Економіка та підприємництво

 

Загальна низхідна тенденція в економіці країни та регіону не оминула й Білої Церкви – з 1990 року ВРП міста знизився вдвічі. Стрімке зростання протягом першого десятиліття 2000-х років дозволило дещо повернути втрачені позиції, проте від початку кризи 2008 року низхідні тренди в економіці міста відновилися. Загалом, у 2008-2014 роках ВРП міста впав на 15%.

 

Економіка Білої Церкви втратила свої позиції не тільки в абсолютному виразі, а й порівняно з Київською областю та країною загалом. У 1990 році подушний ВРП Білої Церкви більш ніж удвічі перевищував ВВП на душу населення України – а наразі він становить лише 95% від ВВП на душу населення. Співвідношення із середньодушовим ВРП Київської області становило 151%, нині воно становить лише 71%.

 

Рисунок 11. Динаміка ключових макроекономічних показників м. Біла Церква, Київської області та України

(джерело: звіт ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про Білу Церкву, 2015 р.)

Так само майже вдвічі зменшилася частка економіки Білої Церкви в загальному ВРП Київської області – з 15,8% до 8,7%. Тенденція до такого зменшення є стійкою та невпинною впродовж усіх років незалежності. Таким чином, можна говорити про суттєве відставання Білої Церкви від свого регіону за темпами розвитку.

 

Рисунок 12. Динаміка питомої ваги м. Біла Церква у ВРП Київської області, 1990-2014 рр.

(джерело: звіт ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про Білу Церкву, 2015 р.)

 

Майже половину економіки міста становить сфера послуг, найбільшою складовою якої є торгівля. Трохи менше 20% економіки припадає на бюджетну сферу, а третину складають промисловість, будівництво та інші галузі реального сектора.

Зростання частки сфери послуг і зменшення частки промисловості відобразилися й на рівнях зайнятості. Порівняно з 1990 р. у промисловості зникло 44 тис. робочих місць, тоді як у торгівлі їх кількість зросла на понад 9 тис.

 

Рисунок 13. Структура економіки м. Біла Церква

(джерело: звіт ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про Білу Церкву, 2015 р.)

 

 

Рисунок 14. Структура та рівень зайнятості у м. Біла Церква

(джерело: звіт ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про Білу Церкву, 2015 р.)

 

Особливістю ринку праці Білої Церкви є той факт, що понад 30 тис. жителів міста щоденно здійснюють маятникові трудові міграції (здебільшого до Києва). Це створює для міста фінансові проблеми, оскільки люди, які їздять на заробітки, платять податки в Києві, а не в Білій Церкві, і це істотно впливає на місцевий бюджет. На рисунку 14 подано порівняльну інфографіку середніх зарплат у різних містах Київської області. Наведена інформація пояснює, чому люди кидають Білу Церкву в пошуках роботи, – середня заробітна плата тут значно нижча, ніж в інших містах регіону. І хоча офіційно в Білій Церкві спостерігається доволі низький рівень безробіття (близько 4 тис. осіб), чималі обсяги тінізації економіки дають змогу припустити, що кількість людей, які не мають постійного місця роботи, суттєво більша.

 

Рисунок 15. Структура трудового потенціалу м. Біла Церква та порівняння середнього рівня зарплат в м. Біла Церква та інших містах Київської області

(джерело: звіт ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про Білу Церкву, 2015 р.)

 

Варто зауважити, що Біла Церква має значні конкурентні переваги (центральне географічне положення, близькість до Києва, багата історія та традиції промислового виробництва гуми, с/г машин, меблів і текстильної продукції, продукції харчової промисловості тощо), які дають можливість підвищити конкурентоспроможність міста в економічній системі регіону та країни (див. таблицю 6). Також у місті з’являються сучасні промислові високотехнологічні виробництва – наприклад, відкритий у 2015 р. біотехнологічний завод «Біофарма» (див. блок 4).

 

 

Блок 4: ПАТ «Біофарма» ПАТ «Біофарма» є провідною компанією фармацевтичної промисловості України, це сучасне високотехнологічне підприємство. Нині «Біофарма» є найбільшим підприємством із переробки донорської крові та виробництва лікарських препаратів із її компонентів. Основна інфраструктура розташована в Білій Церкві. Офіційне відкриття відбулося 16 липня 2015 р. Інвестиції в підприємство оцінюються в понад 42 млн дол. США. Наступним етапом стало будівництво заводу з переробки плазми крові, яке розпочалося в серпні 2015 р., а вартість інвестицій становитиме ще 35 млн дол. США. На Біофармі зайнято понад 300 осіб і найближчим часом планується працевлаштувати ще близько 150.

Таблиця 4. Коротка характеристика провідних промислово-виробничих секторів м. Біла Церква

Галузь/сектор	Основні характеристики
Гумотехнічне виробництво	Гумотехнічна галузь – лідер із працевлаштування. Майже 5,3 тис. осіб працюють у компаніях цього сектора. Головними компаніями цього сектора є ЗАО «Росава» та ТОВ «Інтер ГТВ». Це реальні кандидати на об’єднання в гумотехнічний кластер.
Агровиробництво	Сільське господарство є одним із провідних секторів, розвиток якого зумовлений виключною сприятливістю природних умов, давніми аграрними традиціями та навичками місцевого населення. У м. Біла Церква розташований також один із найбільших аграрних університетів України (12 тис. студентів, кількасот представників професорсько-викладацького складу, близько 3 тис. га землі). На с/г угіддях навколо міста щороку вирощується до 3,5-4 млн т зерна, 750-800 тис. т соняшника та рапсу, до 1,5 млн т картоплі, 750-850 тис. т овочів, 300-400 тис. т фруктів і ягід; виробляється 450-500 тис. т м’яса та 600-650 тис. т молока. Через проблеми зі збутом продовольства на ринку Російської Федерації виробники працюють над підвищенням якості продукції та шукають нові ринки збуту, що дасть змогу диверсифікувати поставки та зменшити ризики в майбутньому. У Білій Церкві функціонує кілька спільних підприємств у сфері агробізнесу.
Оздоровлення/ туризм/дозвілля	Сприятливе географічне положення міста, близькість до столиці, розташування на шляху великих транзитних магістралей і наявність відомого дендрологічного парку «Олександрія» створюють значні атрактивні переваги та є сприятливими для розвитку туризму. У місті є висококласні спеціалізовані оздоровчі заклади з невеликою інфраструктурою (наприклад, клініка хірургії ока). Багато людей із сусідніх міст, включно з Києвом, приїздить сюди для лікування. Поєднання туризму та оздоровлення – оздоровчий туризм – може стати одним із перспективних напрямів туристичної галузі міста. Також цікавим напрямом може стати промисловий туризм, об'єктами якого можуть бути діючі промислові підприємства Білої Церкви. Мають перспективи також історико-краєзнавчий, екологічний, екскурсійний, гастрономічний туризм тощо.
Меблеве виробництво	Одна з найрозвиненіших галузей у місті – меблева та деревообробна. За Білою Церквою закріпилася неофіційна назва «меблевої столиці» України. Понад 300 малих підприємств, що працюють у цьому секторі, створюють значну кількість робочих місць і нарощують експорт продукції до різних країн світу.
Будівельна промисловість	Одна з найбільших галузей промислового комплексу міста, що виробляє значну частку міського ВВП. Особливо важливим чинником розвитку є близькість до Києва – найбільшого будівельного ринку в Україні, на який нині продукція з Білої церкви просувається та має тенденцію закріпитися й посісти свою нішу.
Новітні сучасні виробництва	Стійкі конкурентні переваги для промислового виробництва міста створюються також завдяки виникненню, розвитку та розширенню новітніх виробництв п’ятого й шостого технологічних укладів, зокрема біотехнологіям і сучасним високотехнологічним фармацевтичним виробництвам. Першим та, як очікується, не єдиним із представників цього сегменту стало ПАТ «Біофарма».

Малий та середній бізнес пом’якшив економічні проблеми під час кризи 1990-х рр. та абсорбував частину трудових ресурсів і зайнятості. Однак із того часу не відбулося значного поліпшення умов ведення бізнесу, нормалізації та усталення регулювання, диверсифікації та еволюції видів підприємницької діяльності, переходу їх у нові сучасніші високотехнологічні сфери й галузі. Для залучення нових інвестицій та розширення існуючих підприємств Біла Церква потребує покращення умов ведення бізнесу. Основні проблеми у сфері розвитку підприємництва, озвучені в опитуваннях представниками бізнес-кіл міста, такі:

1. Відсутній діалог між міською адміністрацією та бізнесом.

2. Низький рівень ділової активності. Недовіра, неможливість (через відсутність стабільних умов) чіткого середньо- та довгострокового планування та обрання бодай якоїсь конкурентної стратегії, виживання замість зростання та розвитку, а також представленість більшої частини МСБ переважно у сферах роздрібної торгівлі й решти галузей із невисокою доданою вартістю значно гальмують місцеве підприємництво та потребують суттєвих змін.

3. Переважає обмежене галузеве та міжгалузеве співробітництво між компаніями. Відсутні бодай якісь кластери чи об’єднання.

4. Обмежене залучення нових інвестицій.

5. Немає установ із підтримки бізнесу: бізнес-інкубаторів, технологічних та індустріальних парків тощо.

6. Значна тінізація економіки та підприємництва міста (за деякими оцінками вона становить понад 50% економіки міста).

 

Блок 5: Загальна характеристика підприємництва в м. Біла Церква. Основні факти 1. Згідно зі статистичними даними, фінансовий підсумок 861 підприємства міста у 2013 р. становив 930 млн дол. США; кількість офіційно зайнятих становить 22 тис. осіб. 2. Серед видів економічної діяльності найвищий чистий прибуток у 2014 р. дала торгівля – 238,8 млн дол. США; виробництво товарів із гуми й пластику принесло 164 млн дол. США; виробництво та постачання електроенергії, води й пари – 149, 2 млн дол.; харчова промисловість – 59 млн дол.; машинобудування – 43,3 млн дол. чистого прибутку. Ці галузі формували 70% річного доходу у 2013 р. 3. Середній рівень продуктивності праці в Білій Церкві у 2013 р. становив 42,6 тис. дол. на одного працівника. Найвища продуктивність була в секторі торгівлі (107,2 тис. дол. на одного працівника), найнижча – у легкій промисловості (12,6 тис. дол.), у видобувній галузі (15,5 тис. дол.) і в будівництві (16,4 тис. дол.). 4. З 01.01.2014 р. кількість підприємств зросла на 15 % (з 16 582 до 19 213). 5. Провідними секторами економіки Білої Церкви є гумотехнічне виробництво, аграрне виробництво, виробництво меблів, будівництво. 6. Через високі ставки на кредити підприємства мають проблеми з отриманням коштів для розвитку.