНР), то чиста вартість майна (або чисте національне багатство) країни дорівнює сумі чистої позиції країни по міжнародних інвестиціях (яка розраховується як різниця між запасом іноземних фінансових активів і запасом зовнішніх зобов’язань) та величини нефінансових активів.

Інвестиційна позиція країни на кінець певного періоду відображає сукупність фінансових операцій, вартісних змін (переоцін­ку) та інших коригуючих процедур, що мали місце протягом досліджуваного періоду.

Класифікація рахунків у балансі міжнародних інвестицій та змін, що стосуються їх, подана у вигляді двосторонньої таблиці. По рядках таблиці показуються основні класифікаційні групи — зовнішні фінансові активи та зобов’язання, різниця між якими дає величину чистої (інвестиційної) позиції країни по міжнародних інвестиціях. Компоненти, які класифікуються у рамках цих двох груп, повністю відповідають стандартним статтям фінансового рахунку платіжного балансу та відображають функціональні категорії. Активи поділяються на прямі і портфельні інвестиції, інші інвестиції та резервні активи. Відповідний розподіл застосовується для зобов’язань (крім резервних активів). Далі кожна функ­ціональна категорія дезагрегується відповідно до категорії доходів у рахунку поточних операцій та фінансовому рахунку платіж­ного балансу.

По стовпчиках таблиці відображаються фактори, що визначають зміни в обсязі компонентів балансу міжнародних інвестицій протягом поточного періоду. В першому стовпчику реєструються операції з різними фінансовими компонентами (прямими, портфельними інвестиціями і т. д.). Два наступних фактори — зміни рівня цін та зміни валютних курсів — впливають на вартісну оцінку акцій, боргових цінних паперів, прямих інвестицій та резервних активів. Зміни цін та валютних курсів набувають дедалі більшого значення у зв’язку із зростанням нестійкості валютних і фондових ринків. Перш ніж розрахувати позицію на кінець періоду, необхідно оцінити четвертий фактор (інші коригування). До таких коригувань (у СНР вони враховуються по статті «Інші зміни в обсязі активів») належать зміни в результаті розподілу/анулюван­ня СПЗ та монетизації/демонетизації золота, а також зміни внаслідок перегляду класифікації (наприклад, коли участь інвестора в капіталі компанії досягає 10 % та його внески переходять з портфельних інвестицій у прямі), одностороннього анулювання заборгованості кредитором, а також експропріації або некомпенсованого захвату активів.

Оскільки баланс міжнародних інвестицій відображає запаси різних фінансових активів, доцільно використовувати функціональне групування, що відповідає групуванню фінансового рахунку платіжного балансу.

Між цими двома рахунками існує такий зв’язок:

Сальдо рахунку (балансу) поточних операцій = Зміна чистих активів/зобов’язань у результаті поточних операцій з іншими країнами.

Позитивне сальдо по рахунку поточних операцій призводить до зростання міжнародної інвестиційної позиції, а від’ємне — до зменшення цієї позиції. Відповідно сальдо балансу міжнародних інвестицій інформує про те, чи є країна нетто-боржником або нетто-кредитором.

Запитання для самоконтролю

1. Що вивчає статистика платіжного балансу? Чим вона відрізняється від інших галузевих статистик?

2. Поясніть різницю між статистикою зовнішньої торгівлі та статистикою платіжного балансу.

3. Яким чином можна використати дані статистики зовнішньоекономічної діяльності з даними інших галузевих статистик для аналізу та прогнозу макроекономічного розвитку країни?

4. Поясніть, чому необхідно вивчати стан і розвиток зовнішньоекономічних відносин України з іншими державами світу?

5. Які методи теорії статистики можна використати при аналізі стану та розвитку зовнішньоекономічної діяльності? Наведіть приклади.

6. Що ви розумієте під платіжним балансом країни?

7. Які основні фактори визначають обмінний курс?

8. Чим відрізняється платіжний баланс від балансу інвестиційної міжнародної позиції?

9. Які основні категорії використовуються при складанні платіжного балансу?