Розслідування і облік хронічних професійних захворювань та отруєнь

Всі вперше|уперше| виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння (далі профзахворювання) підлягають розслідуванню. Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ і Мінтруда.

Зв'язок профзахворювання з|із| умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідстанцією за участю фахівців|спеціалістів| (представників) підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається по запиту керівника лікувально-профілактичного закладу, який обслуговує підприємство, або фахівця|спеціаліста| по профпатологии| міста (області), завідувача|завідуючого| відділенням|відокремленням| профпатологии| міської (обласний) лікарні. Професійний характер|вдача| захворювання визначається експертною комісією у складі фахівців|спеціалістів| лікувально-профілактичних установ і закладів охорони здоров'я, якою надано таке право, і фахівців|спеціалістів| (представників) підприємства. Якщо на момент складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не піддавався дії чинників|факторів| виробничого середовища|середи|, які могли викликати|спричиняти| профзахворювання, враховується його попередня робота, пов'язана з дією несприятливих виробничих чинників|факторів|.

У разі|в разі| підозри|підозріння| на профзахворювання лікувально-профілактична установа направляє|спрямовує| працівника з|із| відповідними документами на консультацію до фахівця|спеціаліста| по профпатологии| міста (області). Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворювання з|із| впливом виробничих чинників|факторів| і трудового процесу фахівець з профпатологии| Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя направляє|спрямовує| хворого в спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади згідно затвердженого переліку. У спірних випадках для остаточного дозволу питання про наявність профзахворювання хворого прямує в Інститут медицини праці Академії медичних наук України (м. Київ), на який покладені функції Українського профпатологического| центру.

На кожного пострадавшего| від профзахворювання клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями|відокремленнями| профзахворювань лікувально-профілактичних закладів прямує повідомлення|сполучення| по встановленій|установленій| формі. Протягом трьох діб після|потім| встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення|сполучення| прямує підприємству, виробничі чинники|фактори| якого сприяли виникненню профзахворювання, санепідстанції і лікувально-профілактичній установі (заклади), обслуговуючій дане підприємство.

Власник організовує розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом десяти|десятеро| робочих днів з моменту|із моменту| отримання|здобуття| повідомлення|сполучення|. Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складі представників: санепідстанції (голова комісії), лікувально-профілактичної установи (заклади), підприємства, профспілкової організації, членом якої є|з'являється| хворий, або уповноваженого трудового колективу по питаннях охорони праці, якщо хворий не є|з'являється| членом профспілки. До розслідування у разі потреби можуть притягуватися представники інших органів.

Власник зобов'язаний сприяти роботі комісії (забезпечити приміщенням|помешканням|, транспортом, зв'язком) і компенсувати всі витрати, пов'язані з її роботою.

Комісія з розслідування зобов'язана:

- скласти програму розслідування причин профзахворювання;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути|розглядувати| питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

- провести розслідування обставин і причин профзахворювання;

- скласти акт розслідування по встановленій|установленій| формі, в якому намітити заходи щодо попередження|попереджувати| розвитку профзахворювань, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити осіб|облич|, що не виконали норми (правила, гігієнічні регламенти).

Акт розслідування причин профзахворювання складається комісією з розслідування в п'яти екземплярах|примірниках| протягом трьох діб після|потім| закінчення розслідування і прямує власником хворому, лікувально-профілактичній установі, яка обслуговує дане підприємство, і профспілковій організації, членом якої є|з'являється| хворий. Один екземпляр|примірник| акту прямує санепідстанції для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший екземпляр|примірник| акту розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.

Власник зобов'язаний в п'ятиденний термін після|потім| закінчення розслідування причин профзахворювання розглянути|розглядувати| його матеріали і видати наказ|наказ-інструкцію| про заходи щодо попередження|попереджувати| профзахворювань, а також про притягання до відповідальності осіб|облич|, по чиїй провині|вині| допущені порушення санітарних норм і правил, які привели до виникнення профзахворювання.Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням профзахворювань, оформленням документації, а також здійсненням заходів щодо усунення причин, які привели до профзахворювання, здійснюють органи і установи державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.

Трудові колективи через вибраних ними уповноважених по питаннях охорони праці, а також професійні союзи|спілки| в особі виборних органів і представників здійснюють суспільний|громадський| контроль за розслідуванням причин профзахворювань.

Реєстрація і облік|урахування| випадків профзахворювань ведеться в спеціальному журналі|часописі| по встановленій|установленій| формі:

- на підприємстві і в установах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень|сполучень| про профзахворювання і актів їх розслідування;

- у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки|карточки| амбулаторного хворого.

Форми державної статистичної звітності про профзахворювання затверджуються МОЗ.