Аналіз останніх досліджень і публікацій

Н.Іваницька

(м.Вінниця)

«РЕСУРСОСПРОМОЖНІСТЬ» ІМЕННИКОВОЇ СЛОВОНАЗВИ «ПОДІЯ» (СИНТАГМАТИЧНІ ВИМІРИ)

У статті описано суттєві визначальні ознаки іменникової номінації предметного денотата «подія», а саме: узагальнення факту, явища; атрибутивна характеризація у формі короткої реченнєвої дефініції у вигляді предикативної моделі зі значенням буття в минулому (що сталося, що відбулося); конкретизатор змісту, який регламентує номінацію в онтологічному аспекті (подія + суспільного життя, подія + особистого життя).

На матеріалі (більше 200 зразків словосполучень та речень) описано іменникову словоназву предметного денотата «подія» у сукупності її типових синтагматичних оточень: подія давня, подія року, подія…відбулася, подія…сколихнула…, згусток подій, враження від події… та ін.

Іменникова назва предметного денотата проаналізована також крізь призму вияву її значеннєвих варіантів міжрівневої категорії автосемантизм/синсемантизм. Сукупність мовленнєвих реалізацій іменникового слова «подія» підтвердили гіпотезу про властивий цьому повнозначному слову синсемантизм, а отже й обмеження його ресурсоспроможності називати предметний денотат без супроводжувальних словоназв.

У результаті дослідження «ресурсоспроможності» іменникової словоназви «подія» визначена й сформульована низка проблемних питань, які можуть бути успішно розв’язані на матеріалі інших іменникових слово назв предметних денотатів.

Запропонована методика аналізу конкретної іменникової словоназви може слугувати орієнтиром для дослідження й детального опису повнозначних слів (авто семантичних, син семантичних, повнозначних абсолютизованих слів), кількісно-якісні моделі яких з успіхом можуть слугувати надійними параметрами розмежування стилів, підстилів та авторського мовлення.

Ключові слова: синтагматика, сполучуваність, денотат, повнозначне слово, авто семантичне слово, семантичне слово.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Слово, зокрема повнозначне слово, в аспекті вивчення його синтагматичної природи в словосполученні, як і в текстових вимірах, стало основною мовною одиницею, що фокусує найрізнішу різнорівневу проблематику, яка стосується слова. Починаючи з праць Ф. де Соссюра і завершуючи сучасними напрацюваннями учених у цій галузі, можна констатувати, що саме слово сконцентрувало багатовекторний розвиток лінгвістичних досліджень. Провідною у 20 ст. стала концепція мови як знакової системи, в якій значущими є одиниці (слова) та зв’язки й відношення між ними. Науковими підвалинами такого підходу слугували праці провідних учених основних наукових шкіл: празької (М.Трубецькой, Р.Якобсон, В.Матезіус), копенгагенської (Л.Єльмелєв, В.Брендаль), американської (Є.Сепір, Л.Блумфільд, З.Харріс), російської (Л.Щерба, С.Поліванов). В Україні в цій галузі багато зробили Л.Булаховський, В.Русанівський, Г.Ковалик, С.Семчинський, М.Муравицька, В.Перебийніс, О.Тараненко, М.Кочерган.

Останнім часом слово стало невід’ємною складовою усіх напрямків граматичної науки, як у плані вивчення конкретної мови, так і в типології (І.Вихованець, К.Городенська, А.Загнітко, Н.Гуйванюк, М.Степаненко, В.Шинкарук, М.Барчук, С.Соколова, М.Мірченко, М. Скаб, В. Ожоган,
О. Межов, Н.Костусяк, М.Баган, Ф.Бацевич, Г.Вокальчук, О.Кульбабська, М.Вінтонів, Н.Б.Іваницька).

Мета статті: на прикладі іменникової словоназви предметного денотата («подія») показати один із можливих варіантів різнорівневого опису «ресурсоспроможності» слово назв предметних денотатів обмеженою понятійно-термінологічною системою.

У статті подано виклад та результати таких поставлених у дослідженні завдань:

· представити іменникову словоназву предметного денотата «подія» у сукупності її типових синтагматичних оточень (сполучуваностей);

· проаналізувати словоназву «подія» в її проекції на категорію «автосемантизм/синсемантизм»;

· показати можливість різного роду узагальнень у межах синтагматични моделей із слово назвою «подія», зумовлених онтологічними чинниками;

· виокремити проблемні питання, розв’яказання яких видається можливим із опертям на запропонований фрагмент опису.